Вік – це коли гірше зі здоров’ям, але краще зі свободою…

Вік – це коли гірше зі здоров’ям, але краще зі свободою…

Вік – це коли гірше зі здоров’ям, але краще зі свободою…

Мамин улюблений вислів, і головний девіз її життя з того часу, як вийшла на пенсію…

Ноги її ходять гірше, але лише туди, куди вона хоче…

Навчилася нікуди не ходити з ввічливості, чи тому що покликали, а їй нецікаво…

Не виправдовується. Спокійно говорить «ні» та відкриває чергову книгу…

Продовжує любити приголомшливо дорогі парфуми й нові сукні…

Хандрить іноді.

Доволі сильно хандрить.

Це вона теж вже собі це дозволяє, раніше імітувала, як і майже всі ми, постійну бадьорість…

«Дід прийшов», – говорить вона, перекладаючи частину відповідальності на важкий характер свого діда, якого я знаю лише за бабусиними розповідями…

Як не дивно, але це діє на неї позитивно – чесно визнати емоційний спад, прожити його, не витираючи пилюку, не готуючи гаряче, й вимикаючи телефон…

А потім – відновитися для нового танцю відпочилих емоцій…

Я вважаю її в сімдесят років більш психологічно здоровою, ніж в п’ятдесят…

Вона вільна від будь-яких забобон, від будь-яких суспільних шаблонів, від будь-яких розмов за спиною…

Їй байдуже…

Обожнює свою самотність настільки, що не лише не скаржиться на неї, а й рідко дає себе вмовити навіть на поїздку…

Спілкуватися з нею – задоволення…

Гостра, іронічна, завжди в темі…

Мені подобається…

І я точно знаю, дивлячись на неї, ЩО важливо в собі виховати вже зараз щоб потім не кидатися істерично перекроювати собі обличчя в бажанні спинити молодість…

Не зупиняти те, що все одно піде, як не хитруй…

Плекати в собі свободу й вміння бути з собою…

Коли ти вмієш бути з собою, з тобою хочуть бути всі…

І навпаки…

Живіть на своїй хвилі, друзі мої, й не слухайте тих, хто приходить прочитати вам лекцію про те, як потрапити на чужу…

Хвиля – лише ваша!

Авторка: Лілія Град

Джерело