Мало хто з нас задається питанням – чи варто прощати. У більшості випадків ми просто ображаємося і втрачаємо спілкування з кривдником. Але насправді той, хто прощає, робить в першу чергу добро для самого себе. Багато психологів твердять, що через непрощення розвиваються дуже важкі хвороби, так як непрощення – це сильна емоція, яка має вплив на тіло. Пропонуємо вам притчу про силу прощення. Прочитавши її, ви, можливо, вперше вирішите пробачити своїх кривдників і почати жити щасливо! *** Ангел посміхнувся. І посмішка його була доброю, якоюсь дуже світлою. – Знаєш, Авраам, – сказав він, – людина не може проклясти іншу людину. Я з побоюванням дивився на нього. До чого це він хилить? – Людина взагалі не може нічого зробити з іншою людиною, – він знову посміхнувся, – навіть якщо вб’є його. Я не розумів, до чого хилить Ангел, але слухав з цікавістю. – Людина не може вселити іншій людині свої думки. Не може змусити дивитися на світ своїми очима, не може переконати іншу людину в своїй правоті. Я заперечив: – Але ж так буває. – Ні, – похитав головою Ангел, – це той, інший, може повірити тобі. Ти – безсилий. Ангел помовчав, дивлячись кудись у далечінь, потім продовжив: – Зробити щось з іншою людиною – не у владі людини. Так влаштував Бог. Подобається тобі це чи ні. Він замовк. Але мені хотілося пояснень. – І?, – запитав я, показуючи, що хочу продовження. – І все, що людина робить іншому, – вона робить собі. – Як це? – не зрозумів я. – Дуже просто. Проклинаючи іншого, ти проклинаєш себе. Надихаючи іншого, ти надихаєш себе. Ображаючись на іншого, ти ображаєш себе. Даруючи іншому, ти даруєш собі. Це закон. – Чий? – Його… – Ангел показав рукою кудись в небо. Ми помовчали. – Чи правильно я зрозумів, – запитав я, – що, прощаючи іншого, я прощаю себе? – Правильно, – кивнув головою Ангел. Я замислився. Потім подивився на Ангела і сказав: – Але я хочу пробачити. Правда, хочу. Ангел похитав головою. – Щоб уміти прощати, треба знати, що таке прощення, Авраам … Мені стало цікаво. – А що таке прощення? – Прощення? – перепитав Ангел. – Це радість. Я глянув на Ангела. Може бути, він все ж захворів? Або як це у них тут називається? Ангел посміхнувся. – Ні, Авраам, я не жартую. Прощення – це радість. Радість любові. Він подивився в небо і додав: – Це коли ти можеш зітхнути на повні груди, засміятися і сказати: «Дякую! Дякую тобі за те, що ти зробив для мене. Якщо захочеш, можеш зробити мені це ще раз! І ще! Можеш це зробити для мене стільки раз, скільки захочеш! І кожен раз я буду повторювати тобі: “Дякую!» Я дивився на свого ангела, що стояв з розправленими крилами на краю нашої нескінченної дороги, і чомусь мені стало дуже легко. Навіть радісно. Напевно, тому, що я стояв з ним поруч, слухав його мелодійний голос і розумів – все буде добре! Джерело
