Іноді мені здається, що коли ми прийдемо на небо, Бог обов‘язково прийде до кожного і спитає…

Без будь-якої причини. Добра людина добра свідомо. Це – її вибір не від слабкості або дурості, а від величезної внутрішньої сили, якої злі позбавлені повністю. Так само, як позбавлені щастя, радості та любові. Якщо ви добра людина, на вас обов’язково нападатимуть. Без всякої причини. Так проявляється “комплекс рятівника”, так він впливає на злих, підлих, агресивних людей, яким ви не зробили нічого поганого. Це, як сказав би Юнг, хімічна реакція, яка щодо до вас особисто має мало відношення. Так на нас реагують ті, чиє серце повне чорної злості, заздрості, ненависті. Починаючи від злого вахтера і закінчуючи високопоставленим чиновником. Рятівник? Ну тоді спробуй себе врятувати! Зараз ми швиденько випробуємо твою доброту. Плюнемо в обличчя або вдаримо ззаду: “вгадай, хто вдарив тебе”?. Виведемо з рівноваги, принизимо, змішаємо з брудом – щоб ти став таким же злим і підлим, як ми! Якщо на вас постійно нападають і заподіюють зло без видимої причини – швидше за все, ви добра і гідна людина. І злі не можуть цього терпіти, ось і заподіюють біль і страждання. Шукають спосіб зачепити за живе; ущипнути або стукнути. Бажано – при усіх. Щоб ви теж озлобилися і закричали. Або розплакалися – це теж добре, це приниження! Але злі забувають про те, що доброта і слабкість – різні речі. І якщо у людини досить сил, щоб бути доброю, терплячою, спокійною – у неї цілком достатньо сил, щоб постояти за себе. Хоча це страшно дивує тих, що нападають. На злих нападати бояться – можна отримати по морді. Он він який злий! А на добрих – безпечно. Але це – велика помилка, запевняю. Добра людина, добра свідомо. Це – її вибір. Це не від слабкості або дурості – доброта і спокій. І вміння підтримати інших – не від слабкості. А від величезної внутрішньої сили, якої злі позбавлені повністю, так само, як позбавлені щастя, благополуччя, радості та любові. Про які вони з чуток знають: книги читали. Фільми дивилися. Знайомі розповідали. Але у них цього ніколи не буде. Ось і зляться побачивши нас. І тому підлі та несподівані напади – ознака того, що ми добре справляємося зі своїм завданням. Бути добрими і підтримувати інших. Джерело

Шостий день наближався до кінця, світ був повністю готовий, коли Бог вирішив створити жінку. Через кілька годин напруженої праці до нього підійшов старший ангел і здивовано запитав: – Чому ти витрачаєш так багато часу на її створення? Всіх інших живих істот на планеті ти створював за лічені хвилини. Бог зітхнув і відповів: – Це буде унікальна істота, яка допоможе привнести гармонію, любов і красу в світ. Поглянь на список запланованих специфікацій для неї: більше 200 складових частин, але її рухи повинні бути граціозними і витонченими. Вона буде виліковувати себе сама і полегшувати біль людей, які поруч з нею. Вона буде слабка, але в разі необхідності зможе працювати по 18 годин на добу. У неї буде всього 2 руки, але вони зможуть обійняти кожну близьку людину, причому так, щоб обдарувати любов’ю, наповнити турботою і полегшити біль, фізичну або душевну. Ангел не повірив своїм вухам. – І це стандартна комплектація? Та тут же роботи на тиждень! – Ні, – відповів Всевишній, – Я дороблю все сьогодні, і вона буде моєю улюбленицею. Ангел не став суперечити, але підійшов і доторкнувся до останнього проєкту Господа. – Ого, вона така м’яка і ніжна! – Так, – вигукнув Бог, – але в цій ніжності ховається сила та витримка, яку ти і уявити собі не можеш. Я довго розмірковував над тим, як поєднати крихкість і міць, красу і силу – і зовсім недавно знайшов рішення. А оскільки всі інші проєкти вже готові і закриті, я застосую всі ці нововведення для жінки. – Невже вона буде при цьому мислячою істотою? – не міг повірити ангел. – І мислячою, і прекрасною, і чуттєвою, – відповів Бог. Ангел захоплено глянув на жінку. – Дійсно красива. Мабуть, найкрасивіша створена тобою істота. Він доторкнувся до її обличчя:– Здається, від надлишку вкладених у неї якостей вона трохи протікає. – Ні, не протікає, – усміхнувся Господь. – Це сльози. У них буде перетворюватися і йти з неї смуток, самотність, страждання й прикрості. Ангел був дійсно вражений.– Господи, ти все продумав. Жінка справді вийшла дивовижною! – О так! – вигукнув Всевишній. – Вона приголомшлива. Вона буде наповнювати світ красою, а її сили зможуть здивувати навіть чоловіка. У ній зможе ужитися все, аж до протилежностей. Вона зможе посміхатися, навіть коли хочеться плакати і зможе допомогти іншому, навіть коли сама потребує допомоги. Її сили, якості і допомогу ближньому будуть проявлятися у всім, навіть у погляді… Ангел стояв і зачаровано дивився на жінку. А Господь зітхнув: – На жаль, базова комплектація неможлива без одного недоліку, який навіть мені несила змінити. Ми задаємо всі передумови, але не можемо керувати свідомістю. Жінка повинна прийти до цього сама, інакше це зіпсує їй все життя. – Що ж це? – здивувався ангел. – Вона не знає собі ціну. Джерело

Генрі Форд – народився 30 липня 1863 р Знаменитий промисловець, був власником заводів з виробництва автомобілів по всьому світу. Коли йому виповнилося 16 років, він втік з дому і поїхав працювати в Детройт. Також свого часу Генрі написав кілька книг одна з них називалася «Моє життя і робота», «Сьогодні і завтра». Мотивуючі цитати Генрі Форда, які варті уваги: Невдачі лише дають привід і мотивацію починати знову і більш розумно. Якщо і існує насправді якийсь секрет успіху, то полягає цей секрет в тому умінні прийняти точку зору іншої людини і подивитися на речі його очима. Незалежно від того, чи вважаєте ви, що досягнете успіху або ж не досягнете, ви в будь-якому випадку будете праві. Перешкоди – з’являються тоді, коли ви перестаєте дивитися на свою мету. Думай завжди, що ти здатний на те чи інше звершення, або думай, що не здатний – так чи інакше ти все одно будеш правий. Якщо рубати дрова самому, то ти зігрієшся ними двічі … Спробуй поставити під контроль 50 найбагатших єврейських фінансистів, які творять війни для власного прибутку, – і війни будуть скасовані. Головна користь капіталу не в тому, щоб зробити більше грошей, а в тому, щоб робити гроші заради поліпшення життя. Самі по собі ідеї цінні, але будь-яка ідея, врешті-решт, тільки ідея. Завдання в тому, що б реалізувати її практично. Кращий друг – той, хто завжди допоможе нам проявити найкраще, що укладено в нашій душі … Ми занадто багато зробили для того, щоб злякати радість життя. Роботодавець на дає вам грошей, роботодавець тільки розподіляє гроші. Зарплату завжди видає клієнт. Добре, що народ не розуміє, як працює банк і подібні системи, інакше завтра б сталася революція. Якщо у людини є багато ентузіазму, то він зможе зробити все, що завгодно. Ентузіазм – це основа будь-якого прогресу. Найвидатніший витвір в світі – це здатність залишати свій розум молодим. Гроші ніколи не змінюють людину, вони просто напросто знімають з неї маску. Якщо людина сама по собі була егоїстичною, або нетерплячою, або жадібною, гроші просто покажуть це – ось і все. Я ніколи не стою, якщо маю можливість сидіти, і ніколи не сиджу, якщо маю можливість лежати. Людина вмирає тоді, коли перестає розвиватися, а похорон – просто формальність … У світі є люди-першовідкривачі і люди, що пливуть за течією. Другі критикують перших, але якби не було перших, життя других застигло б на місці. Успішні люди вириваються вперед, використовуючи той час, які інші використовують даремно. Джерело

Є стара японська легенда. Коли людина йде в небеса, Бог, щоб вона не сумувала, дарує їй віконце, в яке видно її рідних і друзів. На віконечку стоїть в горщику квітка і до гілочки прив’язаний дзвіночок. Коли хтось згадує людину – дзвонить дзвіночок, коли говорить про неї хороші слова – світить сонце, а коли за нею плачуть – йде дощ і квіточка зростає, радуючи небожителя. У перші дні часто дзвенить дзвіночок, чутно добрі слова, люди плачуть, шкодуючи про її відхід у вічність. Але з часом дзвіночок все рідше дзвонить, сонце не заглядає у вікно, мало дощів і квіточка пропадає… Тому у кожного має бути любляче серце, яке згадає, скаже ніжні слова, попросить зі сльозами Бога, щоб душа не петляла у темряві. Нехай усім, хто пішов в захмарну далечінь буде спокійно. Нехай дзвенить дзвіночок. Нехай цвіте квітка. Царство небесне всім рідним і близьким, які залишили нас, і світла пам’ять! Поки ми їх пам’ятаємо, вони серед нас! Fatina Pulatova

Всі ми хочемо бути щасливими в цьому житті. Хтось щасливий в своїй самотності. А хтось шукає свого супутника в житті, щоб разом рука об руку, нога в ногу йти по цьому житті. Поки ми проходимо різні труднощі в житті, переступаємо різні перепони, стикаємося і боремося з неприємностями, налагоджуючи своє життя ми більше і більше розуміємо свій внутрішній світ: що для нас прийнятно, а що ні; що нам подобається, а що нас дратує; що ми хочемо від життя; як ми бачимо своє майбутнє; з ким би ми хотіли бути. Всі труднощі в нашому житті – загартовують наш характер. Ми не здаємося, боремося за своє право бути щасливим, кожен по своєму, як уміє. Ми вчимося ставити цілі і досягати їх. Вчимося розуміти людей і їхні вчинки. Вчимося говорити про свої бажання і почуття. Ми наповнюємо себе, навколишнім світом. Стаючи все більш досвідченими і досвідченішими, рік від року. Ми стикаємося з зрадою, щоб зрозуміти і відчути всю ту біль, що вона завдає. Ми стикаємося з обманом, щоб розуміти, що словам вірити не можна – а вчинки, кажуть набагато більше. Ми втрачаємо любов, щоб відчути всю ту біль, що це почуття може принести і оцінити – що дане почуття безцінне. Кожен з нас, стикаючись з різними неприємностями, робить для себе свої висновки з того, що сталося. Хтось стає злим і безсердечним, тому його зламало все те, що з ним сталося в житті. А хтось стає сильнішим від цих труднощів, тому що не дозволив зламати себе і свій внутрішній світ. І колись, у кожного з нас на нашому життєвому шляху, зустрінеться та сама рідна і найближча людина, яка розуміє все те, що ви говорите; все те, що ви робите; чому і навіщо ви так робите; з якою вам буде весело, де б ви разом були; без якої вам буде нудно і самотньо і їй без вас; ви будете доповнювати одне одного, як дві краплі води; ви не будете сваритися, бо будете боятися втратити один одного або образити; ви будете все вирішувати разом і вам буде постійно мало один одного; ви будете бігти назустріч один одному. Ця людина, також як і ви, шукає і йде до вас назустріч. Не варто подовжувати цей шлях, витрачаючи ваш час на непотрібних вам людей. Ця людина також як і ви, отримала великий життєвий досвід, вміє цінувати і любити, вміє слухати і говорити, ненавидить брехню і несе щирість у своїй душі. Повірте, ця людина варта того, щоб до неї поспішати. Їй також, як і вам, нудно і самотньо – але вона прагне до свого щастя і не здається. Джерело

Існує легенда про те, що до кожного з нас один раз у житті приходить Бог. Обов’язково прочитайте її Причому Він може з’явитися в будь-якому образі: мокрого кошеняти, старого дідуся чи жебрачки. А наша доля складеться залежно від того, як ми поведемо себе в мить такої зустрічі… А ще є така притча. Жив-був на світі чоловік, і було у нього три мрії: мати хорошу роботу з високим заробітком, одружитися з красивою доброю дівчиною та стати відомим усьому світу. Протягом життя з ним траплялося чимало історій, але ми розповімо вам про три з них. Зимового холодного ранку юнак поспішав на співбесіду до відомої компанії. До зустрічі залишалося п’ять хвилин, а йому ще треба було пробігти квартал. Раптом просто перед ним послизнувся і впав незнайомий літній чоловік. Наш герой поглянув на нього бігцем, подумав, що то п’яний і, не подавши руки, побіг далі. На щастя, він устиг на співбесіду вчасно. На жаль, на роботу мрії тоді його так і не взяли. Літнього теплого вечора чоловік прогулювався містом. Помітивши кілька вуличних артистів, він зупинився, щоб насолодитися видовищем. Глядачів було небагато, але п’єса була веселою і захопливою. Після закінчення вистави почулися оплески і люди почали розходитися.  Наш знайомий теж уже обернувся щоб іти, але хтось несміливо торкнувся його плеча. Це була головна героїня п’єси — старенька клоунеса. Вона стала розпитувати його про те, чи сподобався йому спектакль, чи задоволений він акторами. Але молодий чоловік навіть не захотів вести бесіду зі старою та, гидливо відвернувшись, пішов додому. Одного осіннього дощового вечора чоловік поспішав додому з дня народження свого знайомого. День видався важким, і він мріяв скоріше прийняти ванну та заснути в теплій м’якій постелі. Раптом він почув чиєсь приглушене ридання. Це плакала жінка. Вона сиділа на лавочці біля будинку нашого героя. Вона була одна, без парасольки. Помітивши нашого героя, вона звернулася до нього по допомогу. В її родині сталося щось жaхливе, тому їй конче потрібно було поговорити з кимось. Чоловік задумався, але перед його внутрішнім поглядом постали ванна та ліжко; він пробурмотів, що зайнятий, і поспішив до під’їзду. Наш герой прожив цілком звичне, нещасливе життя, а потім пoмeр. Потрапивши на небеса, він зустрів свого Ангела-хранителя. — Ти знаєш, я прожив зовсім нещасливе, майже нікчемне життя. У мене були три мрії, але жодна з них не збулася. Як шкода — Хм … Друже мій, я зробив усе, щоб всі твої мрії втілилися в життя, але для цього тобі потрібно було всього лише раз подати руку, відкрити очі та зігріти серце. — Про що ти? – Пам’ятаєш чоловіка, що впав на слизькій зимовій дорозі?  Я зараз покажу тобі цю картину… Той чоловік був генеральним директором фірми, в яку ти так хотів потрапити. На тебе чекала карколомна кар’єра. Все, що від тебе було потрібно тоді, — це подати руку. Пам’ятаєш стару клоунесу, яка після вуличної вистави підійшла до тебе з питаннями? Це була юна красуня-актриса, яка закохалася в тебе з першого погляду. На вас чекало щасливе майбутнє, діти, незгасна любов. Все, що від тебе вимагалося, — це відкрити очі. А пам’ятаєш жінку, яка плакала біля твого під’їзду?  Був дощовий вечір, вона наскрізь промокла від дощу і сліз… То була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу і їй дуже потрібна була душевна підтримка. Якби ти допоміг їй зігрітись у своїй квартирі, вислухав і втішив, вона б написала книжку, в якій розповіла би про цей випадок. Книжка прославилась би на весь світ, і ти разом із нею, бо на головній сторінці авторка вказала б ім’я того, хто став натхненням цього твору. Все, що від тебе було потрібно тоді, — лише невелика іскра твого серця. Ти був неуважний, мій друже. Джерело

Останнім часом я відчуваю, що мої сили буквально на нулі. Іноді я задаюся питанням, чи закінчаться коли-небудь страждання. Я пройшов усі перешкоди, які зустрічалися на моєму шляху, але я втомився. Після кожної виграної мною битви мене чекала ще одна. Кажуть, що Бог дає найважчі битви найсильнішим воїнам, але, Боже, Ти, мабуть, сильно віриш в мене, тому що я навіть не знаю, куди мені далі йти. Я не прошу про життя без перешкод, так як воно зробить мене безпорадним. Я не прошу полегшити життя, тому що я знаю, що чим складніше битва, тим солодша перемога. Я прошу дати мені сили, щоб все це пережити. Іноді я відчуваю, що просто не можу продовжувати. Мені здається, що це занадто для мене і я не впораюся самостійно. Навколо мене зараз відбуваються речі, яких я не розумію. Деякі з них змушують мене відчувати себе безпорадним і розгубленим. Бог, я знаю, що Ти завжди поруч зі мною, але я прошу, дай мені сили в той момент, коли здається, що все втрачено. Я знаю, Ти вислухаєш мене, адже Ти сильно любиш мене. Моє серце стурбоване, але я повністю довіряю Тобі. Боже, я приходжу до тебе за силою – силою для мого тіла, щоб продовжувати рух, силою для мого розуму, щоб продовжувати думати, і силою для моєї душі, щоб продовжувати вірити. Боже, будь ласка, дай мені силу, в якій я потребую сьогодні, щоб я міг змінити своє завтра. Джерело

Це може статися не сьогодні і не завтра, але все одно станеться. Просто вірте в це. Я була людиною, яка не любить здаватися. Боролася з речами, в яких немає сенсу. Не брала недосконале, хотіла все або нічого. Розбудовувалася і ставала параноїком, коли щось, над чим наполегливо працювала, виходило з-під контролю. І ви, ймовірно, могли б сказати, що я не спонтанна людина, що не живе теперішнім моментом. Просто я часто нерозумно забувала, що досконалість недосяжна. Бачте, ми готові боротися за речі, на які, як ми думаємо, заслуговуємо. Ми можемо вивернутися навиворіт, але якщо щось долею нам не призначене, то цього, попри всі наші старання, так і не відбудеться. Проста думка, але яка дуже розчаровує, так? Знаю, але це правда. Якщо я щось і зрозуміла за ці роки, так це те, що життя не завжди згодне йти за нашим планом. Воно не завжди веде нас до мрій, часто звертаючи кудись далеко в сторону. Не кажу, що не буває періодів, коли все стає на свої місця, і ми відчуваємо захват від того, що нарешті зірвали «великий куш». На щастя, такі моменти все ж трапляються. Але потім, знову ж таки, на зміну захопленню приходить відчуття розчарування. Ми закохуємося в чудову людину, віримо, що наша любов буде тривати вічно … А потім в одну мить все, чим ми жили і що робило нас щасливими, розбивається вщент на наших очах. Ми старанно працюємо заради посади мрії. А коли її отримуємо, то раптом розуміємо, що це зовсім не та робота, про яку ми мріяли. Ми підіймаємося, але потім падаємо. А потім, через деякий час, знову підіймаємося. Тільки тепер ми стали сильнішими, ніж раніше. Життя час від часу показує нам, що немає в цьому світі речей, які ми маємо право називати своїми. Немає речей, які ми можемо контролювати на сто відсотків. Знаю, такі моменти часто ранять і збивають з ніг, роблять невпевненими, а іноді навіть нездатними рухатися вперед. Життя не дає миттєво всіх відповідей, яких ми потребуємо. Ми не розуміємо, що відбувається, куди йдемо і яким повинен бути наш наступний крок. Перед нами невідомість, і нас лякає ця тьма попереду. Ми кричимо, плачемо, сумніваємося у своїх можливостях. Сердимося на весь світ — і все це тому, що раптово відчуваємо, як все починає валиться. Може впасти все дощенту, але правда все одно залишиться. Як би не було важко, але нам необхідно навчитися приймати те, що деякі речі просто не створені для нас. Найважливіше, про що варто нагадувати собі, — це те, що ми повинні зберігати віру. Приймати невдачі в якості цінних життєвих уроків і продовжити свій шлях. Оскільки те, що призначене для нас, врешті-решт, обов’язково прийде до нас. Щось може спливти прямо з наших рук, і потім буде потрібно якийсь час, щоб це повернути, але це обов’язково станеться. Так що, будь ласка, не накручуйте себе. Не звинувачуйте себе. Не здавайтесь. Те, що повинно статися у вашому житті, буде просуватися до вас, але у своєму власному темпі. Це може статися не сьогодні і не завтра, але це все одно станеться. Просто вірте в це. Джерело