Перш, ніж сказати це комусь, скажи це собі…

Перш, ніж сказати це комусь, скажи це собі…

Обовʼязково для прочитання кожній жінці, дружині, мамі, донці!

Сьогодні хочу поговорити про спілкування – подружжя між собою, батьків із дітьми, просто навіть сторонніх людей.

Іноді так важко буває утриматись. Ми зриваємося, говоримо якісь речі, про які часом навіть не шкодуємо, вважаючи, що ми маємо рацію. Але такими словами ми дуже ображаємо близьких людей.
Я довго вирішувала собі проблему самоконтролю. Я теж не ангел і часом погано контролюю те, ЩО я говорю і ЯК. І ось недавно прочитала фразу, яка дуже сильно змінила мою свідомість у цьому питанні.

Вона настільки сильно вразила мене, що я кілька днів прокручувала її в голові, повторюючи, як молитву: «Перш ніж сказати це комусь, скажи це собі.»

Ось і весь секрет. Скажи це собі та зрозумій, які почуття це викликає.
У садку дитина повільно перевдягається, а мама йому:
– Давай швидше. Ну, я кому кажу! Ти що, не чуєш? Який ти повільний.
Скажіть це собі! Подобається?
— Як ти дістав мене вже своїми істериками! І навіщо я лише тебе народила!

Скажіть це собі!
Чи спробуємо сильніше?
– Ти що, взагалі тупий? Ти чому така невміха? Нічого сам робити не вмієш!
– Я зайнята, не заважай.
— Розбирайся сам, великий уже.
Кожну фразу скажіть собі. Відчуйте.
Згадайте дитину, коли вона плаче і те, що ви кажете в цей момент. А потім згадайте себе, коли ви плачете та засмучені, і повторіть собі ці слова – саме коли ви плачете та засмучені.
– Перестань істерити! Досить кричати!
Або поширене: “Закрий рот, а то зараз …”
Ви можете сказати, що дитина плаче по-дрібниці, а у вас привід серйозний. А чоловік вважає ваші приводи серйозними? Може, ви теж плачете просто через примхливий характер? Або по відношенню до чоловіка:
— Я тебе вже сто разів просила, ти колись зробиш це чи ні?
Скажіть це собі! Думаю, у відповідь почуєте “Звичайно, люба!” Адже слово – як горобець, вилетить, не спіймаєш … Деякі образливі слова врізаються в пам’ять людини назавжди!

А тепер розслабтеся, подумайте про свою дитину і скажіть спочатку собі, а потім йому:
– Я дуже люблю тебе! Я така рада, що ти в мене є! Я мріяла, що маю саме таку доньку!
Як відчуття?
Або, забираючи з садка: “Я так сумувала за тобою! Ти мій дорогий! Ідемо, пограємося разом”.
“Я люблю тебе обіймати і тримати на ручках!”, “Дякую, що ти допоміг мені”, “Дякую, що навчив мене …”

Востаннє я доньці говорила “Дякую, що навчила мене швидко прощати та миритися. Я раніше цього не вміла і могла три дні ходити ображена. Тепер я навіть якщо розсерджуся, то відразу прощаю і через хвилину все вже добре!” Це ти мене навчила, дякую тобі за це”.

Як світяться дитячі очі! І мої світилися б, якби мені таке сказали!

Спробуйте виділити собі всього один день для цієї простої вправи та подивіться, як цей день пройде!

Будь-яка фраза – чоловікові чи дитині, або батькам, якщо вони живуть з вами – тільки після фільтра “Перш ніж сказати це комусь, скажи це собі!”.

Автор: Тетяна Іванко

Джерело