“Іди звідси, Ліля”. Дитяча історія, яка змінить ваше життя на краще

“Іди звідси, Ліля”. Дитяча історія, яка змінить ваше життя на краще

ІДИ ЗВІДСИ, ЛІЛЯ

Я тоді плакала через те, що мене зрадила подружка Оля …

Все було добре, ми бачилися щодня і вели “спільне господарство” з нашими ляльками, пупсиками, і посудом …
А потім приїхала її далека родичка, весела дівчинка Аня, і Оля із захопленням слідувала за нею по п’ятах, а мені, спасибі за чесність, прямо сказала: “Іди звідси!” …

Мама не втішала мене …
Вона на руках показала мені діаграму, яку я зараз сама показую дітям (і не тільки дітям), які переживають, коли з ними не хочуть дружити, любити їх, і запрошувати в своє життя …

Мама показала невеликий відрізок між двома нез’єднаними долонями і сказала, що ось стільки людей будуть любити мене, незалежно від того, яка я, або за щось хороше, що знайдуть в мені …
Ці люди приймуть мене з моїми особливостями, недоліками, перевагами …
І це безцінно …
Потім вона розширила трохи долоні і сказала, що ось стільки людей не просто не приймуть, або не полюблять мене, але залишаться небайдужими в своїй нелюбові …
Можливо, я цього заслужила своїми косяками, а можливо, просто буду викликати у них неприємні почуття …
Так буває, і називається це законом внутрішньої симпатії і антипатії…


Це коли нам хтось подобається без жодних причин, і не подобається за тим же принципом …
І ми, в свою чергу, комусь подобаємося, а комусь ні.

Не потрібно культивувати ігри на ворогів, або апріорі думати, що якщо тебе не полюбили, то ти поганий …
Яким завгодно можеш бути, але якщо не сподобався, значить, хоч масти собі голову, не допоможе …
І це нормально…
Потім мама буквально розкинула руки в різні боки і сказала, що ось стільки людей взагалі ніколи не дізнається про те, що я є, або їм буде наплювати, є я, чи мене нема…
Ні ворожнечі, ні дружби …
Повна байдужість …
І це неминуче …

А потім мама сказала головне:

ЯКЩО ТИ ВСЕ ЖИТТЯ БУДЕШ БІГАТИ ЗА ТИМИ, ХТО ВХОДИТЬ У ДРУГУ І ТРЕТЮ ГРУПУ, НАМАГАЮЧИСЬ заслужити ЇХНЮ ЛЮБОВ І ДРУЖБУ, В ТЕБЕ НІКОЛИ НЕ БУДЕ ПЕРШОЇ …
ТОМУ ЩО вкладати ВАРТО У ВЗАЄМНІСТЬ …
Мабуть, це один з найкращих уроків в моєму житті взагалі, друзі мої …
Тому що він жодного разу мене не підвів …

Я іноді і зараз буває порушую це правило, але кожного разу, коли я намагаюся догодити людям, які мене не приймають переконуюсь в їхній холодній байдужості, що насправді , в ці моменти не стільки потребую їх конкретно, скільки повертаюсь у свої шість років, коли жорсткі слова ІДИ ЗВІДСИ ранили мене занадто сильно…
Тоді я боялася їх, а зараз говорю сама собі, коли бачу, що хтось стоїть до мене спиною, або думає, що я повинна заслужити право на любов, або дружбу …


ІДИ ЗВІДСИ, ЛІЛЯ …
І я йду, і мені стає легко, тому що все в цьому житті взаємно … і вкладатись потрібно лише тоді , коли тобі ідуть на зустріч…
Можливо, комусь стане в нагоді у складних моментах проста філософія моєї мами…
Вона і справді працює …
Бережіть себе.

Автор: Ліля Град

Джерело