Генрі Форд: «Коли здається, що весь світ проти тебе, пам’ятай, літак злітає проти вітру!»

Одного разу, вже будучи мільйонером, Генрі Форд приїхав у справах в Англію. У довідковому бюро аеропорту він поцікавився будь-яким дешевим готелем, аби це було недалеко. Службовець глянув на нього – обличчя його було відомим. Газети часто писали про Форда. І ось він стоїть тут – в плащі, який виглядає постарше його самого і питає про дешевий готель. Службовець невпевнено запитав:– Якщо я не помиляюся, ви – містер Генрі Форд?– Так, – відповів той.Службовець здивувався:– Нещодавно біля цієї стійки я бачив вашого сина. Він замовляв найдорожчий номер, і дуже переживав, щоб готель був найкращим. А Ви запитуєте дешевий готель і носите плащ, який, схоже, старший за вас. Невже ви економите гроші?Генрі Форд, злегка подумавши, відповів: – Мені нема чого зупинятися в дорогому готелі, тому що я не бачу сенсу переплачувати за непотрібні мені надмірності. Де б я не зупинився, я – Генрі Форд. І не бачу великої різниці в готелях, адже і в дешевому готелі можна відпочити не гірше, ніж в найдорожчому. А це пальто – так, ви праві, його носив ще мій батько, але це не має ніякого значення, адже і в цьому пальто я все одно Генрі Форд.А мій син ще молодий і недосвідчений, тому боїться, що подумають люди, якщо він зупиниться в дешевому готелі. Я ж не турбуюся про думку оточуючих про мене, тому що знаю собі справжню ціну. А мільйонером я став тому, що вмію рахувати гроші і відрізняти справжні цінності від фальшивих. Джерело

На одному із заводів Генрі Форда бригада працівників отримувала гроші за те, що відпочивала. Це була сервісна бригада, яка відповідала за безперебійну роботу конвеєра. Простіше кажучи – ремонтники. Вони отримували зарплату, тільки коли сиділи в кімнаті відпочинку. Як тільки запалювалася червона лампа поломки, зупинявся лічильник, який нараховував їм гроші. По-перше, вони завжди оперативно робили ремонт, щоб швидше повернутися в кімнату відпочинку. По-друге, вони робили ремонт завжди якісно, ​​щоб їм не доводилося залишати кімнату найближчим часом через ту ж несправність. Джерело

Відомий психолог Михайло Лабковской славиться своєю різкістю і епатажністю у висловлюваннях. Практикуючий фахівець з 30-річним стажем може дозволити собі деяку жорсткість в судженнях, адже варто відзначити, що його досвід рятує і сім’ї, і життя. Ці навчені досвідом цитати – про кожного з нас. 1. Ви знаєте, в чому принципова різниця між здоровою людиною і невротиком? Здорова людина теж страждає, але від реальних історій. А невротик страждає від історій вигаданих. А якщо страждань не вистачає, він ще доганяєтся улюбленим Кафкою, Достоєвським і пляшкою. 2. Причина жіночих проблем не в тому, що він веде себе як козел. Причина в тому, що у неї є невроз, який вимагає виходу. І для цього виходу потрібна певна людина і відносини, в яких вона могла б страждати. 3. Здорова людина не хоче вийти заміж. Перше, що ви повинні зробити, – це перестати хотіти вийти заміж. Іншими словами, якщо ви хочете вийти заміж, вам треба перестати про це думати, знецінити саму ідею. 4. Якщо людина іншій людині замінює весь світ, це означає, що свого світу у неї просто немає. 5. Застава щасливого сімейного життя, шлюбу і сексу з одним партнером тільки в одному – в стабільній психіці. Не поступки, не компроміси – це все пряма дорога до кардіолога або онколога. Коли у людини стабільна психіка, вона може прожити з одним партнером все життя. І любити його одного. 6. Ми міряємо любов рівнем страждання. А здорова любов – це про те, наскільки ти щасливий. 7. Коли стюардеса демонструє вам рятувальні засоби, що вона говорить про кисневі маски? «Якщо ви подорожуєте з дитиною, забезпечте маскою спочатку себе, потім дитину». У цьому вся фішка. Всі намагаються допомогти дитині, залишаючись абсолютним психом. Так це не працює. Якщо хочете, щоб дитині було добре, зробіть спочатку щось зі своєю головою. 8. Здорові люди завжди вибирають собі, а невротики – відносини на шкоду собі, і в цьому найголовніша різниця. 9. Жінка ніколи не повинна терпіти у відносинах те, що їй не подобається. Вона повинна відразу про це говорити, і, якщо чоловік не змінюється, вона повинна з ним розлучитися. 10. Самотність – це не відсутність любові навколо. Це відсутність інтересу до себе, причому з дитинства. 11. Єдиний час в житті людини, коли вона об’єктивно залежна і коли її можна вважати заручником – це дитинство і залежність від батьків. Триває це порівняно недовго. В інших випадках перебування в будь-яких відносинах є вибір дорослої людини. 12. Якщо вам не подобається, як поводиться чоловік, не треба шукати виправдань його поведінки. Ситуація, в якій «він не передзвонив», для здорової дівчини означає кінець відносин, для нездорової – початок любові. 13. Сімейна терапія – це розлучення. Тільки один вид сімейної терапії вважаю дійсно корисним – посередництво психолога при розлученні. Але саме це в нас не практикують. Джерело

Щорічно українські вчені створюють близько 15 тис. винаходів. Завдяки їм з’явилися і такі, які зараз активно використовуються в Україні та світі 1. Гелікоптер  Винахідником гелікоптеру є київський авіаконструктор, який емігрував до США, Ігор Сікорський. У 1931 році він запатентував проект машини з двома пропелерами – горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300 спочатку на прив’язі, а 13 травня 1940-го конструктор вперше підняв свою машину у вільний політ. Їхній успіх сприяв отриманню першого замовлення від американської армії. Поступово скромна фірма Сікорського перетворилася на потужний концерн, який щороку випускає сотні гвинтокрилів цивільного й військового призначення. Понад півстоліття всі президенти США користуються послугами гелікоптерів Сікорського. 2.Гасова лампа Лампа на основі згоряння гасу була створена львівськими аптекарями Ігнатієм Лукасевичем і Яном Зехом у 1853 році. Одночасно з лампою був винайдений і новий спосіб отримання гасу шляхом дистиляції і очищення нафти. 3.Поштовий індекс  У 1932 році в Харкові була створена унікальна система маркування листів. Спочатку в ній використовувалися цифри від 1 до 10, а пізніше формат змінився на число-буква-число. З початком Другої світової війни цю систему індексації скасували, однак пізніше продовжили використовувати в багатьох країнах світу. 4.Ракетний двигун і перший супутник Землі Уродженець Житомира Сергій Корольов є конструктором радянської ракетно-космічної техніки і засновником космонавтики. У 1931 році він разом з колегою Фрідріхом Цандером домоглися створення громадської організації з вивчення реактивного руху, яка згодом стала державною науково-конструкторської лабораторією з розробки ракетних літальних апаратів. У 1957 році Корольов запустив на навколоземну орбіту перший в історії штучний супутник Землі. 5.Гнучкий суперконденсатор Фахівці з Львівської політехніки придумали гнучкий тканинний суперконденсатор, який працює на сонячній батареї і може зарядити навіть мобільний телефон. Пристрій являє собою компактну систему енергозбереження, котра гнеться і кріпиться до будь-якої поверхні. Це український винахід увійшов у топ-100 кращих досліджень і розробок світу 2011 року за версією впливового американського журналу R&D Magazine. 6.Годинник-глюкометр для діабетиків Вчений із Закарпаття Петро Бобонич винайшов глюкометр у вигляді наручного годинника. З його допомогою діабетики можуть дізнаватися рівень цукру в крові в будь-який момент. Для цього не потрібно здавати кров. 7.Екологічно чисте паливо Інженер зі Славутича Володимир Мельников сконструював машину, яка перетворює відходи деревини в паливні брикети. Піч під надвисоким тиском розігріває тирсу до 300 градусів, внаслідок чого утворюється рослинний клей. Далі працює прес, який стискає масу з силою 200 тонн на квадратний сантиметр. В результаті виходить паливний брикет, схожий на антрацит. 8.Кінескоп Йосип Тимченко – людина, яка за два роки до відкриття братів Люм’єр, спільно з фізиком Миколою Любимовим розробив скачковий механізм “равлик”. Його принцип дії був покладений в основу створення кінескопа. У 1893 році в Одесі були показані два фільми, знятих за допомогою першого кінескопа. Тимченко випередив західних винахідників кінематографу, однак його пристрій не був запатентований. 9.Зварювання живих тканин Ідея зварювання живих тканин з’явилася серед вчених інституту електрозварювання ім. Євгена Патона. Ще в 1993 році під керівництвом Бориса Патона – сина винахідника різних методів електрозварювання, були проведені експерименти, які довели можливість отримання зварного з’єднання різних м’яких тканин тварин способом біполярної коагуляції. Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини. 10.Рентген Українець Іван Пулюй за 14 років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку, яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Він набагато глибше, ніж Рентген, проаналізував природу і механізми виникнення променів, а також на прикладах продемонстрував їх суть. Саме Іван Пулюй першим у світі зробив рентгенівський знімок людського скелета. 11.Гіпсова пов’язка Микола Пирогов – засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях, вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов’язку. 12.Вакцини проти чуми та холери Володимир Хавкін створив перші в історії вакцини проти чуми і холери. Він працював у лабораторії Мечникова спочатку в Одесі, а пізніше в Парижі. У Франції Володимир Хавкін винайшов протихолерну вакцину. Уряд царської Росії відмовився застосовувати винахід політичного противника московської імперії. Після відмови застосовувати протихолерну вакцинацію в ряді країн Європи, Хавкін з 1896 року працював в Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Зусилля вченого знайшли підтримку в уряду Великої Британії. Експерименти з винайденими вакцинами Хавкін найчастіше проводив на своєму організмі. В Індії було вакциновано понад 4 мільйонів людей. Видатний вчений був призначений головним бактеріологом країни та директором Бомбейської протичумної лабораторії. Пізніше ця лабораторія була перетворена в Інститут Хавкіна. 13.Місцева імунізація Олександр Безредка відкрив спосіб місцевої імунізації, створив учення про рецептивні клітини й антивіруси, увів термін — анафілактичний шок. Безредка — автор теорії “місцевого імунітету”, яка піддавалась критиці з боку опонентів вченого за його спробу ізолювати явище іммунітету від захисних реакцій організму вцілому. 14.Перша пересадка нирки Юрій Вороний здійснив першу в світі пересадку нирки. Надзвичайно важливо, що в клінічних умовах Вороний довів, що “нирки свіжих трупів у стані оживати і функціонувати при пересадці іншій людині”, і що “поза всяким сумнівом трупні органи при пересадці людині не дають якою б то не було специфічної інтоксикації або анафілаксії”. Своєю операцією Вороний надовго випередив розвиток трансплантології. У більшості країн світу клінічні пересадки кадаверних нирок почали робити тільки в 50-60-ті роки. 15.Безкровний аналіз крові Харківський вчений Анатолій Малихін придумав, як зробити аналіз крові безкровним. Він створив прилад, п’ять датчиків якого прикріплюються на певні ділянки тіла людини, після чого на екран комп’ютера виводиться 131 показник здоров’я. Прилад активно використовується медиками в Китаї, Саудівській Аравії, Німеччини, Єгипті та Мексиці. 16.Антибіотик батумін Вчені з Інституту мікробіології і вірусології НАН України створили новий антибіотик, що володіє високою активністю до всіх видів стафілококу. За своїм хімічним складом цей препарат не має аналогів. 17.Компакт-диск Мало хто знає, що прообраз компакт-диска в кінці 1960-х винайшов аспірант Київського інституту кібернетики В’ячеслав Петров. Тоді розробка носила науковий характер і не мала нічого спільного з музикою. Оптичний диск був створений для супер ЕОМ. 18.Електричний трамвай На початку 1870-х полтавчанин Федір Піроцький розробив технологію передачі електроенергії через залізний дріт. У 1880 році Піроцький представив проект застосування електрики “для руху залізничних потягів з подачею струму”. Через рік в Берліні поїхав перший трамвай, вироблений компанією Siemens за схемою українця. 19.Рукавичка для людей з проблемами зору Хлопець із Луганська Іван Селезньов представив на міжнародному конкурсі “Intel International Science and Engineering Fair” свій проект “Нове чуття: ультразвукова рукавичка для просторової орієнтації людей з вадами зору”. Така річ може стати досить корисною з точки зору орієнтації у просторі. Винахід молодого українця потрапив до трійки кращих винаходів світу у 2013 році, а американські інвестори вже ним зацікавились і пропонують співпрацю. Однак Іван все ще чекає, коли матиме змогу розвинути проект в Україні. 20.Вміння комп’ютера розпізнавати обличчя Киянину Єгору Анчішкіну було 26 років, коли він зацікавився проблемою розпізнання відео та фотоінформації. Разом з колегами він створив фірму, яка поставила собі за мету навчити комп’ютер впізнавати людські обличчя. Наприклад, розробка українських програмістів могла б швидко знайти горезвісного “караванського стрільця”. Але фантастична технологія вже не належить Україні. Інтернет-гігант Google викупив усіх, хто розробляв перспективну технологію. 21.Червоні лазери у CD- та DVD-програвачах Нік Голоняк працював у Головній лабораторії напівпровідників “Дженерал Електрик Компані” у місті Сіракузі (штат Нью-Йорк), де зробив кілька важливих відкриттів у галузі напівпровідникових приладів, серед яких — перший функціональний світловипромінювальний діод і напівпровідниковий лазер. Надзвичайно економічні світлодіоди почали використовувати під час виготовлення фар автомобілів, світлофорів, електронної і побутової техніки, конструювання інформаційних табло на транспортних вузлах, стадіонах тощо. Його винаходи дали змогу розробити червоні лазери, які функціонують у видимому спектрі й використовуються у CD- та DVD-програвачах. Нік Голоняк брав участь у винайденні тріода — пристрою, на базі якого працюють комп’ютери, телевізори й інші сучасні електронні прилади. 22.Один з “батьків” Інтернету  Леонард Кляйнрок 1961 року, ще будучи студентом Массачусетського Технологічного Інституту, описав технологію, здатну розбивати файли на частини й передавати їх різноманітними шляхами через мережу. Молодий вчений опублікував свою наукову працю, присвячену цифровим мережевим зв’язкам – “Інформаційний потік у великих комунікаційних мережах”. Ці ідеї лягли в основу його докторської дисертації, висновки з якої він опублікував у виданні “Комунікаційні мережі” (1964). У цій книжці Л.Кляйнрок виклав основні принципи (разом з його наступними теоретичними розробками) пакетної комунікації, які лежать в основі сучасної технології Інтернету. Ідеї Кляйнрока випереджали час, тому знайшли своє широке застосування лише в кінці 60-х років XX століття, коли ними зацікавилось Агентство з науково-дослідних проектів (ARPA), одним з напрямків діяльності якого стало створення комп’ютерних технологій для військових цілей, зокрема, зв’язку. Українці – талановита нація і цей перелік винаходів цьому доказ. Шкода, що, як і раніше, українські вчені не отримують підтримку від держави. Тому і зараз доводиться реалізовувати свої плани та винаходи на теренах інших країн, які дуже зацікавлені у наших вчених. Джерело

Президент Гарварду вважав їх бідними, не гідними перебувати в престижному університеті. Ох, знав би він тоді, хто перед ним сидить … Складно впізнати їх на цій фотографії, якщо не знаєте історію повністю і не намагалися колись самі в це заглибитися. Жінка в вицвілому платті, в супроводі свого чоловіка, одягненого в скромний костюм, зійшли з поїзда на Бостонському вокзалі і попрямували до офісу президента Гарвардського університету. Їм не була призначена зустріч. Секретар з першого погляду визначив, що таким провінціалів нічого робити в Гарварді. — Ми б хотіли зустрітися з президентом, — сказав чоловік низьким голосом. — Він буде зайнятий цілий день, — сухо відповів секретар. — Ми почекаємо, — промовила жінка. Протягом декількох годин секретар ігнорував відвідувачів, в надії, що в якийсь момент вони розчаруються і підуть. Однак, переконавшись, що вони нікуди йти не збираються, він все ж таки зважився потурбувати президента, хоча дуже цього не хотів. — Може, якщо ви приймете їх на хвилинку, вони швидше підуть?», — запитав він у президента. Той з обуренням зітхнув і погодився. У такої важливої людини як він, точно немає часу приймати у себе людей одягнених в вицвілі картаті сукні і бідні костюми. Коли відвідувачі увійшли, президент, з суворим і зарозумілим виглядом подивився на пару. До нього звернулася жінка: — У нас був син, протягом одного року він навчався в вашому університеті. Він любив це місце і був дуже щасливий тут. Але, на жаль, рік тому несподівано помер. Мій чоловік і я хотіла б залишити про нього пам’ять на території університету. Президент зовсім цьому не зрадів, а навіть навпаки став роздратованим. — Пані! — зарозуміло відповів він, — ми не можемо ставити статуї всім, хто навчався в Гарварді і помер. Якби ми робили так, то це місце скидалося б на кладовище. — Ні, — поспішила заперечити жінка, — ми не бажаємо встановлювати статую, ми хочемо побудувати новий корпус для Гарварду. Президент оглянув вицвіле картате плаття і бідний костюм і вигукнув: — Корпус! Ви уявляєте, скільки коштує один такий корпус? Всі Гарвардські будівлі коштують понад сім мільйонів доларів! Жінка помовчала. Президент посміхнувся. Нарешті вони підуть! Жінка повернулася до чоловіка і тихо сказала: — Так мало коштує побудувати новий університет? Чому ж тоді нам не побудувати свій університет? Чоловік ствердно кивнув. Президент Гарварду зблід, він виглядав розгубленим. Містер і місіс Стенфорд встали і вийшли з кабінету. Вони заснували в Пало-Альто, в Каліфорнії в пам’ять про свого улюбленого сина університет, який носить їхнє ім’я — Стенфордський університет. З Вікіпедії: Стенфордський університет — приватний дослідницький університет, один з найпрестижніших в світі інститутів, що займає верхні позиції в численних академічних рейтингах вузів США і світу. У 2011 році Стенфордський університет зайняв другу позицію в Академічному рейтингу університетів світу, п’яте місце в рейтингу кращих вузів США за версією Forbes, четверте місце в національному рейтингу від видання Washington Monthly і п’яте місце в рейтингу US News & World Report. Розташований біля міста Пало-Альто (60 км на південь від Сан-Франциско), штат Каліфорнія, США. Заснований в 1891 році залізничним магнатом, сенатором США і колишнім губернатором Каліфорнії Леландом Стенфордом і його дружиною Джейн Стенфорд. Університет названий на честь їхнього єдиного сина Леланда Стенфорда (молодшого), який помер в 1884 році і не дожив до 16-річчя. Стенфорд вирішили присвятити університет своєму єдиному синові, і Леланд сказав дружині: «Діти Каліфорнії будуть нашими дітьми». Джерело

Якщо людина, яка ставиться до нас погано, належить до нашого найближчого оточення, то ми повинні обов’язково дати їй зрозуміти, що якщо вона не змінить свого відношення, нам доведеться від неї віддалитися, тому що наше особисте благополуччя – пріоритет. Якщо хтось погано ставиться до нас, у нас є три варіанти: реагувати на це з розумом, терпіти і миритися з цим, реагувати агресивно. Керувати своїми емоціями в подібних напружених ситуаціях не так просто. Але такими ситуаціями слід навчитися керувати у вигляді емоційного інтелекту. Так ми позбавимо себе почуття страху або гніву, які захоплюють нас цілком і ми можемо втратити контроль над собою. І ось 5 обіцянок, які ви повинні собі дати, щоб правильно реагувати, якщо хтось ставиться до вас неналежним чином. 1. Я даю собі обіцянку завжди пам’ятати, хто я і чого вартую Коли хтось до нас погано ставиться і переходить усі межі дозволеного, це шкодить нашій самооцінці. Зневага, образливі слова, приниження, обман. Якщо ми стикаємося з подібними ситуаціями та подібним до себе відношеням, то відчуваємо себе пригніченими і розбитими, тому що це б’є по тому, чим ми дорожимо: почуття власної гідності та особиста цілісність. І якщо хтось каже вам, що «ви нічого не варті» або «нічого з себе не представляєте», то останнє, що ви повинні робити — це лютувати. Перше і головне, в даному випадку: не приймати чужі висловлювання близько до серця. Слід реагувати гідно і завжди пам’ятати, що ми дуже багато чого вартуємо. Знайте собі ціну. Чужі слова нас не характеризують. Тому будь-яку агресію на свою адресу потрібно вчитися сприймати, не втрачаючи внутрішньої рівноваги і не виходячи з себе. 2. Я даю собі обіцянку обмежувати твою агресію Уявіть собі таку картинку: навколо вас плаває золоте коло, як рятівне. Воно дозволяє вам «триматися на плаву» у будь-якому середовищі та будь-якому оточенні: вдома, на роботі тощо… Це ваша підтримка та щоденна сила, яка розчищає вам шлях і прокладає дорогу… Але одного разу в житті з’являється той, хто підходить до вас надто близько. За плечима він несе щось гостре (спис, голку, неважливо) і віроломно спрямовує її у бік вашого рятувального кола, щоб проткнути його та випустити з нього все повітря. Після цього ви помічаєте, що починаєте тонути. Не дозволяйте, щоб таке діялося з вами. Ви маєте повне право завадити цьому, захищатися, встановити межі, визначити, що можна робити, а що не можна. Не дозволяйте завдавати собі шкоди. 3. Я даю собі обіцянку впевнено говорити По-перше, завжди і в будь-якій ситуації необхідно зберігати спокій. Тільки так ви зможете говорити впевнено. Уявіть собі палац, білу залу з відкритими вікнами, через які в приміщення проникає світло та повітря. Увійдіть туди і глибоко вдихніть. Ніщо з того, що говорять або роблять інші, не повинно змусити вас забути про те, хто ви є і чого варті. Після того як ви відчуєте, що абсолютно спокійні, починайте говорити. Бути впевненим і навіть наполегливим означає бути в змозі говорити спокійно і водночас жорстко, ясно даючи зрозуміти, що ви дозволяєте, а що ні по відношенню до себе. Говоріть без страху, захищайте себе. 4. Я даю собі обіцянку залишити осторонь усіх, хто погано ставиться до мене Той, хто ставиться до вас погано, не заслуговує ні на ваш час, ні на ваше занепокоєння. Є люди справжні фахівці, «профі» створювати всім проблеми. Вони намагаються заразити всіх своїм поганим настроєм і зневажливо ставляться до тих, хто найменше цього заслуговує. Дуже часто ті, хто нас утискує, відносяться до нашого найближчого оточення: колеги, родичі або навіть наш партнер у житті. Але тут важливо не забувати одне важливе правило: той, хто ставиться до вас погано, не поважає вас, не співпереживає, не поділяє ваші емоції. А жити день у день в такій напрузі не можна, це надто руйнівно та згубно для вашої особистості. Про це необхідно подумати і прийняти відповідне рішення: чітко сказати цій людині, що ми не можемо допустити такого до себе ставлення і дозволити їй і надалі примушувати нас страждати. Дати їй зрозуміти, що якщо так продовжуватиметься, то нам доведеться віддалитися від неї і зберігати цю дистанцію заради свого ж блага. Адже ваше емоційне благополуччя в цьому випадку знаходиться на першому місці. 5. Дайте собі обіцянку залікувати рану і стати ще сильнішими Найбільше страждань у таких ситуаціях нам завдають найближчі люди: наш партнер, брат, батьки… І іноді буває недостатньо просто встановити дистанцію. Розчарування та образа залишаються, і цю рану у душі необхідно вилікувати. Дайте собі час. Вам потрібен час для себе, щоб полегшало, підберіть заняття, яке вам до душі: гуляйте, пишіть, малюйте, подорожуйте, проводьте час із друзями. Втіху можна знайти в багатьох речах. Але найкращий спосіб вилікувати свої рани, це оточити себе людьми, які по-справжньому нас люблять і які заслуговують на нашу любов. І так само, як є люди, здатні принести смуток у наше життя, є ті, хто дозволить почати все наново. Просто знайдіть їх. Джерело

Про що важливо не забувати, коли чорні смуги життя тривожать твоє серце? Коли у тебе щось не йде, коли відбувається розбиття твоїх мрій, очікувань, сподівань: 1) Хто сказав, що життя має відповідати твоїм очікуванням? Інколи Бог руйнує твої омріяні сподівання лише тому, що у Нього є крутіший план для тебе, про який тобі і не снилося! Але цей проєкт ніколи не здійсниться, якщо ти не підіймеш голівоньку і не скажеш: “Блін, я капітулюю, бо насправді Ти знаєш трохи краще ніж я!” 2) У складні моменти частіше вдивляйся в усміхнених і радісних людей. Дуже часто вони таки зовсім поруч – у парках, вулицях, у мережі, серед твоїх друзів. У них і через них Бог несе відкриває свої теплі обійми для того, що я такий важливий для Нього! 3) Пам’ятай, ніякі хмарні дні не триватимуть вічно! Вічним є лише Бог! Сонце твого життя таки світить, треба просто його дочекатися! Воно є для тебе навіть тоді, коли ти його не бачиш! 4) Складнощі життя – це трамплін для перезавантаження! Дочекайся, перечекай, не пручайся і все станеться! 5) Життєві тупики – це щойно трохи довші тунелі, за одним із поворотів якого раптом з’явиться новий неочікуваний для тебе горизонт, після якого ти скажеш: “Холєра, а я навіть не здогадувався, що це може бути так класно» – і ковтнувши джерельну Н2О щосили мчатимеш навздогін своїй мрії”. 6) Прихили коліна перед таємницею життя: остаточно ти не є його режисером і не мусиш усього розуміти, інколи досить лише стати на коліна не як поневолений раб, а як дитя, який знає, що у неї є Крутий Тато! 7) Подякуй за те, чого не вмієш і не знаєш! Остаточно не мусиш! Життя таке! Часто воно не дається запакуватися у завужену логіку! Ти ж просто вчися користуйся тим, що є ось тут, під руками, а не чекай «принців» на коні, а сідай на витривалого ослика! Тихше ідеш…і далі за текстом….) 8) У труднощах не зупиняйся! Починай з малого! Я полюбляю робити безнадійні проєкти, з яких багато хто сміється! І зовсім не для того щоб комусь щось доводити, бо я вже трохи постарів))… Доведи це перш за все сам собі, що ти це зможеш! Нарощуй м’язи через працю, яка і є, згідно мене)), найбільшим чудом у цьому світі! 9) Не шукай сильних, на яких можна було б опертися у хвилях болю і відчаю. Краще відважся вкласти свою знесилену руку тому, хто підставляє тобі своє кволе плече. Воно скоріш за все теж ж слабке як твоє, але зате щире, а Бог помножить Вашу крихкість і вчинить тебе знаком своєї Всесили! 10) Не втомлюйся вірити у таємницю твого болю! У них – якесь бездонне джерело сили Бога, що з посмішкою бажає здійснити дивну метаморфозу твого безсилля у бурхливий потік благодаті життя і радості! © Отець Лука Михайлович Джерело

Жити в любові можна і тоді, коли тебе нікому обійняти вранці … У інших – тих, що в обіймах, любові днем ​​з вогнем не знайдеш. Жити в любові – значить виростити в собі здатність відгукуватися на світле, радісне, прекрасне … Відгукуватися навіть тоді, коли очевидних причин бути щасливим начебто як і немає. Коли життя штормить, коли не все всюди складається, коли в усьому великому світі діється незрозуміло що. Жити в любові – не відключитись від того, що відбувається і ранить, і не одягнути рожеві окуляри, які спотворюють реальність вигаданої сентиментальності, а навчитися гідно приймати все це, як частину абсолютно будь-якого життя, але не всього точно. Я питала колись бабусю про одинадцять років її таборів та заслання, про які вона нічого майже не розповідала … Запитала просто: на чому вона протрималася і вижила? І вона відповіла: “Не на тому, що було зовні, а на тому, що залишалося в моїй душі … Я згадувала всі вірші, що я знала … Згадувала дітей … Згадувала маму … Згадувала, як пахли яблука в нашому саду … Згадувала посмішку чоловіка, вже розстріляного тоді … Згадувала улюблений сервіз і мріяла накрити з ним стіл на дачі … Згадувала воду з колодязя, в який падав липовий цвіт … Згадувала свою бузкову улюблену сукню. Згадувала дорогоцінні епізоди звичайного, але такого недоступного вже життя … І жила “. Вона вижила на Любові … Не на ненависті, не на бажанні помсти, не на істериці втраченого. І вона довго ще жила потім … на ній же. Любов – це зцілення. Завжди. Втратити її – значить дуже сильно захворіти. Завітайте до своєї любові, друзі мої … Як вона? Де вона? Чи не забута необережно в метушні ​​глумливого натовпу повсякденності? Нехай вона буде з вами. Ліля Град