Ніколи не пізно. Поки ти сам так не будеш думати

Ніколи не пізно. Поки ти сам так не будеш думати

Ніколи не пізно. Поки ти сам так не будеш думати.

Мабуть, краще і не скажеш! До чого в цьому житті можна застосувати слово “пізно”? Ні до чого. Поки ти сам так не будеш думати.

Дивовижна штука – життя.

У дитинстві здається, що 28 років – це вік напівживого старигана.

У 28 ти не розумієш, як 40-річні люди ноги тягають. І навіщо. Лягли би уже й лежали, чого бродити даремно, пісок свій розсипати всюди.

А потім ти сам стрімко влітаєш у цей вік і тобі смішно згадувати себе, того маленького і дурного, який так думав.

І ти розумієш, що в 35 років можна закохатися, як підліток, і створити найщасливішу сім’ю.

У 38 – побудувати будинок, переїхати, почати все з нуля. І буде чудово.

У 40 кинути роботу, без якої ти себе не уявляв два десятки років, і ні про що не шкодувати, озираючись назад. Жодного дня не шкодувати ні про що.

А після 40 знаходити друзів. Таких, не прочитавши від яких «доброго ранку» – ти починаєш нервувати і все валиться з рук. Ось вже над чим би я посміялася 20 років тому!

А в 44 до тебе раптом приходить хтось з минулого і пропонує … ну, як би вам пояснити … очолити загін льотчиків-винищувачів, наприклад. Або побудувати ресторан на Північному Полюсі. Або поїхати дресирувати індійських слонів. Неважливо.

Ти відмовляєшся, кажеш: «Ви помилилися, я не те, що вам треба, я не вмію, он скільки красивих і розумних це вміють, навіщо я вам?».

А тобі відповідають: «Спробуй. Ну спробуй. Це дуже цікаво!”.

Ти пробуєш – і виходить. Пробуєш трохи сміливіше – і знову виходить. А через тиждень хтось твоїм ротом каже: «Не сперечайтеся, я зроблю по-іншому, по-своєму, я краще знаю» – тим же людям, яких ти запевняв, що не знаєш і не вмієш. І вони сміються по-доброму, і знову все виходить.

І ти знову ні про що не шкодуєш, озираючись назад. І розумієш, що готовий залишити те, без чого ще вчора себе не уявляв.

Років у 60 я, напевно, буду першою космічною туристкою-бабусею. А в 80 народжу дитину. Ну а фіглі, це вже я точно вмію і у мене виходить.

До чого в цьому житті можна застосувати слово «пізно»? Ні до чого. Поки ти сам так не будеш думати.

Галина Созанчук

Джерело