Говорячи про інших людей, ви говорите про самих себе

Говорячи про інших людей, ви говорите про самих себе

Одного разу старий фермер сів на ганку свого скромного будинку, щоб насолодитися прохолодним вітерцем і вечірніми тінями. Поруч з його будинком пролягала стежка, що веде до села.

Спочатку по ній пройшов один чоловік. Він побачив фермера і подумав: «Що за ледача людина – не працює, а просто сидить і насолоджується життям».

Трохи згодом повз пройшов ще один чоловік, який подумав: «Цей чоловік нагадує Дон Жуана. Він напевно сів в такому місці, щоб спостерігати за дівчатами і спокушати їх ». Нарешті, повз пройшов мандрівник. Його думки відрізнялися від думок двох попередніх перехожих: «Це працьовитий чоловік. Він пропрацював цілий день і зараз просто насолоджується заслуженим відпочинком ». У цій історії є дуже могутній посил. Все, що від нас вимагається, це навчитися читати між рядків.

Так, в дійсності ми взагалі нічого не знаємо про фермера, який сидить на ґанку. Але про трьох людей, які йшли в село, є що сказати: перший чоловік – ледар, другий – дамський угодник, а третій – роботяга. А мораль у цій історії така: все, що ми говоримо, ми говоримо про себе, особливо коли робимо висновки про інших.

Тому наступного разу будьте обережні, коли говорите про інших людей. Ваші слова скажуть набагато більше про вас самих, ніж про те, кого ви обговорюєте.

Джерело