«Розуміти і не треба. Головне – не порівнювати» – прекрасна стаття Ірини Дубс

«Розуміти і не треба. Головне – не порівнювати» – прекрасна стаття Ірини Дубс

Одного разу я вішала оголошення, що шукаю садівника. Літня жінка прочитала і так суворо запитує: «А навіщо?»

«Нічого не встигаю, четверо дітей і робота» – поділилася я.

«Не встигає вона! Ми в селі по 50 відер картоплі садили і воду з колодязя тягали, і доїння о п’ятій ранку, і поросят сім штук, і кури, і бабка паралізована … Білоручки! »… Я спостерігаю за життям і бачу, що ніякої об’єктивності не існує, люди завжди судять суб’єктивно, сидячи на своїй правильній геройській дзвіниці.

Тільки ми не герої, і інші – не чмо, просто всі люди різні.

Хтось народжує сімох і з захватом годує їх до корінних зубів, 18 років безперервної лактації. А інша з появою малюка втрачає всю радість життя і вже з восьмого поверху стрибнути готова. Деякі все літо з шлангом і мотикою не розлучаються, 25 соток, і жодної травинки! А для когось город – середньовічне катування. У однієї сусідки будинок – повна чаша, вічно гості, стіл накритий, котлети зліплені, тісто піднялося, холодець наварено. В іншої – навіть чаю немає, кіт з голоду втік, зате захист докторської в середу.

У Марини свій бровіст, масажист, астролог, косметолог, стиліст …

А Тамара у джинсах і стрижка під хлопчика, їй так зручніше. Ніна – без чоловіка, як без рук. А її сестра все сама: і фундамент заллє, і дах перекриє, і баню побудує. І кожна з цих жінок права. Можна не розуміти один одного, ми і не зобов’язані це робити. Радикальна феміністка ніколи не зрозуміє Ольгу Валяєву, водій трамвая – ту фіфу в кабріолеті, французький кондитер – вокзальну торговку, чалдфрі – мати-героїню. Розуміти і не треба. Головне – не порівнювати. У всіх нас різний психотип і темперамент, рівень розвитку і життєві цінності, запас енергії і больовий поріг, смаки і таланти, виховання і менталітет.

Може нам повчитися у братів менших? Ведмідь же не судить зайця, що той своє здоров’я гробить, в барлозі НЕ зимує, а, як дурень, голодний по заметах скаче. Просто ці звірі різної породи. Паралельної. І у нас також – різноманітність людей в природі. Можна спостерігати, дивуватися, брати приклад або пройти. Але не порівнювати. Адже кожен заєць цінний, навіть якщо він не ведмідь.

Автор – Ірина Дубс