В житті дуже важливо називати речі “своїми іменами”

В житті дуже важливо називати речі “своїми іменами”

Чомусь люди дуже люблять себе заплутувати… Ось наприклад зробила людина підлість, а нам так не хочеться з нею переставати спілкуватися… Вона ж така мила була. Її треба зрозуміти…

Але бувають випадки, коли навіть зрозуміти неможливо… Тоді ми обов’язково повинні прийняти її вчинок. Адже приймати – це круто! Саме той випадок, коли ми опускаємо голову і говоримо “Ну так, але треба вчитися приймати”. А ще, якщо ми вже любимо цю людину, то й прийняти, і зрозуміти, і пробачити…

Ось лише проблема в тому, що відповідати на запитання “Навіщо?” ми особливо не любимо. Тому що якщо нас зрадили, то ми можемо і зрозуміти, і навіть прийняти, і навіть пробачити, але при цьому припинити відносини.
Адже припиняємо ми їх не тому, що ми не зрозуміли або не прийняли. Ні. Ми просто розуміємо, чого від цієї людини можна очікувати.


Ми просто не ховаємося від факту, від факту її вчинку. Від вчинку, який характеризує людину.
Так, ми тебе зрозуміли, прийняли, пробачили і навіть не перестали любити, але давай далі якось без мене…
І навіть, якщо я допоможу тобі коли-небудь, то не тому, що у нас відновилися стосунки.

Ні. Тому, що я не такий, чи не така, як ти. Ось і все.
Любов, кохання …. Ці почуття часто замилюють очі. Любов до друзів, близьких, кумирів.


Боягузи залишаться боягузами. Лицеміри – лицемірами.
Ті, хто прибріхував завжди будуть прибріхувати. Ті хто вибирав гроші – завжди вибиратимуть їх. І чим довше ми ігноруємо вчинки, купуючись на гарні слова, тим важче оговтатися після удару.

Якось так…

Джерело