Єдине, чого варто навчитися в цьому житті – це любити!

Єдине, чого варто навчитися в цьому житті – це любити!

Йдемо квапливо по затхлій землі. Виглядаємо з запітнілих вікон своїх автомобілів. Давимося звично в підземці в годину пік. Ковтаємо в обідню перерву, приготовлений вдома бутерброд, пробігаючи очима кінчики газетних заголовків. Ми поспішаємо …

Життя – це не пошук корму, що не гонка за смертю, не «страшна виставка людських пороків». Життя – це прагнення до досконалості, до Істини, до Любові. Я так думаю.

Любов і Добро – це педагоги світу, його вічні наставники. Але світ – це все-таки неслухняний учень. І він проявляє себе частіше як сперечальник, а нерідко – як неприкритий ворог.

І якщо ми не здатні поки що, щоб наше серце було спекотним багаттям, що горить Любов’ю, то нехай в ньому горить хоча б маленька незгасна лампадка нашого бажання любити та бути коханим.

Де знайти Любов?

На ринку? На лавці? На узбіччі життя?

Нам вбили у свідомість, що по-справжньому закохатися ми можемо в юнацтві. Що в дитинстві – це несерйозно, що в зрілості – це втеча від побуту. Але у Любові немає вихідних днів. Почуття народжуються в душі поза всякою календарної сітки. І нам потрібно дуже берегтися, щоб не заразитися цією бацилою лицемірства і занудства. Ця небезпека завжди існує для нас.

В глибині людських стосунків завжди повинна бути любов, добро. Бажання зрозуміти ближнього, розглянути, відчути красу його душі.

І ми не завжди справляємося з цим завданням. Для нас буває простіше і цікавіше «миття чаш, глеків, і лавок», ніж очищати своє серце від злоби, від осуду, від ненависті до людей. Ми можемо, наприклад, ретельно дослідити склад якого-небудь купленого продукту, щоб випадково не отруїтися, і через хвилину так образити людину, так її принизити, що вона відійде від нас з глибокою серцевою раною. І скільки часу знадобиться, щоб загоїти її?

Напевно, єдине, чого варто навчитися в цьому житті – це любити!

Нам краще не забувати, що живемо у світі, який катастрофічно швидко втрачає любов, доброту, співчуття, милість. Егоїзм, гординя – ось девіз, написаний на прапорі, який високо піднятим несе світ. Розваги, задоволення, багатство – це ті цілі, заради яких людина забуває про совість, про Вічну Правду, про Любов.

Головне – зберігати увагу і співчуття один до одного.

…Головне – не бути мертвим. Тому, що смерть настає не тоді, коли зупиняється серце. Смерть настає, коли від нас йде Любов. І якщо вам зараз погано, знайте – вас люблять. Люблять міцно.

Джерело