Перебуваючи в однакових обставинах, люди все ж таки живуть в різних світах…

Перебуваючи в однакових обставинах, люди все ж таки живуть в різних світах…

Одні живуть легко.

Улюбленці долі, улюбленці фортуни. Права змінюють, дітей народжують, дипломи отримують, вчаться, їздять відпочивати до моря, лікують кота, роблять стрижку модну і з кимось дружать або лаються. І все це легко так.

А інші – їм важко, важко живеться.

Вони все стогнуть і скаржаться. Їм все дається з величезними зусиллями. Права треба міняти, прокляті черзі і мита. До моря треба їхати – квитки дорогі такі, і біля моря брудно, і море холодне. Вагітність перетворюється в якусь затяжну хворобу, майже інвалідність, дитина – в джерело проблем і тривог. Стрижку зробити – ціла історія, та ще в салоні нахамили. Навчання – суцільний морок і катування.

Так ось. Події всі ті ж самі. І у одних, і в інших. Ніякої різниці абсолютно. То хороші події, то погані. Але одні з події роблять тяготу і тяжкий хрест. Інші – переживають, звичайно. І далі живуть. Легко. Або здається, що легко.

Одні дихають, інші – зітхають тяжко. І похід в магазин за цукром перетворюється в поневіряння… І люди з важким життям із заздрістю дивляться на улюбленців долі. Не помічаючи очевидного – події приблизно однакові. Життя схоже. То тепло, то холодно, то світло, то темно, то гірко, то солодко…

Всі іноді хворіють, засмучуються, мають проблеми з грошима, змінюють документи, втрачають близьких – таке життя. Нічого не поробиш.

Треба легше жити, легше дихати, спритніше рухатися; тільки це і залишається на наш вибір. Жити і дихати. Або виживати і зітхати. В одних і тих же обставинах…

Джерело