У чому вимірюється щастя? Відповідь вражає до глибини душі!

Індійського мультимільярдера зі статками 291 мільярдів доларів Ратана Тата в телефонному інтерв’ю радіоведучий запитав: – Сер, коли Ви були найщасливіші у своєму житті? – Я пройшов чотири стадії щастя у своєму житті і нарешті зрозумів значення справжнього щастя. Першим кроком було накопичення багатства та ресурсів. Але в цей момент я не одержав того щастя, якого хотів. Потім настав другий етап накопичення цінностей та предметів. Але я зрозумів, що ефект від цього теж тимчасовий і блиск коштовностей триває недовго. Потім настав третій етап великих проектів. У мене було 95% запасів нафти в Індії та Африці. Я також був власником найбільшого сталеливарного заводу в Індії та Азії. Але й тут я не досяг того щастя, яке собі уявляв. Четвертий крок настав, коли мій друг попросив мене купити інвалідні візки для дітей-інвалідів. Близько 200 дітей. За рекомендацією друга одразу купив коляски. Але друг наполяг, щоб я поїхав з ним і подарував коляски дітям. Ми приготувалися і вирушили. Там я своїми руками подарував цим дітям інвалідні візки. Я бачив дивне сяйво щастя на обличчях цих дітей. Я бачив, як вони всі сиділи в своїх візках, рухалися та гралися. Начебто вони прибули на місце для пікніка, де й розділили свій виграний приз. Я відчував себе таким щасливим усередині! Коли я вирішив піти, одна дівчинка схопила мене за ноги. Я спробував повільно вивільнити мої ноги, але дитина подивилася мені в обличчя і ще міцніше стиснула їх. Так що я нахилився і запитав її, тобі потрібно щось ще? Реакція цієї дівчинки не тільки вразила мене, а й повністю змінила мій погляд на життя. Вона сказала: «Я хочу запам’ятати твоє обличчя, щоб, коли я побачу тебе на Небесах, я змогла впізнати тебе і ще раз подякувати! Щастя вимірюється не статками, якими володієш, а тим, що дано тобою в дар нужденному … Джерело

“Якщо…” – золоті поради від мудреців усіх часів і народів

ЯКЩО… Якщо не можеш щось змінити – забудь про це. Якщо ти молодий, ти невпевнений у собі; якщо ти зрілий – ти не впевнений у інших. Якщо хочеш відмовитися від усього заради великої любові, подумай, що залишиться, якщо любов відмовиться від тебе. Якщо перейматися кожною думкою про себе, то ніколи не виправдати всі чужі очікування. Якщо хочеш завершити велику працю, для цього є тільки один спосіб – полюбити її. Якщо слухаєш чужі поради, проживеш чуже життя. Якщо пізно повертатися, аби правильно почати, то ніколи не пізно рушити вперед, аби правильно завершити. Якщо тебе цінують, а не оцінюють, дорожать тобою, а не використовують, радіють за тебе, а не заздрять тобі, то справді люблять. Якщо в мовчанні володіємо словами, то сказані вони вже володіють нами. Якщо твій план на рік – сій пшеницю; якщо твій план на десятиліття – сади дерева; якщо твій план на все життя – вчи дітей. Якщо хочеш, аби тебе боялися, роби так, щоб тебе любили. Якщо вкинеш у воду жменьку ягід, розкраяне яблуко, огірок чи іншу садовину або городину, то вода стане м’якшою, чистішою, смачнішою і здоровішою. Якщо, розв’язуючи вузлик, легенько дути на нього, зав’язь одразу піддається; так само і з ґудзями життя – видихай свої клопоти і гризоти разом із повітрям і побачиш, що вони поволі розплутаються самі собою. Якщо берешся до робити, то дій не гаючись, бо доведеться шукати час, вибирати час, наздоганяти його, а зроблене невчасно майже те саме, що незроблене. Якщо десь якось ти почув про себе незугарну, неприємну правду твого приятеля, то ця ложка правди, як дьоготь, згірчить бочку ваших солодких стосунків. Якщо не хочеш тримати зла – тримай дистанцію. Якщо тебе забувають, не нагадуй про себе; той, кому ти потрібен, не забуде.Якщо за все треба платити, то за дещо – переплачувати. Якщо хочеш мати гострий розум, то обточуй його об розум інших. Із книги “Якщо послухати мудреців”. (2000 Якщо… від мудреців усіх часів і народів). За матеріалами: Мирослав Дочинець

Україна – єдина у світі держава, чий герб є в соборі Св. Петра у Римі

У Ватикані заборонена символика інших держав (окрім Ватикану), але у Соборі Святого Петра в Римі знаходяться мозаїчні зображення святих Володимира і Ольги. Мозаїчне зображення св. Володимира, декороване золотим тризубом на синьому фоні. Мозаїки святих хрестителів Русі-України були подаровані Собору Святого Петра українським греко-католицьким священиком Василем Лостеном на честь тисячоліття хрещення Руси-України та на знак єдності українського народу із Римським Престолом.Мозаїки стали одним із символів належності у св. Хрещенні українського народу до великої Христової сім’ї – Католицької Церкви. Розмістити тризуб дозволило те, що на той час Україна не була самостійної державою. Отож, тризуб був лише національним знаком та знаком князя Володимира, але не державним гербом. Після проголошення незалежності України він став гербом України.Так Україна стала єдиною державою у світі (звісно, окрім Ватикану), чий герб зображено у Соборі Святого Петра в Римі. Джерело

7 давніх українських імен з потужною енергетикою

Усі ми знаємо, що ім’я – це дуже важливо. Воно служить для ідентифікації людини і щоденного спілкування з нею, отже, стає основою сприйняття себе, впевнені психологи. Частково від імені залежить і наша доля Пропонуємо вам ТОП-7 незвичайних дівочих імен, які зустрічаються в українській літературі. Це рідковживані імена, які мають потужну енергетику. Марися (Марія) Значення: гірка, сумна, відкинута, бажана, уперта або пані; морська. Марися – дуже чуйна людина, яка у суперечках віддасть перевагу компромісу, використовуючи м’який підхід для досягнення згоди. Якщо ж щось піде не за планом, вона просто відійде в сторону. Зазвичай Марися має багато друзів і знайомих, тож не страждає від самотності. Якщо вона захоче досягти успіху у кар’єрі, то спершу їй доведеться докласти чималих зусиль, бо дівчата з цими іменами від природи не вміють концентрувати свою увагу на чомусь конкретному. Це ім’я, до речі, тотожне з іменем Пелагея (про нього – далі у статті).  Мелашка (Меланія) Значення: темна, чорна, похмура, жорстока Володарка імені Меланія – суперечлива натура, яка має гострий допитливий розум. Це дуже кмітливі дівчата, наділені великою чутливістю. Суперсила Меланії – спілкування. Чудова пам’ять дозволяє їй досягти успіху як у гуманітарних, так і технічних дисциплінах. У ранньому дитинстві вона дуже любить читати і проявляє неабиякі здібності до мов, однак у майбутньому не завжди пов’язує своє життя саме з лінгвістикою. Меланіям часто не вистачає дисципліни, тож нерідко вони вибирають професію творчого характеру, в якій можуть проявити себе на повну. Меланія – досить запальна людина, схильна до раптових з’ясувань стосунків і навіть серйозних конфліктів. Це її головний недолік. Іноді Меланія може займати досить категоричну позицію, повністю виключаючи правоту інших людей. Насправді це пов’язано з емоційною нестабільністю і схильністю до частих змін настрою. В душі Меланія дуже добра і зовсім незлопам’ятна людина. Меланія – прекрасний друг і дуже уважний співрозмовник, який тонко вловлює настрій іншої людини. А ще вона має прекрасне почуття гумору, тож постійно знаходиться у центрі уваги.  Одарка (Дарина, Дарія) Значення: переможниця Дівчинка Одарка в дитинстві часто командує своїми однолітками в іграх. Вона тямуща та імпульсивна у вчинках. Може швидко навести порядок серед дітей і навіть побитися із забіяками. Дитина з таким ім’ям просто ненавидить самотність та обожнює гучні веселі ігри. З часом ці діти привчаються слухатися батьків і допомагати по господарству. Вони добре розуміють ЩО і ЯК потрібно робити. Виручає їх природна кмітливість і чудова пам’ять. Одружуючись, Дарія вважає, що спільне життя повинне починатися «з нуля»: всі дошлюбні захоплення, романи та прихильності повинні бути викреслені раз і назавжди. Для сімейного життя береться тільки те, що дозволить їй і чоловікові почуватися щасливими. Дарія відразу починає ладнати з усіма родичами чоловіка, запрошує їх у гості. Любить займатися домашнім господарством і готувати. Ця дівчина береже самолюбство чоловіка й при сторонніх усіляко уникає критики в його бік.  Палажка (Пелагея) Значення: відкрите мореПелагея – жінка з сильною волею, яка при цьому часто поводитися як невпевнена дівчинка. У жінок з цим ім’ям непростий, суперечливий характер. Зі сторони може здатися, що вони замкнуті й не налаштовані на відкриту розмову, та насправді це надійні товариші, які завжди прийдуть на допомогу і залюбки пожертвують своїм часом, силами і коштами. Палажка вміє добиватися свого. Коли щось зачіпляє її інтереси, ця дівчина готова віддати власне життя, але довести, що головна тут – вона. Власниці цього імені спритно пристосовуються до будь-яких умов: для них не проблема змінити дім, професію чи другу половинку, якщо їм це буде потрібно. Пелагея вміє робити гроші і любить дзвінку монету. У всіх її вчинках є меркантильна складова. Цікаво, що Пелагеї не славляться своїм блискучим розумом чи особливою інтуїцією, проте мають вроджений талант робити гроші з повітря. І попри все це, Палажка дуже чуйна і порядна людина. Вона не стане брехати чи викручуватись і завжди прийде на поміч. Втім, якщо ви її хоч раз обдурите, то гірко пошкодує про це, бо вона ще й злопам’ятна і мстива особа. Вийшовши заміж, може продемонструвати дивовижну хазяйновитість. Пелагея розподілить обов’язки між собою і чоловіком порівну.  Параскевія (Параскева, Параска) Значення: переддень свята, п’ятниця; очікування, приготування Параска – це спокійна, щира, доброзичлива і життєрадісна дівчина. Однак вона занадто залежить від зовнішніх факторів і легко піддається як смутку, так і веселощам. Параскевія – практична і розважлива, реально дивиться на світ. Всі її мрії завжди стосуються реальних речей, які можна швидко отримати. Дівчина чесна і щира з оточуючими, завжди бореться за справедливість, володіє чіткими моральними принципами. Вона відданий і вірний друг, цінує такі ж якості в інших людях й ніколи не стане вибирати товаришів лише за соціальним статусом. Хоч Параскева і володіє сильним характером, її надзвичайно легко образити. Дівчина панічно боїться зради, з людиною, що підірвала до себе довіру, розлучається швидко і безповоротно. Ця жінка вміє розбиратися в людях, від неї не сховається ніяка таємниця.  Рина Значення: тріумф, веселощі Дівчинка Рина – це шибеник в спідниці, який вважає за краще цілими днями носитися з галасливою ватагою хлопчаків, аніже тихо гратися ляльками. Як не дивно, дівчинка примудряється ще й верховодити хлопцями, задаючи тон їхнім іграм і витівкам. Вона лідер у всьому, але береться тільки за те, що їй дійсно цікаво – змусити її зайнятися чимось, що їй не до вподоби, практично нереально. Це марно витрачений час. У підлітковому віці дівчинка починає змінюватися і «трансформуватися» у більш жіночний образ, вчиться плавно рухатися і стильно одягатися. Жінка з цим ім’ям не любить суперечок і конфліктів, вона намагається знайти компроміс, який влаштував би всі сторони. Це дуже товариська натура, її цінують не тільки друзі та знайомі, а й колеги. Часто вона може стати неформальним лідером в колективі – не стільки завдяки вольовим якостям і амбіціям, скільки через прагнення створювати навколо себе красу і гармонію. За яку б справу Рина не бралася, вона постарається виконати його не тільки якісно, ​​але й красиво. Щасливий шлюб у Рини складається тоді, коли чоловік дозволяє їй бути домашнім «командиром». Тоді вона зробить все від неї залежне, щоб її сім’я була міцною і щасливою.  Уля (Уляна) Значення: із роду Юліїв; кучерява, пухнаста Значення імені Уляна обдаровує його носительку багатьма позитивними рисами. Вона добра, справедлива, спокійна, слухняна, слухається батьків, шанує їхню думку і в усьому враховує їхні поради. Маленька Уляна чудово ладнає з однолітками. Вона ні з ким не конфліктує і завжди готова допомогти. А ще вона прекрасно ставиться до дітей молодших за себе й ніколи не кривдить їх. З ранніх років ця дівчинка проявляє себе як дуже талановита особистість, її цікавить мистецтво в усіх його проявах. Однак з точними науками у неї часто не складається. Водночас, завдяки стійкому характеру, в разі виникнення складнощів у навчанні ця дівчинка з усім легко впорається. Головними характерними якостями Улі можна назвати її чесність і порядність. З віком вона вчиться не псувати стосунки з оточуючими. Це жінка відкритим серцем, яка точно не покине когось у біді. Зовні Уляна досить приваблива дівчина, в якій відчувається загадковість. Шарм і добродушність роблять цю дівчину ще більш привабливою для чоловіків. До створення сім’ї Уля підходить украй серйозно: вона ніколи не пов’яже своє життя з нерішучим, слабким духом чоловіком. Після заміжжя Уляна цілком присвячує себе родині. Вона стає чудовою і дуже гостинною господинею. Комфорт, атмосфера тепла і радості, домашній затишок – це те, що побачить кожен, хто прийде в її дім. Джерело

Що робити, якщо успіх відвернувся від нас: мудра порада від психолога

Почалися невдачі, перешкоди, скрути? Те, що виходило легко і не вимагало зусиль, стало майже непереборним? Почався застій у справах та в особистому житті? Суцільна невдача. Скінчилась біла смуга. Людина так каже: «Удача від мене пішла! Везіння скінчилося!». І запитує: – Що ж мені робити? Гарне питання. У ньому й відповідь: “робити”. Діяти. Коли скінчився попутний вітер, треба сісти на весла та веслувати. Раніше так кораблі і будували; і вітрило, і весла. Немає вітру – треба гребти. Є попутний вітер – використовувати вітрило. Вітрило – удача. Весла – наша праця та особисті зусилля для подолання та досягнення. Потрібно діяти самому тепер. Докладати зусиль, долати перешкоди, витрачати сили. Це єдиний спосіб. А потім вітер удачі повернеться. Ось цей час, коли ми налягаємо на весла, це час формування майбутньої щасливої ​​смуги. Ми набираємось сил, хоча витрачаємо сили. Накопичуємо енергію, хоча витрачаємо її. Такий парадокс. Якщо чесно веслувати, щосили, знову подує попутний вітер. Так чергуються періоди життя. Головне, не сидіти, склавши руки – це забирає сили. І позбавляє удачі… Автор: Анна Кір’янова

10 звичок, від яких варто відмовитися, якщо ти хочеш розбагатіти

Давай начистоту, всі ми хочемо стати багатими. Хтось мріє про незліченні багатства, хтось просто про достаток, щоб вистачало на хороше і безбідне життя. У будь-якому випадку, над цим потрібно багато і наполегливо працювати. У цій статті ти дізнаєшся, що тобі заважає розбагатіти і від яких 10 звичок потрібно терміново позбуватися. Як стати багатою людиною?ТЕРМІНОВО ПРИПИНИ … 1. Уникати нових знайомств Знайомства і хороші відносини з людьми вирішують дуже багато. Про це тобі скаже будь-яка успішна людина. Люди, з якими ти спілкуєшся, формують твою репутацію, імідж. Тому успішні люди завжди з радістю заводять нові знайомства і намагаються бути уважними до цих знайомих. Привітати людину зі святом не так вже й складно, але це безсумнівно стане плюсом в твою скарбничку. 2. Покладатися на долю Багаті люди твердо впевнені в тому, що твоя доля лише в твоїх руках . Покладатися на долю можна хіба що у виборі спідниці, а от всі інші рішення потрібно приймати самостійно, все обміркувавши і зваживши. І невдачі на долю успішні люди не списують, вони самі несуть за них відповідальність. 3. Ненавидіти свою роботу Щоб досягти успіху в якійсь справі, потрібно цю справу любити. Якщо тобі не подобається те, що ти робиш, – потрібно щось міняти, а не нити. 4. Нехтувати здоров’ям Хороше самопочуття безпосередньо пов’язане з успіхом. Багаті люди ретельно стежать за своїм здоров’ям. Правильно харчуються, займаються спортом, відмовляються від поганих звичок і регулярно відвідують лікарів. Потрібно дбати про себе. 5. Уникати ризику Хто не ризикує … Ти не раз це чув. Ось і успішні люди кажуть, що ризикувати просто необхідно. І ніхто не говорить, що кожна ризикова справа принесе успіх, але навіть з невдачі можна отримати користь або хоча б досвід. 6. Дивитися реаліті-шоу Це марна трата часу. З таких передач ти не витягаєш ніякої користі. Успішні люди взагалі не люблять телевізор, як і порожній серфінг в Інтернеті. Кожну хвилину свого часу потрібно використовувати продуктивно. 7. Мало читати На читання потрібно виділяти хоча б 30 хвилин в день. Багаті люди постійно читають і в основному книги з саморозвитку, історичні матеріали та професійну літературу. 8. Пізно прокидатися Найкраще прокидатися за три години до початку робочого дня. Цей час потрібно присвячувати саморозвитку. Успішні люди витрачають цей час на планування дня або присвячують особистим проектам. Можна також виділити 10-15 хвилин вранці для медитації або просто для роздумів над поточним станом справ. 9. Спілкуватися з токсичними людьми Люди, які люблять поскаржитися на життя і попліткувати, віднімають у тебе і час, і життєві сили. Вони несуть тільки негатив. Оточувати себе потрібно приємними і позитивними людьми, які наповнюють твоє життя чимось хорошим і надихають тебе. Час, який ти витрачаєш на безпредметне перемивання кісток, краще присвятити собі. 10. Витрачати більше, ніж заробляєш Більшість бідних людей страждають від цієї звички. Напевно ти знаєш людей з купою кредитів, взятих на купівлю дорогих речей, які їм зовсім не по кишені: автомобілі, телефони останнього покоління. Потреби в таких речах немає. Потрібно навчитися планувати свій бюджет і раціонально розпоряджатися фінансами. Ось такий невеликий список поганих звичок, від яких потрібно якомога швидше позбуватися. Робота над собою – це завжди складний шлях, але це окупиться з надлишком! Джерело

Надзвичайна історія української вишиванки дружини Черчилля

Чи знаєте Ви, що Клементина Черчилль, дружина Вінстона Черчилля, мала українську вишиванку? Дивовижну історію цієї вишиванки читайте нижче. Клементина Черчилль прилетіла до Радянського Союзу через два місяці після завершення Ялтинської конференції на запрошення «Червоного хреста». Протягом Другої світової війни, особливо у найважчий її період, вона організувала у Великій Британії мережу відділів благочинного фонду, які збирали пожертви на порятунок і реабілітацію поранених солдатів, – цю історію вдалося встановити завдяки розслідуванню кореспондентів видання “Укрінформ”. Як виявилося, дружина британського прем’єра навіть святкувала свій 60-й день народження на українській землі. Історики й досі сперечаються, чому в такий день Клементина не лишилася поряд із чоловіком та дітьми, адже нагальної необхідності летіти саме у той момент не було. Висока гостя відвідала «Артек», палац в Алупці, Херсонес, ботанічний сад. Однак найбільше часу Клементина Черчилль проводила у лікарнях та наукових центрах, оздоровчих профілакторіях, пологових будинках, дивилася як працюють школи та притулки для дітей-сиріт, чиїх батьків забрала війна. Про перебування дружини британського прем’єра в Одесі збереглося історичне відео, озвучене гарною українською мовою. На ньому чітко видно, як місіс Черчилль вручають розкішну вишивану сукню – атрибут української національної культури та самобутності. Подарунок «на згадку про візит до міста-героя Одеси» та на честь 60-річного ювілею – у гарній, оздобленій пам’ятною табличкою скрині, де і має зберігатися вишиванка. Дивно, що у ті часи дозволили подарувати настільки високій та іменитій гості такий незвичайний сувенір – суто український, аутентичний. Чи то «зверху» недогледіли, чи то одесити забули дозволу запитати, але українська вишита сукня ручної роботи поїхала таки до Лондона разом із Клементиною. Там її слід загубився, адже в архівах, де перелічено всі офіційні сувеніри та подарунки родини Черчиллів, згадки про вишиванку знайти не вдалося. Можливо, подарунок настільки сподобався дружині британського прем’єра, що вона вирішила лишити її серед особистих речей. Джерело

Гордіться нащадки: таких воїнів було лише два у світі!

Маловідомий факт: на світі є лише два полководці, які не програли жодної битви, всі походи закінчили успішно, захопили всі міста які брали в осаду – пише amazing-ukraine.com Один з них це Олександр Македонський неофіційно визнаний найкращим полководцем всіх часів та народів. А другий це український козак Іван Сірко (1605)-1680) він обирався запорожцями на посаду кошового отамана рекордну кількість раз. Сірко мав феноменальний військовий талан за життя він провів 55 походів проти Османської імперії та 65 великих битв та 179 сутичок з ворогами і у всіх з них здобув перемогу. Під його керівництвом козаки захоплювали: Очаків, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Кілію, Тягиню (Бендери), Арабат, Перекоп, Ясси, Кафу, Бахчисарай, Трапезунд. Перша велика перемога під командуванням Сірка сталася в 1646 року в ході тридцятирічної війни запрошений французами 2500 тисячний загін запорізьких козаків на чолі яких стояли Богдан Хмельницький та Іван Сірко за одну ніч взяли іспанську фортецю Дюнкерк, яку французька армія принца Конде не могли захопити п’ять років. Фортеця Дюнкерк знаходилася в руках іспанців, і мала стратегічне значення — її називали «ключом від Ла-Маншу» Вдячні французи на честь перемоги Івана Сірка встановили пам’ятник козакам на березі Ла-Маншу. На початку 1670-х років на переправі в пониззі Дніпра Сірко з 2 тисячами козаків розбив 10 тисячну татарську армію. 1675 у битві біля Чортомлицької січі під його керівництвом була розбита 15 тисячна турецька армія. Унаслідок нічного бою з 15 тисяч яничарів урятував лише 3 тисячі, а втрати козаків не перевищили 50 душ. Часом з цією перемогою пов’язують лист Мухаммеда IV до запорожців і славнозвісну відповідь йому, Наступного року Сірко здійснив з 20 тисячною козацькою армією похід у Крим і став першим козацьким отаманом кому вдалося захопити столицю Кримського ханства Бахчисарай. Цікаво, що його полководницький талант породив серед козаків міф, що Сірко є характерником (чаклуном, ясновидцем). Після його смерті висушену праву руку, запорізькі козаки брали на всі важливі походи намагаючись закликати військову вдачу. Похований І.Сірко біля Чортомлицької Січі тепер село Капулівка, Нікопольського району Дніпропетровської області. Козак поляже, але слава козацька не вмре не поляже, слава буде жити до кінця віку людей. Українці, шануйте своїх героїв. Джерело

Ознаки обдарованості дитини, які ми чомусь ігноруємо

Час від часу батьки відчувають занепокоєння через дії чи поведінку власних дітей. Все не так однозначно, адже вчинки дітей також вказують на їх обдарованість, а не на відхилення від норми, тому так важливо навчитися це відрізняти. Ось лише невелика кількість особливостей, які виділяють вчені: Швидка вимова Швидка і нерозбірлива вимова притаманна обдарованим дітям. Цьому сприяють такі фактори, як швидкість мислення і словниковий запас. Річ у тім, що деякі діти розвиваються швидше за однолітків, по-перше, їм притаманне швидше мислення, тому дитина прагне якомога швидше скласти слова у речення, по-друге, швидкість думок вища за змогу висловити власну думку. Тому, якщо ваша дитина маленька щебетунка, це не привід сваритися на неї або перевчати. Це може бути її перевагою. Схильність зануритися в думки Часто діти не відчувають межу між уявним і реальним, і можуть “витати в хмарах”, що сприяє гарному мисленню, уяві, а це своєю чергою може стати базою для подальшого прогресу чи винаходів. Часто ми вважаємо дітей брехунами через те, що вони розповідають нам якісь надумані історії чи небилиці, але не варто поспішати з висновками. Багата уява – це притаманна риса високого інтелекту. Схильність робити замальовки Часто дивлячись на малюнки наших дітей ми бачимо лише хаотичні, необдумані замальовки. Але саме так діти викладають інформацію, візуалізують у вигляді таблиць, ліній, неординарних силуетів. Замальовки допомагають малюку навести лад в думках, проаналізувати та викласти всю інформацію “по поличках” на папір. Комунікація з дорослими Буває так, що батьки помічають, як їх дитина віддає перевагу у спілкуванні з особами старшими за неї. Не потрібно хвилюватися і приписувати дитині невміння комунікації з однолітками. Можливо вона прагне отримати досвід, який не здобуде з однолітками. Джерело

Японський лікар, 105 років: «Панянки, досить сидіти на дієті та постійно спати!» Щоб жити довго…

Схід – світове джерело мудрості. Ми завжди поважали Японію та її жителів, але Шігеакі Хінохара нас просто вразив. Він прожив щасливих 105 років і працював в клініці до останнього дня. Таких мудреців не було давно, і навряд чи ми їх зустрінемо в найближчому майбутньому. Його рекомендації для щасливого життя наповнені легкістю, простотою та безмежним милосердям. Читайте поради для життя від лікаря Хінохара, захоплюйтесь та вчіться. Секрет щасливого життя: 1. Радійте! Відчуття радості дає більше користі, ніж сон і їжа. Ось як пише про це доктор Хінохара: “Людина отримує енергію не з їжі або сну, а з веселощів. Пам’ятайте, в дитинстві, якщо нам було весело, ми забували поїсти, і сон нам був не потрібен. У дорослих те ж саме. Не варто виснажувати своє тіло надмірно жорстким режимом харчування або сну”. 2. Харчуйтесь правильно! Секрет довголіття японця – в помірному споживанні їжі. Філіжанка кави вранці, молоко або апельсиновий сік з оливковою олією – ось і весь сніданок. Обід можна пропустити або зробити його мінімальним. Якщо зайняті корисною справою, їжа не потрібна. На вечерю краще їжте овочі, рибу з рисом. Вживання м’яса потрібно обмежити, двічі в тиждень по 100 грам абсолютно достатньо, — вважає лікар. 3. Плануйте наперед Заповнюйте блокнот планами на майбутнє. Думки матеріальні – коли думаєш про майбутнє, немає часу озиратися в минуле та засмучуватися через проблеми. 4. Поширюйте знання Шігеакі Хінохара проводив мінімум 150 лекцій на рік. Тривалість кожної – до півтори години, і весь цей час він читав їх стоячи. 5. Лікарі не можуть вилікувати все! «Коли лікар рекомендує вам здати якісь аналізи або зробити операцію, запитаєте його, чи порадив би він те ж саме своїм дітям, дружині або іншим родичам?» Це твердження лікаря має сильний підтекст. Комерційна медицина перестала бути панацеєю. Навіщо людині зайві страждання, якщо вона не може її вилікувати? Іноді улюблена музика чи тварини допомагають краще, ніж досвідчені лікарі. 6. Не шкодуйте себе! Фізичні навантаження необов’язково виконувати в спортзалі. Піші прогулянки, велосипед, сходи замість ліфту – це набагато краще, ніж нічого. Диван – найлютіший ворог, відпочивати треба активно. У свої 105 років Хінохара переступав відразу дві сходинки, змушуючи м’язи працювати. 7. Читайте! Знайдіть свою книгу для натхнення. Нехай вона допоможе визначити мету в житті. Доктор радить «Аббата Фоглера» Роберта Браунінга: «Треба класти перед собою великі цілі в мистецтві та в житті. Якщо ви збираєтеся намалювати коло, воно повинне бути таким величезним, щоб і за все життя не закінчити. Нам видно тільки частину цього кола – дуга, а решта за межами нашого зору та нашого життя». 8. Біль – не вирок! У сучасних лікарнях має бути більше веселощів: музики, танців, тварин. Художня терапія допомагає краще від ліків. 9. Переоцініть цінності У погоні за матеріальним збагаченням людина забуває про найголовніші речі – любов, турботу, милосердя. Слова мудреця: «Пам’ятайте: ніхто не знає, коли проб’є його година. З собою всього цього не понесеш». 10. Наука як мистецтво Науковими формулами й незрозумілими фразами допомогти людині неможливо. Хвороби тісно пов’язані з людською душею. Всі люди різні, і підхід до лікування має бути індивідуальним. 11. Будьте готові до несподіванок Наше тіло здатне творити неймовірні речі. Шігеакі Хінохара розповів дивовижну історію про те, як він потрапив в полон і покладався тільки на власні сили. Любов і повага до свого тіла допоможе подолати будь-які фізичні випробування. 12. Знайдіть вчителя Знайдіть зразок для наслідування. Всіма силами намагайтеся перевершити його. Героєм для Хінохара був його батько, пізніше він надихався іншими особистостями: «Коли я опиняюся в скрутному становищі, я намагаюся уявити собі, що б ці люди зробили на моєму місці». 13. Жити довго – це прекрасно! Насолоджуйтеся життям кожну хвилину, кожну мить. Нехай новий день буде кращим за попередній. Пам’ятайте про інших, після 60 років допомагайте усім у міру можливості. Не потрібно вимагати нічого натомість. Те, що ви живете, і є найвищою платою. Доктор Шігеакі Хінохара помер 18 липня 2017 року. Він залишався президентом Міжнародної клініки Святого Луки в Токіо до самої смерті та продовжував приймати пацієнтів. В його блокноті сторінки були заповнені на 5 місяців вперед. Йому було 105 років. Людина з великої літери! Світла йому пам’ять. Розкажіть друзям про японські секрети довгого і щасливого життя, покажіть їм цю статтю! Джерело

Ці 3 знаки Зодіаку – вроджені переможці!

Хто з нас не хоче досягти успіху у житті? Це правда, що людина – сама коваль свого щастя, але й впливу зірок не можна заперечувати. Вам, мабуть, доводилося чути чи самому вимовляти цю фразу: “Так зірки зійшлися”. Справа в тому, що це правда. Для того, щоб стати сильним, могутнім і успішним – на вас мають впливати певні планети. Саме вони дають силу, яку не мають інші люди. Найважливіша планета для успіху – це Юпітер. Також енергетичний Марс, який ставить рух, надає волю. І Сатурн, без якого немає нічого, тому що, якщо немає дисципліни та стратегії, то все вищезгадане – не має жодного сенсу. Отже, список трьох найуспішніших знаків Зодіаку: Овен – народжений бути лідером Народжені під знаком Овна дуже сміливі. Таким ентузіазмом і рішучістю, як у них, не володіє, мабуть, ніхто інший. Якщо Овен каже, що зробить щось, це означає, що все вийде. Хоч би скільки перешкод випадало на шляху – він подолає і вирішить усе. Це дивно, але за що б не брався у житті представник цього знака – він усе зробить без проблем та якихось особливих зусиль. Вся справа в харизмі: Овен народжений, щоб перемагати. Інших варіантів розвитку подій цей знак не розглядає. Овен – це паросток, який проб’є навіть камінь, щоб прорости до світла. Овен – це криголам, який покликаний розколоти лід та прокласти шлях іншим кораблям. Тому серед народжених під цим знаком так багато справжніх лідерів: директорів, топ-менеджерів та ін. Їх не можна не помітити: ці люди починають рухатися вперед, як танки вже з першого дня приходу в компанію. Їм досить просто пройти повз, і ви буквально відчуєте цю енергію сили у повітрі. Якщо Овен щось обіцяє, то виконає будь-що. При цьому він зовсім не очікує, що його партнери вчинять так само. Овен просто робить свою роботу. Найбільше на світі ці люди не люблять зради, брехні та зневіри. З них виходять чудові лікарі (зокрема – хірурги), інженери-будівельники, архітектори, солдати, офіцери, головнокомандувачі. Також – актори. Наприклад, як всесвітньо відомий комік Чарлі Чаплін. Овен – ще й прекрасний у коханні. Згадати, наприклад, Казанову. У політиці Овни також чудові. Проте поруч із Овном бути непросто. Якщо вам випало працювати поряд або жити, то будьте готові працювати, працювати та ще раз працювати. Тому що це єдиний спосіб виявити себе поряд із представником цього знака. Він і сам працює без утоми, і іншим лінуватися – не дозволяє. Стрілець – знак щастя, радості та екзотики Представники цього знака люблять хорошу їжу, напої, подорожі, музику, тобто вміють любити життя у всіх його проявах. Вони вміють дружити та бережуть друзів. Також ніколи не пройдуть повз несправедливість – обов’язково втрутяться. Це надає їм ще більше сили та впевненості у собі. Стрілець – це символ молодості та нев’янучого духу. Вони, як правило, дуже красиві, добре складені, люблять спорт, особливо теніс. Народжені під цим знаком – дуже стильні, аристократичні. Іноді – бунтарі, але специфічні – вони йдуть своїм шляхом, поважаючи традиції. З них виходять добрі священики, астрологи та пророки. Сильний Юпітер допомагає отримувати нагороди, хоч би чим вони займалися. Справа в тому, що для того, щоб стати переможцем у спорті чи навіть на війні – у вас має бути сильний Юпітер у натальній карті. Слід зазначити, щоправда, що спілкуватися та співпрацювати зі Стрільцями може бути досить непросто. Народжені під цим знаком часто виглядають аж надто строгими і зарозумілими. Також вони вміють і практикують покарання, що подвійно неприємно. При цьому роблять це зі знанням справи, тобто позбавляють людей, наприклад, задоволень або грошей, якщо ті завинили. Плани та цілі у Стрільця – як у Наполеона. Але, як не дивно, майже всі вони здійснюються.Типові представники цього знаку – такі легенди музики, як Френк Сінатра та Тіна Тернер. Вони не лише досягли вершини успіху, а й назавжди там закріпилися. Козеріг – деспот, владний, авторитетний У народжених під цим знаком Зодіаку – репутація, схожа на репутацію Скорпіона. Вони вже точно не «білі та пухнасті». Козеріг – це знак, без якого неможливо уявити успіх. Це все завдяки Сатурну – планеті, яка має на них сильний вплив. Козеріг навіть вважається одним із найвпливовіших знаків. Представники цього знаку Зодіаку дуже дисципліновані. Вони є уособленням успіху та влади. Козеріг дуже працьовитий, любить і вміє навчати інших працівників, чудовий стратег та тактик.До речі, Козеріг не боїться стресів чи втрати роботи. Для нього все це – природний перебіг життя. Також він упевнений, що був, є і буде авторитетом, хоч би що трапилося. Зрештою, він усе життя працює на свою репутацію. Навіть уже тоді, коли вона працює на нього, і начебто можна було б розслабитися. Його подорож життям – це завжди нелегкий шлях. Така карма, досвід попередніх перетворень. Тому народитись Козерогом – непросте випробування. Але якщо засвоїти уроки Сатурна, планети, яка одночасно є і вчителем, і «мучителем», то можна стати дуже сильним і досягти справжнього успіху. З народжених під цим знаком Зодіаку виходять чудові лікарі, хіміки, біологи, політики, юристи, астрономи, банкіри, ріелтори, композитори та співаки. Наприклад, одним із найцікавіших представників цього знака є легенда музики Елвіс Преслі. Він належить, щоправда, того рідкісного типу цього знака, якого Сатурн обдарував великим багатством, але Юпітер – знищив у вигляді гедонізму і наркотиків. Подібне до народжених під знаком Козерога трапляється вкрай рідко. Вони надто дисципліновані та «правильні», щоб дозволити залежності знищити їх. Джерело

Чи знаєте ви, що королева Англії Єлизавета – потомок нашої королеви Агати? (На фото)

Київ дав 158 королів і королев Європі! В Європі було найбільше(!!!) королев і королів, які були з Києва чи мали родинні зв’язки. Цей історичний малюнок, якому до тисячі років (на фото), увіковічнений в Софії Київській. На ньому чотири славетних королеви. Франції – Анна, Угорщини – Анастасія, Норвегії, а потім Данії -Єлизавета, Англії – Агата.Всі вони доньки Ярослава Мудрого, великого князя Київської Русі. В цей час чоловіком Польської принцеси був їхній брат Ізяслав, королевою сестра батька. Інший Володимир був чоловіком принцеси Німеччини. Мама їхня була принцесою Швеції Інгігердою, брати якої були королями Швеції і Данії. Вся Європа без виключення мала родинні зв’язки з Київською Руссю – Україною! Чи знаєте ви, що королева Англії Єлизавета – потомок нашої королеви Агати?(На фото). Чи не тому Англія вірний друг України в ці визначальні часи?Чого лиш Борис Джонсон вартий! А донька Агати Маргарита стала не лише королевою Шотландії, але й її святою! Бо за життя найбільше храмів Божих побудувала і добрих справ зробила. А далі і Річард Хоробре серце, і Марія Стюард – з нашим, тобто Агатиним, королеви з Києва корінням! Шановний Макроне, а вам слід нагадати про легендарну Анну Київську, яка стала королевою Франції, знаючи 4-ри мови. Привезла Євангеліє, на якому присягали чи не всі королі Франції, написане у Києві. Кров королеви Анни текла у 18-ти королів Франції (!). А ще про те, як саме цей легендарний портрет 4-х сестер з Києва, які стали королевами Європи, врятував святу Софію! І тут ще угорцям варто нагадати нашу- їхню королеву Анастасію.Бо саме завдяки заступництву Києва і могутніх Київських князів угорський король Андруш, чоловік Анастасії, був врятований від смерті.Бо на той час Київська Русь була НАЙБІЛЬШОЮ державою Європи.І найвпливовішою!Може тому так впевнено вела себе і не визнавала жодних ультиматумів вже відома нам королева вікінгів Єлизавета? Рідна сестра згаданих королев. Ну ви ще чули десь, щоб одна жінка стала за життя спочатку королевою Норвегії, а потім Данії?А наша Єлизавета стала! І ще й доньку королевою зробила. А ще врятувала принцесу Англії сироту Гіту від ненависного шлюбу… А потім віддала ту англійську принцесу Гіту за київського короля Володимира Мономаха! Бачите скільки у нас англійського? Французького, нормандського, датського, шведського, польського, норвежського, угорського? Ось яке у нас, українці міцне коріння ВЖЕ було ЄВРОПЕЙСЬКОГО роду! А хто сумнівається – розкажіть їм ось цю історію!І те що Київ дав 158 королев і королів Європі!І ще дасть!Разом до перемоги! Тетяна Редько Джерело

Як мотивувати дитину на успіх: 20 правил, які працюють

Усі батьки хочуть, щоб їхні діти стали успішними та самодостатніми, добре вчилися, багато знали та багато вміли. У своєму прагненні виростити успішну дитину, дорослі починають посилено займатися її розвитком, водять на курси та різні заняття. Але чи завжди це дає очікувані результати? Може, справа зовсім в іншому? Відкриємо вам 20 простих секретів, які допоможуть вам зарядити дитини на майбутні досягнення – пише moirebenok.ua Для того щоб дитина була успішною, досить просто ввести кілька корисних звичок і дотримуватися нехитрих правил. Якомога частіше говоріть дитині, що ви її любите, вона повинна знати і чути слова кохання від своїх найближчих людей. Обов’язково спілкуйтеся з дитиною перед сном, цікавтеся, як минув його день. Знявши з себе вантаж вражень, він зможе спокійно заснути та добре виспатися. Критикуйте не дітей, а їхню поведінку. Вони повинні засвоїти, що погані не вони, а їхні вчинки. Обіймайте дитину, з тактильним контактом передається увага та любов, а це невід’ємні складові повноцінного розвитку. Заохочуйте та хвалите дитину, щоб у неї формувалася правильна самооцінка та впевненість у собі. Ця віра закладається на все життя, те і скільки ви дасте малюкові в дитинстві, виявиться повною мірою у дорослому житті. Чим більше адекватної похвали та правильної батьківської підтримки, тим ближчі ви на шляху до успіху. Не забувайте говорити, за що саме хвалите. Жартуйте та смійтеся разом зі своїми улюбленими непосидями. Обов’язково навчіть дітей самоіронії. Вміти сміятися над собою та своїми недоліками – важлива якість для успішної та впевненої в собі людини. Завжди говоріть дитині «дякую». Будьте йому вдячні і за те, що він є, і за те, що він робить. Не забувайте, що найефективніший метод виховання — ваш приклад. Намагайтеся знаходити час тільки для дітей, коли ви можете просто бути поруч, не думаючи ні про що інше, не будуючи планів на майбутнє. Не спілкуйтеся з дітьми поспіхом. Виділяйте щодня хоча б 5 хвилин – тільки ви та дитина. Ніколи не лайте дитину на ніч. Завжди перед сном миритеся. Ви та ваше чадо повинні засипати завжди з чистим серцем. Дозволяйте дитині виявляти свої почуття. Якщо він переходить межі, кажіть, що це вам неприємно. Навчайте дитину висловлювати свої емоції, не тримати все в собі – це ще одна складова успіху. Навчіться змінювати кут спілкування з дитиною у міру її дорослішання. Розмовляйте із сином чи донькою, як з дорослим: цікавтеся його думкою та враховуйте його. Вчіться домовлятися, пропонуючи дитині варіанти та вибір. Дитину можна і потрібно просити про допомогу. Можна замінити слово «допомога» на «важливе доручення» з подякою: «Дякую, молодець, ти впорався». Не бійтеся вибачатися перед дитиною та визнавати свою неправоту. Пам’ятайте, що ви навчаєтесь його комунікації своїм власним прикладом. Робіть щось разом. У вас із дитиною має бути загальне заняття. Наприклад, ви разом готуєте їжу, малюєте, прибираєте. Дізнайтесь, що йому подобається і робіть це разом. Не бійтеся залишатися самою собою перед дитиною. Визнайте, що ви чогось не знаєте чи не вмієте. Якщо ви злитесь, то це нормально. Якщо ви любите, це покажете. Щирість формує довіру у стосунках. Ніколи не критикуйте батька за дитини. Ваші з чоловіком стосунки з’ясовуйте наодинці. Тут знову працює приклад, лише у таких випадках із приставкою «анти». Все, що бачить і чує дитина, особливо це стосується батьківських вчинків, вона все «бере із собою» у доросле життя. Нехай ваша дитина стане вам другом. Діліться з ним вашими думками, поглядом. Не бійтеся відкриватися. Дозволяйте дитині робити власні помилки. Єдине, що важливо для його майбутнього життя, це здатність вчитися. Ставтеся до негативних емоцій дітей спокійно. Не ігноруйте та не чекайте, що вони самі пройдуть. Обговоріть з дитиною, що спричинило поганий настрій. Завжди слухайте дитину. Коли він каже, дивіться на нього та слухайте. Нехай домовить. Якщо ваша дитина тараторить і багато каже, швидше за все, її ніхто не слухає. Що таке успіх? Здоров’я, сім’я, кар’єра, самореалізація … Ви теж так вважаєте і хочете виростити успішну дитину? Вчіть його простим і важливим речам, працюйте над собою, ведіть здоровий спосіб життя, вибирайте правильну і здорову їжу, ваш приклад і ваше кохання – найголовніші помічники на шляху до успіху.

Саша Путря з Полтави: Дівчинка-індиго, яка за 11 років життя створила понад 2000 картин

Саша (Олександра) Путря – юна талановита художниця, яка померла в 11 років від лейкемії. За своє коротке життя створила 2280 малюнків та композицій. Нагороджена посмертно Золотою медаллю Христа Спасителя «За життя гідне людини» (1998 р.), Орденом Святого Миколи Чудотворця «За примноження добра на Землі» (2000 р.), старовинною іконою в срібному окладі «Христос Вседержитель» (2001 р.), національною премією Всеіндійського дитячого об’єднання «Неру Бал Саміті» – «Каласарі Авангард» (2001 р.). В Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) ім’ям Саші Путрі названа зала дитячої творчості. 2 грудня 1977 року в Полтаві народилася Олександра Путря – одна з найбільш незвичайних художниць за всю історію образотворчого мистецтва. Саша прожила на Землі всього 11 років, але за цей час вона встигла створити 2279 робіт: 46 альбомів з малюнками, безліч виробів і навіть технічних креслень, які повинні були, на її думку, допомогти дорослим досягти Місяця і зробити асфальтове покриття доріг без тріщин. Малювання для Сашеньки було таким же природним, як сон і їжа, нерідко воно замінювало їй друзів і дитячі ігри. Уже в три роки Саша впевнено тримала в руках олівець і пензлик. Малювала вона, не перестаючи, і часто засинала вся забруднена фарбами. Її батько зробив з маленької спальні художню майстерню і намагався навчати дівчинку за академічною програмою, але натрапив на делікатну відсіч. Як художник Саша формувалася самостійно, керуючись власними враженнями та уявою. Коли дівчинці виповнилося п’ять років, їй поставили страшний діагноз – лейкоз. Намагаючись абстрагуватися від болю, Саша почала присвячувати набагато більше часу своєму улюбленому заняттю. В цей час на зміну кумедним звірятам і казковим персонажам прийшли образи з індуїстської філософії, а також вражають уяву автопортрети – то у вигляді багаторукого бога Шиви, а то і зовсім в образі дорослої індіанки, в очах якої відбилася глибока печаль за нашу Землю. Саша боролася за життя шість років, після чого попросила батьків відпустити її. Незадовго до свого відходу вона попросила тата прикласти руку до білого аркуша і обвела її. Потім зверху приклала свою руку і виконала з нею те ж саме. Закінченим малюнок був знайдений вже після 24 січня 1989 року, коли дівчинки не стало. На ньому була зображена зірка Сіріус, на яку Сашенька мріяла полетіти. З 1989 року відбулося більше ста персональних виставок Саші Путрі в багатьох країнах світу, про дівчинку було знято кілька документальних фільмів і написана документальна повість. На стіні дитсадка, де вона виховувалася, встановлено меморіальну дошку і відкритий музей. У Полтаві працює Дитяча художня галерея імені Саші, в якій під егідою Фонду захисту і підтримки талановитих дітей проводяться міжнародні конкурси дитячого малюнка. Джерело

Повчальна історія про взаємодопомогу. Ось з кого потрібно брати приклад…

Одного разу, будучи на природі, я спостерігав дивовижне видовище: прокинувшись рано-вранці, бачу, що в мій п’ятилітровий прозорий бачок з водою потрапило кілька десятків мурах. Спочатку вони борсалися нарізно, але потім поступово почали збиратися в купку. Побачивши, що мурахи підіймаються одна на одну і, як мені здалося, топлять своїх же, щоб вижити, – я відмовився від думки їм допомогти. Яке ж було моє здивування, коли за дві години побачив мурах живими. Вони створили маленький плаваючий живий острівець, розташувавшись один на одному у вигляді піраміди. Мене зацікавила живучість цих комах, і я почав спостерігати за ними. Ті, що були внизу, звичайно ж, були у воді, але до певного часу. Їх добровільно змінювали мурахи із верхнього ряду. Вони спускалися у воду і тільки після цього, втомлені тримати своїх родичів, комахи вилазили на цей живий острівець для відпочинку, щоб потім знову змінити своїх друзів. Причому жоден з них не намагався якнайшвидше піднятися на верх, навпаки, поспішали спуститися у воду, туди, де було найважче. Я був вражений їхньою героїчною самопожертвою та взаємовиручкою і тому вирішив швидше їм допомогти. Коли мурахи побачили порятунок, вони організовано по одному вилізли на сушу, але один, все-таки знесилений, не зміг зачепитися за край ложки і залишився борсатися у воді. Помітивши це, останній мураха, що замикає колону, повернувся назад. Я ніби чув, що він кличе його і благає: “Тримайся, брате, я тебе не кину!”. Розуміючи, що з “берега” не дотягнутися, мурашка стала спускатися у воду, але тут я не міг більше дивитися на цю щемливу картину серця і посунув ложку ближче. Тоді він легко дістався до свого побратима і витяг його. Таким чином, ця жива плаваюча піраміда вижила завдяки взаємодопомозі. Весь процес спостереження викликав у мене безліч різноманітних почуттів. Спочатку осуд, коли я подумав, що мурахи топлять один одного. Потім подив, що вони залишилися живими після довгого плавання у воді. Потім було просто цікаво спостерігати за ними, але, побачивши чітко налагоджену систему самопорятунку, я був у захваті. Кожна комаха знала, що їй треба робити. І, звичайно, я шкодував, що з самого початку не допоміг їм. Вони своєю поведінкою змусили мене засоромитися. І останнє почуття, яке я пережив у цей час, — велика прикрість. Безперервним потоком до мене йшли думки про людську — байдужість, розбіжність та недоброзичливість тощо. Хотілося закричати на весь світ: — «Люди! Якщо ви не знаєте, як треба жити, навчіться хоча б у мурах». Немає користі від людських молитов, якщо вони не підкріплюються справами. Давайте будемо як мурахи… пам’ятайте, в єдності сила! © Сергій Хібар, «Навчися у мурахи»

Рецепт життя від Блаженнішого Любомира Гузара:

Рецепт життя від Блаженнішого Любомира Гузара: “Дозвольте, я дам такий невеличкий рецепт для вашого життя, для життя кожного з нас. Ввечері, коли ми вже готові іти на спочинок, поставмо собі три запитання: 1. Що Господь Бог зробив для мене сьогодні? Нема такого, щоб Господь Бог мене забув – кожного дня, кожної хвилини він є з нами.2. Що я зробив для себе доброго: чи я добре вчився сьогодні, чи я використав свої таланти…3. Що я доброго зробив сьогодні для моїх ближніх, для інших таких, як я. Я думаю, якщо б ми дуже серйозно і послідовно ці три питання ставили собі кожного вечора, наше життя набирало б дуже великого значення”.

Іван Пулюй – українець, який першим відкрив Х-промені, відомі нині як рентгенівські

Він прочитав звістку про Рентгенове відкриття, лежачи ще в ліжку. Підірвавшись із нього і схопившись руками за голову, він раз у раз скрикував: “Моя лямпа! Моя лямпа!”. Так згадував син Пулюя про день, коли батько довідався, що його відкриття приписано іншому. Пулюй одразу сів писати листа колезі – Вільгельму Рентгену. Він запитував Рентгена, чи користувався той подарованими йому “лампами Пулюя”, Рентген не відповів… Пише – mors.in.ua Пулюй 20 років досліджував невидимі Х-промені, відомі нині як рентгенівські. Із його експериментами Вільгельм Рентген був добре знайомий. У Страсбурзі вони працювали в одній лабораторії. Свою першу трубку Пулюй сконструював на 14 років раніше за Рентгена. Саме Пулюй пояснив природу виникнення Х-променів. Йому належить і перший знімок повного людського скелета. Чому ж так сталося, що відкриття українця відоме світові під іншим іменем? Це у листі до Пулюя так пояснив Альберт Ейнштейн, котрий був його добрим товаришем: “Не можу Вас нічим утішити: що сталося — не змінити. Хай залишається при Вас сатисфакція, що й Ви вклали свою частку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А коли на тверезий розум, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами, — яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, та куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном — уся Європа”. Іван Пулюй, як справжній український патріот, спробував почати свою наукову діяльність в Київському університеті, відіславши запит на кафедру фізики. Але, його захопленість українською культурою йому зашкодила – він отримав відмову, оскільки поліція Російської імперії вважала його неблагонадійним (Київ тоді був у складі Російської імперії, а щодо вживання української мови діяв Валуєвській циркуляр). Крім того, поліцейські чиновники в науково-популярній статті Пулюя “Про нерухомі зірки і планети” вмудрилися знайти критику самодержавства. Отримавши відмову, молодий вчений залишається у Віденському університеті на скромній посаді асистента на кафедрі фізики, потім якийсь час він викладає фізику у Військово-морській академії в місті Фіумі (нині хорватське місто Рієка). В 1875 році Іван Пулюй стає стипендіатом австрійського Міністерства освіти і його відряджають удосконалювати свої професійні знання в Страсбургській університет до професора Августа Кундта. Там вперше і відбулася його зустріч з Вільгельмом-Конрадом Рентгеном, який був у той час асистентом професора Кундта. Через деякий час Пулюй знайомиться з молодим Ніколою Теслою, який також проходить стажування у Кундта. Удвох вони починають цікавитися явищами, породжуваними електричним струмом у вакуумі. Для виготовлення трубок, необхідних для проведення наукових експериментів, Пулюй з Теслою попутно освоюють ремесло склодувів. Рентген же, за свідченням деяких істориків, мав інші наукові захоплення, але був в курсі успіхів Пулюя і Тесли. Успіхи на науковій ниві дозволили Івану Пулюю в 1877 році одержати ступінь доктора натуральної філософії Страсбургського університету, що стало першим визнанням його таланту науковою громадськістю. Іван Пулюй – збудував першу в Австро-Угорській імперії електростанцію, удосконалив телефон, першим дослідив неонове світло, налагодив промислове виробництво люмінесцентних ламп власної конструкції. Був першим деканом першого в Європі електротехнічного факультету, радником цісарського двору. Отримав пропозицію стати міністром освіти Австро-Угорської імперії, але відмовився за станом здоров’я. Крім того Пулюй знав 15 мов. Переклав на українську мову Біблію. Батьки, які були дуже релігійними, хотіли аби він став священиком. Відмовившись від цього Пулюй втратив їхню фінансову підтримку, але зумів досягти всього сам. Фізик виявився не лише талановитим вченим та винахідником, але й сімейною людиною: з дружиною, яка була на 18 років молодшою за нього, у них народилося 15 дітей, із яких живими до смерті Пулюя залишилося лише шестеро. Джерело

Марія Башкірцева: українська художниця, яка підкорила Париж

Щодня ми переглядаємо телевізор, блукаємо просторами інтернету, гортаємо глянцеві журнали чи не дуже приємні на дотик газети, і читаємо про великих людей, котрі зробили щось неймовірне і котрі живуть десь там.. десь далеко від України. А тоді питаємо себе, чому так мало українських імен отримали світове визнання? А може проблема в іншому? Можливо, світове товариство знає про цих українців, але не знаємо ми? Пише – uamodna.com Ось, наприклад, вам відомо, що у 19 столітті у Парижі жила українка Марія Башкірцева? Та не просто жила… Вона стала однією з перших українок і першою жінкою-художницею, чиї картини потрапили до Лувру. “Кар’єра” її почалась у 1877 році, коли вона переїхала до Парижу. Тут Марія поступила до академії Жуліана, де і навчалася живопису. Працювала вона наполегливо і вже через рік отримала золоту медаль майстерні. Після цього художниця почала демонструвати свої картини на відомих французьких салонах. Рік за роком вона завойовувала золоті медалі, славу, визнання і серця парижан. На її реалістичних картинах присутні звичайні люди з її часу, прості життєві ситуації, які нікого не залишали байдужим. Людей вражали її сміливість та вміння майстерно поєднати кольори. Сама художниця у своєму щоденнику писала: “Радості від перемог немає, тому що це досягнуто тривалою та копіткою працею, в них немає нічого неочікуваного, я відчуваю себе на шляху до більш високого і досконалого, і створене вже не задовольняє”. Викладачі дивувалися, що в такому юному віці їй вже вдалось стати професіоналом (на той час Марії було лише 19 років). Однак її таланти не обмежились тільки живописом. Вона дуже гарно співала. Вартель – відомий французький професор вокалу – був переконаний, що Марію чекає світова слава співачки. Але хвороба позбавила її цього. Через проблеми зі здоров’ям вона почала поступово втрачати голос та слух. Хоча це не заважало їй грати на багатьох музичних інструментах. Марія знала кілька іноземних мов, у 14 років читала в оригіналі Платона та Аристотеля. А з 13-річного віку сама складала для себе програму навчання. Славу їй також приніс щоденник, який вона писала з 15 років французькою. У ньому вона була відвертою, не приховувала справжньої себе. Марія хотіла, щоби його прочитали, щоби всі пізнали її життєві переживання. Однак, через 100 років після появи славнозвісного щоденника Марії Башкірцевої в одній з російських бібліотек було знайдено його оригінал. Стало зрозуміло, що більшість книги була змінена родичами художниці, аби приховати деякі “скелети у шафі”. А життя у неї видалось справді нелегке, а точніше коротке. Народилась Марія у селі Гавронці, в Полтаві, у сім’ї землевласника і дочки полковника-аристократа. До речі мати її походила з українізованої татарської родини, досить давньої та шляхетної. Після розлучення батьків, почались мандри Україною, а згодом і Європою. Про Україну дівчина пам’ятала небагато. Поїхала вона звідси ще дитиною, гостювала лише раз. Але у щоденнику залишився запис: “За красою саду, парку, споруд Диканька може позмагатися з віллами Боргезе і Доріа в Римі… Дуже шкода, що в світі навіть не підозрюють про існування цього місця”. Однією з причин переїзду до іншої країни стала хвороба майбутньої художниці. У 16-річному віці Марії поставили діагноз – туберкульоз. Уявіть, яким це стало ударом для молодої дівчини, котра тільки-но розпочала жити. Дехто вважає, що саме тому вона так багато працювала. Адже стільки хочеться сказати та зробити, а часу так мало… Померла дівчина у віці 26 років, похована у Парижі. Розповідають, що у її мавзолеї досі зберігаються кілька її полотен, мольберт і скульптура. Цікаво, що коли Марію ховали, вона була оточена білим кольором: одяг, труна, квіти, колісниця і коні – все сніжно-біле. Прощаючись із нею, Мопассан (з яким вона листувалася деякий час) сказав: “Це була єдина Троянда в моєму житті, чий шлях я всіяв би трояндами, знаючи, що він буде таким яскравим і таким коротким!” На жаль, сьогодні її картини – рідкість. Окрім тих, котрі збереглись у музеях, всі інші були знищені в часи Другої Світової війни внаслідок бомбардуваннь. Незважаючи на те, що її творчий доробок був набагато меншим, ніж міг би бути,  ім’я художниці викарбували на французькій статуї, яка символізує безсмертя, поряд з іменами найвизначніших французьких діячів культури. Найвідомішою прихильницею творчості Башкірцевої була Марина Цвєтаєва. Поетеса навіть присвятила їй свою першу збірку віршів під назвою “Вечірній альбом”. Марію у Європі не забувають і досі. У Ніцці одна з вулиць носить її ім’я, французи вшановують пам’ять про неї виставками її робіт. Окрім того, у Франції існує нагорода молодим художникам, яка носить ім’я Марії Башкірцевої.   Особистість художниці викликає дуже багато суперечок. Одні вважають її геніальною особистістю, яка за такий короткий час так багато подарувала світу. Її щоденником зачитуються і сьогодні. Інші ж вважають, що вона була розбещеною, егоцентричною, самозакоханою дитиною. Варто зазначити, що вона таки походила з багатої сім’ї, її оточувала розкіш і вона могла дозволити собі усе, що хотіла. Але, погодьтеся, хвороба в такому молодому віці, усвідомлення приреченості не могли пройти безслідно для 16-річної Марії. Тому не будемо її судити надто суворо.

Іван Годяк – українець, ім’я якого викарбоване на Алеї слави у Голлівуді

Популярність як Джон Годяк здобув у 1944-ому після гри у трилері режисера Альфреда Хічкока “Рятувальний човен”. За 12 років кінокар’єри Годяк зіграв у майже 40 фільмах. Іван народився у США через два роки після того, як його батьки – Володимир та Анна – емігрували. Вони мешкали біля Старого Самбора у селі Грушатичі (тепер близько 500 осіб населення). Цікаво, що у Голівуді йому радили змінити прізвище на щось звичніше для американського глядача, проте Годяк цього не зробив. В дитинстві Івана оточували українці, зокрема, у Детройті він навчався у студії знаменитого хореографа та балетмайстра Василя Авраменка. Годяк грав у театральних виставах при греко-католицькій церкві. Пізніше також брав участь у діяльності “Молодих українських націоналістів”, до створення якої був причетний Євген Коновалець, коли у 1929-ому перебував у США. Іван був найстаршим серед чотирьох дітей і вже в 19 років найнявся робітником на фірмі Шевроле. Старався отримати роботу диктора на радіо, але отримував відмову через акцент. Це спонукало Годяка багато працювати над собою і в 1938 році його таки взяли радіоактором на WMAQ у Чикаго. У 1940-их почав працювати на студіях «ХХ століття – Фокс» і «Метро–Ґолдвін–Маєр», дебютував у стрічці «Чужинець у місті» у 1943-ому. Часто виконував ролі американських солдатів. Помер Іван Годяк у віці 42 років від серцевого приступу, перебуваючи у будинку своїх батьків у Лос-Анджелосі саме тоді, коли збирався на кіностудію для завершення роботи над фільмом «На межі всесвіту». В Українському національному музеї у Чикаго збереглися фотографії із Годяком, що засвідчують – він часто виступав з концертами та цікавився життям громади. У Голлівуді на Алеї зірок викарбувано його ім’я. Джерело

В історії світу є лише два полководці, які не програли жодної битви, і один з них – українець!

Маловідомий факт: на світі є лише два полководці, які не програли жодної битви, всі походи закінчили успішно, захопили всі міста які брали в осаду – пише amazing-ukraine.com Один з них це Олександр Македонський неофіційно визнаний найкращим полководцем всіх часів та народів. А другий це український козак Іван Сірко (1605)-1680) він обирався запорожцями на посаду кошового отамана рекордну кількість раз. Сірко мав феноменальний військовий талан за життя він провів 55 походів проти Османської імперії та 65 великих битв та 179 сутичок з ворогами і у всіх з них здобув перемогу. Під його керівництвом козаки захоплювали: Очаків, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Кілію, Тягиню (Бендери), Арабат, Перекоп, Ясси, Кафу, Бахчисарай, Трапезунд. Перша велика перемога під командуванням Сірка сталася в 1646 року в ході тридцятирічної війни запрошений французами 2500 тисячний загін запорізьких козаків на чолі яких стояли Богдан Хмельницький та Іван Сірко за одну ніч взяли іспанську фортецю Дюнкерк, яку французька армія принца Конде не могли захопити п’ять років. Фортеця Дюнкерк знаходилася в руках іспанців, і мала стратегічне значення — її називали «ключом від Ла-Маншу» Вдячні французи на честь перемоги Івана Сірка встановили пам’ятник козакам на березі Ла-Маншу. На початку 1670-х років на переправі в пониззі Дніпра Сірко з 2 тисячами козаків розбив 10 тисячну татарську армію. 1675 у битві біля Чортомлицької січі під його керівництвом була розбита 15 тисячна турецька армія. Унаслідок нічного бою з 15 тисяч яничарів урятував лише 3 тисячі, а втрати козаків не перевищили 50 душ. Часом з цією перемогою пов’язують лист Мухаммеда IV до запорожців і славнозвісну відповідь йому, Наступного року Сірко здійснив з 20 тисячною козацькою армією похід у Крим і став першим козацьким отаманом кому вдалося захопити столицю Кримського ханства Бахчисарай. Цікаво, що його полководницький талант породив серед козаків міф, що Сірко є характерником (чаклуном, ясновидцем). Після його смерті висушену праву руку, запорізькі козаки брали на всі важливі походи намагаючись закликати військову вдачу. Похований І.Сірко біля Чортомлицької Січі тепер село Капулівка, Нікопольського району Дніпропетровської області. Козак поляже, але слава козацька не вмре не поляже, слава буде жити до кінця віку людей. Українці, шануйте своїх героїв. Джерело

А ви знали про найсильнішу людину світу XX століття? Українець, про якого європейці складали легенди

А ви знали про найсильнішу людину світу XX століття. Якщо ні, тоді знайомтесь. Іван Фірцак — український самородок, про якого європейці складали легенди. У народі його називали Іваном Силою, а весь світ запам’ятав його циркове прізвисько — Кротон. Про закарпатського богатиря говорили змалечку. То почують, що юнак сам запряг себе у плуг, то побачать, як на плечах несе теля. Батьки розуміли, що сина біля себе тримати не варто і вирішили відправити Івана до Чехії. Спочатку йому жилось не солодко і зірок із неба він не хапав. Працював Іван Фірцак то на заводі, то вантажником на вокзалі, аж доки не почув вихваляння мандрівного силача, який запевняв, що переможе кожного. “Чому б не спробувати?”, — подумав українець. Він спробував і здобув перемогу, після якої тренери помітили його талант. Іван Фіцак -найсильніша людина планети у XX столітті У 23 роки Іван Фірцак став чемпіоном із важкої атлетики, 70 разів перемагав у змаганнях із гирьового спорту. Але спорт не приносив великих заробітків, і український силач вирішив спробувати свою силу у цирку. Долонею Іван прибивав дубову дошку 20-сантиметровими цвяхами, а потім зубами їх витягував. Вигинав серце із металевої арматури та багато інших цікавих трюків. Подивитися на це видовище приходив і президент Чехословаччини, і навіть королева Британії. Їй заманулося побачити українського силача на рингу із чемпіоном світу у суперважкій категорії Джоном Джексоном. Та ідея виявилась невдалою, оскільки Іван не розрахував свої сили і пробив боксеру грудну клітку. Удар був таким потужним, що тріснула боксерська рукавичка. Після поєдинку Джексон не витримав і викинувся з вікна багатоповерхового будинку. Після цього випадку Іван Фірцак зазнав нападу прихильників Джона Джексона, які травмували голову спортсмена, унаслідок чого йому діагностували відкритий перелом черепа. Лікарі змушені були імплантувати золоту пластину в пошкоджену кістку черепа. Два місяці атлет ходив із забинтованою головою, а надалі виступав у перуці. Як компенсацію та визнання Івана Фірцака королева Англії подарувала йому чемпіонський пояс, манжети й шолом, прикрашений діамантами й рельєфним зображенням левів. Іван Фіцак у подарованих королевою Англії шоломі, поясі та манжетах З «Герцферт-цирком» Іван Фірцак об’їздив півсвіту, полонивши своєю майстерністю Угорщину, Болгарію, Грецію, Румунію, Францію, Данію, Нідерланди, Польщу, Канаду, США та багато інших країн. Загалом виступав у 64-х країнах світу і скізь його виступи приймали з оваціями. Тріумфальний історичний виступ відбувся у США, де Іван Сила вразив американців своїм трюком, коли лягав на землю, а машина переїжджала колесом через його горло. Цей виступ приголомшив аудиторію, а керівництво заводу Форд за здійснення цього неймовірного трюку подарувало українцю іменний автомобіль. Доречі, коли Іван Фірцак повернувся на Батьківщину, місцева адміністрація хотіла конфіскувати автомобіль, але Іван взяв кувалду та розтрощив американський подарунок. За такий вчинок він був покараний: його посадили до в’язниці й побили. Іван Фірцак 70 разів перемагав у змаганнях з гирьового спорту, став переможцем конкурсу краси тіла в Парижі. За його феноменальну силу, трюки та унікальні рекорди світова громадськість нарекла Фірцака ім’ям античного героя Кротона. У 1928 році був визнаний найсильнішою людиною планети. Деякі силові трюки Івана Фірцака-Кротона досі ніхто не може повторити. Іван Фірцак розірвав 10-річний контракт із цирком раніше домовленого терміну й через суд виплатив власникові велику компенсацію — 100 тис. крон. Повернувся в рідне село в кінці 1930-х років, де на нього чекала велика родина — Іван був батьком 8 дітей. На бітьківщині, після встановлення радянської влади, НКВД конфіскувало у легендарного Кротона всі його нагороди, відзнаки й навіть фотографії. У замовчуванні феномена Івана Сили в радянські часи відіграла значну роль доля його сина: 18-річний Іван Фірцак-молодший у повоєнні роки був засуджений за сфабрикованою справою у належності до ОУН на 25 років таборів, із яких майже 8 відсидів. Він був великою надією для свого батька, адже завжди виступав із ним у парі й був чемпіоном УРСР з боксу в перші повоєнні роки. Іван Фіцак з дітьми Заробляти на прожиття великої родини довелося знову ж таки виступами. Іван Сила Їздив селами, сурмив у ріг і скликав у місцевий клуб усіх охочих. Плата за вхід — 20 копійок. Хоч був далеко не молодим, але й далі гнув арматуру, тягнув автомобілі та підіймав одночасно декілька людей. Згодом Іван Фірцак заснував закарпатську циркову школу і школу силових мистецтв. Багато його учнів здобули чемпіонські титули у важкій атлетиці. Однією з причин смерті Івана Фірцака стала імплантована золота пластина, яка потребувала заміни. За часів Радянського Союзу не було можливості виїхати за кордон для її планової заміни, тому рана під пластиною почала загнивати. Лікар, який регулярно приїздив до атлета з Іршави, не зміг нічого вдіяти. Помер Іван Фірцак 10 листопада 1970 року в рідному селі Білки. Похорон атлета був багатолюдний — попрощатися з Кротоном приїхало багато спортсменів Іван Фіцак у рідному Закарпатті. Дякуємо що читаєте нас! Джерело

“Я люблю тебе не за оцінки…” Батькам обов’язково до прочитання!

Привіт, Друже! В наших домівках стільки непотрібних речей. Я останнім часом захопилася мінімалізмом і тепер хочу максимально очистити свій простір. Але є речі, яких я не можу, чи то пак, не хочу позбуватися. Вчора я перебирала старі альбоми з фотографіями і знайшла свій табель за 8 клас. До 7 класу я була відмінницею, а потім перейшла у нову школу і в табелі за 8 клас окрім звичних п’ятірок, трохи четвірок, вигнувши спинки, красувалися дві трійки: з біології та географії. Я пам’ятаю, як мені не хотілося показувати цей табель своїм батькам, особливо татові. Він так пишався тим, що я гарно вчуся. А тут така халепа. Та показати таки довелося. Я пам’ятаю здивування тата (він протягом року не заглядав у мій щоденник і для нього трійки стали несподіванкою). Думаю, що він був розчарований, але тоді цього не показав. Він спитав мене: «Ти сильно засмутилася? – І коли я мляво кивнула, додав, – Хай це буде найбільшою твоєю проблемою». Я тоді подумала, що він хоче, щоб я все життя гризлася тими трійками. Та він мав на увазі інше: в моєму житті не повинно бути дрібних приводів для смутку. «Не засмучуйся через дрібниці», – таким було головне послання мого тата. Я зберігаю цей табель, бо він особливий, хоча в той момент мені хотілося його спалити. Пам’ятаю, що тато довго крутив його, а потім поклав у фотоальбом. Я закінчила школу з срібною медаллю і чесно скажу, більше ніколи не переймалася оцінками. А свій табель я знайшла, коли вже вчилася в університеті. І була дуже вражена, адже на ньому красувався напис, зроблений татовою рукою: «Я люблю тебе не за оцінки. Я люблю тебе, бо ти – мій скарб». І ось цей табель неможливо викинути. І хоча мій тато покинув цей світ 14 років тому, я знаю, що для нього я і досі «Скарб». Любов не минає. Вона вічна. P.S. Сьогодні я зробила напис: «Я люблю тебе не за оцінки. Я люблю тебе, бо ти – мій скарб» на табелі свого п’ятикласника, де (на відміну від попередніх відмінних «років») серед десяток, дев’яток і вісімок красується одна сімка зі світової літератури. Olena Morol

Таємниця старого лікаря, або історія про те, що добро має бути тихим

Заслужений терапевт Платон Гігінеїшвілі помер у 1949 році. Під час похорону несподівано з’ясувалась дивовижна річ… Добра історія, одна з тих, що спонукають нас ставати краще… У відчинене вікно міської поліклініки Батумі увірвався порив вітру з моря. Запахло рибою. За столом немолодий чоловік у білому халаті дивився папери з результатами аналізів. Перед ним сиділа жінка і вичікувально дивилася на лікаря. — Що скажете, шановний Платоне? – М-м-м, – лікар чомусь уважно подивився на пацієнтку і запитав, що не стосується справи: – Ваш чоловік на фронті? – Так. П’ятий місяць немає звісток. Повз вікно хтось пройшов з пакунком, загорнутим у газету. У кімнаті запахло білим хлібом. І лікар, і пацієнтка на секунду глянули у бік джерела аромату. – Офіцерський пайок, мабуть, хтось отоварив, – сказала пацієнтка, відводячи очі. Лікар нічого не відповів, він щось писав пером на зеленому папірці. Потім доклав іменний друк, на якому було вигравіровано: «Платон Гігінеїшвілі». – Ось вам рецепт. Ліки візьміть в аптеці через дорогу. Приймати тричі на день після їди. За місяць знову зайдіть до мене на обстеження. Всього найкращого. Покличте наступного. Жінка вийшла: – Зайдіть хто наступний. Маленька дівчинка, яка сидить у черзі, раптом запитала: – Мамо, а чому у цієї тітки білий листок, а от у цієї зелений? Що там написано? – Це рецепт, дитинко. Не став дурні питання. Пацієнтка вийшла з поліклініки, зайшла у вказану аптеку та подала рецепт. Від її уваги не вислизнула цікава деталь. Аптекар, літній чоловік із залисинами, простягнув мікстуру, а її зелений рецепт відклав кудись убік, окремо від інших рецептів. – Скільки з мене? – Анітрохи. Ви вільні. Наступний. Жінка знизала плечима і пішла до виходу. Наприкінці місяця, як завжди, у ту саму аптеку ввійшов лікар і сказав аптекарю: – Порахуй мої рецепти… Скільки виходить? Аптекар дістав рахунки, переглянув папірці з рецептами, клацнув і назвав суму. Лікар розплатився і вийшов. Заслужений терапевт Платон Гігінеїшвілі дожив до перемоги та мирно помер у 1949 році. Під час похорону несподівано з’ясувалась дивна річ, про яку розповів той самий однорукий аптекар. Для виписування рецептів та призначень у нього було два блокноти: білий та зелений. Усю війну він виписував пацієнтам із сімей фронтовиків рецепти на зелених листках, а іншим на білих. Наприкінці кожного місяця він йшов в аптеку і оплачував із своїх коштів суму, що накопичилася за зеленими рецептами. Це був його посильний внесок сім’ям захисників батьківщини, який він старанно зберігав у таємниці. Автор: Марія СараджишвіліНа фото Платон Георгійович Гігінеїшвілі Джерело

Українка у вишиванці на обкладинці журналу 1928 року в США

На передовиці жіночого журналу “Good Housekeeping” – молода українка із немовлям на руках. Одягнена вона у традиційну вишивану сорочку. У мережі віднайшли старовинну обкладинку популярного у США та Канаді журналу, де зображена українка у вишиванці, повідомляє VIDIA. Зазначимо, “Good Housekeeping” – відомий жіночий журнал, що виходить з 1885 року. Перший випуск вийшов у Нью-Йорку. Журнал публікує матеріали на жіночу тематику, серед них – рецепти, дієти, матеріали про здоров’я та літературу. Журнал видається й нині. Джерело