Історія про те, як важливо мати поруч людей, які завжди підтримають і не залишать у біді

Історія про те, як важливо мати поруч людей, які завжди підтримають і не залишать у біді

Один чоловік попав в аварію, і його відвезли до лікарні, в найближче село, бо це сталось далеко від міста. А потім він зателефонував колишній дружині, з якою були жахливі відносини: він судився з нею через дитину, спеціально не давав гроші, щоб змусити її піти на його умови, і взагалі – він її просто кинув. Хотів стати вільним і зустрічатися з різними жінками. І взагалі, він прекрасно жив у своєму котеджі, поки ось – не потрапив в аварію.

І виявилося, що дзвонити-то й нікому. Батьки старі, вони нічим не допоможуть, а тільки схопляться за серце. Друзі – а нема друзів. Так, просто приятелі і товариші по чарці, в усіх них своє життя. Хоча саме вони радили поставити на місце колишню дружину і застосувати фінансові санкції. Але навряд чи хтось із них поїде сюди, у далекий районний центр. Якби ще лежав у місті, а так – село.

І дуже боляче. І дуже страшно. А діловим партнерам або дівчатам взагалі безглуздо дзвонити, бо вони скажуть: «Тримайся! Будь сильним! Якнайшвидшого тобі одужання!». Це було так ясно, як і те, що його ноги зламані. І так само боляче.

Ну, він і подзвонив колишній дружині: «Ніна, – каже, – я потрапив в аварію. Я там-то й там-то. Я просто повідомляю, а то раптом помру. Ти вибач, що потурбував. Передай привіт Олексійчику!»

Ну, Ніна звичайно й приїхала. Не дуже швидко, адже він у неї відібрав машину. Спочатку на електричці, потім на автобусі – але приїхала.
Стомлена немолода тітка із зайвою вагою, зовсім нецікава, з сумками, а в сумці для чогось бульйон і котлети. А чоловік був уже майже без свідомості і не міг самостійно їсти…

Але він вижив. Довго відновлювався, і відновився, а тепер живе із своєю Ніною, тому що вона – його найкращий друг. Близька людина, та найближчий родич. Найближчий.
До нього це дійшло тільки в лікарні – те, що є узи, які сильніші за все… Це узи любові, долі і життя.

І кожному з нас треба подумати – кому ми зателефонуємо, якщо щось станеться? Хто приїде на автобусі… з бульйоном? Хто буде доглядати і виносити, вибачте, судно? Може таке бути, що ніхто. Можливо, це буде одна людина, або дві… І ось цю людину, ні в якому разі не можна ображати, що б не трапилося.

Ну і самому також треба бути готовому поїхати на автобусі, якщо… Або на електричці, з котлетами в сумці. І з останніми грошима в кишені …

Автор: Анна Кир’янова

Джерело