Притча про вічний пошук та його наслідки

Притча про вічний пошук та його наслідки

Багато років тому існувала величезна бібліотека. У ній були зібрані всі знання та таємниці світу. Але одного разу випадково бібліотека згоріла. Разом із нею згоріли всі знання, які
були зібрані мільйонами людей по всьому світу за довгий-довгий час.

Якось випадково уцілів лише один рукопис, який містив у собі один із головних секретів світобудови. Багато років цей рукопис перекладали з місця на місце, навіть не відкриваючи. Потім він потрапив у стару книгарню, де провів на курній полиці ще з десяток років.
Усе змінилося тоді, коли в крамниці з’явився новий хазяїн.
Він вирішив перебрати всі книги, внести їх у картотеку та позбутися непотрібного мотлоху.
Так старий рукопис опинився в сміттєвому

баку. І перша людина, яка відкрила її за всі ці роки, був жебрак, який проходив повз. Була прохолодна ніч, і він заглянув у бак у надії
знайти щось, із чого можна розвести багаття. Але перш ніж спалити її, він поцікавився, що там написано.

А рукопис говорив таке: «У того, хто зможе на березі моря знайти гарячий камінь, здійсниться будь-яке бажання». Жебрак вирішив, що втрачати йому все одно нічого, і відправився
до моря. Він ходив по берегу, брав у руки камінь за каменем, але вони були однаково холодні і жебрак кидав їх у море.
Минали дні, тижні, місяці, роки… І от одного разу трапилася неймовірна річ, яка могла трапитися лише раз у декілька сотень років – його рука торкнулася гарячого каменю. Він
підняв його і за звичкою викинув у море.

Мораль: пошук у нашому житті не припиняється ніколи. Ми пробуємо варіанти, оцінюємо їх і йдемо далі. Найважливіше життєве вміння при цьому – у потрібний момент зрозуміти,
коли зупинитися, тому що немає нічого гірше, ніж виробити в собі звичку шукати, а не знаходити.

Джерело