Всі беруть дітей з дитбудинку, а я вирішила забрати чужу бабусю з будинку престарілих…

Всі беруть дітей з дитбудинку, а я вирішила забрати чужу бабусю з будинку престарілих…

Всі беруть дітей з дитбудинку, а я вирішила забрати чужу бабусю з будинку престарілих.

Жоден з друзів і сусідів не схвалив мого вчинку. Всі як один покрутили пальцем біля скроні зі словами: Тож зараз час важкий, а ти ще собі нахлібника в будинок взяла!

Але я впевнена, ні, я знаю! Я чиню правильно.
Раніше ми жили вчотирьох: я, дві мої дочки і моя мама. На жаль 8 місяців тому мами не стало і ми залишилися втрьох.
За ці місяці, ми з дочками зрозуміли, що у нас є ще багато сил і часу, і ми можемо витратити їх на допомогу іншій людині.

Ще зі школи у мене був близький друг, який до 30 років, замість того щоб побудувати сім’ю і кар’єру, просто спився. Найсумніше, що він вимагав на свої п’янки пенсію матері. Коли вона перестала її давати, він просто здав її в будинок престарілих, якимись махінаціями забравши і пропивши її квартиру.

Я тітку Зіну знала з дитинства, як і вона мене. Раз на місяць з дочками заїжджали до неї в гості і привозили різноманітних смаколиків.
На мою ідею доньки відреагували з величезним позитивом, а молодша Рита, якій зараз 4,5 року і зовсім радісно закричала: “урааа, у нас знову буде бабуся !!!”

Але ви навіть уявити не можете, як моїй пропозиції зраділа бабуся Зіна! Вона так довго плакала від радості, що довелося накапати їй заспокійливого.
Зараз вже майже 2 місяці, як ми живемо з бабусею Зіною душа в душу. Ми всі любимо її, а вона нас.

Ось тільки ми ніяк не можемо зрозуміти, звідки у бабусі, якій вже йде восьмий десяток років, стільки енергії. Адже вона встає о 6 ранку кожен день, а прокидаємося ми під аромат свіжоспечених млинців або оладок.

Джерело