Історія про доброту, якої в сучасному світі нам так не вистачає…

Історія про доброту, якої в сучасному світі нам так не вистачає…

Історія ця сталася трохи більше року тому. Я стояла в магазині у господарському відділі (магазин не самообслуговування, а старого зразка: відділ господарський, відділ хлібний і т.д,).

В магазині до мене підійшла дуже неохайна дівчина і слізно попросила купити їй найдешевшого мила. Я дала їй грошей, вона купила собі це мило, а я мимоволі стала за нею спостерігати.

Вона пройшла повз продуктовий відділ, на хвилину зупинилася, голодними очима подивилася на їжу і вийшла. Мені стало її шкода, і дуже цікаво, як така молода дівчина (років 25 максимум) могла опинитися в такому становищі.

Я купила пару булочок, наздогнала її. Ми посиділи на лавці, вона поїла і розповіла мені, що у 18 років у неї з’явився хлопець, який умовляв її переїхати до нього. Вона, звичайно ж, теж цього хотіла, але мама у неї була дуже сувора і жорстка жінка, не дозволяла їй.

Про долю батька їй було невідомо взагалі. Отже, в сім’ї сталася велика сварка, вона переїхала до хлопця, через деякий час, вона стала йому нецікавою і він вигнав її. А мати не змогла пробачити і не прийняла назад.

Мене ця історія вразила просто. Незважаючи на гігієну і її вигляд, я привела цю дівчину до себе, ми викинули її брудний одяг, я обробила їй голову гасом (на випадок, якщо воші були), вона вимилася, почистила зуби, я підстригла її, дала грошей і свої старі непотрібні речі.

Вона аж плакала від вдячності. Коли вона пішла, я обдзвонила друзів, розповіла все. Ми зняли їй кімнату в гуртожитку за 1000 гривень в місяць, друг допоміг їй влаштуватися прибиральницею в торговий центр.

Боже, якою вона була щасливою та вдячною. Ну і нам, зрозуміло, було дуже приємно, що ми допомогли людині. І ось днями я випадково зустріла її в магазині. Вона дуже добре виглядала, була пристойно одягнена. Коли побачила мене, заверещала від радості, кинулася обійматися.

У неї все добре, з’явився хлопець, працює касиром поки що, але думаю це тимчасово… Наступного тижня йдемо з нею в театр. Вона сама купила квитки, дуже вже хоче віддячити.

Робіть добро. Брудні бомжі – це не покидьки суспільства, вони люди. У кожного з них своя історія. Часом зайві, невеликі для вас, гроші допоможуть їм вижити, а ваша увага – можливість, почати нове життя.

Джерело