Думайте про дітей тільки хороше. Завжди! Щоб не трапилося!

– Думай про Сина тільки хороше. Завжди! Щоб не трапилося, розумієш?! – кожен день говорить коханий. Він – Мій Наставник. …Ми сидимо за столом в кухні. Я з радістю приготувала своїм хлопчикам смачний обід і сервірую стіл. Саша попросився на п’ять хвилин до дідуся, обіцяв, що до початку нашого обіду встигне повернутися. Стіл був майже готовий до початку спільної трапези. Я продовжувала метушитися, то ставлячи на стіл тарілки, то поправляючи серветки і розкладаючи прилади, як раптом побачила у вікно, що Саша повертається з іншого боку будинку. Не з тієї, де живе дідусь. А ще… Ще він щось ховає за спиною. – Дімо, Саша щось собі купив і ховає. Напевно, “Фанту”. Знає ж скільки в ній цукру і все одно, – я надулася і демонстративно сіла на стілець, схрестивши руки, згадавши недавній інцидент з цим напоєм. – Думай про сина тільки хороше. Завжди! Щоб не трапилося, розумієш?! – чоловік пильно подивився мені в очі. – Так… добре… я розумію…, – не можу чинити опір стійкості слів чоловіка. Він переконливий. Його сила відчувається на відстані… Я закрила очі і, не дивлячись на сильний внутрішній опір гнівом, просто вимовила “Люблю тебе, синочок! Благословляю!”. Дзвінок домофону був очікуваним. Я вирішила відкрити двері сама і подумки пообіцяла собі не сварита Сашу за його небезпечну для здоров’я покупку. Повернула ключ двічі і… побачила осяяне усмішкою обличчя Сашки. – Мамо! Це тобі! Саша простягнув мені букет з п’яти білих, як перший сніг, троянд.Тремтіння по шкірі… Почуття провини за те, що думала про сина погано… Господи! Він просто пішов за квітами мамі… – Рідненький! Рідний! Дякую тобі! – я міцно притулилася до Сашки і поцілувала його м’яку щічку. Сльоза зрадницьки скотилася на плече сина і він ніжно витер рукою моє обличчя… – Вирішив купити сам, – на вухо прошепотів чоловік, – на свої заощаджені, розумієш… – Я розумію… І я щаслива. Думайте про дітей тільки хороше. Завжди! Щоб не трапилося! Наталія Ковальова

Іде Святий Миколай! Легенда та вірші про Святого Миколая

Легенда про Святого Миколая Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота, мама померла рано, за нею тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Жили вони в глиняних хатках, спати вкладалися без вечері. Миколай їх жалів, але не знав, як їм допомогти. Був у Миколи старий вчитель. Одного разу вони читали святе Письмо: «Коли ти робиш добро, то нехай твоє правиця не знає, що робить лівиця…”– Як це розуміти? – спитав учителя замислений Микола. – Коли робиш добро, то не треба про це говорити, голосно розповідати іншому. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками. Стояла глибока осінь. Микола знав, що багато діток в його околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, у Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі. Ввечері Микола тихо, щоб слуги не бачили, підкрався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук. У своїй скрині відшукав пару нових шкарпеток та нові постільці. Коли всі в домі спали, Микола тихесенько, як мишка, вислизнув з ліжка. Пробрався до порога Олександрової хати, поклав там торбинку та й побіг назад. Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими подарунками. Але хто це міг зробити і кому дякувати? З того часу Микола часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який допомагає їм. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола. Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Микола тільки но склав торбинку та вийшов зі свого подвір’я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо, хто піклується про бідних. Минули роки. Микола, вивчився , став священником. Усе своє майно роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому сили творити ще більше і більше добра. Він лікував хворих, допомагав в’язням. А коли він помер і постав перед Богом, Бог промовив до нього: «Багато, Миколо, ти зробив добра за своє життя. За це я виконаю будь яке твоє бажання. Чого ти хочеш»Миколай не довго думав і відповів: «Дай мені, Боже, бодай один раз на рік сходити на землю та обдаровувати діточок» Відтоді кожного року у ніч з 5 на 6 грудня Святий Миколай сходить з небес на землю і робить кожному з нас такі несподівані але приємні подарунки. Вірші про Святого Миколая Святий Миколаю,Тебе я чекаю,У нічку святковуЗ’явись мені зновуЗ небесної казки.Для Божої ласкиЯ рученьки зношу:Дай долю хорошуДля мене – дитини,Й моєї родиниІ тяжіль каміннийЗніми з України.. . . . Святий Миколаю Святий Миколаю,Прийди до нас з раю,Принеси нам дариКожному до пари.Цукерки смачненькі,булочки пухкенькі,Книжечок багатоЧитати у свято.(Марійка Підгірянка) Лист до Миколая Любий Отче Миколаю,Ти усе про мене знаєш.З висоти небес спустися,Серця лагідно торкнися,Освяти його Любов’ю,Подаруй душі здоров’я.Буду чемна і слухняна,Все робитиму старанно.Хочу, Отче, як і Ти,Мир і Радість всім нести.(В. Паронова) Лист до чудотворця Святий отче, Миколай,Мою хату не минай!Подаруй мені потіхуІ торбину, повну сміху,І здоров’я для родини,Красну долю для Вкраїни.(В. Багірова) Святий Миколай Ліс. Доріжка біла в полі.При дорозі, як бабусі,Верби бідні – сонні, голі,Казку шепчуть завірюсі.Мати випрядає пряжу.На печі дід плечі гріє,Він нам казочку розкажеПро царевича і змія.За хатами, де смереки,Виє вітер срібнодзвонно,Їде, їде хтось здалекаНа санчатах пароконко.І смереки шепчуть: «Їде!»Каганець стрибнув угору.– Мамо! Тату! Діду, діду!Хтось вже стукає знадвору!І смереки за хатами,І тополі – де стодола:– Їде, їде саночкамиДо дітей Святий Микола.(А. Курдидик) Я прошу у Миколая Я ляльок багато маю,Але прошу Миколая,Щоб приніс мені новеньку,Кучеряву і гарненьку.Я хотів би дві машиниІ солодкі мандарини.Але що це? Що я бачу?Чому наш Володя плаче?– Мені сумно, як згадаюБліду дівчинку з трамваю.В неї дуже хворі ніжкиІ вона не ходить пішки.Я не хочу ні машинок,Ні солодких мандаринок.Я прошу у Миколая:Хай ту дівчинку знайдеІ на ніжки підведе.– Я також собі згадала,Як цукерки купувала…Біля нас живе бабуся,Що просити хліба мусить,Бо не може вже ходити,І ніхто у цілім світіПро старесеньку не дбаєІ нічим не помагає.Прошу я у Миколая –Хай про неї він згадає.Все, що він мені готує, –Хай бабусі подарує.– Я у Бога завжди прошуНе цукерок і не грошей,А здоров’я мамі й тату,Миру, щастя в нашу хату,Миру, щастя всій родині,Усій нашій Україні.. . . . Прохання до Миколая Миколаю святий,Миколайчику!Не для себе прошу я,для зайчика,Бо про мене дбаєродинонька,Ну а він, мабуть,сиротинонька. У садочок прибігав —хвіст куценький —Та від холоду тремтів —був босенький.Чоботята подаруйти м’якенькі,Щоб було йому у лапкитепленько.Усміхнувся Миколай,Миколайчик:— З подарунком буде хлопчикі зайчик,Та благословеннародинонька,Де зростає чуйнадитинонька.(Леся Вознюк) Джерело

Діда Мороза не існує! Правда, яку має почути кожна дитина!

Діда Мороза не існує! Він не справжній, чесно! Він взув валянки, одяг кожуха, випив 150 для хоробрості на виході, ще пів літри по дорозі та приїхав в акурат таким, яким його для нас запланували. Він приїхав навчити розказувати віршики на табуретці, водити хороводи навколо ялинки. Привів із собою “внучку-красавіцу” вельми цікавої наружності й обов’язково в кокошнику. Він приїхав не для того, щоби подарувати мандаринку, цукерку. Не щоби поспівати “У лісі-лісі темному”. Він прийшов замінити Миколая і вкрасти Різдво — затоптати його валянком, засміяти, заглушити своїм “С Ноооооовиииииим гооооодом”. Поставити на Різдво віршик з олів’є і табуреткою. І йому майже вдалося… Запам’ятайте, Діда Мороза не існує! Він не справжній! До нас приходить СВЯТИЙ! В нього багато імен — Святий Миколай, Санта Клаус, Пер Ноель, Сінтер Клаас, Міклаш і ще безліч інших. Раз на рік він спускається з неба щоби провідати дітей — чемних і не дуже, слухняних і ні, маленьких і зовсім дорослих. В нього немає табуретки, він не п’є 150 перед виходом, йому не важливо чи знаєте ви віршик чи ні. І він нікого не заміняє, не перекрикує, не затіняє — він дарує. Віру в ДИВО. Діда Мороза не існує! Для нас, принаймні! А в Миколая — свято віримо! Мирослава Мартинюк Джерело

Мудрий дідусь розповів, що перш за все, треба робити виходячи з дому. Варто прислухатися до порад!

Якось онука, запитала дідуся: «Як тобі вдалося зберегти мир і спокій на душі, адже ти так багато пройшов? Чому ти завжди посміхаєшся, незважаючи ні на що? Дідусь відповів: «Моя люба, так було не завжди. Колись я був запеклим і озлобленим, але один мудрий священик навчив мене робити три речі. Я роблю їх щодня, коли виходжу з дому. … Спочатку я дивлюся в небо – щоб нагадати собі, що мій ангел-охоронець там, стежить за мною, захищає мене і веде життя… … Потім я опускаю погляд на землю, щоб нагадати собі, що там закінчиться моє життя, і усвідомити, як мало місця потрібне для моєї могили. … Я дивлюся навколо і усвідомлюю, що у світі є хворі, бідні, голодні люди, і в цей момент я думаю про те, що у мене є, а не про те, чого у мене немає, і я відчуваю подяку… Так, моя хороша, мені вдалося витримати всі труднощі і залишатися щасливим та безтурботним. Живучи у злагоді з Богом, людьми і з собою, я відчуваю, як моє серце наповнює радість».

Повчальна притча про справжню цінність часу. Прочитайте й багато зрозумієте для себе!

Один бізнесмен нагромадив великий капітал у 3 млн доларів. Він вирішив, що візьме рік від­пустки, щоб удосталь відпочити. Але не встиг прийняти рішення, як його відвідав Янгол Смерті. Бізнесмен дуже злякався й вирішив будь-що вмовити Янгола Смерті продати йому трохи часу. – Продай мені три тижні життя, і я віддам тобі тре­тину свого капіталу – 1 млн доларів, – запро­понував бізнесмен. Але Янгол Смерті відмовив. Гаразд, залиш мені два тижні життя… Я від­дам тобі дві третини своїх грошей, а це аж 2 млн доларів. Янгол знову відмовив. Продай мені тільки один день, щоб я зміг на­солодитися красою цієї землі, обійняти дружину, дітей, яких давно не бачив… Я віддам тобі все, що маю, – 3 млн доларів. Янгол Смерті відмовив. Тоді чоловік запитав, чи може Янгол Смерті дати йому кілька хвилин, щоб він зміг напи­сати прощального листа. Янгол погодився. Чоловік написав: «Правильно використовуйте час, який вам відведено на життя. Я не зміг ку­пити навіть години за 3 млн доларів. Перевірте, чи все, що вас зараз оточує, справді має цін­ність? Бережіть здоров’я, бережіть життя! Жи­віть правильно, а головне по Божих Заповідях!». Джерело

Як ми оточуємо себе невдячними друзями та родичами: стародавня арабська притча

Знаю одну жінку. Ми з нею часто перетинали дитячий майданчик. Вона гуляла з онуком, а я із сином. Говорили про життя, і спочатку мене дивувало все почуте. Наприклад, те, як у їх сім’ї ставляться до старших родичів. Нагадувало секту: на чолі клану — ідол, якому всі в рот заглядають і чекають, яке рішення він ухвалить. А як же самостійність? А як же незалежність? Найдивовижніше — ніхто не вважає себе жертвою тиранії, просто є певний устрій та ієрархія: хтось править, а хтось підкоряється. Влада — це відповідальність насамперед, а не диктат. Діти виростуть і теж правитимуть, але у своїх сім’ях. Після цих розмов йшла додому і зустріла Раїсу Іванівну з третього поверху. Вона несла величезні пакети з магазину: родина велика, треба годувати всіх. Але ніхто з рідні не прагнув їй допомогти, полегшити цю ношу. Усі мали свої справи. У цей момент мені здавалося, що Раїсі Іванівні не завадило б трохи побути ідолом сім’ї. Не для того, щоб покликати до порядку, а щоб на своєму прикладі навчити синів пошани, співчуття, допомоги близькому. Я пропонувала жінці свою допомогу і чула: “Я сильна, я зможу”, – гордо заявляла вона. “Це ще що! Моя мама на спині холодильник на п’ятий поверх могла підняти». Але хіба в цьому сила жінки?  Чому вона навчить своє потомство цим прикладом? Благими намірами вистелена дорога до пекла. Як же люди, самі того не знаючи, перетворюють своїх близьких на нахлібників? Розкажу вам давню арабську притчу: Старий Абдулла багато років жив у пустелі під сонцем. З самого дитинства він мріяв про те, як ритиме величезну яму, і, зрештою, подарує своїм синам, братам, племінникам справжнє озеро. Турботи та проблеми долали його, але одного разу Абдулла вирішив: найкращий день, щоб почати рити озеро — настав. Він рив ретельно цілих дев’ять років, але всі спроби побачити воду були марними. Люди навіть сміялися з його безглуздої завзятості. На десятий рік пісок почав мокнути, на дні почала пробиватися волога. І Абдулла, як і раніше, почав копати. Коли всі його зусилля перетворилися на прекрасне озеро, рідні тріумфували і говорили, що Абдулла недарма провів ці десять років у праведних працях. На що старий, який не звик до захоплення, похвал і уваги, скромно відповів: “Це Бог вирішив подарувати нам це озеро. Не таке воно й прекрасне. І не така вже в ньому вода чиста…» Люди, які спочатку поставилися до озера в пустелі, як на диво, повірили в його слова. Вони перестали насолоджуватися кришталево чистою водою для пиття і влаштували в озері брудну купальню: мили ноги, прали ганчір’я. Старий ночами лив гіркі сльози, але що він міг змінити? Люди поставилися до результату його праці саме так, як він їм наказав… Мораль цієї притчі така: «Ніколи не знецінюйте себе у стосунках, не применшуйте своїх заслуг, не намагайтеся робити все для інших». Джерело

“Дочка і невістка”: Всім невісткам присвячується

ДОЧКА І НЕВІСТКА (з народних джерел)Біля річки матуся ФедораІз кумою пере сорочкиІ розказує, чую, що вчораПовернулась вона від дочки.— Ну, то як же там ваша Маруся?Чи щаслива? — питає кума.Просіяла ще більше матуся:— Щасливішої в світі нема! Три кімнати у центрі столиці!В вікнах тюль і капрон над дверми.Поміняла вже дві робітниці,Щоб трусили її килими.Догляда і, як паву,голубитьМуженьок її, Петя,наш зять.Ну до того шанує і любить,Що і слів не знайду розказать! На роботу ходила спочатку,А тепер не пустив чоловік:Натягнув їй біленькі перчатки,Щоб гляділа себе лиш весь вік.Пораненьку — Маруся ще в ліжку.А подбає вже Петя про все:Покладе коло ліжка їй книжку,Потім чай з молоком принесе.Поцілує —і їде на службу!І по правді, кумо, вам скажу:Надивилась на ту їхню дружбуІ радію, весела ходжу!Скоро буде у них і машина! —Похвалилась, щаслива без меж…А кума і пита: — Ну, а сина,Василя, ви одвідали теж? Як він там? Як невістка Катруся?Як онук? А чи й два уже, мо’? —Посмутніла, зітхнула матуся: —Не питайте ви краще, кумо!Не живе він, а мучиться, бачу,Вліз, єй-єй, як у яму теля:Оженивсь і таку взяв ледачу,Що до сліз мені жаль Василя!Робить сам, а свою молодицюДержить дома, щоб спала весь деньЩе й найняв їй, дурній, робітницю!Все — Василь. А вона — нітелень!Накупив килимів їй і плюшу,Телевізор вмостив у куток…Не невістка — а камінь на душу!Пропаде з нею бідний синок.Загнуздала і держить за віжки.Він же любить, тюхтій, і везе.Вже до того доживсь, що у ліжкоВранці чай з молоком їй несе! І ночами, і днями журюся.Дуже тяжко це, вірте мені!.. —Тую радість і горе матусіСлухав я, сидячи на човні.Шелестів щось вітрець в очереті,Мов повторював думку мою:«Мабуть, мати зятька її, Петі,Теж так любить невістку свою! Автор: Степан Олійник (1962 р) Джерело

Зворушлива легенда про Україну. Неможливо читати без сліз!

…Колись, дуже-дуже давно, роздавав Господь землі державам. Багато зібралося їх біля Божого порогу. І кожна держава сподівалася отримати свою, найкращу часточку на планеті. А потім усі вони, отримавши що хотіли, розходилися господарювати на своїх, Богом даних, землях. Але до загальної черги не встигла держава Україна. Важко працювала, втомилася і, втомлена, ледве прийшла до Бога. Стала осторонь і не сміє очей підняти. Господь побачив заквітчану красуню, покликав до Себе і запитав: – Ти спізнилася, Україно, поглянь – усі розійшлися зі своїми наділами. Де ти була? – Працювала, – опустила очі, з яких рясно посипалися сльози-перли, – прости мені, Господи, піду я… Поглянув Господь на дівчину-Україну, на її спрацьовані руки, на її втомлене, але таке гарне обличчя і відповів: – Знаю тебе, Україно, знаю. Знаю серце твоє вразливе та ніжне, знаю душу твою співучу і просту. Знаю, як ти спиш і прокидаєшся, як плачеш і радієш. Як працюєш важко. Як співаєш щиро. Знаю, як любиш простір і небо, волю і життя. Знаю, бо Сам сотворив тебе такою. Не йди, зачекай… А Україна йому відповідає: – Якщо немає в Тебе, Господи, землі для мене, піду я. Не забирай ні в кого, щоб мені дати. Мені чужого не потрібно… Господь погладив схилену голову заплаканої дівчини-України і відповів: – Не журися, Україно. Посміхнися і радій. І співай пісню гарну! Нову пісню. Тому що вподобав я тебе і не дам тобі сумувати! Є у Мене земля! Моя земля. Залишив її Собі, щоб тішитися, але з радістю віддаю тобі! Пануй, господарюй, працюй і радій! Це земля, де перегукуються степи з небом, а зоряний простір вкриває собою тишу дерев, де гори шепочуться з ріками, а у небі співає жайвір. І сонце там особливе, і люди надзвичайні. Твої люди, Україно! Живи і радій! А Я з цього часу буду з тобою назавжди. Бо ти та земля, той край, що в Моєму серці… Автор невідомий

“Вербова гілка”– добра казка для дітей українською мовою

Нелегку зиму пережила молоденька вербиця. Цілу зиму вітрюган намагався зламати її гілочки, дув щосили і пригинав до землі, але вона не здавалася, гнулася, жалібно змахувала руками-гілочками, та не ламалася. І коли несміливе весняне сонце почало голубити землю, і в її скованому стовбурі почало прокидатися життя. Вербиця хотіла розплющити очі, та поки ще не могла – її бруньки не налилися соком, а міцно спали на гілочках. Та не надовго. Під теплими променями сонця сік розтав і побіг по стовбуру. – Годі спати, дівиці-сестриці, весна вже! – бадьоро співав він, біжучи стовбуром та гілочками. Ось так поступово бруньки почали наливатися соком, набрякати і ставали все більшими й більшими, аж поки не виросли стільки, що змогли відчинити віконечка і показали світу свої пухнасті біленькі голівки. – Ой, які гарненькі котики! – замилувалася синичка. – Пухнасті й білі, немов сніг! Але, на відміну від снігу, пухнасті котики могли нагрівати. Ось чому, коли мороз ще боровся за своє існування і намагався скувати землю і все живе, до вербиці зліталося мале птаство і вмощувалося поміж гілочками, тулячи до котиків свої змерзлі дзьобики, аби нагрітися. Та й самі котики, дарма що маленькі й тендітні, дуже стійко витримували мороз завдяки своїй пухнастій одежині. Але в природі все живе поступово змінюється. З кожним днем сили морозу меншали, а теплого сонечка – більшали. Сніг перетворився на струмочки і побіг долами-гаями, з вирію почали повертатися перші перелітні птахи, а галявини уквітчали весняні квіти. За цей час і з вербою сталися зміни – котики почали міняти свою одежину і ставали все жовтішими й жовтішими, аж поки вербиця і зовсім скинула свій пухнастий наряд. Замість нього на світ визирнули малесенькі зелені листочки. А одного дня прийшли люди і набрали цілий оберемок вербових гілочок. – Ой, куди ж це ви? – захвилювалася синичка, яка вже встигла подружитися із вербою. – До церкви, – гордо мовило вербове гілля, – через кілька днів настане Вербна неділя, яка без нас не може обійтися. Як ви добре знаєте, цікавості у синички не бракує. Вона полетіла за людьми і почала за ними спостерігати. Через деякий час побачила, як безліч людей почало збиратися у церкві, а згодом залунали дзвони і кожен, хто виходив з церкви, мав при собі гілочку верби. – Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень! – промовляли люди і легенько хлестали один одного свяченою вербовою гілкою. І ця радісна звістка піднімалася все вище й вище в небо, розносячи радість усім віруючим. Господарі почали прибирати в садках, а господині взялися завзято за писанки та паски, але про свячену вербу не забули – одні поклали її над дверима, інші – над іконою, вірячи в те, що вона обереже їх від злих сил та напасті. Автор казки: Людмила Дорош Джерело

10 добрих мультиків про Великдень, які варто подивитися всією сім’єю

Світле свято вже зовсім близько. У цей день прийнято збиратися всією великою родиною за одним столом і відзначати світле Господнє Воскресіння. Провести весело час з дитиною можна за переглядом яскравих тематичних мультфільмів про свято. Вартові легенд Серед персонажів, які захищають дитячі сни є і Великодній кролик. Його головна роль — захищати дитячі сни, мрії і надії. Але несподівано проти вартових легенд виступає Кромешник, який просто мріє вкрасти дитячі мрії, щоб замінити їх кошмарами. Бунт вухатих Яскравий мультфільм про кролика Хеппі, який не хоче розносити дітям подарунки на Великдень, як це робили його предки. Замість цього він хотів би стати барабанщиком в рок-групі. Щоб здійснити задумане Хеппі доводиться втекти з дому. Але випадково під час втечі кролик потрапляє під колеса машини лобстера Фредді і тепер останньому доведеться тимчасово розносити подарунки на свято малюкам. Заяча школа Історія про спеціальну школу, в якій звичайних зайців вчать бути справжніми великодніми. І тільки самі старанні її учні зможуть здати випускні іспити і приступити до справи. Зайчик Макс потрапив в цю школу випадково і зовсім не радий перспективі сісти за парту. Але незабаром все зміниться. Вінні-Пух: Веселі днинки з малюком Ру Маленьке кенгурятко Ру, знайоме всім по мультфільму про Вінні-Пуха, допомагає малюкам дізнатися багато цікавого про все на світі. На цей раз разом з Ру ваша крихітка дізнається багато цікавого про світле свято Великодня. Льодовиковий Період: Погоня за яйцями Пригоди ніколи не залишать їх у спокої і поки навколишні готуються до зустрічі Великодня, Скрат, Менні, Сід і Дієго займаються своїми занадто різними справами. Хтось робить гірлянди, хтось спостерігає за орлиними боями, а лінивець і зовсім береться доглядати за чужими яйцями. Все було б добре, якби кролик Скінт, в душі ще зовсім колишній пірат, не вирішив втілити в життя всі задумані для помсти плани. Йому легко вдається викрасти всі яйця, поки Сід засинає, і переховати їх у інше місце. Правда щоб не забути, він навіть складає карту і, отримавши її, відважні друзі тут же відправляються на перше в історії світу полювання за яйцями. Веселі зайчата Короткометражний мультфільм Уолта Діснея розповідає про веселих зайчаток, які готуються до Великодня. Вони роблять зайців і яйця з шоколаду і наповнюють ними кошики для святкування. Мультик триває всього 7 хвилин, але відмінно підійде для того, щоб подарувати малюкові відчуття пасхального свята і віру в те, що розфарбоване яєчко приніс справжнісінький казковий кролик. Великдень в країні кроликів Дуже добрий мультфільм про країну, в якій живуть кролики. У них є щорічна традиція — за кілька місяців до Великодня одному з них доручають відповідальну місію — виростити зі спеціальних чарівних насіння дерева з крашанками. Цього року фортуна вказала на невезучого кролика Фліпа. Він мріє виконати місію, ось тільки шкідливі щури дуже хочуть йому перешкодити. Щенячий патруль: цуценята рятують великодні ігри Незвичайні пригоди в місті пасхальних яєць Дуже весела і пізнавальна серія улюбленого малюками мультфільму «Щенячий патруль», в якому відважні герої зроблять все, щоб свято Пасхи все ж відбувся. Егг-Таун – тихе містечко, в якому живуть в гармонії кури і кролики. Незважаючи на це, недалеко від мирного містечка зачаївся таємничий злодій, який задумав вкрасти великодні яйця, приготовані жителями для святкування. Протягом всієї пригоди герої мультфільму доводять, що таке справжня дружба, намагаючись перебороти зло. Обітниця Пасхи Історія про хлопця Єремію, що живе в Єрусалимі, який мріє зробити справжній подвиг і стати охоронцем царя. Але все змінюється, коли хлопчина дізнається про Ісуса. Джерело

Один чоловік не розумів, чому в чудових жінок такі недбалі, гулящі чоловіки…

Чому добрий чоловік, відповідальний, працьовитий, бере за дружину злу і неохайну жінку? Адже буває таке часто. А хороша, добра, відповідальна жінка виходить заміж за лінивого та недоброго чоловіка, мучиться з ним потім? Це ж несправедливо. Неправильно! Народ здавна цим запитанням цікавився. Чому так відбувається?  Відповідь я знайшла у старовинній казці, я перекажу вам її своїми словами. Один чоловік запитав ангела, який керує долями. Як так виходить, що в хороших людей недостойні партнери? Ангел звелів цьому чоловіку піти в два селища і в першої зустрічної дівчини спитати, де живе такий собі юнак. Де його дім? Просте запитання поставити. Чоловік прийшов до села і зустрів дівчину. Гарну, охайну, з коромислом, на коромислі – повні відра. Запитав про будинок знайомого. Дівчина ласкаво привіталася, відра акуратно поставила, зняла коромисло та запропонувала проводити до потрібного будинку. А по дорозі вказувала на калюжі та ями, мовляв, не оступися! Не пошкодь ніжку! Чудова дівчина. Чоловік прямо зворушився від такої доброти та ввічливості. А в другому селищі нетвереза ​​дівчина в брудній сукні теж тягла відра, грубо лаючись. І на питання схожого спочатку вилаяла його як слід. А потім ногою показала в невизначений бік, мовляв, може там живе твій знайомий. І далі пішла, хитаючись і розплескуючи воду. Яка грубіянка, ще й брудна! Чоловік все розповів ангелові. Ангел подякував і сказав, що тепер точно знає, до кого прилаштувати ледачого та грубого юнака. З цим юнаком постійно трапляються нещастя. І іншим він шкодить. Ось ми його дамо хорошій дівчині. Вона добра. Терпляча. Вона з нього людину зробить. Нехай бере його на буксир, так у школі до відмінника прикріплювали двієчника раніше. Щоб відмінник із ним займався. Розділимо долю дівчини з долею цього хлопця. А неохайній дівчині ми дамо ось цього гарного хлопця. Він за нею пригляне. Щоб вона в колодязь не впала, щоб нікому не нашкодила, щоб стала краще поводитися. Хтось повинен про неї подбати і розділити долю? Вся справа у долі. Так пояснив цей янгол у казці. Хоча здається мені, це не ангел був. Дивне уявлення про справедливість. І дивний спосіб виправляти поганих людей. А відповідальність покладати на добрих. Як раніше у школі. Але сенс у казці є. Тому що справді в житті так часто буває. Тому, що хороша людина інстинктивно бачить, що інша себе губить. І хоче допомогти, вона ж відмінник! Вона має допомагати двієчникам! Отак у народі пояснювали дивну закономірність. Повчальна казка. Хоч і дуже сумна. Джерело

“Якщо…” – золоті поради від мудреців усіх часів і народів

ЯКЩО… Якщо не можеш щось змінити – забудь про це. Якщо ти молодий, ти невпевнений у собі; якщо ти зрілий – ти не впевнений у інших. Якщо хочеш відмовитися від усього заради великої любові, подумай, що залишиться, якщо любов відмовиться від тебе. Якщо перейматися кожною думкою про себе, то ніколи не виправдати всі чужі очікування. Якщо хочеш завершити велику працю, для цього є тільки один спосіб – полюбити її. Якщо слухаєш чужі поради, проживеш чуже життя. Якщо пізно повертатися, аби правильно почати, то ніколи не пізно рушити вперед, аби правильно завершити. Якщо тебе цінують, а не оцінюють, дорожать тобою, а не використовують, радіють за тебе, а не заздрять тобі, то справді люблять. Якщо в мовчанні володіємо словами, то сказані вони вже володіють нами. Якщо твій план на рік – сій пшеницю; якщо твій план на десятиліття – сади дерева; якщо твій план на все життя – вчи дітей. Якщо хочеш, аби тебе боялися, роби так, щоб тебе любили. Якщо вкинеш у воду жменьку ягід, розкраяне яблуко, огірок чи іншу садовину або городину, то вода стане м’якшою, чистішою, смачнішою і здоровішою. Якщо, розв’язуючи вузлик, легенько дути на нього, зав’язь одразу піддається; так само і з ґудзями життя – видихай свої клопоти і гризоти разом із повітрям і побачиш, що вони поволі розплутаються самі собою. Якщо берешся до робити, то дій не гаючись, бо доведеться шукати час, вибирати час, наздоганяти його, а зроблене невчасно майже те саме, що незроблене. Якщо десь якось ти почув про себе незугарну, неприємну правду твого приятеля, то ця ложка правди, як дьоготь, згірчить бочку ваших солодких стосунків. Якщо не хочеш тримати зла – тримай дистанцію. Якщо тебе забувають, не нагадуй про себе; той, кому ти потрібен, не забуде.Якщо за все треба платити, то за дещо – переплачувати. Якщо хочеш мати гострий розум, то обточуй його об розум інших. Із книги “Якщо послухати мудреців”. (2000 Якщо… від мудреців усіх часів і народів). За матеріалами: Мирослав Дочинець

Вірші на Великдень для дітей, які легко запам’ятати

Пpивіт, гoробчику!Ти знaєш –Xристос вoскрес?!Ця звiстка pайдужно лунaєAж дo нeбес! (Зоряна Живка) *** На Великдень у селіРаді діточки малі.В церкві свічечки горять,Всюди Божа благодать. *** Великдень, Великдень,Веснянеє свято –Радіють і діти,І неня, і тато. *** Радість з неба ся являє,Паска красна день вітає,Радуйтеся щиро нині –Бог дав радість всій родині,Бог дав радість нам з небес,Христос воскрес!Христос воскрес! *** Йде весна, весняночка –Відчиню вікно,Я, мала Оксаночка,Жду її давно.З нею – дня погожого,Сонця із небес,Щоб сказати кожному,Що Христос воскрес! *** Верба б’є, не я б’ю,За тиждень – Великдень!Уже недалечкоЧервоне яєчко.Лоза б’є, не я б’ю,За тиждень – Великдень!Будь здоровий, як вода,І багатий, як земля. *** Крашанки, крашанки Пофарбую залюбки. Ось зелена, ось червона, А ось жовта, он бузкова. Писанки, писанки – Кольорові, мов ляльки. З журавлями і з півнями, Із хрестами, з ластівками. *** Тішиться маленька паска, Тішуся і я,– Що несу її святити, Що вона моя. *** На Великдень у селі Раді діточки малі. В церкві свічечки горять, Всюди Божа благодать. *** Я з-за столу не вставала На яєчку малювала Роду нашого святиню — Українську берегиню. Гарна писанка у мене, Бо вона для тебе, нене! Джерело

Якщо в тебе суцільні неприємності, прочитай цю мудру притчу

Ми любимо ускладнювати собі життя. Дуже часто не можемо подивитися на ситуацію об’єктивно, тому що переповнені емоціями, переконаннями, досвідом. Вірю, що ця казка допоможе розібратися у своїх неприємностях. Одного разу одна людина прийшла до свого старого і дуже мудрого знайомого і поскаржилася: — У мене навкруги суцільні неприємності та проблеми… Мене оточують заздрісні та негідні люди, які весь час псують мені настрій і отруюють моє життя. Що робити? Мудрий старий сказав у відповідь: — Розглянь кімнату, де ми знаходимося краще і постарайся запам’ятати речі коричневого кольору… У кімнаті було багато чого коричневого, і друг швидко впорався із цим завданням. Але мудра людина дала йому таке завдання: — А тепер заплющи очі і перелічи всі речі синього кольору… Друг розгубився і обурився: Я нічого синього не помітив, адже я запам’ятовував речі лише коричневого кольору! На що мудрець відповів: — Розплющ очі, озирнися, адже в кімнаті дуже багато речей синього кольору. І це було чистою правдою. Тоді старий продовжив: — Якщо ти шукаєш у кімнаті речі тільки коричневого кольору, а в житті — лише погане, то ти й бачитимеш лише їх, помічатимеш виключно їх, і тільки вони тобі будуть запам’ятовуватись і брати участь у твоєму житті. Запам’ятай: якщо ти шукаєш погане, то ти обов’язково його знайдеш і не помітиш нічого доброго. Адже засуджуючи інших і бачачи лише їхні помилки та слабкості, ти починаєш сприймати весь світ сповненим помилок та несправедливостей. І навпаки, якщо ти шукатимеш і помічатимеш добре і прекрасне, то притягуватимеш до себе саме це і будеш щасливий. Прагни побачити кращі якості в оточуючих тебе людях і світ стане для тебе більш привабливим. Джерело

“Не проганяйте свого янгола” – історія, яка трапляється щодня

Старі люди часто повторюють дивну фразу – “Не проганяйте свого янгола”. Історія доводить, що в цих словах захований глибокий сенс. Кожен свій день ми заповнюємо суєтою і забуваємо про головне. А хтось незримий, що повсякчас знаходиться поруч із нами, засмучується… а потім йде. Історія “Кішка сиділа біля вікна й дивилась на янгола, що гойдався на гілці прямо перед її вікном. Янгол ловив долонькою сніжинки, що пролітали мимо й, всміхаючись, поглядав на кицьку. Тим часом позаду кішки розвивалася чергова буденна сімейна драма. – Ти мені все життя зіпсував! – волала жінка своєму чоловікові. – Якби не ти, я була б зараз в іншому місці та абсолютно щасливою! Янгол зліпив зі сніжинок дзеркальце і, піймавши ним промінчик сонця, що ховалось, спрямував у вікно. Промінь відбився в очах чоловіка, заграв світлом, і в його відблиску жінка несподівано побачила того самого хлопця, що колись сказав їй “люблю”, вихор його неслухняного чуба, ніжність погляду, тепло сильних рук… Жінка схитнула головою, відганяючи ману і, про всяк випадок, відвернулася … – Та ти на себе глянь! – ревнув чоловік — на кого ти перетворилася! На сварливу тітку! Де були мої очі?! Янгол склав долоні трубочкою і дмухнув. Випадковий вітерець, що влетів крізь відкриту кватирку, розворушив жінчине волосся, кинув неслухняне пасмо на лице. Чоловік мимоволі моргнув. І раптом побачив ніжне обличчя тієї дівчини, що була йому дорожчою за цілий світ, веселий розсип веснянок, веселі очі, тонкі пальці рук… Він змовк та вийшов із кухні. Жінка сердито загриміла немитим посудом. Тут почулося рюмсання сина та гнівні крики батька. З усього видно, той вирішив відігратися за своє приниження, згадавши про батьківські обов’язки. Жінка кинулася на зойки, немов бойовий слон на звуки бойової сурми. За мить, до загального галасу приєдналися і її гнівне горлання. Чим таким завинив син — лишалося лише гадати. Янгол знизав плечима й жбурнув сніжок у сусіднє вікно. Той розсипався із тихим кришталевим дзвоном. Дорослі, дивлячись на залите слізьми обличчя сина, враз пригадали його перший плач, ще такий тихий і безпорадний, першу невпевнену посмішку, здивовано розплющені оченята, що з довірою вдивлялися у двох великих і таких важливих людей в його житті… Батьки суворо зітхнули та, про всяк випадок, поставили сина в куток. Жінка повернулася на кухню і знову взялася готувати. В цей час до неї вбігла маленька донечка, скочила до вікна і закричала: – Мамо, дивись, дивись: на дереві янгол сидить! Ангел всміхнувся і помахав їй рукою. – Не базікай дурниць — буркнула жінка, — йди краще прибери іграшки! Не чіпай кицьку — вона знов приперлась з вулиці брудна. Давно пора вигнати! Киця ображено нявкнула й заскочила на відкриту кватирку. Вона була дуже охайною кішкою і несправедливі слова її дуже ображали! – Геть звідси! – замахнулася жінка і кішка стрибнула на гілку, що на ній сидів янгол. – Вигнали? – втомлено понуривши голову, спитав він. – Мене теж туди не пускають…- Кішка зітхнула. Їй все одно було жаль цих людей. Дівчинка глянула в вікно, потім повернулася до матері й сумно промовила: – Наш янгол полетів. І кицю нашу забрав з собою! Як ми без них тепер будемо жити? Жінка не відповіла. Але за мить у квартирі стало чомусь похмуро і сумно. Не проганяйте свого янгола. “ Не проганяйте свого янгола. Зробіть так, щоб ця історія була не про вас. Автор – Ірина Подгурська Джерело

Історія одного листування. Сміялалася до сліз, як читала!

Бойко, що на праці в Португалії, шле листа додомцю жоні в Борислав: – Ганусю, кохана, цього місяци я ніц не можу тобі вислати, тими…тими француватими євро, то висилаю ти цього разу 100 цьомків. Ти моє злото. Твій коханий муж Стефаньо! А Гануся му відповідає: – Коханий Стефаню! Дєкую красно за 100 цьомків. Отут’во список витрат: 1. Хлопові з Нагуєвичів за молоко, шо він носить заплатилам 3-и цьомки. 2. Елєктрик зремонтував ми холодильника тіко після 5-го цьомка. 3. Паркан, шо’сі завалив сусід зремонтував за 8-м цьомків. 4. Дохтір не хтів тіко цьомків, мусіла’м му ще шось дати… 5. Додаткові витрати ще 10-ть цьомків… Але не хвилюй’сі, Стефаню, в запасі є ще зо 50-ть цьомків, то якраз ми до кінцє місяця, та вистарчить!Цілую, кохаю’ті. Твоя жона, Гануся! Джерело

50 кращих новорічно-різдвяних фільмів для святкової атмосфери

Одним з найкращих способів створити святковий настрій може стати перегляд різдвяно-новорічного фільму поряд із вже прикрашеною ялинкою. А ми зробили для вас добірку з найулюбленіших різдвяно-новорічних фільмів для всієї родини, які наповнять ваші серця затишком, любов’ю та радістю, щоб вам було з чого обирати і не шукати довго. 1. Пригоди S Миколая (2018) Українські Карпати. До другокласника Артема напередодні Дня Святого Миколая несподівано з’являється сам Миколай. Насправді, це злодій у костюмі чарівника. Хлопчику разом з сестрою-підлітком та місцевою дітворою доведеться проявити справжню сміливість, згуртованість і винахідливість, аби перемогти злодія і врятувати справжнього Супер Миколая. 2. Хроніки Різдва (2018) Історія сестри і брата, Кейт і Тедді Пірс, які напередодні Різдва намагаються зняти відео зі справжнім Сантою, перетворюється на несподівану подорож, про яку більшість дітей може тільки мріяти. 3. Тільки диво (2018) Новорічне українське фентезі. В центрі сюжету знаходяться юнак Северин та його сестричка Аніка. Їх батько бореться зі страшною хворобою. Щоби вилікувати його, діти відправляються в небезпечну подорож за ліками. Сімнадцятирічний Северин живе разом із родиною в мальовничому гірському місті, яке потерпає від нескінченної зими довгі сім років. Небагатий, проте добрий і сміливий юнак повинен привезти відомого лікаря для батька, який був сильно поранений, рятуючи рідне місто від руйнівного наступаючого льоду. На його шляху багато перешкод: стихійні лиха, таємничі літаючі істоти і безжалісні лиходії. 4. Лускунчик і 4 королівства (2018) У найважчі часи тільки Різдво приносить щастя в кожен будинок. Тільки ось юна Клара не хоче нічому радіти. Але її хрещений батько Дроссельмейер зробив їй незвичайний подарунок, який дозволив дівчинці потрапити в захопливий паралельний світ. Клара потрапила у світ, створений її загиблою матір’ю. У цьому королівстві є кілька областей: Країна Снігів, Країна Квітів, Країна Солодощів. Пробувши трохи там, дівчина зустрічає солдата Філіпа та розуміє, що вона принцеса, а мати її – королева. А ще Клара дізналася, що всі ці землі в небезпеці, адже їх хоче захопити Імбирна Мати разом зі своєю мишачою армією. Кларі треба дістатися до Четвертої Країни та дати бій ворогові. Цей світ потребує гармонії. 5. Хто в домі тато (2015) та Хто в домі тато 2 (2017) Бред – тихий і скромний чоловік. Усіма силами він намагається стати гарним батьком Ділану та Меган, дітям своєї дружини Сари від першого шлюбу. Здається, що це в нього виходить. Але свої корективи вносить приїзд справжнього батька дітей Дасті Майрона. Щоб завоювати увагу дітлахів, ці двоє ладні зі шкіри лізти. Ось тільки чи дадуть такі зусилля результат, поки не зрозуміло. У 2017 році вийшло продовження стрічки. Чоловіки вирішують відсвяткувати Різдво разом, в єдиному сімейному колі. Однак весь їхній план летить коту під хвіст, коли на свято приїжджають батьки головних героїв. 6. Людина, яка винайшла Різдво (2017) Письменник-початківець Чарльз Дікенс вже зробив багато спроб випустити який-небудь бестселер, але його життєвого досвіду виявилося занадто мало для такої справи. Жодне із зібрань творів не знайшло відображення в серцях публіки. І тоді він вирішує сам за свої гроші випустити «Різдвяну пісню». Йому не важливо, як на неї відреагують люди, головне, щоб вона була, і щоб її співали. 7. Різдво в повітрі (Рождество в воздухе) (2017) Лідія, успішний тайм-менеджер, постійно намагається розширити свій бізнес, але її амбіції відходять на другий план, коли вона зустрічає Роберта – вдівця з двома маленькими дітьми, яким потрібна її допомога. 8. Ідеальне Різдво (2016) Сім’я Феберов дуже молода і у них попереду перше спільне Різдво. Подружжя запросило на цю різдвяну зустріч всіх своїх рідних. Головні герої хочуть організувати найідеальніше Різдво на Землі. Пара починає підготовку до святкування. Вони вирішили все робити тільки разом – від вибору ялинки, готування святкового частування до веселих різдвяних жартів і танців. Подружжя вірить, що всім на їх святі буде дуже весело і гості залишаться задоволені. Та як виявилось, у кожного з героїв фільму своя мрія і своє бачення такого чудового і сімейного свята, як Різдво. 9. Різдво з Лускунчиком (2016) Стати прославленою балериною – ось про що мріє Лілі, героїня цієї стрічки. Але доля перекреслила всі плани, коли в страшній автокатастрофі загинула її старша сестра. Лілі не могла залишити осиротілу племінницю напризволяще і оформила опікунство і стала виховувати дитину як свою рідну. Про особисте життя і професійний балет довелося забути. Однак Лілі продовжувала танцювати вдома, а дівчинка все бачила, уважно спостерігала та згодом стала учасницею балетної вистави «Лускунчик», коли їй виповнилося 8 років. Лілі була вкрай здивована, коли дізналась, що постановником »Лускунчика» буде той самий Марк, з яким вона розсталася після того, як взяла опікунство над племінницею. Здається, у неї з’явився ще один шанс стати балериною та повернути свою любов. Але як вчинить жінка, яку одного разу серйозно образили? 10. Любіть Куперів (2015) Купери – величезна сімейство, яке складається з аж чотирьох поколінь. Вони люблять одне одного, але іноді не особливо ладнають. Різдво – то час, коли всі родичі збираються в одному будинку і за одним столом, і ось тоді і починається найцікавіше… 11. Корона на Різдво (2015) Після звільнення з роботи покоївки в шикарному готелі Нью-Йорка, Еллі з небажанням погоджується на тимчасову роботу гувернанткою для юної дівчини, чия сім’я, одна з найвпливовіших сімей Європи, яка проживає у справжньому замку. 12. Північний полюс: Відкрито на Різдво (2015) Історія про успішну ділову жінку років тридцяти з хвостиком Маккензі Уоррен, яка напередодні різдвяних свят отримує незвичайну звістку – тітка залишила їй у спадок готель, розташований в невеликому містечку. Хвиля спогадів накриває героїню, адже з цим місцем, таким рідним і милим серцю, пов’язані найщасливіші хвилини дитинства. Але робота, робота, робота… і виникає дилема – довести до розуму будівлю і продати за вигідну ціну або ж переглянути свої погляди на життя. Рішення дається непросто. Нові люди, дитячі спогади і справжні бажання додають складнощів. Аж ось з’являється невгамовна, життєрадісна Клементина, щоб допомогти Маккензі зробити вибір. 13. Якраз під Різдво (2015) Молода психологиня повинна зробити найважливіший вибір у житті – виїхати на інший кінець країни заради престижної роботи або вийти заміж за чоловіка, який кохає її з самого дитинства. На Різдво вона дивом переміщається на три роки вперед і бачить своє власне життя. 14. Напередодні Різдва (2014) Весела історія, яка відбулася напередодні Різдва. Хтось підкидає під торговий центр красиву коробку, всередині якої співробітники виявили цуценя і записку, в якій просять віддати його в добрі руки. Колеги по роботі не можуть з’ясувати, хто буде стежити за щеням і кидають жереб… а в цей час одинока матуся намагається зробити найкраще Різдво для своїх двох дітей. Не вистачає тільки дива. 15. Дуже щасливе Різдво (2014) Бойд Мітчлер і його дружина Луенн вирішують провести Різдво з батьком Бойда та його, м’яко кажучи, дивним сімейством. Зрозумівши, що він забув удома усі подарунки, Бойд в компанії брата і батька стрибає в машину і намагається зробити неможливе: з’їздити додому і повернутися назад до світанку. 16. Ельф (2013) Багато років тому грайливий малюк сховався в мішку Санта-Клауса і вирушив на далекий Північний Полюс. Опинившись серед ельфів, бідний хлопчисько був усиновлений одним з них, отримав ім’я Бадді і через роки намагається затвердитися в складному світі чарівних істот. Одна проблема – надто вже він високий і помітний, щоб стати справжнім ельфом… 17. Помічниця на свята (2012) Сара в ранньому дитинстві дуже любила Різдво, писала Санті листи і з нетерпінням чекала подарунка, але з часом вона змінилася. Подорослішавши, дівчина перестала насолоджуватися святами, у неї з’явилася сім’я, стало не до мрій. Навіть дітям вона не може подарувати справжнє відчуття свята і чаклунства. Однак, Сара і не здогадується, що в резиденції Санта-Клауса пильно стежать за всіма людьми, щоби ні в якому разі не дати зникнути духу Різдва. Тепер на допомогу цій родині відправляється молодий ельф Крістіна. Її метою стає повернення в будинок Сари і Скотта почуття свята, миру, добра і розуміння. Але тільки цього недостатньо, їй також потрібно розтопити лід у серці самої Сари, і змусити її згадати далекі дитячі спогади, заховані під безліччю буденних клопотів. 18. Подорож до Різдвяної зірки (2012) Хоробра маленька дівчинка Соня відправляється в небезпечну подорож, щоб знайти Різдвяну зірку, звільнити королівство від закляття і повернути давно зниклу принцесу. Але підступні вороги всіма силами намагаються перешкодити їй. І тоді в покритих снігом норвезьких горах починається справжня чарівна пригода… 19. Янгол по сусідству (2012) Це історія маленької дівчинки, яка мріє про повноцінну сім’ю: про батька для себе та чоловіка для своєї мами. Працюючи над шкільним завданням написати твір на тему «Моє неможливе різдвяне бажання», Олівія Мід швидко помічає, що відбувається щось незвичайне. Бажання збуваються. Вона переконана, що відповіді пов’язані з таємничою жінкою, яку вона вважає ангелом. Незабаром вона виявляє, що таємнича жінка, Елсі Уейбрайт, не ангел і в неї багато секретів. Але хіба у неї є відповідь, як виконуються різдвяні бажання? 20. Різдво з Холлі (2012) Звичайна дівчина вирішує змінити своє життя. Вона переїжджає в маленьке містечко і планує зайнятися невеликим бізнесом. На новому місці, Меггі знайомиться з приємним молодим чоловіком, який володіє власним кафе. Між ними виникає симпатія, однак хлопець давно подарував свій особистий час своїй маленькій племінниці. 21. Старий Новий рік (2011) Герої фільму – жителі міста, які ніколи не сплять. Нью-Йорк в період новорічних свят переплете життя кількох героїв: вмираючої в лікарні літньої людини, секретарки, що вирішила здійснити дані собі обіцянки, продюсера знаменитого новорічного шоу на Тайм Сквер, людини, яка взагалі ненавидить це свято. Всього 8 історій, персонажі яких пов’язані один з одним родинними, дружніми чи іншими зв’язками. Їх об’єднує одне — вони всі мріють про те, що саме в цю ніч їх мрії здійсняться. 22. Принцеса на Різдво (2011) Джулс дізнається, що Різдво їй доведеться зустрічати безробітною. Це не найкраща новина, зважаючи на те, що на плечах дівчини лежить відповідальність за двох дітей – її племінник і племінниця залишилися без батьків. Але Різдво недарма вважають чарівним – не встигає Джулс як слід засмутитися втраті роботи, як отримує несподіване повідомлення від свого дідуся з Європи. Наприкінці свого життя старий бажає познайомитися зі своєю онукою, хоча і не має до неї жодних родинних почуттів. Для Джулс і дітей це найкращий варіант на Різдво, і тому вони відправляються в подорож. А в гостях у діда-герцога молоду американку чекає по справжньому казкова зустріч… 23. Загублене Різдво  (2011) У переддень Різдва в Манчестері з’являється дивний загадковий чоловік. Він не пам’ятає ні як його звуть, ні де знаходиться, ні що там робить. На куртці, в яку одягнений, він прочитав тільки ім’я Ентоні. І незабаром виявляє в собі унікальну здатність. Доторкнувшись рукою, він безпомилково визначає, що втратили люди, і допомагає їм знайти. Хто він і чому опинився в Манчестері на Різдво через рік після того, як у маленького Гуса в автокатастрофі загинули батьки? І чи всі втрати він в змозі повернути? 24. Скасувати Різдво (2010) У Санта Клауса великі проблеми: сучасні меркантильні діти більше не вірять у нього. Щоби зберегти свою «посаду», Санта відправляється в приватну американську школу. Всього лише за місяць він повинен відродити дух Різдва і переконати юних циніків у тому, що він, Санта, насправді існує. 25. З Різдвом! (2009) Пол Маденс – шкільний учитель і, в минулому, невдалий актор театру. Він невдаха і вічно незадоволений життям чоловік. У такому асорті характеристик важко знайти потрібну якість для вдалої постановки шкільного різдвяного спектаклю, в якому йому відвели роль режисера. А тут ще й «стара» любов спливла нізвідки. Кому захочеться вдарити обличчям у бруд на очах у всіх?! 26. Пес, який врятував Різдво (2009) Зевс, Лабрадор і колишній поліцейський пес, що втратив здібність гавкати. У притулку його знаходить Джордж Банністер, який придбав Зевса в якості різдвяного подаруноку й хорошої сторожової собаки для будинку. Діти дуже зраділи такому «різдвяному подарунку», але мама категорично проти собаки. Посперечавшись, сім’я вирішує залишити собаку на Різдво. В переддень Різдва, коли сім’я Банністерів їде до бабусі, собака залишилася одна вдома. В цей час пара грабіжників, Тед і Стьюї вдираються до будинку, гадаючи, що в будинку нікого немає, але на них чекала несподіванка… 27. Чотири Різдва (2008) Бред і Кейт живуть разом близько трьох років, вони чудово ставляться один до одного, мають спільні інтереси і насолоджуються життям удвох. Переживши в дитинстві розлучення батьків, вони обидва виступають проти офіційного шлюбу. Напередодні Різдва закохані молоді люди, як звичайно, придумують відмазку для батьків і збирають валізи на сонячні острови Фіджі. Але планам не судилося здійсниться. Через сильну негоду рейси авіакомпаній скасовані на невизначений термін. Тепер Кейт і Бред мають провідати своїх батьків і провести чотири різдва в різних сім’ях, в яких родичі зовсім не подарунки долі. 28. З Різдвом, Дрейку і Джоше! (2008) Поки батьки зустрічають […]

10 повчальних різдвяних мультфільмів для дітей і дорослих

Різдвяні мультфільми завжди створюють святковий настрій. Знято багато хороших мультфільмів і при цьому є ті, які виділяються і запам’ятовуються більше. Вони і потрапили в десятку кращих Різдвяних історій. Різдво, Новий рік – це найбільш очікувані свята. Їх так люблять, що готові святкувати не один день, а цілих три місяці, як, наприклад, у Швеції та Фінляндії. Різдво – найулюбленіше свято дітей і дорослих, які теж були дітьми. Для дорослих – це шанс зробити перерву в життєвій гонці, згадати свої дитячі мрії. Передчуття дива Різдвяної ночі та можливість порадіти подарункам разом з дітьми. Однак, треба зазначити, що ставлення до Різдва змінилося за останні роки. Це особливо відчувається по закордонних мультфільмах і фільмів. Очікування цього улюбленого сімейного свята все частіше зводиться до дарування подарунків, хоча це і дуже приємна складова. Суть свята поступово стирається. І на загальному тлі дуже виділяються по-справжньому Різдвяні історії. Якщо почати порівнювати, то відзначаємо Різдво ми в різний час – в Європі і Америці 25 грудня, а у нас 7 січня. Та й святкуємо ми Різдво після Нового Року, на відміну від західного світу. Однак є і багато спільного – це очікування дива, листи до Санти Клауса (у нас до Діда Мороза) з побажаннями та надією, що мрії збудуться. І часто – це не тільки бажання отримати іграшки, справжнім подарунком можуть стати зміни до кращого життя. Традиція святкування Різдва на Заході має довшу і послідовну історію. Тому і почнемо з Різдвяних історій, які з’явилися на екрані раніше наших. 1. Полярний експрес (2004, США) Мультфільм відомого режисера Р. Земекіса, схожий на фільм, відразу піднімає планку. Рухи реальних акторів були оцифровані і ви заодно помилуєтеся відмінною грою Тома Хенкса. Історія адресована дітям, які перестали вірити в диво і Санту, а також більшості батьків, щоб краще зрозуміти своїх дітей. Наш герой запам’ятав на все життя цю ніч під Різдво, сповнене пригод, в незвичайному поїзді до Північного полюса і зустрічі з Сантою, до нього повернулася віра в чудове свято. Незвичайний і глибокий мультфільм – його можна і потрібно переглядати, тому що з першого разу можна і не помітити всього. Враження будуть сильними після перегляду – це як знову повернутися в дитинство. 2. Секретна місія Санти (2011, Фінляндія, Італія) Під Різдво круто змінилося життя хлопчика, який з волі випадку покинув сирітський притулок. Йому треба виправити ситуацію, в яку його мимоволі втягнули – повернути кристал, без якого Санта не зможе роздати вчасно дітям подарунки і їхня віра в чудо свята буде підірвана. Важливо знати, що навіть якщо зробив помилку, її можна виправити, головне не втрачати час на жалість  до себе і діяти! 3. Різдвяні дзвіночки (1999, США) Подарунки – яке без них свято? У сім’ї фермера в цьому році ситуація нелегка і грошей немає зовсім. Доведеться продавати улюбленця дітей – коня. А діти теж готують сюрприз – візок для коня. Свято під загрозою, але трапляється Різдвяне диво! А відбувається вся ця історія на тлі улюбленої мелодії – Jinge Bells. 4. Аннабелль (1997, США) Ця сумна історія, коли дитинство приносить мало радості й навколишні налаштовані вороже, закінчиться незвично і радісно. Вона заснована на повір’я, що напередодні Різдва у тварин з’являється можливість розмовляти. Аннабелль ділиться своїм даром зі своїм другом – німим хлопчиком. Головна думка тут в тому, що безкорислива дружба і любов є справжнім дивом, здатним перетворити будь-яку мрію в реальність. 5. Оленя Рудольф (1998, Канада, США) Навколишні можуть помилятися, вважаючи палаючий червоний ніс оленяти приводом для глузувань, не розуміючи, що це мітка. Наш герой пройде не одне випробування і отримає гідну нагороду. Прекрасний, веселий мультфільм для сімейного перегляду. 6. Моя перша Біблія: Різдво (1995, США) Цей чудовий серіал складається з коротких оповідань за головними подіями з Біблії. Про складне тут розповідається просто й зрозуміло. Приємна музика і спокійні малюнки зроблять перегляд незабутньою подією. 7. Червоні чобітки на Різдво (1995, США) Ця історія про шевця, який не вірив в Різдво. Чудеса відбуваються з усіма. Так і до нашого героя з’явився ангел і повідомив, що його чекає незвичайний подарунок. Для кожної людини у Бога свій підхід і він один знає, коли і якою дорогою привести до себе. 8. Свята ніч або Історія першого Різдва (2000, Австралія) Незвичайний погляд на Різдво очима ослика. Цікава і його доля, як змінився його характер після знайомства з Йосипом і Марією. З норовливого осла він стає захисником і завдяки його допомозі Святе сімейство знайде нічліг в Віфлеємі, де і з’явиться на світ Спаситель. 9 Елоїза 2: Різдво (2003, Великобританія, США) Зворушлива історія про маленьку дівчинку, загальну улюбленицю в готелі, де вона живе зі своєю нянею, поки мама у від’їзді. Їй дуже хочеться влаштувати Різдво і запросити всіх на виставу. Однак все може не відбутися і остання надія на диво. І воно відбувається. Цей прекрасний сімейний мультфільм нагадає, що якщо чогось суттєвого сильно хочеш і не втрачаєш надії, то воно обов’язково станеться. Причому краще, ніж гадалося. 10. Різдвяна історія (2009, США) Ця класична Діккенсівська історія про очищення людини, яка присвятила все своє життя накопиченню багатства. Воно йому замінило все – сім’ю, дружбу, любов. Писав Діккенс за часів похмурих, тому і атмосфера відповідна. Мультфільм вийшов зовсім недитячий, однак для мислячих людей, стане справжнім подарунком. Джерело

“Невдачі роблять нас сильнішими” – мотиваційна притча для кожного!

Жив собі король. Захотів соколів. Щоб гарні, величні, презентабельні. Найняв кращого дресирувальника. Привезли соколів. Почали тренування. Один сокіл робив прекрасні піруети, величними крилами нагадуючи усім про величність короля. А інший… Навіть не спробував розправити крил. Прийшов зажурений дресирувальник до короля і розвів руками: «Не піддається тренуванню. Я безсилий. Певно, той сокіл хворий…» Зібрав король найкращих ветеринарів королівства. Оглядали, мудрували. Поставили діагноз: «Здоровий!» Тоді король із принципу оголосив: «Хто навчить сокола літати, даю пів королівства». Довго нікому не вдавалося. Аж якось злетів той птах! Король побачив у себе за вікном піруети другого сокола! Зрадів! Викликав того, кому вдалося створити диво. Дивотворцем виявився звичайнісінький селянин. – Даю тобі обіцяного пів королівства, – сказав король. – Але поділися способом, яким скористався, щоб навчити сокола літати. –Та… я…цей… Просто зламав гілку, на якій він сидів… Сокіл злякався, що падає, і полетів, – скромно відповів селянин… *** Гілка і сокіл – сильні метафори про прийняття наших помилок і невдач. Так, страшно, коли втрачаєш опору під ногами, але ж саме в той момент, починаєш відчувати сильні «крила». Кожна невдача у вашому житті – це випробування, яке зміцнить вас і в результаті «підійме» тільки вище. Джерело

Вірші до Дня Святого Миколая українською мовою для дорослих та дітей

Кожна дитина з нетерпінням чекає ніч з 18 на 19 грудян, адже, як відомо, саме у цей час Святий Миколай приносить подарунки. Пропонуємо чудову підбірку віршів до свята, для дорослих та дітей. *** Від святого МиколаяЯ даруночка чекаю,Не стулю всю нічку очі,Бо який він знати хочу. *** СВЯТИЙ МИКОЛАЙНічка зорі розсипає,Тихо-тихо сніг лягає,Він до кожного віконцяДиво-дивне наближає. І Андрійко, і МарійкаКожен з них чудес чекає,Бо готуються зустрітиЧас Святого Миколая. Знають діти: МиколайДобрих, чемних поважає,Гарним дітям у панчішкуВін дарунок укладає.Хто не слухав – тому різкуПід подушкою ладнає.Н. Яременко *** Ходить він завжди вночіМає від дверей ключі,Знає, хто живе і де,Як себе щодня веде. Чемним діткам, хоч потроху,В чобітки та у панчохиВін кладе потішки,А нечемним – мишки!Хто це? Швидко відгадай!Це наш любий… (Миколай)І. Бевз *** МИКОЛАЙТи сьогодні швидше спать лягай,Бо приїде в гості Миколай.Бачиш, перша зіронька горить —То вже Миколай до нас спішить. В нього коні білі, наче сніг,Борода сивенька аж до ніг,У сріблясті саночки сіда,І за вітром в’ється борода. Миколай про діток знає все,Подарунки кожному несе,Має для дитячих подушокПодарунків повно — аж мішок!В. Паронова *** МОЛИТВА ДО МИКОЛАЯСвятий Миколаю,Я тебе благаю:Пошли щастя й світлу долюКозацькому краю. Дідусь і бабуся —Щоб були здорові,Татусь і матуся —Щоб жили в любові. *** Через поле, через гайЙде до діток Миколай.У білесенькій торбинціВін для всіх несе гостинці. *** Ти сьогодні швидше спать лягай,Бо приїде в гості Миколай.Бачиш, перша зіронька горить —То вже Миколай до нас спішить. В нього коні білі, наче сніг,Борода сивенька аж до ніг,У сріблясті саночки сіда,І за вітром в’ється борода. Миколай про діток знає все,Подарунки кожному несе,Має для дитячих подушокПодарунків повно — аж мішок!Віра Паронова *** Щедрий Миколай Через поля, через гайУ червонім кожушкуПоспішає МиколайНа санчатах по сніжку. В торбі іграшки везе,пряники медові.В кожні хату увійде,Сповнений любові. Зранку встане дітвора,Зблиснуть оченята –Подаруночків гора,Радості багато.Галина Шевчук *** Миколай Коли замерзла річкаІ став біленьким гай,Прийшов у темну нічкуНа землю Миколай. Від хати і до хатиСнігами через лідСпішить, спішить завзятоСтаренький сивий дід. Він в шапці-невидимціУ теплім кожушку,Приніс усім гостинціУ чарівнім мішку.Наталія Тріщ Джерело

“Роздуми Святого Миколая” — зворушливий вірш, який неможливо читати без сліз

Сидів Святий, закрив лице руками. Перечитав півторби вже листів… І, геть ніяк, не міг прийти до тями Від побажань, здавалось малюків. Вони просили зовсім не для себе, І не про те, що мріялось торік…” Закрий для нас, Святий Миколо, небо!” – благання, аж, зривалися на крик. Читав Святий про вибухи, руїни… Пекли вогнем з надіями листи… А як же вам, малята України, Жаданий мир у торбі принести? Як повернути дім, квартиру, хату? Чи місто, що від попелу сніжить? І як підняти з-під надгробка тата? А скільки їх в землі сирій лежить… Як відшукати сиротам матусю? А де знайти утрачених батьків? Я до дітей тепер іти боюся… Боюся цих дорослих малюків. Звернувся із молитвою до Бога І про бажання щирі розказав. Найголовніше зараз – Перемога. І кожному, як міг допомагав. Шура Стріла

Повчальна притча про двох ангелів. Варто задуматися кожному!

Жили два ангели. Один завжди відпочивав на хмаринці, а інший без спочинку працював. Одного разу ангел, який відпочивав, вирішив запитати свого товариша: – Чому ти літаєш увесь час туди-сюди? Товариш відповів:- Я ношу Богу послання, які починаються словами: «Допоможи, Господи». А чому ти завжди відпочиваєш? – Я повинен носити Господу послання, які починаються словами: «Дякую Господи»… Будьмо вдячними Богу за кожний день свого життя, за кожну хвилинку, кожну секунду. Будьмо вдячними Богу за наші сім’ї, родини, близьких та дорогих нам людей. Будьмо вдячними Богу за все… Джерело

Ось чому того, хто звик дбати та допомагати, іноді треба виставити за двері

Одна жінка посварилася з дочкою. Дуже сильно. Вона допомагала дочці всім, чим могла: сиділа з дітьми, з двома малюками. Віддавала всі свої гроші на дітей, на ремонт, на одяг дочці – вона ж молода, хоче одягатися, а чоловік скупий. Хоч і є в нього гроші. Ось цей чоловік-зять і вигнав жінку. Щось вони не порозумілися, слово за слово, дочка стала на бік чоловіка… Загалом жінці Зої сказали не приходити. І не дзвонити. Вона заплакала та пішла. І дуже переживала. За онуками сумувала, за дочкою. Головне, зовсім себе не було куди подіти після роботи. Приходиш у квартиру – і сидиш як дурепа. Це був дуже сумний час. І тут Зоя помітила, що гроші стали залишатися. Збирати вона не вміла, та й страшно якось збирати. Вона зробила ремонт, змінила меблі. І все одно гроші залишалися! Тоді вона купила комп’ютер хороший і почала спілкуватися в мережі. І відвідувати різні онлайн-курси. Купила собі одяг гарний. З’їздила на море. Згадала старих подруг, ще шкільних, знайшла їх в «Facebook». Почала ходити в гості. І познайомилася з приємним чоловіком, різноробочим з ринку. Дуже добрий чоловік виявився. А Зоя почала гарно одягатися і фарбуватися. І помолодшала років на двадцять. А з дочкою вона помирилася, дочка їй зателефонувала у день народження. І онуки її привітали. І в гості до доньки вона зараз ходить у вихідні, допомагає, але не так, як раніше. Помірковано. І зятю доводиться розщедрюватися, він став менш жадібним, адже тепер іншого ресурсу немає. Отак усе добре обернулося. Тому що того, хто звик дбати та допомагати, іноді треба виставити за двері. Інакше людина не розуміє. Адже вона має ще й перед собою борг і відповідальність. Вона ще й своє життя не прожила, ось у чому річ. Але їй важко дбати про себе та щось собі купувати. То її змусять. Життя змусить або близькі люди своєю невдячною поведінкою. [ads І все складеться на краще. Тому що є одна людина, про яку ми теж повинні дбати і на яку теж повинні витрачати гроші і сили, – це ми самі. Щоб не стати непотрібними старими, про себе теж треба дбати, поки ще є сили та гроші. Автор: Анна Кір’янова Джерело

Повчальна притча про метелика, або як виховувати дітей

Не підрізайте дітям крила! Один чоловік приніс додому кокон метелика і став спостерігати за ним. І ось настав час, кокон почав трохи відкриватися. Новонароджений метелик кілька годин щосили намагався вибратися через утворену вузьку щілину. Але все було безрезультатно, і метелик припинив боротьбу. Здавалося, що він виліз наскільки він зумів, і далі вибиратися у нього не було сили. Тоді чоловік вирішив допомогти бідному метелику, він взяв маленькі ножиці і трохи надрізав кокон. Метелик тепер з легкістю вийшов назовні. Але у нього чомусь було надуте тільце, а крила сухі і покручені. Чоловік продовжував спостерігати за метеликом, вважаючи, що ось-ось його крила розправляться і стануть сильними. Сильними настільки, що зможуть утримувати в польоті власне тільце, яке з хвилини на хвилину прийме правильну форму. Але цього так і не відбулося. Метелик назавжди залишився з роздутим тільцем і засохлими крилами. Він міг тільки повзати, – літати йому вже не судилося. У своїй доброті і поспішності чоловік, що допоміг метелику, не усвідомлював одного. Тісний кокон і необхідність боротися, щоб вибратися назовні через вузеньку щілину, – все це було задумано Господом. Тільки так рідина з тільця метелика потрапляє в крила, і, коли комаха опиняється на волі, вона майже готова до польоту. Дуже часто боротьба – це те, що нам приносить в житті користь. Якби Господь дозволив нам йти по життю без випробувань, ми не були б такими сильними, якими могли б бути. І ми ніколи б не дізналися, що це таке – літати. Джерело