“Шлюби укладаються на небесах”: історія кохання Мозеса Мендельсона

“Шлюби укладаються на небесах”: історія кохання Мозеса Мендельсона

Весільний марш Мендельсона чули всі хоч раз у житті. Але не всі знають, що у 1826 році Фелікс Мендельсон (на той час йому було сімнадцять років) написав цей марш як музичний супровід до комедії Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі». Але не про це. Це так, до речі.

Майбутній композитор Фелікс Мендельсон народився у родині банкіра Авраама Мендельсона. Дідом композитора був знаменитий єврейський філософ Мозес (Мойсей) Мендельсон.

Мозес Мендельсон красою не вирізнявся. Він був малий на зріст, та ще й горбун. Якось у будинку гамбурзького купця він побачив його красуню дочку Фрумтьє і закохався в неї з першого погляду. Але дівчина й дивитися не хотіла на такого виродка.

Перед від’їздом Мозес, набравшись хоробрості, піднявся до неї в кімнату, щоб востаннє поговорити з нею. Дівчина була ангельськи гарною, але те, що вона жодного разу не глянула на нього, поранило Мозеса в саме серце. Він довго не наважувався почати розмову, але зрештою таки запитав:

— Ти віриш, що шлюби укладаються на небесах?

— Вірю, — відповіла Фрумтьє, як і раніше, дивлячись у підлогу. – А ти?

– Я теж. А знаєш, там, на небесах, щоразу, коли народжується хлопчик, Господь вирішує, з ким він одружиться. Ось і мені, коли я народився, Він вказав мою майбутню наречену і додав: «Твоя дружина буде горбатою». І тут я закричав: «Господи, помилуй! Як важко жити на світі жінці-горбунці! Краще дай мені горб, а дружина моя нехай буде красунею!»

Фрумтьє зазирнула йому в очі, і якийсь спогад ворухнувся в її серці. Вона подала Мендельсону руку і стала йому вірною та люблячою дружиною.

(Марк Віктор Хансен, “Курячий бульйон для душі. 101 найкраща історія”)