Знаєте, щасливих дітей видно одразу!

Знаєте, щасливих дітей видно одразу!

Знаєте, щасливих дітей видно одразу!

Так, вони всі різні, хтось багато говорить, хтось більше мовчить. Хтось йде напролом, а хтось соромиться. Але що їх об’єднує – це легкість, безтурботність і відсутність страху. Страху, що про тебе подумають. Вони легко говорять з дорослими і можуть висловити свою незгоду. І ще – вони точно знають, чого вони хочуть, і впевнені в своїх бажаннях.

Я мрію це зберегти. Зберегти. Нещодавно дивилися з чоловіком фільм про викрадення дітей. Страшний фільм. Що я помітила, і потім стала вивчати це питання. Ніхто не застрахований. Але найбільше до цього схильні діти, яким в дитинстві не дозволяли перечити дорослим. Які перед дорослою людиною відразу губляться і вважають, що думка дорослого найголовніше.

Пам’ятаю, мені бабуся в дитинстві говорила – як ти смієш мені перечити? Мовляв, думка дорослого – це єдина вірна думка. А ще загнати в кут фразою – а що про тебе подумають люди?

Ми з моїми дітьми часто сперечаємося. І я дозволяю їм сперечатися зі мною. І доводити свою точку зору. І я пишаюся ними. Як вони відстоюють свою позицію, свої бажання. Ми разом намагаємося розібратися, чому зараз доведеться робити те, що вони не хочуть. Або можна і не робити.

І так, не всі дорослі мають рацію, і так, не всіх дорослих треба слухати. І так, доросла людина – не те ж саме, що хороша людина. Це просто звичайна людина, яка досягла якогось певного віку.

А якщо ви згадаєте про повагу, то шанобливо треба ставитися до всіх, незалежно від віку.

Автор: Анастасія Пікіна