Відпускайте. Навіть якщо сильно-сильно не відпускається, розтискайте пальці

Відпускайте. Навіть якщо сильно-сильно не відпускається, розтискайте пальці

Відпускайте…
Навіть якщо сильно-сильно не відпускається, розтискайте пальці.
Свобода від болю прийде.
Не відразу, але кожен день, потроху, і буде легше.
Іноді буде накривати з головою, але, з часом, ці спалахи стануть слабкими.


Як на прополюванні, ретельно виривайте з серця квіти, що стали бур’янами, міцно врослим корінням.
Буде боляче. Але так треба. Крок за кроком.
Завжди важко позбавлятися від того, що робило вас щасливими.
Спогади, що проходять повертають вас, несуть в країну мрій і потрібно навчитися ставити для них заслони, друзі мої.

Це необхідно.
Пора зупинитися, зробити глибокий вдих і усвідомити, що справжнього кохання не було…

Все, що відбувалося, – було пристрастю, закоханістю, інтересами … І все.
І не переродилося в любов. Воно й краще для вас.
Адже тепер ви точно знаєте, що вас не любили ніколи.
А все що відбувається з вами – наслідок краху очікувань і надій, наслідок образи і відторгнення розуміння того, що вас просто не прийняли.
Змивайте поступово зі шкіри запах цієї людини.
По шматочку відрізайте його смак.


По краплі звільняйте свідомість, що відображає її голос, колір, тепло…

Буде штормити – це нормально, наслідки вашої хвороби.
Спокійно і планомірно рухайтеся до своєї мети.
Тримайте шлях до одужання.
Цей бій ви виграли, залишившись вірними собі.

Автор: Baris Zirek

Джерело