Ось вона, справжня магія в нашому житті

Ось вона, справжня магія в нашому житті

– А чим ти займаєшся?

– Я практикую магію.

– Це типу вплив на інших людей? Управління стихіями?

– Не зовсім.

Давай наведу приклад.

Він замовк, відставивши чашку з кавою трохи в сторону й втупився в порожнечу перед собою. А через кілька хвилин продовжив:


– Ось поглянь на офіціантку, що крутиться в цьому залі зовсім одна, в’ється, намагаючись встигнути виконати замовлення, які надходять зі швидкістю кулемета. Вона починає нервувати, стає необережною, може перекинути на когось піднос.


Але варто буквально одній людині мило посміхнутися, коли вона не принесла вчасно їжу чи напої, подякувати й сказати «нічого страшного». Все. На цьому її сум’яття може спасти, вона розслабиться, не думатиме, що все пропало й вона нічогісінько не встигає. Вона заспокоїться й почине поводитися по-іншому. Мило, привітно й сердечно зустрічати клієнтів, обдаровуючи їх добротою та життєрадісністю.


І ось заходить новий відвідувач, начальник фірми, замовляє каву й сідає за столик. Він злий, тому що його дружина знову його зрадила, він проспав, кінець кварталу, треба все встигнути. І тут вона його обслуговує, огортаючи ніжністю й  промовляючи  кілька ласкавих слів.


Далі він сидить й розмірковує «А не так уже все й погано, та й кава смачна, погода хороша. І вигляд гарний з вікна». Ранок цього чоловіка вже змінився, він в піднесеному настрої виходячи з кафе бажає офіціантці вдалого дня, посміхається у відповідь та йде до себе в офіс, де його чекають підлеглі, залежні від його настрою й стоси роботи, з якою він вже налаштований впоратися легко й невимушено.


На вході, з необережності, його зачіпає шваброю прибиральниця, залишаючи слід на чистих та охайних брюках. Вона в сльозах починає вибачатися й обіцяти, що віднесе їх в хімчистку, що їй можуть знизити зарплату, за те, що вона така незграбна.
Але він просто мило посміхається й відповідає «Нічого, не варто. З усіма буває» й розпливається в усмішці.

Але ж могло бути по-іншому. А ця прибиральниця ледве зводить кінці з кінцями, одна годує та одягає п’ятьох діточок. Вона могла втратити роботу і їм було б дуже важко. Але ні, все обійшлося.
Через простого хлопчину, що посміхнувся офіціантці.


Він знову замовкає, допиває каву й кличе офіціантку. Кидає пару милих слів, усміхається, бажає гарного робочого дня й починає одягати пальто. І я помічаю посмішку, що в куточках рота офіціантки.

А він дивиться на мене й, розплившись в усмішці, каже:

– Ось моя магія.

Джерело