Все, що відбувається в нашому житті, відбувається вчасно

– А чим ти займаєшся? – Я практикую магію. – Це типу вплив на інших людей? Управління стихіями? – Не зовсім. Давай наведу приклад. Він замовк, відставивши чашку з кавою трохи в сторону й втупився в порожнечу перед собою. А через кілька хвилин продовжив: – Ось поглянь на офіціантку, що крутиться в цьому залі зовсім одна, в’ється, намагаючись встигнути виконати замовлення, які надходять зі швидкістю кулемета. Вона починає нервувати, стає необережною, може перекинути на когось піднос. Але варто буквально одній людині мило посміхнутися, коли вона не принесла вчасно їжу чи напої, подякувати й сказати «нічого страшного». Все. На цьому її сум’яття може спасти, вона розслабиться, не думатиме, що все пропало й вона нічогісінько не встигає. Вона заспокоїться й почине поводитися по-іншому. Мило, привітно й сердечно зустрічати клієнтів, обдаровуючи їх добротою та життєрадісністю. І ось заходить новий відвідувач, начальник фірми, замовляє каву й сідає за столик. Він злий, тому що його дружина знову його зрадила, він проспав, кінець кварталу, треба все встигнути. І тут вона його обслуговує, огортаючи ніжністю й  промовляючи  кілька ласкавих слів. Далі він сидить й розмірковує «А не так уже все й погано, та й кава смачна, погода хороша. І вигляд гарний з вікна». Ранок цього чоловіка вже змінився, він в піднесеному настрої виходячи з кафе бажає офіціантці вдалого дня, посміхається у відповідь та йде до себе в офіс, де його чекають підлеглі, залежні від його настрою й стоси роботи, з якою він вже налаштований впоратися легко й невимушено. На вході, з необережності, його зачіпає шваброю прибиральниця, залишаючи слід на чистих та охайних брюках. Вона в сльозах починає вибачатися й обіцяти, що віднесе їх в хімчистку, що їй можуть знизити зарплату, за те, що вона така незграбна.Але він просто мило посміхається й відповідає «Нічого, не варто. З усіма буває» й розпливається в усмішці. Але ж могло бути по-іншому. А ця прибиральниця ледве зводить кінці з кінцями, одна годує та одягає п’ятьох діточок. Вона могла втратити роботу і їм було б дуже важко. Але ні, все обійшлося.Через простого хлопчину, що посміхнувся офіціантці. Він знову замовкає, допиває каву й кличе офіціантку. Кидає пару милих слів, усміхається, бажає гарного робочого дня й починає одягати пальто. І я помічаю посмішку, що в куточках рота офіціантки. А він дивиться на мене й, розплившись в усмішці, каже: – Ось моя магія. Джерело

Жодна людина не гідна такої сильної поваги і подяки, як та, що дала життя, виховала і всьому навчила. Кожен з батьків вносить великий внесок в долю і виховання своїх дітей. Від батька діти отримують чіткі кар’єрні установки, вчаться вірити в себе, налагоджувати життєвий шлях і ставити правильні цілі. Від матері – знання про те, як важливі сім’я, турбота одне про одного і будинок, в якому всі разом живуть. Людина, позбавлена батьківської любові, сама позбавляється можливості любити і цінувати когось. Той, хто з якоїсь причини не цінує і не поважає своїх батьків, буде жити неповноцінним життям. Він ніби дерево без коріння – вітер чи опади здатні відразу повалити його на землю, просто тому, що йому нема за що чіплятися, у нього немає основи. До того ж людина, яка не любить своїх батьків, навряд чи здатна полюбити власних дітей – все взаємопов’язане. Звичайно, трапляється так, що батьки роблять помилки. Але діти зобов’язані навчитися прощати їм це. До того ж навіть наймудріша людина має право на те, щоб оступитися. Батьки вже були молодими, і тому вони можуть дати правильну пораду в будь-якій ситуації – адже в їх житті вже траплялося щось схоже. Звертатися до них з проханням про допомогу в прийнятті рішень – значить, визнавати авторитет їх мудрості. Будь-яка згадка батьків в розмові має бути поважною – неважливо живі вони чи ні. Доброта – це найкраще почуття, яке можна відчувати до своїх батьків. А на чому грунтується повага? На вдячності! Джерело

Найсмачніше те, що просте. Помідори з сіллю, картопля з кропом, яєшня на олії і запечений кабачок, який ти годину тому вранці зірвала з грядки. Найстильніша класика. Просто чорна сукня чи біла футболка без принтів. Звичайнісінькі джинси, кеди на зношених шнурках. Трохи обгоріла на сонці шкіра і очі, в яких відбивається сонце. Найкращі запахи — природні. Запах ранкової роси, полуничної грядки, ромашкового поля чи вечора після дощу, запах лісової хвої і вологої землі. Найкрасивіші кольори – натуральні. Натуральне небо, яке вибудовує таємничий градієнт: від білого до яскраво-червоного, хмари, які крутяться темно-синіми відтінками над глибоко-зеленими лісами.Улюблена музика — з 7 нот. Така, яку легко співати постійно, яка годиться і для горя, і для радості, і для задоволення. Найприємніші люди – легкі, невибагливі.  Такі, які не говоритимуть про політику і бренди, їм не цікаві марки нових автомобілів. Вони не проти намочитись у фонтані в центрі міста і потанцювати посеред того ж ромашкового поля.. Найкращі стосунки — зрозумілі. Тут нема зайвих кутів, які утворять любовний трикутник, нема стереотипів, бажань один одного змінювати, нема принижень, ревнощів, істерик та конфліктів. Є спокій. Чого ж ми не помічаємо усе те просте й прекрасне, яке навколо нас? Воно ж ось, збоку. Просто цінуй! Помічай радість! Джерело

Кожна людина, що з’являється в нашому житті, приходить з якоюсь місією. Усе взаємопов’язано, вірно? Ваше життя зараз було б зовсім іншим, якби хтось з цих людей не з’явився у вашій долі або з вами б не трапилася одна з цих ситуацій. Те, ким ви є сьогодні, є результатом всього, через що вам довелося пройти. Важко прийняти той факт, що люди, які принесли у ваше життя зло і заподіяли жахливий біль, є важливою частиною вашої подорожі, але це правда. Наші зустрічі з людьми зовсім не випадкові. Кожен, хто перетинає наш шлях, має свою власну місію. Ось 5 космічних причин, за якими люди приходять в наше життя: 1. Щоб подарувати нам беззастережну любов Деякі люди з’являються в нашому житті спонтанно. Вони не помічають наших недоліків, приймають недосконалості і обожнюють нас такими, якими ми є насправді. Іноді вони приходять до нас назавжди, іноді з’являються в нашому житті як спалах, який швидко зникає, а іноді вони залишаються поруч з нами рівно стільки, щоб допомогти нам вивчити наші уроки. Незалежно від того, як довго вони знаходяться разом з нами, їх любов завжди буває чистою і справжньою. 2. Щоб прискорити наш особистісний ріст Деякі люди приходять в наше життя, щоб допомогти нам досягти цілей. Вони залишаються поруч досить довго, щоб переконатися, що ми стали настільки сильними, що здатні самостійно продовжити нашу подорож. Вони вчать нас ніколи не здаватися, якби важко нам не було. Вони нагадують нам про те, що завжди потрібно зберігати свою автентичність, незалежно від того, наскільки диваком нас вважають інші люди. Найголовніше, вони дають нам сили, щоб почати працювати над собою. 3. Щоб розбудити і змінити нас Деякі люди, з якими ми зустрічаємося, бувають послані, щоб дати необхідний поштовх у житті, допомогти усвідомити своє поточне становище і вийти зі своєї зони комфорту. Бувають такі моменти в житті, коли ми потрапляємо в режим автопілоту. Відчуваємо себе нещасними, але при цьому відчуваємо дуже великий страх перед змінами. У цей момент Всесвіт посилає тих людей, які допомагають зробити цей перший крок і змінити життя на краще. 4. Щоб нагадати нам про деякі важливі речі Іноді люди приходять до нас тільки для того, щоб нагадати про речі, які ми якимось чином забули. Вони з’являються в нашому житті і дозволяють згадати, чому ми обрали цей життєвий шлях і про що мріяли тоді. Ці люди схожі на наших ангелів-хранителів: вони стежать за кожним нашим кроком і завжди тримають нас за руки. 5. Щоб залишитися з нами назавжди Нарешті, деякі з людей, яких ми зустрічаємо, з’являються поруч з нами, щоб залишитися з нами до самого кінця. Ці душі стають частиною нашої долі в тому момент, коли ми найменше цього очікуємо. Вони повністю змінюють наше життя. Вони дуже впливають на нас і нашу життєву подорож. Ким би не була ця людина – кращим другом, партнером, колегою, членом сім’ї – в ту хвилину, коли вона входить в наш світ, ми всім серцем відчуваємо, що їй судилося знайти нас і стати важливою частиною нашого життя. І тому вона залишається. Вона залишається, щоб любити нас, надихати, вчити і направляти. Джерело

Одного гімнаста змусили вийти на арену, щоб він зробив ще раз своє коронне сальто. Гімнаст втомився. Він відмінно виступив, публіка аплодувала! Ось імпресаріо і вблагав, майже змусив гімнаста зробити ще одне сальто… Всього одне….Виходь і зроби це чудове сальто під куполом цирку. Гімнаст впав і розбився на смерть. Знайома історія, дуже сумна. Коли у нас всі сили витрачені, коли ми мріємо тільки про те, що зараз приймемо ванну і ляжемо, або просто стиснемось в грудочку і полежимо, сядемо, відпочинемо, ось зараз, зараз! Нам це так потрібно! Ми так втомилися! – нас просять зробити ще одне сальто.І можна зрозуміти людей; їм це потрібно! Саме зараз потрібно, щоб ми встали і зробили те, що вони просять. Наполягають навіть. Ну будь ласка, ну знайдіть час і сили для мене! Сядьте за кермо і приїжджайте мене зустріти. Прийміть ще одного пацієнта, людина хоче саме до вас, а це мій хороший знайомий. Я йому обіцяв, що ви його приймете! Вийдіть на роботу у вихідний, відкладіть відпустку, я розумію, що ви стомилися, але без вас не впоратися! Ще одне сальто, будь ласка! І ось… скільки людей, яких доконав серцевий напад, або які потрапили в аварію, отримали травми, захворіли депресією, – майже всі вони були жертвами “останнього сальто”. Найприкріше, що без допомоги цих людей цілком могли обійтися. Ніхто не гинув без цього сальто. Ні пожежі не було, ні загрози здоров’ю, ні війни… Нічого такого.Ну хто постраждав би, якби гімнаст відпочив і відновив сили? Хто загинув би, якби бухгалтер не працював би в суботу? Хто б помер, якби викликав таксі з вокзалу, а не чекав вас в якості таксиста? Ну, не зварили суп для сім’ї, тому що страшно втомилися. Не відмили до блиску унітаз, вибачте. Не відвідали родичів літніх сьогодні, а відвідали завтра? Не примушуйте себе робити останнє сальто просто тому, що цього комусь хочеться. Або ваш внутрішній імпресаріо вас примушує. Якщо немає сил – відмовтеся. Тому що наслідки бувають дуже сумними. А публіка піде дивитися на іншого гімнаста. Або на нового клоуна… © Ганна Кір’янова Джерело

Жінка може зробити чоловіка великим. Багатим. Знаменитим. І в історії багато таких прикладів, коли жінка допомагала чоловікові домогтися неймовірного успіху. Або просто рятувала його від загибелі, фізичної та творчої. Жінка має величезний вплив на чоловіка, хто б що не говорив. Колись абсолютно всі чоловіки були народжені жінкою. Вони почали свій шлях у неї в животі, чи не так? І потім більшість чоловіків лежали в обіймах жінки і харчувалися її молоком. А вона їх мила, одягала, лікувала, гладила, цілувала, зігрівала, купала… Тому жінка може дати чоловікові так багато! Колись вона дала йому життя… Поряд з Толстим була його дружина Софія Андріївна. У них були складні стосунки, але що було б з письменником, якби не дружина? Він був натурою складною, суперечливою, пристрасною. Він не так вже беріг своє життя і свої гроші; на війні виявляв відчайдушну хоробрість, цілий спадок в карти програвав, не міг опиратися пристрастям… А з дружиною він прожив довго. Написав кращі свої твори, – так само і Достоєвський у шлюбі з Анною Сніткіною став щасливим. Настільки, наскільки може стати щасливим колишній каторжник, гравець, епілептик з важким характером… Сальвадор Далі став багатий і знаменитий поруч з Галою, яка мешкала з ним в бідності спочатку. Іноді на обід нічого не було, крім морських їжаків, яких вони ловили прямо руками. Наполеон вважав, що усіма перемогами він зобов’язаний своїй легковажній Жозефіні. Агата Крісті вказала своєму молодому, набагато молодшому за неї, чоловіку на пагорб і порадила почати розкопки. І її чоловік з невідомого археолога став ученим зі світовим ім’ям: саме під цим горбом виявилося давнє багате поховання… Можна довго наводити приклади. Щасливий той, кому дісталася мудра дружина. Жінка, яка приносить щастя. Перша ознака, яка вказує, що це ваша «щаслива жінка» — вам хочеться негайно для неї щось зробити хороше. Щось їй дати. А якщо дати нічого, як бідному Сальвадору Далі або Достоєвському, хочеться підтримати емоційно. Дати свою підтримку. Подумки обійняти і ніколи не випускати з обіймів. На цю жінку хочеться дивитися і дивитися. Вона буквально приковує погляд. Начебто немає нічого в ній особливого, але неможливо не дивитися на неї. Все в ній миле і знайоме серцю: і усмішка, і манери, і жести. Чоловік дивиться на неї і не може надивитися. Тепло у нього на серці. Цій жінці хочеться розповісти про себе. Недарма Толстой навіть свій інтимний щоденник дав прочитати нареченій. Може, цього й не варто робити, щоденник насправді був «інтимним». Але порив зрозумілий: такій жінці хочеться розкрити душу і бути до кінця щирим. Розповісти їй і дитинство, і юність… Від такої жінки виходить енергія. Тепло. Внутрішня сила, навіть якщо вона виглядає тендітною і слабкою. І ця енергія робить її богинею в очах чоловіка. Може бути, це архетип богині-матері, хто знає? Тільки чоловік може це відчути. Такій жінці не треба нічого пояснювати. Вона розуміє вас з пів слова. І може негайно надати допомогу, дати ділову пораду, підказати рішення. Так Гала сказала Далі: «треба продавати ці картини зовсім за інші гроші. Продавати багатіям. Так ви і самі станете багатим!». Так і вийшло. Або ось – треба розкопувати саме той пагорб, на який вказала така жінка. Там скарби! Якщо зустрілася така жінка в житті – чоловік все подолає і всього доб’ється. Це потужна підтримка, величезний ресурс. А може бути, ви саме така жінка? Просто ваш чоловік ще не з’явився? Або не помітив свій щасливий шанс, який випадає раз в житті? Такі жінки не залишаються на самоті, – рано чи пізно їм зустрічається той, кому вони потрібні як повітря. І вони пізнають щастя бути разом. Джерело

Жила звичайнісінька сім’я. Чоловік Василь, дружина Марія. Все у них було як у всіх – робота, дім. День у день приходив Василь додому після роботи, лягав на диван з газетою в руках, а дружина вечерю готувала. Приготує і бурчить, накриваючи на стіл. Мовляв, і по дому Василь нічого не робить і зарплату маленьку отримує. Не подобалося чоловікові це бурчання, але він, мовчки, терпів. Хоча так і хотілося сказати у відповідь, щоб на себе подивилася. Бо ж коли зустрічалися тільки, зовсім іншою була – доброю, лагідною, доглядала за собою. Ніколи її Василь розпатланою не бачив. А зараз… Одного разу дружина розійшлася як ніколи: – Хоч сміття винеси! А то толку від тебе … Василь взяв відро і, вийшовши на вулицю, почав благати: – Господи, ну що ж за життя у мене!? Невже так і доживати свій вік з такою буркотливою і непривабливою жінкою? І раптом почув Василь голос: – Я можу допомогти твоїй біді. Тільки якщо я відразу перетворю жінку твою в прекрасну Богиню, у сусідів з’являться питання. А це нам ні до чого. Давай я поступово буду покращувати зовнішність і характер твоєї дружини. Але і ти повинен будеш постаратися. Адже для того, щоб жити з Богинею і самому потрібно відповідати статусу. Василь на все згоден заради життя з Богинею. Каже тільки: – Скажи, а коли ти міняти її почнеш? – Саме зараз і почну. – відповідає Бог. – Тільки поступово, як і домовлялися. Повернувся в квартиру Василь, сів у крісло, газету взяв, та тільки не може на читанні зосередитися. Телевізор включив, а й кіно не зачіпає. Так і хочеться подивитися, чи змінилася Марія. Пішов він на кухню, сперся об одвірок і став її розглядати. Марія, відчувши його погляд, мимоволі поправила волосся рукою і запитала: – Що ти так на мене дивишся? Василь не знав що відповісти і зніяковівши мовив: – Ось думаю, може допомогти тобі посуд помити? – Мені? Посуд? … – стала тихо перепитувати дружина, знімаючи брудний фартух. – Так я його вимила вже. Василь зауважив, як рум’янець з’явився на обличчі дружини, і почав витирати посуд, подумавши: «Уже змінюється його дружина». Тепер Василь з роботи майже бігом повертався додому. Йому дуже хотілося побачити, як його дружина за день змінилася. Але раптом одного разу він подумав, а що якщо вона вже в Богиню перетворилася, а я ніяк не відповідаю. Про всяк випадок, Василь вирішив прикупити квіточок, що б в бруд обличчям не впасти. Увійшовши до будинку, Василь мало не впав. Перед ним, у вишуканій сукні, стояла Марія, на голові акуратна зачіска і сама ніби помолодшала. Василь ніяково простягнув дружині квіти. Дружина охнула і, опустивши вії, прийняла букет. Які гарні у Богинь вії, промайнуло в голові Василя. І тут він помітив сервірований стіл, запалені свічки та два келихи наповнені пурпуровим напоєм. У квартирі витав аромат святкової вечері. Подружжя сіло за стіл і тут Марія схопилася, зі словами: – Пробач, я забула включити тобі телевізор. І ось я купила свіжих газет для тебе. – Не потрібен телевізор, – зупинив її Василь – і газети мені зараз не хочеться читати, там пишуть одне і теж. Я хотів тебе запитати. Завтра субота, які в тебе плани? – А у тебе? – тихо промовила Марія. – Нам тут на роботі давали квитки в театр, я взяв для нас, може, підемо ввечері. Але перед тим, можливо по магазинах пройдемося, купимо тобі сукню, – мало не проговорився Василь, «сукню гідну Богині», але прикусив язика і тільки промовив, – плаття для походу в театр. Василь говорив це і не міг відірвати очей від дружини. Вона ставала все прекраснішою і прекраснішою. Обличчя сяяло щастям, а очі блищали. – О Боже, які все-таки Богині прекрасні! – промайнуло в голові Василя. І раптом він злякався. – Що якщо вона і далі буде так швидко гарнішати!? Чи зможу я відповідати? – І тут він подумав про дитину. – Як було б добре, якби моя дитина появилася від Богині. Запинаючись і червоніючи, він повторив ці слова вголос. Сльоза скотилася по щоці Марії … – Ах, яка ніч! Який ранок! Цей день! Господи, яке прекрасне життя з богинею! – думав Василь, одягаючи на прогулянку другого внука. Джерело

Народна мудрість свідчить, що дурні вчаться на власних помилках, а розумні – на чужих. Але говорити легко, а не помиляється лише той, хто нічого не робить. А справжньої мудрості можна повчитися тільки у того, хто мав достатньо часу, щоб зрозуміти найважливіше: «З розвитком склерозу якось само собою забувається все погане.Поступово втрачаючи зуби, розумієш, що в житті головне не їжа.Коли дивишся на бабусь, від яких колись був у захваті, усвідомлюєш, що не варто зациклюватися на жінках.Болі в суглобах зумовлюють розуміння, що немає в житті жодних причин для метушні.Прогресивна втрата слуху все частіше змушує багатозначно мовчати.Ось так, з віком, й приходить те, що довколишні називають мудрістю». Джерело