Найважче випробування – це бути собою в світі, де кожен намагається бути кимось іншим

Найважче випробування – це бути собою в світі, де кожен намагається бути кимось іншим

У кожного з нас є свої дивацтва.

Хтось може раптово розсміятися в невідповідний момент, а хтось заплакати.

Хтось голосно розмовляє, а хтось мовчить, не в змозі видушити з себе слово, коли це так необхідно.

Хтось не розуміє жартів, а хтось обожнює жартувати.

Хтось голосно плямкає, а хтось тихо хропе.

Хтось йде в себе, а хтось навпаки, назовні.

Хтось не засне, поки не вимиє посуд, а хтось збирає в мийці цілу гору тарілок і чашок.

Хтось гладить постільну білизну, а хтось – ні.

У когось смикається око, а у когось тремтять руки.

Хтось занадто метушиться, а хтось занадто байдужий.

Хтось вважає, що все в його руках, а хтось вважає, що не все від нього залежить.

Хтось любить, а хтось боїться.

Ми дивні. Для когось. Але абсолютно природні для себе.
Досконалість не може бути без вад. Інакше в ньому немає життя.
Наші дивацтва також необхідні, як руки і ноги. Навіщо ж їх сварити?

У мене є якісь збочення. Мої. І я їх ні на що не проміняю.
Вони роблять нас особливими. Наші дивні речі. Без них ми – не ми.
Правда? 

Оленочка Кліменкова

Джерело