“Одні люди працюють, щоб інші могли відпочити”. Мудра історія із глибоким сенсом!

“Одні люди працюють, щоб інші могли відпочити”. Мудра історія із глибоким сенсом!

Тато мій відправляв нас з мамою щоліта на море. На місяць. Ми жили в кімнатці, в будиночку, повитому виноградом. Старенька здавала кімнати відпочиваючим. А в садку був літній душ; піднята над землею залізна бочка. А в кімнатці – два ліжка і тумбочка. І килим з оленями на стіні. Шикарно. Тоді не всі могли собі дозволити так розкішно відпочивати на морі.

Море шуміло, світлячки ввечері літали по саду, мені дозволяли рвати черешню – як виняток. У п’ять років ще роблять винятки! Хороший відпочинок на морі …

А тато не любив відпочивати. Він залишався на роботі. У нього були дві роботи і лабораторія для досліджень. Тато просто не любив відпочивати на морі. Він любив купатися в ставку на околиці міста. У неділю поїде на автобусі і скупається. Якщо захоче. Ніякої різниці з морем. Працювати набагато цікавіше і корисніше, ніж на морі відпочивати.

Це він так говорив. І я впевнена була, що тато любить працювати. А плаватиме в ставку краще, в неділю. Коли насолодиться роботою як слід!

Я тільки зараз зрозуміла, що лікарі замало заробляли. І, щоб ми з мамою могли місяць відпочивати, татові треба було працювати без відпустки, ось і все. Він старався. Тому що він мужчина. А його дружині і дитині потрібні сонце і вітаміни. А я це море все життя пам’ятаю. Світлячків, черешню, хвилі і камінчики. Навіть коли довго не було відпочинку, цей відпочинок – спогад про нього, – надавав сил. Відпочинок, який тато мені заробив.

Той, хто працює, щоб інші могли відпочити, – таких мало. Їх треба берегти і цінувати. І теж давати відпочити. Хоча вони запевняють, що відпочивати не люблять. А купатися цілком можна в ставку.

Нехай і вони відпочинуть.

Анна Кир’янова