Хлопчик з хоспісу написав чудову казку. Просто прочитайте…

Хлопчик з хоспісу написав чудову казку. Просто прочитайте…

Миколці всього 12 років. На шкільний конкурс він написав казку. Але важливо не це… Важливо те, що він хоче, щоб його казку читали. Читали ті, кому це дійсно потрібно і хто цього щиро хоче… Ще знаходячись у реанімації Миколці пообіцяли, що його казку читатимуть…

Ми можемо здійснити мрію хлопчика — розповісти про казку людям, щоб її шлях не закінчувався… Він заслуговує на це…

КАЗКА ПРО МІСЯЧНИЙ ПРОМІНЧИК

«Народився золотистий місячний промінчик, зовсім маленький й ледь-ледь пробивався через густі хмари. Дістатись у вікно кімнати через щільні штори йому було не під силу. Його мрією було стати сильним та яскравим променем, щоб нести людям радість, світло та тепло.

Засмутився промінчик «Я назавжди залишусь малим? Як я робитиму добро?» Тоді срібляста зірочка мовила :«Ми – особливі. Ми світимо тільки вночі й даруємо справжні чари. Тільки не здавайся, світи щосили!»

Тоді місячний промінчик помчав по темній річці і намалював доріжку, яка неймовірно виблискувала сріблом. Нею милувались і рибки, і птахи, і навіть дерева поблизу. Сміливо дістався у віконце та поцілував малюка, котрому наснився чудовий сон. На лісовій галявині допоміг оленяті знайти маму, а вже під ранок повернувся додому — втомлений, але щасливий! І почав чекати заходу, щоб знову дарувати світу щастя!»

Давайте будемо тим світлим промінчиком для Миколки та допоможемо йому написати ще багато чудових казок…

Джерело