Навчіться цінувати час, який хтось приділяє вам, тому що це те, що ви ніколи не повернете…

Найкоротшу і найвиразнішу відповідь на погрози дали спартанці. Їх з дитинства вчили говорити коротко та зрозуміло. Це відповідь з одного слова, але в ньому глибока мудрість… Македонський цар Філіп хотів напасти на Спарту. Але спочатку добре пригрозив, щоб спартанці злякалися і самі здалися. Відчинили йому ворота до міста. Цар Філіп сказав: мовляв, якщо розгромлю вашу армію, якщо я виламаю браму в місто, я накажу зруйнувати ваші будинки та храми, витоптати сади та посіви. Так що краще добровільно здавайтеся! Спартанці послання вислухали та відповіли на загрозу одним словом. “Якщо”. А потім вжили всіх заходів для свого захисту. І не скорилися македонському царю Філіпу. Він не зміг завоювати Спарту. Якщо вам хтось чи щось загрожує, це можливий розвиток подій. Але не обов’язковий. Загроза повинна мобілізувати та надавати сили. Шукати виходи та захищатися. Тривога та страх відносяться до того, чого ще немає. Якщо це станеться, все буде дуже погано. І ми чудово це розуміємо. Отже, треба вжити всіх заходів, щоб захистити себе. Абсолютно всіх. Якщо загроза страшна, то треба старатися, щоб захистити себе. І боротися всіма доступними способами. І дати зрозуміти тому, хто загрожує, чи самій долі, що ви готові до бою. До самозахисту. “Якщо” – ось ключове слово. Погане може статися. А може й не статися, якщо ви готові до боротьби та сформували намір захищатись. Майбутнє варіативне. Від нас багато залежить. А лють загрожує і небезпека події тільки ще більше повинні спонукати нас до боротьби. Якщо погане все ж таки трапиться, думатимемо, що робити далі. Але «якщо» — це залежить від нас і від долі. І ми готові до відсічі, якщо що… © Анна Кір’янова

Цілком можливо, що ви не досягли всього того, що запланували для себе до даного етапу життя. Але не потрібно засмучуватися. Так відбувається тому, що Бог підносить вам урок: не потрібно жити очікуваннями. Позбавтеся від тимчасових рамок. Якщо у вас немає другої половинки, то це тому, що Бог допомагає вам зрозуміти справжню любов. Це ваше ставлення до друзів, сім’ї та близьких. Це пристрасть, якій ви віддаєтеся під час спільного проведення часу з цими людьми, з роботою і в момент відпочинку.Можливо, Бог хоче навчити вас жити без підтримки, щоб ви могли розкрити свій потенціал і приділити час подорожам. У вас є час для дослідження внутрішніх глибин своєї душі і свідомості. Можливо, любовна прихильність-це не те, що Вам підходить. Тому що вам все ще потрібно навчитися жити самостійно, перш ніж брати на себе відповідальність за іншу людину. Можливо, подібні уроки повторюються вже не один раз, тому що вам потрібно навчитися тримати голову вище і не опускати руки в момент невдач. Вам ще належить зрозуміти, як можна змиритися з розчаруваннями і докладати зусиль до того, щоб не розчаровуватися знову. Можливо, Бог допомагає вам не зациклюватися лише на своїх цілях. Щоб ви не перебільшували серйозність і важливість певних речей. Можливо, ви втрачаєте з уваги найпростіші, але не менш важливі події. Але ж вони могли б наповнити ваше життя ще більшою радістю. Прийміть той факт, що життя не нескінченне і потрібно вміти цінувати те, що у вас є зараз. Можливо, ви ще не досягли бажаного вже зараз, тому що ви ще не навчилися смирення і вмінню відпускати. Не бійтеся відмовлятися від минулого і непотрібного, щоб отримати в нагороду щось краще. Можливо, ви занадто залежні від порядку і часу, які гальмують ваш розвиток. Вам варто зрозуміти, що зайвий контроль так само шкідливий, як і сумбурне життя. А може бути і так, що Бог відкладає щось для того, щоб Ви краще усвідомили важливість вкладеної праці. Щоб ви цінували те, що отримаєте в подальшому. Можливо, йому хочеться, щоб ви залишалися вдячною людиною, яка вміє правильно приймати те, що дарує доля. Можливо, Бог бажає, щоб ви отримали час для розширення свого світогляду. Щоб ви зустріли нових людей, щоб вас відвідали нові ідеї і мрії, які раніше здавалися недосяжними. Можливо, нинішня робота-це не те, що вам потрібно. І що ви лише обмежуєте себе певними обставинами, хоча могли б змінити це. Можливо, Бог просто хоче, щоб ви любили себе і світ в цілому, тому що життя ніколи не буде ідеальним. І не потрібно чекати чогось лише в надії на те, що щось змінить це правило. Можливо, Бог підносить вам урок терпіння. Вам підвладне далеко не все в цьому житті. Але ви можете досягти бажаного за допомогою терпіння. Тому що все інше знаходиться лише у владі одного – у владі Всевишнього. Джерело

Якось подруга попросила мене доглянути кота. Перші кілька днів у мене вдома він був сором’язливим і ховався у безпечному місці. Але згодом кіт наважився вийти зі свого притулку та дослідити всі кімнати. А за тиждень він, розтягнувшись, уже спокійно лежав на дивані. Коти – дивні створіння. Їм подобається скидати речі з полиць без будь-яких причин і втискатися в тісні місця. Цей кіт нічим не відрізнявся від решти. Він поводився непередбачувано. Іноді він ходив навколо мене і терся об ногу, а іноді ховався під стіл або за шторами. Часом йому не вистачало уваги, а часом хотілося побути на самоті. Бувало, що кіт вибігав мені назустріч чи, навпаки, тікав від мене. У ті дні, коли кіт був лагідним, я була дуже щасливою. Але якщо він поводився агресивно і тримався подалі від дивана, на якому ми зазвичай сиділи вдвох, я турбувалася. Тоді я питала свого хлопця, чи все гаразд із котом. Я думала, чи не налякала його, вважаючи себе причиною його відстороненої поведінки. Уважно вислухавши мої переживання, мій хлопець (завжди такий спокійний та емоційно врівноважений) нагадував мені: «Ти ж не знаєш, що в нього на думці». Я проектувала на цього маленького кота власні думки та емоції. Я не знала, що він думає. Я лише бачила його поведінку, яка є похідною безлічі різних факторів, а решта була просто моїми домислами. Це нагадало мені про всі ті прояви тривожності у відносинах, які переслідували мене. Замість того, щоб приймати людину такою, якою вона є насправді, я автоматично пов’язувала її поведінку з собою, причому в негативному контексті. Я одержимо згадувала його слова та вчинки, відчайдушно намагаючись розшифрувати їхній прихований сенс. Запитувала себе, чому він вчинив саме так, і ставала дуже тривожною, якщо він мене не заспокоював. Передбачала гірше, тихо мирячись з його ставленням, бо була надто зайнятою, щоби провести здорові межі. Тепер, будучи більш емоційно стабільною людиною, я перестала шукати причини в собі та зрозуміла, що не все навколо пов’язане зі мною і не завжди відбувається з моєї вини. Я навчилася приймати свої потреби та вголос заявляти про них, якщо у відносинах вони не задовольняються. А якщо подібне стає регулярним, то проблема вже не в мені чи моїх завищених потребах, а в тому, що ці відносини мені не підходять. І я просто йду. У випадку з котом мені ніяк не дізнатися, що було в нього в голові, тому немає сенсу гадати і думати про щось інше, крім його базових потреб. У людських відносинах ситуація аналогічна вам не прочитати чужі думки. Ви можете лише спостерігати та ставити запитання. Інші люди можуть здаватися вам загадкою, яку ви дуже хочете розгадати. Особливо це стосується випадків, коли вони завдають вам болю або виявляють неповагу. Вам хочеться зрозуміти причину і зрозуміти, чи це пов’язано якось з вами. Хочеться співпереживати їм, тому що ви впевнені, що це правильно і що співчуття допоможе виправдати завданий вам біль. Але ви маєте думати про інше. Вам слід зосередитися на тому, чого ви хочете від стосунків і чи задовольняються ці ваші бажання. Якщо стосунки роблять вас нещасними, необхідно переоцінити їх і прийняти рішення про те, чи збираєтеся ви й надалі миритися з цим, аналізувати минуле, вважати себе винними і сумніватися в собі. Коли хтось змушує вас страждати або виявляє до вас неповагу, насамперед у вас може виникнути думка, що ви цього заслуговуєте і повинні розширити свої межі, щоб нормалізувати ставлення партнера до себе, адже ви так боїтеся його втратити. Але насправді важливо навчитися уникати копання в собі та сумнівів у своїй цінності. Ви повинні подивитися на факти та поставити на перше місце власне благополуччя. Тому що втратити себе набагато гірше, ніж втратити того, хто змушує вас страждати. Якщо ви думаєте, що для того, щоб зрозуміти, що між вами сталося, вам спочатку потрібно зрозуміти поведінку іншої людини, то я маю для вас хороші новини: справа не в тому, що зробили вони або ви. Справа в вас самих — у тому, чи задовольняються ваші потреби і що ви робите, щоб досягти бажаного. Ви можете просто залишити непотрібних людей позаду. І вам не потрібно розуміти чи співчувати тим, хто завдає вам болю. Ви можете не хотіти мати з ними нічого спільного, назавжди про них забувши. Це не робить вас поганою людиною і не перешкоджає зціленню. Зрештою, єдина людина, яку ви знаєте досить добре, це ви самі. І контролювати ви можете також лише себе. Ось чому самосвідомість є такою важливою. Замість витрачати час на спроби «прочитати» людей, які задумали щось погане, ви повинні зосередитися на розумінні себе. Замість того, щоб намагатися зрозуміти, чому хтось погано з вами поводиться, краще запитайте себе, чому ви продовжуєте спілкуватися з тими, хто не може дати того, що вам потрібно. Все це допоможе вам краще вибирати собі партнерів у майбутньому та продовжувати рухатися вперед, як роблять усі зрілі та впевнені в собі люди. Джерело

Колись давним-давно на Землі був острів, на якому жили всі людські цінності. Але одного разу вони помітили, як острів почав йти під воду. Всі цінності сіли на свої кораблі і попливли. На острові залишилася лише Любов. Вона чекала до останнього, але коли чекати вже стало нічого, вона теж захотіла відплисти з острова. Тоді вона покликала Багатство і попросилася до нього на корабель, але Багатство відповіло: — На моєму кораблі багато коштовностей і золота, для тебе тут немає місця. Коли повз пропливав корабель Смутку вона попросилася до неї, але та їй відповіла: — Вибач, Любов, я настільки сумна, що мені треба завжди залишатися на самоті. Тоді Любов побачила корабель Гордості і попросила про допомогу її, але та сказала, що Любов порушить гармонію на її кораблі. Поруч пропливала Радість, але та так було зайнята веселощами, що навіть не почула про заклики Любові. Тоді Любов зовсім зневірилася. Але раптом вона почула голос, десь позаду: — Підемо Любов, я візьму тебе з собою. Любов обернулася і побачила старця. Він довіз її до суші і, коли старець відплив, Любов спохопилася, адже вона забула запитати його ім’я. Тоді вона звернулася до Пізнання: — Скажи, Пізнання, хто врятував мене? Хто був цей старець? Пізнання подивилося на Любов: — Це був Час. — Час? — перепитала Любов. — Але чому він врятував мене? Пізнання ще раз глянуло на Любов потім вдалину, куди поплив старець: — Тому що тільки Час знає як важлива в житті Любов. Джерело

Одного разу старець побачив змію, що гине у вогні, і вирішив витягнути її з полум’я. Коли він зробив це, змія вкусила його, завдавши нестерпного білю. Він відкинув змію, і вона знову впала у вогонь. Тоді старець схопив металеву залізяку, витягнув змію з полум’я і врятував їй життя. Один з учнів, який спостерігав за цим, шанобливо звернувся до нього: “Отче, ця змія вкусила тебе, чому ти як і раніше намагаєшся врятувати її?” Старець відповів: “Натура рептилій – кусати, але це не повинно змінювати мою натуру – допомагати”. Не міняйте своєї сутності тільки тому, що хтось поранив вас. Не втрачайте свого доброго серця. Джерело

Прекрасний текст, який написав сенегальський актор і філософ Букар Діуф (1966 р.н.): “День лиш настав, а вже шоста вечора. Тиждень щойно почався у понеділок, а вже п’ятниця. … і місяць пройшов …. і рік майже закінчився …. і пройшло 40, 50 або 60 років нашого життя …. і ми усвідомлюємо, що втратили своїх батьків і друзів. І ми розуміємо, що вже пізно повертатися. Так … Давайте спробуємо максимально використати решту часу. Не потрібно соромитися шукати заняття, які нам подобаються. Давайте додамо кольору до нашого сірого. Давайте сміятися тим дрібницям життя, які є бальзамом для наших сердець. І врешті-решт, давайте продовжувати насолоджуватися цим часом, який залишився нам. Давайте спробуємо виключити це вічне «потім» … Я зроблю це пізніше … Я скажу потім … Я подумаю про це пізніше … Ми залишаємо все на потім, як ніби «потім» було наше. Тому, що ми не розуміємо, що: потім – кава холодна … потім – пріоритети змінюються … потім – рік закінчується … потім – здоров’я погіршується … потім – діти дорослішають … потім – батьки старіють … потім – обіцянки забуваються … потім – життя закінчується … І потім часто буває занадто пізно … Не залишайте нічого на потім тому, що, чекаючи «потім», ми можемо втратити кращі моменти, ми можемо втратити друга, ми можемо втратити нашу справжню любов і людини, яку ми любили. І тоді це вже не можна повернути назад, не дивлячись на наш жаль… Кращий досвід. Кращі друзі. Найкраща сім’я. Сьогодні відповідний день… Цей момент «зараз» … Ми вже не в тому віці, коли можемо дозволити собі відкласти те, що потрібно зробити негайно. Тому, давайте подивимося, якщо у вас знайдеться час прочитати це повідомлення, то поділіться ним. Чи, може, ви відкладете його теж на «потім»? І ви вже не поділитеся цим більше ніколи…” Джерело

Тримайтеся за чоловіка, який називає вас ласкаво, який ніколи не дозволить вас образити. Будьте з тим чоловіком, який не розбудить вас, коли ви на ньому спите. Який цікавиться вами, піклується як про найдорожче. Тримайтеся за того, хто завжди вислухає, переступить через свої принципи, щоб вас не образити, тому, що це по-чоловічому. Який в один момент приїде, і скаже, що хоче створити з вами сім’ю. Цінуйте чоловіка, який ніколи не подзвонить після 11, а проводить до цього часу до будинку. Чоловіка, який любить проводити з вами дні й доби, а не тільки ночі. Чоловіка, який здатний зрозуміти і вирішити ваші проблеми, а не створювати нові. Який без приводу дарує букети польових квітів і приносить апельсини, коли ви хворієте. Цінуйте чоловіка, який міцно обійме, якщо ви заплачете. Остерігайтесь чоловіків, яким ви потрібні тільки коли у нього гарний настрій. Чоловіків, які ставлять вас на друге місце після улюблених друзів, хобі, машини і хочуть бачити тільки після повного одужання. Не витрачайте час на чоловіка, який дарує квіти 2 рази в рік: День Народження і 8 березня. Не покладайтеся на чоловіка, який на будь-яке ваше прохання або проблему висуне цілий список своїх! Джерело

Кожен раз, коли хочете здатися, Бог випробовує вашу віру і силу. Він не забув про вас і не кинув … Ви колись відчували, що вже нічого і нікого не хочете? Смертельно втомилися від всього і від всіх? Коли сама думка про нові знайомства і побачення викликає категоричне: «Ні!» З вас досить. Досить всіх цих токсичних, самозакоханих і егоїстичних нарцисів, які входять у ваше життя виключно для того, щоб зруйнувати його. Підлих і невірних, брехливих і жорстоких. Навіщо вкотре сподіватися і вірити, якщо в кінці кінців все закінчується однаково? Можливо, слід просто здатися. Вже нікого не шукати і нічого не чекати. Змиритися з тим, що знайти справжню любов в наш час – просто неможливо … Якщо подібні думки виникають все частіше і частіше – цей текст для вас. Якщо вже вирішили, що ніколи не зустрінете того, кого шукали, просто прочитайте цю статтю. Тому що саме зараз, коли так хочеться опустити руки, як ніколи важливо не робити цього. Кожен раз, коли хочете здатися, Бог випробовує вашу віру і силу. Він не забув про вас і не кинув – Він дуже уважно спостерігає за тим, як вчините, яке рішення приймете, чи наважитесь йти далі. Насправді, саме зараз Бог відчуває, наскільки ви хоробрі, наскільки сповнені рішучості любити і бути коханими. І найголовніше – це іспит на терпіння. Чи вистачить вам його, щоб не дивлячись на всі невдачі і розчарування, вірити і чекати? Йти вперед і не зупинятися? Можливо, вам складно повірити в те, що я говорю. Ви занадто довго шукали і втомилися. Ви занадто часто відкривали своє серце не тим людям і потім заліковували рани. Я розумію. Але, повірте, у Бога є план для вас. Ніщо не відбувається просто так: у Бога є план абсолютно для кожної живої істоти на цій планеті. Звичайно, бувають моменти, коли ми не можемо зрозуміти, чому все відбувається саме так, але, врешті-решт, все стає ясно. Так що все у вашому житті відбувається з якоїсь причини, і тільки Бог знає її. Що ж робити? Зустрічатися, не зустрічатись, вірити, не вірити? .. Відповідь одна: довіритися Богові. Він пошле вам правильну людину в правильний час. Так, не тоді, коли вам найболючіше і так хочеться, щоб хтось обійняв за плечі і заспокоїв. І не тоді, коли ви з надією вдивляєтеся в майбутнє. А, швидше за все, коли ви найменше будете чекати любові. Чому? Бог знає, який час для вас – найкращий. І через роки, озирнувшись, ви усвідомите, наскільки це було правильно. Ваше життя цілком в руках Божих. Він бачить все, що з вами відбувається. Він розуміє все, що ви відчуваєте. Життя прекрасне! І Він зовсім не хоче, щоб ви сумували..Бог хоче, щоб ви були щасливі. Щоб ваші очі світилися від радості. Так і буде: Він приготував для вас зустріч з тією Єдиною, тією Рідною … Вашою людиною! Кимось, хто визначений вам долею. Запам’ятайте: Бог завжди знає краще, коли двоє людей готові зустрітися і полюбити один одного. Бог завжди знає краще, коли для цього – дуже вдалий час, а коли – занадто рано або вже пізно. Не впадайте у відчай і не переживайте: він пошле вам правильну людину в правильний час. Тому, будь ласка, не втрачайте віри в Бога. Повірте, Він все бачить. Він ніколи не забуває про нас. Він готує цю зустріч для кожного – з єдиною людиною, яку ви шукали все життя. Все буде добре. Довіртеся Йому. Джерело