“Не бісіть Всесвіт, там для вас дуже стараються!” – чудова історія для тих хто боїться втілювати свої мрії

“Не бісіть Всесвіт, там для вас дуже стараються!” – чудова історія для тих хто боїться втілювати свої мрії

Ось я іноді думаю, що там, на небі, зібрався молодий творчий колектив. Робота у них така. Креативна. Допомагати людям втілювати мрії.
У понеділок о 9:00 у них нарада і обговорення поточних мрій. Начальник відділу зачитує нові надходження бажань з планети Земля, всі інші переписують їх у свої щоденники. Петя мріє стати письменником. Коля-кухарем. Наташа-фотографом. Ну, наприклад.

Потім начальник так з ентузіазмом каже: “Ну все, хлопці, працюємо! Ми ж відмінна команда! Ми професіонали!”

І понеслося. Вони придумують якісь неймовірні сценарії і сюжети. Точно розраховують час і місце, щоб зіштовхнути людину з випадковими людьми і подіями. Складають план і графік. Узгодять із суміжними групами, щоб здійснення мрії Петі ніяк негативно не вплинуло на здійснення мрії Колі. Проробляють колосальну роботу. Не сплять ночами, не бачать дітей і кота. Мріють, що після цього проекту обов’язково попросять у шефа відпустку.

І ось проект підписаний. Всі інстанції дали добро.

Настає день ікс. Він обведений в календарі червоним хрестком. Все узгоджено з астрологічним відділом. Близнюк в Овні, все як годиться.

Чоловік виходить з дому. Розуміє, що забув ключі. Поки бігав за ключами, запізнився на автобус. А на роботі начальник-звір і терміновий проект. Чоловік викликає таксі, розуміє, що сьогодні залишиться без обіду, тому що на таксі підуть останні гроші. Із зіпсованим настроєм сідає в машину. Таксист вирішує розрядити обстановку і робить радіо голосніше. Грає Лепс:”Найкращий день”. Чоловік просить переключити. На іншій радіостанції – оголошення. Така-то студія за такою-то адресою оголошує новий набір в художню школу. Телефон повторюють два рази. І таксист каже: “О, в художники кличуть. У мене племінниця теж добре малює. Їй 5 років зараз, а всі кажуть, що талантище”.

І чоловік йому відповідає сумно:”я теж в дитинстві добре малював”.

А по радіо знову оголошення повторюють.

Там, на небі, всі дивляться на це зі схрещеними пальцями. Ніхто не дихає. Не ворушиться. В туалет ніхто не виходить. Муха завмерла в польоті.

Чоловік переписує номер телефону в свій блокнот.

Вся креативна група видихнула. Відкривають шампанське. Всі аплодують і сміються. Хтось підхопив іншого кружляти в танці. Хтось покликав на радощах колегу на побачення.

А чоловік прийшов додому. Розповів дружині. І вона йому каже: “що це ти надумав? Що за дурниці?”

І чоловік такий: “дійсно, що це я собі надумав! Дурниці якісь. Не малював-то вже з дитинства. Ну так, згадував про це недавно. Хотів навіть кисті купити. Але якось все зайвих грошей не було. Як я піду туди? Засміють же…”

І там, на небі, всі дружно: “та що ж таке-то?! Як так?!”

Хтось театрально жбурляє папери зі столу зі словами: “Я не можу так більше працювати!!!”Побачення скасовується. Шеф викликає начальника відділу виконання мрій з вимогою звіту. Хто винен? У чому косяк? Розбір польотів. Позбавлення премій. Ніякої відпустки. Вдома нудьгують діти і кіт.

Загалом, давайте не будемо дратувати Всесвіт. Там реально стараються. Без відпустки працюють.

Давайте не будемо.

Ольга Демидюк