Це так важливо – встигнути побути просто людьми… і вчасно відмовитися від невидимої корони
Кажуть, ніби йдучи, багато хто шкодує про те, що мало подорожував, багато працював, і недостатньо любив … Не знаю можливо… Але я працювала з серйозними проблемами тих, чиї подорожі охоплювали весь світ, але при цьому були буденною річчю…З неврозами тих, хто взагалі не працював, або працював так, що багато часу це точно не забирало … З депресіями і зривами тих, хто не був обділений взаємною любов’ю … І багато … дуже багато розмовляла з людьми, які відходили… І часто бувало так, що люди взагалі ні про що не шкодували … Знаходили мудрість прийняти свою долю в тому варіанті, в якому все відбувалося … А якщо хто і шкодував, то лише про те, що просте життя звичайної людини відкрилося їм, як щастя, тільки на останньому порозі … а протягом довгих років вони всіляко від нього відхрещувалися, думаючи, що звичайними бути соромно … І починали довгі ігри в незвичайних … У «просвітлених», допущених до «сакральних таємниць буття», які піднялись над своєю звичайною сутністю, що освоїли небанальні практики, очищених святими водами, посвячених в сенсеї з довбаної нірвани, які дотягнувшись до зірок, розвинули надздібності, які стрибнули вище голови, створили себе з нуля, втамовуючи витончений голод їжею гірських ельфів, задовбавши себе до приголомшливої ідеальності … У таких, про яких і не подумаєш, що, вибачте, в туалет ходять … хіба ж тільки нектарами якими … Вони грали в ці ігри, не стаючи просвітленими і щасливішими … І зовсім не розуміючи, що по-справжньому круто – це утриматися від ігор … Круто – бути звичайним, і за своїм особистим переконанням, а не релігійним вченням, не зраджувати, не вбивати, не сумувати, не створювати собі кумирів … Круто – бути дбайливим до людей … Круто прокидатися і засинати в чистій постелі після важкого дня … Круто – не кидати в біді … Круто – оцінювати не за зовнішність, а за шляхетність душі … Круто – закурити після великої втоми, присівши на зручну сходинку … Круто – стояти, обнявшись, до ранку на прохолодній набережній … Круто – зустрітися після розлуки, і зрозуміти, що нічого не скінчилося… Круто – жити один з одним без ножів в спинах, і без підлості … Круто – робити щось, від чого пробирає мурашками радості до самих пальців … Круто – танцювати босоніж опівночі на кухні … Круто – знати, що немає тих, для кого ти джерело гіркого болю … Круто – бути у себе таким, яким ти зробився після мільйона кілометрів печалі, без претензій до мішків під очима, нових зморшок, старих шрамів … Круто – піднятися після поразки і відправитися жити далі, не навантажуючи мішків прийдешньої помсти, і не змагаючись з переможцями … Багато чого круто, друзі, якщо не претендувати на місце Магістра Просвітлення … І по-справжньому шкода, якщо дізнатися про це за три кроки до вічності … Зробити перший … і зупинитися в захопленні – я можу йти, чорт візьми !!! .. Зробити другий, і згадати смак тих губ, яких не треба було добиватися в невротичної гонитві – вони самі тягнулися до тебе в добровільній справжній любові … Зробити третій … і сказати собі … ні, нічого вже не сказати … Це так важливо – встигнути побути просто людьми … і вчасно відмовитися від невидимої корони … Щоб жити… © Ліля Град Джерело
