“Щастя – бути поруч…” Повчальна історія, яка навчить цінувати час із близькими людьми

“Щастя – бути поруч…” Повчальна історія, яка навчить цінувати час із близькими людьми

Дружина з синочком поїхали до мами.

Чоловік їх проводив і повернувся в квартиру. Він був радий, що можна трохи відпочити – малюк спати не давав часто. Місця мало в однокімнатній квартирі. Диван вузькуватий для двох. Тісно і не дуже зручно, якщо чесно. І чоловік мріяв просто подивитися телевізор в тиші, зручно лежачи на дивані. Може, пива випити – але не в пиві справа. Просто втомлюєшся від близьких, від малюка, від дружини, від тісноти… і хочеться трохи відпочити, як в дитинстві, від батьків, коли вже підріс трохи.

Прийшов додому, цей чоловік. І побачив порожнє ліжечко. Забавки. Кофта дружини на дивані лежала – вона не прибрала, поспішала. І чашечка стояла на кухонному столі. Тихо було і ніхто не заважав. Годинник цокав тільки. І чоловік подзвонив начальнику, випросив відпустку на тиждень і поїхав за дружиною слідом. І страшно її здивував, звичайно. А малюк не здивувався, тягнув ручки і агукав; Мовляв, привіт, татку! І чоловік винувато говорив, що йому порожньо стало. Дурість яка! – хтось скаже. Треба тримати себе в руках!

Не завжди треба тримати себе в руках. Якщо є можливість бути разом – треба щосили намагатися бути разом. Якщо хочеться обіймати – треба обіймати. Поки можна; поки поруч той, кого ми любимо. Тому що життя не таке вже і довге. І не так багато тих, кого не хочеться випускати з обіймів…

Анна Кир’янова