Історія однієї божевільної дами. Обов’язково прочитайте!

У психіатрів є байка, яку вони люблять розповідати своїм студентам.  Жила одна дама, яка була хвора розумом. Хвороба її зводилася до того, що була ця дама – не в міру стурбована сексуально. “Синдром досягнення мети” Як же виглядала клінічна картина її психозу? Ця жінка щоночі регулярно заглядала під своє ліжко – в надії на те, що під ліжком ховається … чоловік! Через кілька років їй набридли її безплідні пошуки. І як Ви думаєте: що вона зробила? Дама розсудила логічним чином! Вона купила друге ліжко, для того, щоб подвоїти свої шанси! Повсякденна логіка спрацювала чітко: в одному місці завжди вдвічі менше, ніж у двох місцях. Перед цією нещасливою пацієнткою життя поставило свою звичайну задачу – знайти чоловіка. Вона намагалася вирішити задачу і, як бачите, навіть робила зусилля! Але пацієнтка не знала правильні способи вирішення цього завдання. У чому ми всі схожі на цю даму? Ми, так само, як і вона, вважаємо, що потрібно подвоїти свої шанси і при цьому нічого не змінюючи в собі … Я згадую книги Зеланда і те, як він радив шукати свої ЦІЛІ та (якщо цілі знайдені) Двері. «Розширте коло спілкування, впустіть нову інформацію. Ходіть на виставки та автосалони, відвідуйте клуби й вечірки … » Так, так, так … Купіть ще одне ліжко. Раптом саме під ним вночі буде ховатися Ваш Чоловік? Купіть цілий парк ліжок … Збільште свої шанси. Мораль цієї історії проста: поки ми нічого не змінюємо всередині себе, світ навколо нас не змінюється, і хатинка не повернеться до лісу задом. Невміння чітко і реально уявляти собі свою мету і весь алгоритм кроків до її реалізації, призводить до «синдрому досягнення мети» … Людина вибивається з сил, відвідує десятки курсів – а віз і нині там … Проблеми та завдання Всі бізнес-тренери та коучі в один голос твердять: Вашу проблему (наприклад, «У мене немає грошей») потрібно переформулювати й перетворити в – завдання. Маючи проблему («У мене немає партнера») ми б’ємося головою, вигукуючи питання «Що робити?». Це питання – риторичне, на нього відповіді – немає. Маючи вже не проблему, а завдання ( «У мене немає партнера»), ми замість безглуздого запитання «що робити» задаємо тверезе і спокійне питання: «А як зробити, щоб був?» Мій коментар Ну, Читачу … Вам сподобалися стрункі й логічні міркування фахівців з уміння чогось досягти? А мені ні. Тому що на питання: «А як зробити, щоб був?» Я відповім Вам спокійно – купіть друге ліжко. Чим не варіант? Притча про Ходжу Насреддіна У друга Ходжі захворів кінь. Ходжа сказав другу: «Дай, я вилікую». Сказано – зроблено. Завтра ми нагодуємо його пловом. Нагодували. Кінь не одужав. Гаразд, сказав Ходжа. Завтра ми скупаємо його в річці опівночі. Викупали. Кінь не одужав. Ну добре, сказав Ходжа. Нумо розберімо дах стайні та будемо всю ніч ходити навколо з ліхтарями. Влаштували шоу. Кінь не одужав. На наступний день Ходжа зустрічає друга і каже: «Значить, завтра ми поведемо твого коня…» Але друг сказав, що кінь здох. «Ах, як шкода, – вигукнув Ходжа! У мене було ще стільки ідей! » Що таке «синдром досягнення мети»? Це коли замість найкоротшого та очевидного шляху хтось вибирає сто сумнівних доріг, що ведуть у глухий кут. Він знає про це, як правило, але найкоротший і очевидний шлях його чимось не влаштовує.Коли у когось болить зуб, він замість того, щоб піти й вирвати (вилікувати) його, пробує 500 народних способів. Коли дружині зраджує чоловік, вона замість того, щоб змінити себе та обстановку в будинку, ходить від однієї ворожки до іншої, кожен раз пробуючи все більш дивні способи. Коли у хлопця не виходить знайомитися з дівчатами, він, замість того, щоб попросити поради старшого товариша (або сходити до психолога) кочує з одних «тренінгів пікапу» на інші, де його поступово позбавляють останніх залишків людської подоби. Коли дівчина дізнається, що вона «погано і без смаку одягнена», вона не звертається за порадою до добре одягненої знайомої, вона купує ще більше тих звичних їй речей, від яких у її оточення і так вже рясніє в очах. Коли студент має «хвіст» на сесії, він, замість того, щоб вивчити квиток так, як його просять, і відповісти за півгодини, підсилає до викладача: маму, брата, друга, заступника декана, декана, дядька, проректора, ректора, коробку цукерок, гроші, погрози самогубства, довідки з поліклініки, розповіді про важке дитинство … Мало перевести Проблему в Задачу. Потрібно ще змиритися з тим, що у деяких завдань є Тільки Одне Правильне Рішення, як правило – відоме всьому світу. Автор: Олена Назаренко Джерело

І сміх і гріх: 20 речей, яким мене навчила моя мама …

Немає на світі людини, яка розуміла б нас краще, ніж мама. У її словах, навіть коли вона лається, ховається справжнісінька життєва мудрість. Такі уроки важко забути, особливо якщо у неї й у вас гарне почуття гумору: 1. Мама вчила мене поважати чужу працю: «Якщо ви зібралися повбивати один одного, то йдіть на вулицю, бо я тільки що підлогу вимила». 2. Мама вчила мене вірити в Бога: “Молися, щоб цю гидоту було легко відіпрати!» 3. Мама вчила мене мислити логічно: «Я це сказала, а значить це правильно!» 4. Мама вчила мене думати про наслідки: «Якщо вивалишся зараз з вікна, то я не візьму тебе з собою в магазин! » 5. Мама пояснила мені причинно-наслідкові зв’язки:«Якщо зараз ти не перестанеш ревіти, то я тебе відшльопаю ». 6. Мама навчила мене долати неможливе: «Закрий рот і їж свій суп!» 7. Мама навчила мене витривалості: «Не вийдеш з-за столу, поки все не доїси!» 8. Мама навчила мене сміливо дивитися в майбутнє: «Ну, постривай, вдома я з тобою поговорю! » 9. Мама навчила мене основам самолікування:« Якщо не перестанеш косити очима, то на все життя такою і залишишся ». 10. Мама навчила мене бути гнучкою: «Глянь, яка в тебе ззаду шия брудна!» 11. Мама навчила мене екстрасенсорики: «Одягни светр, я ж знаю, що тобі холодно!» 12. Мама розповіла, як стати дорослою: «Якщо не будеш їсти овочі, то ніколи не виростеш ». 13. Мама дала мені перші знання основ генетики: «Це все в тебе від батька!» 14. Мама пояснила мені, як себе правильно вести: «Не будь своїм татусем!» 15. Моя мама вчила мене вірити в неможливе: «Я бачу тебе наскрізь». 16. Мама вчила мене бачити у всьому хороше: «Знову влаштувала в кімнаті свинарник». 17. Мама пояснила мені, звідки береться мудрість: «А ти проживи моє життя, а потім будеш розказувати!» 18. Мама вчила мене «жартувати»: «Коли відріжеш собі ноги газонокосаркою, то не смій плакати переді мною!» 19. Мама вчила мене жити реальністю: «Я вже мільйон разів тобі говорила: перестань все перебільшувати!» 20. Мама вчила мене не заздрити: «У світі живуть мільйони бідних дітей, у яких немає таких пречудових батьків, як у тебе!» Які ще правила ви додали б до цього списку? Джерело

“Носити нічого і місця немає”: історія, в якій впізнає себе кожна жінка

Робила ревізію шафи. Нічого нового: як і раніше, носити нічого і місця немає. Поділила те, що не ношу на три купки: якщо схудну, якщо погладшаю, якщо збожеволію. Усі ситуації дуже реальні. Виявила безліч одягу «так чисто сміття винести, до смітника і назад». Саме цей одяг носиться завжди і скрізь від магазину до посольства. Знайшла 25 штук прикольних футболок з категорії «ну не викидати ж через таку маленьку плямку/дірочку/розтягнутий виріз». Склала стопочкою. Туди ж м’яку стару піжамку. Полиняла? Зате зручна та легка. Праворуч висить добротний одяг на вихід: піджаки, спідниці, шовк та кашемір. Виглядаю у ньому серйозною жінкою, матір’ю сімейства. Любо-дорого подивитись. Не ношу ніколи. Поряд з цим усім затесалося порване худі з «Океан Ельзи». А раптом я раптово стану на 20 років молодшою? Ось червоний піджак із люрексом. Відмінна річ, щоб ходити до школи на збори. Приходиш у ньому вся така загадкова, як Леді Гага та Остін Пауер в одній особі та вчителі відразу розуміють, що не варто очікувати від моїх дітей занадто багато. А ось у цьому чарівному рожевому горошку поховайте мене, якщо що… Це дуже розрядить атмосферу на цвинтарі. Так поржати рідко коли вдається. Це полиця для речей, які треба лише злегка вкоротити/розпустити/ушити/перешити і я одразу ж почну їх носити! Деяким екземплярам років 7-8 і це не межа. А просто над нею інша полиця: «Ну так, це вже не носять. Але мода циклічна і колись знову повернеться, а в мене вже є кльош / козаки / комір жабо / лапті ». Окремий куточок для речей, цінних як пам’ять. Я в цьому була на першому побаченні з чоловіком/захищала диплом/потрапила до міліції/бачила Кіркорова. І взагалі – не старі, а вінтаж. Ще років 15 і коштуватиме великих грошей, ось побачите. “Не знаю, де були мої очі, коли я купувала цю фігню. Не підходить ні до чого у гардеробі. Але дорогий бренд. Як можна викинути?”. Туди ж віднесемо сеkсі-сукню для званого вечора. Одягалася один раз, у голу спину дуло, на поділ наступали, на декольте витріщалися офіціанти. Більше ніколи не вдягну. Але хай висить. Ознайомтеся, це мої 50 пар джинсів. Ні, всі вони сині по-різному. Так, ношу з них лише дві штуки. Але друзів не зраджують. Дехто зі мною був ще до заміжжя. Познайомтеся, ось мій біль у прямому розумінні цього слова: полиця з взуттям, в якому я можу тільки сидіти. Зате дуже красиво і елегантно сидіти. А носитиму я знову ці 10 пар кедиків. Що означає взуття бомжів і їм час на смітник? Руки забрали, вони так виглядали ще при покупці! І обов’язково, обов’язково щороку знаходиться хоча б одна річ під кодовою назвою «Господи, що це?». Джерело

Чудовий мультик, який пояснює дітям свято Богоявлення (Водохреща) – відео всередині

Мультик про третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Джерело

Життя занадто коротке і цінне, щоб хвилюватися про речі, які ви не здатні змінити

Як часто вам доводиться турбуватися про речі, які ви не можете змінити? Зачекайте, знаю відповідь на це питання: це трапляється дуже часто. Принаймні, я сама поводилася саме таким чином. Раніше я могла годинами переживати через те, що випадковий перехожий накричав на мене. Постійно лаяла себе за те, що не ходжу в спортзал так часто, як планувала. Плакала ночами, не розуміючи, чому у мене не виходить зустріти нормального хлопця, з яким можна жити душа в душу. Весь час турбувалася про те, що думають про мене інші. Хотіла подобатися, тому легко йшла на поступки. Раніше я страждала. Але йшли роки, і досвід навчив мене, що багато речей, через які я днями і місяцями перебувала в жахливому стресі, просто не варті того. До мене, нарешті, дійшло, що ніхто не поверне мені мої даремно витрачені роки. Чим старшою ставала, тим більше розуміла, що немає для мене нічого важливішого мого психічного і фізичного здоров’я. І ось тоді я перестала хвилюватися. Перестала витрачати свій дорогоцінний час і енергію на те, що просто не здатна була тримати під своїм контролем. Хочете вірте, хочете ні, але це був мій перший крок до отримання щастя. І пропоную вам свої 6 порад, як жити так, щоб життя приносило більше радості. 1. Життя неможливо передбачити — вам потрібно просто прийняти цей факт. Замість того, щоб бігти від змін, почніть ставитися до них як до цінних уроків. Зрозумійте, що краса життя якраз і полягає в її непередбачуваності і невизначеності. Ми не відаємо, що нас чекає за рогом, але саме це незнання стимулює нас рухатися вперед і надихає до подальших пошуків. Робіть все можливе, але і будьте готові до найгіршого сценарію. Не бійтеся змін — вони сприяють вашому особистісному зростанню. 2. Говоріть про свої проблеми відкрито: розкажіть близьким людям про все, що накопичилося у вас на душі. Це допоможе вам позбавитися від емоційного багажу. 3. Почніть тренуватися — це корисно як для фізичного, так і психологічного здоров’я. Заняття фізичними вправами стимулюють такі процеси в мозку, як і нейрогенез і вивільнення ендорфінів, які називаються гормонами щастя за їх здатність підвищувати настрій і знімати фізичну напругу. 4. Вчіться жити сьогоденням. Не витрачайте своє життя на переживання моментів з минулого або на передчуття прийдешніх подій. Зосередьте свою енергію на тому, що відбувається прямо зараз. Одним словом, практикуйте уважність. 5. Намагайтеся знаходити час для речей, якими ви любите займатися. Це дозволить вам занурюватися у світ своєї багатої уяви. 85% того, про що ми турбуємося, взагалі ніколи не трапляється. Навіщо витрачати стільки своєї енергії і часу на такі дурниці? Замість того, щоб робити своє життя нещасним, зосередьтеся на тому, що по-справжньому захоплює вас. Викиньте з голови всі зайві думки і почніть займатися тим, що гріє і живить ваше серце і розум. 6. Опишіть на папері все, що вас турбує. Ви здивуєтеся, наскільки це ефективно. Якщо вам ніяк не вдається заспокоїти свій розум, спробуйте записувати кожну неприємну думку, яка приходить вам в голову. Повірте, як тільки у вас з’явитися можливість прочитати опис своїх проблем, тобто поглянути на них з боку, ви відразу зрозумієте, наскільки ірраціонально і нерозумно вони насправді виглядають. Джерело

Якщо ви не вірите в кохання, то прочитайте ці 11 історій

«Кохання — це міф», — стверджують скептики. Але всі їх аргументи розбиваються вщент до цілком реальних історій звичайних людей, які ми пропонуємо вашій увазі. Сьогодні ми спробуємо повернути віру в кохання з допомогою 11 історій, здатних зворушити кого завгодно. Здається, я переконалася, що справжнє кохання існує. Мама їде на навчання в інше місто, сьогодні збирала речі. Тато, весь сумний, ходив за нею хвостиком. Мама запитала: «Як ти будеш жити, коли я помру?» На що батько відповів: «Я не буду, я поруч ляжу». Скільки себе пам’ятаю, у бабусі завжди була ковбаса в холодильнику. І коли вони з дідусем відзначили 40 років спільного життя, бабуся йому зізналася, що ненавидить цю саму ковбасу, а їсть і купує її тільки тому, що вона йому подобається. Тоді і дідусь зізнався, що теж все життя її ненавидів, але продовжував їсти, щоб не образити бабусю. Дико втомилася. Час за північ. Переодягнулася, помилася на автоматі і відразу заснула. Вранці чоловік з реготом розповів, як приставав до мене, а я з солодкого і глибокого сну відгукнулася:— Ти мене будеш любити чи лізти почнеш?— Любити, — відповів чоловік.А далі мій сплячий мозок його відшив:— Любити — це дати поспати. Дуже люблю різні речі, зроблені в техніці печворк: ковдри, зшиті з клаптиків, і іграшки ручної роботи. Нещодавно помітила, що у мого хлопця всі пальці в крихітних ранках. У відповідь на всі питання він тільки відмахувався, мовляв, дурниці. Вчора прийшла з роботи, а на моєму ліжку лежить велике серце, зшите із сотень різнокольорових шматочків, кривеньке таке. І як тільки я уявила, як коханий нишком сидів і майстрував для мене цю красу, невміло орудуючи голкою, то відразу зрозуміла, що це найчудовіший подарунок у моєму житті. Живу в гуртожитку. Нещодавно у мене в кімнаті зламався обігрівач. Дикий холод. Зателефонувала хлопцеві і розповіла про свою біду. Поговоривши з ним, закуталась у найтеплішу ковдру і сіла почитати. Через годину пролунав дзвінок від нього: «Виходь. Я тобі обігрівач купив. Знаю ж, що у тебе в кімнаті зараз дуже холодно». І тут я зрозуміла, що кохання — це не «заї», «котики» та інші «мусі-пусі». Справжнє кохання — це купити коханій обігрівач, щоб вона не замерзла. Кілька років тому у нас з чоловіком була чорна смуга: ми обидвоє втратили роботу, і грошей вистачало тільки на найпростішу їжу. Як на зло, у моєї єдиної пари чобіт відлетіла підошва. Я плакала і вже готувалася до того, що всю зиму проходжу в кедах. Наступного дня чоловік мовчки поставив переді мною пару абсолютно нових шкіряних чобітків. Лише через кілька тижнів я зрозуміла, що він продав єдине, що у нього залишилося на пам’ять про батька, — кишеньковий годинник. Зараз у нас все в порядку з фінансами, і нещодавно мені вдалося відшукати цей годинник через спеціалізовані сайти. Зараз він лежить в комоді і чекає Дня народження чоловіка. Дочка вирішила придбати вагу, зайшла після роботи в магазин. Юнак-консультант, бажаючи підтвердити, що вибрана вага працює як треба, зважується при ній. Донька подивилася і винесла вердикт: «Юначе, вам треба більше їсти». І простягнула хлопцеві свій обід — 4 пиріжки з м’ясом. Вони вже одружені. Проти пиріжків з м’ясом аргументів немає. Розповідала чоловікові, що в дитинстві мріяла бути феєю і їздити на єдинорогу. Тільки в середній школі зрозуміла, що цьому не бувати. Виросла, мрії змінилися, але до цих пір іноді хочеться відчути себе казковим персонажем. Вчора повернулася з роботи — посеред зали стоїть гойдалка у вигляді єдинорога, а з сусідньої кімнати виходить коханий, тримаючи в руках крила феї. Посадив мене на казкового коня і, сказавши, що мрії повинні збуватися, почав посипати блискітками зверху, поки я, задоволена, погойдувалася на спині єдинорога. Люблю цього дивака. Час — ранній ранок. Біжу, нікого не чіпаю, в навушниках лунає музика. Рідкісні перехожі мені посміхаються. Переходжу на швидкий крок і зупиняюся, щоб зробити вправи. І тут до моїх ніг падає спітніле захекане тіло. Виявляється, за мною кілька кілометрів біг чоловік, щоб познайомитися! Обмінялися номерами, він пішов додому переодягатися, так як його костюм був наскрізь мокрий. На роботу запізнився, але шеф пробачив, навіть похвалив. Потім гордо всім говорив, що недарма щастя своє наздогнав сам. Разом вже 7 років, одружені. Їхала в електричці, поруч сиділа пара — бабуся і дідусь. Він всю дорогу (а це майже 3 години) малював її портрет в блокноті вугільним олівцем. Коли бабуся ніяковіла, що на них звертають увагу, він тільки підбадьорливо примовляв: «Не соромся, троянда моя, вони тобою милуються, як і я, ось вже 40 років намилуватися не можу». 5 років тому розійшлася з коханою людиною з-за тиску батьків з обох сторін. Після цього зробила тату на безіменному пальці — як символ того, що не вийду заміж. За цей час ніхто з нас нікого не знайшов. Нещодавно влаштувалася в невелику фірму, де директором відділу виявився він. Ми спілкувалися, але робили вигляд, що байдужі одне одному. Вчора він викликає мене до себе в кабінет і каже, що татуювання в його відділі заборонені, тому мені доведеться приховувати його. Він запропонував зробити це за допомогою кільця. Обручки. Джерело

12 речей, які необхідні у відносинах кожної щасливої ​​пари

Щоб двоє людей могли побудувати міцні стосунки, потрібен не лише час та удача. Одні стосунки виявляються вдалими, інші – ні. У тих відносинах, де між партнерами формується сильний зв’язок, у центрі уваги завжди знаходяться фактори, що забезпечують задоволеність обох сторін. Як правило, щасливі пари дотримуються наступних 12 правил успішних стосунків: 1. Базові цінності. У щасливих парах партнери поділяють базові цінності одне одного. Наявність однакових чи схожих інтересів може допомогти людям розпочати відносини, але якщо у партнерів ще й однакові базові цінності, то їхні стосунки будуть міцними. Наші фундаментальні переконання формуються ще в дитинстві та успадковуються від батьків або щеплюються нам культурою. Такі переконання допомагають людям приймати рішення, включаючи важливі рішення, які необхідно ухвалювати разом. 2. Знання свого партнера. У щасливих парах сторони намагаються запам’ятати, що їх партнеру подобається або не подобається, яким розвагам він надає перевагу, запам’ятати невеликі подробиці один про одного на кшталт важливих дат та моментів у їхньому житті. Все це має відбуватися за умовчанням, але ви здивуєтеся в якій величезній кількості пар партнери просто не знають один одного. У щасливих парах кожна зі сторін намагатиметься дізнатися про свою другу половинку якнайбільше – більше, ніж про неї знає хтось інший. 3. Увага. У щасливих парах сторони роблять все можливе, щоб кожен із партнерів відчував себе важливим. Це якраз той випадок, коли ваші дії говорять голосніше за слова, оскільки ви дійсно робите щось для коханої людини, а не просто обіцяєте це зробити. 4. Спілкування. У щасливих парах партнери приділяють велику увагу спілкуванню один з одним, адже ніхто з нас не вміє читати думки. Крім того, непорозуміння може стати причиною багатьох сварок та конфліктів. Отже, якщо виникає якась проблема, партнери у щасливій парі розуміють необхідність вислухати один одного, поділитися своїми думками та висловити свою думку, не боячись засудження коханої людини. 5. Баланс. Партнери у щасливих відносинах цінують баланс, тому що баланс дає кожному з них однакове право голосу у прийнятті спільних рішень та забезпечує рівноправність. Таким чином, жодна зі сторін не відчуватиме своєї переваги над другою половинкою. 6. Компроміс. Відносини вчать нас тому, що ми не завжди отримуємо те, що ми хочемо. Компроміси сприяють підтримці рівноваги у відносинах. Погоджуючись піти на компроміс, ви можете не завжди отримати те, що вам хочеться, але ви двоє безперечно отримуєте те, що вам необхідно. 7. Підтримка партнера. Турбота та підтримка з боку партнера може допомогти щасливій парі впоратися з багатьма проблемами. Життя стає простішим, якщо партнер допомагає вам досягати ваших цілей і є тим, хто залишається сильним у моменти вашої слабкості. Такі партнери завжди є найнадійнішою групою підтримки один для одного. 8. Свідомість. Щасливі пари цінують свідомість, оскільки її присутність у відносинах означає, що партнери є надійними та гідними довіри. Несвідомі партнери не завжди виконують ці обіцянки і схильні в останню хвилину скасовувати всі плани. Така ненадійність та непередбачуваність жодним чином не сприяє створенню надійного фундаменту для тривалих стосунків. 9. Вирішення конфліктів. Щасливі пари завжди намагаються вирішувати конфлікти, що виникають. Якщо ви тривалий час зустрічаєтеся з іншою людиною, то рано чи пізно зіткнетеся з непорозумінням та посваритеся. У такі моменти сторони щасливих стосунків обговорюють проблему тут і зараз, не згадуючи минуле. Якщо один із партнерів розуміє, що був неправий, він вибачиться. 10. Інтим та романтика. Партнери по-справжньому щасливих стосунків розуміють важливість сеkсу та романтики, тому завжди цікавляться сеkсуальною задоволеністю своєї другої половинки та знаходять час для романтики (і не лише на початку стосунків, а й через роки). 11. Вірність. Щасливі стосунки потребують відданості, і це набагато більше, ніж просто вірність. Відданість говорить про сильну прихильність до партнера, про сумісність партнерів та про знання того, що ваша кохана людина знаходиться на вашому боці у всіх аспектах життя. 12. Переконання у тому, що відносини вимагають зусиль та роботи. Сторони щасливих відносин знають, що успіх цих відносин залежить від зусиль партнерів, оскільки на життєвому шляху кожної людини іноді трапляються перешкоди. А щоб упоратися з цими перешкодами потрібна старанна праця. Пари, які готові працювати над відносинами, більш схильні до того, щоб шукати шляхи вирішення проблеми і тим самим будувати надійніший фундамент для міцних відносин. А ті, хто живе за принципом «чому бути того не оминути», зазвичай здаються без бою. Джерело

Притча про чоловіка, який заздрив дружині-домогосподарці. Обов’язково дочитайте до кінця!

Одному чоловікові жахливо набридло, що він кожен день ходить на роботу, а дружина сидить вдома. Він хотів, щоб вона побувала на його місці, і почав благати: – Господи! Я щодня ходжу на роботу і працюю по 8 годин, а дружина сидить собі вдома! Я хочу, щоб вона дізналася, як мені важко! Зроби так, щоб ми на день помінялися місцями. Бог вирішив піти йому назустріч і виконав його бажання. На наступний ранок чоловік прокинувся жінкою, як і просив. Він встав, приготував сніданок дружині, розбудив дітей, допоміг їм одягнутися, нагодував їх сніданком, зробив їм з собою бутерброди, відвіз їх в школу, забрав одяг з хімчистки і завіз додому, потім з’їздив в банк і поклав гроші на рахунок, купив продуктів, відвіз їх додому, оплатив рахунки і підвів баланс в сімейній бухгалтерській книжці. Він прибрав котячий туалет і помив собак. Поглянувши на годинник, він побачив, що зараз перша година. Він кинувся застеляти ліжка, прати, прибирати, витирати пил, підмітати і мити підлогу; потім він поїхав в школу і забрав дітей. Він дав дітям печива з молоком і простежив, щоб вони робили домашню роботу, потім дістав прасувальну дошку і трохи подивився телевізор, поки гладив одяг. О 16.30 він почав чистити картоплю і овочі на салат, обваляв м’ясо в сухарях і почистив квасолю до вечері. Після вечері він прибрав в кухні, помив посуд, склав білизну і уклав спати дітей. О 21.00 він був знесилений і, хоча у нього було ще багато не зроблених справ, він ліг в ліжко, де від нього очікувалося зайнятися коханням, яке він зміг пережити без скарг, зобразивши ентузіазм. На наступний ранок він прокинувся і тут же впав на коліна, звертаючись до Бога: – Господи, не знаю, що я собі думав! Я так помилявся, коли заздрив своїй дружині! Благаю, будь ласка, поверни все як було! Господь в своїй безмежній мудрості відповів: – Сину мій, я бачу, що ти вивчив свій урок, і я з радістю поверну все назад. Але тобі доведеться почекати дев’ять місяців. Вчора ввечері ти завагітнів. Джерело

Краса людини – її доброта!

Принцеса Євгенія, онука англійської королеви, на власне весілля одягла сукню, через яку було видно шрам на спині після операції в дитинстві з усунення деформації хребта. Коли її запитали: чому вона не одягла сукню, яка приховує хірургічні шрами, вона відповіла: “Я закінчила Оксфорд, захистила докторську дисертацію в трьох різних областях. Я знаю 5 мов. І ви кажете мені про шрами та дефекти старої операції. Пишатися чи соромитися слід лише свого розуму. Більше нічого іншого. Я зробила це, щоб віддячити медпрацівникам і закликати дівчат не соромитися будь-яких естетичних вад на своєму тілі” Ваша справжня краса у вашій моралі, людяності та доброті. Джерело

Щоб життя налагодилося – припиніть говорити всього одну фразу

Готова посперечатися, що ви говорили цю фразу, як мінімум, кілька разів у своєму житті, але часом у дуже важливі моменти. Я б навіть сказала, у вирішальні. Ось зізнайтеся, як часто ви вимовляли «Я не зможу» стосовно того, що навіть не пробували зробити? Це повинно припинитися. Негайно. Вінсент Ван Гог одного разу сказав: «Якщо ти чуєш голос всередині себе, що говорить «Ти не вмієш малювати», тоді малюй, чого б тобі це не вартувало, і цей голос замовкне». Так що, якщо ви не можете чогось зробити, найкращий спосіб навчитися це робити – просто робити. Проблему вирішено. Але ми занадто часто говоримо, що не можемо чогось зробити, при цьому ми або ніколи не пробували, або пробували не надто старанно, у нас нічого не вийшло і ми здалися. Ми вигадуємо історії у своїй голові про наші здібності, нашу силу, і це диктує нашу поведінку.  Ми робимо припущення, навіть не спробувавши. Тож не дивно, що часто ми говоримо, що не можемо чогось зробити. Ми не можемо цього, тому що ніколи навіть не робили перший крок, щоб почати. Страх невдачі, страх осуду, страх не збігтися зі стандартами, які ми встановили для себе або які нам висуває суспільство – ось що нам заважає. Ми не можемо дозволяти цьому утримувати нас від справжнього життя, повного радості та задоволення. Якщо ви хочете готувати, грати на якомусь інструменті, займатися спортом, співати, малювати, робити щось інше: йдіть і робіть це. Підходьте до цих завдань з іншим ставленням, а не зі страхом, який обмежує вас. Говоріть собі: «Це може бути важко, але я зроблю все, що можу, щоб все вийшло». Потрібні терпіння, наполегливість і багато практики. Або говоріть: «Я просто хочу спробувати: якщо у мене вийде, це буде бонусом». Не змушуйте себе бути ідеальними. Просто зробіть це заради задоволення, щоб задовольнити своє бажання. У будь-якому випадку ви дозволяєте собі почати щось робити, просто тому, що вам цього хочеться, і ви не дозволяєте страхам або припущенням зупинити вас. Ще важливо пам’ятати, що іноді все здається набагато складнішим, ніж є насправді. Все починається з чогось невеликого. Тим більше, під час таких спроб дуже швидко можна отримати необмежену інформацію про те, що вам цікаво, що ви хочете навчитися робити. І коли ви почнете, то швидше за все зрозумієте, що це легше, ніж ви думали. Але в будь-якому випадку, ви не дізнаєтеся про це, поки не спробуєте. Я не заперечую, що деякі люди більш талановиті в чомусь, ніж інші, що для одних щось більш природно, ніж для інших. Але я сподіваюся, що ви не дозволите порівнянням, страху або припущенням стосовно того, що у вас нічого не вийде, зупинити вас, не дозволити хоча б спробувати. Ви просто позбавляєте себе радості. А ви вартуєте її, і можете самі собі її забезпечити. Так що вперед. Признавайтесь, як часто ви говорите цю фразу? Діліться думками та враженнями в коментарях. Джерело

Як промінь світла допомагає повернутися додому. Історія одного порятунку

Один чоловік розповів у коментарях на моєму каналі таку історію. Коротко розповів: він ішов із роботи на лижах по снігу. Була темна ніч, чорна. Спочатку місяць яскраво світив, ось він і пішов спокійно. Він чудово знав дорогу. Точніше, це була звична накатана лижня. Він на Півночі працював. І раптом місяць сховали хмари. І водночас він збився з лижні якось непомітно. Хоча дорогу знав як свої п’ять пальців, а ось таке лихо сталося. У непроглядній темряві на сильному морозі втратити лижню – вірна смерть. І він боявся йти – невідомо куди йдеш. І стояти боявся – можна замерзнути на смерть. Сам винен, звісно. Але він все ж таки йшов на лижах тихенько. І ззаду, з-за спини, лилося світло, наче ліхтариком хтось світив, освітлював шлях. Чоловік обертався, але позаду була непроглядна темрява. Він знову йшов уперед – з’являлося світло. Не дуже яскравий, точно як від ліхтарика. І незабаром мандрівник побачив лижню. І дійшов додому живим. До самого будинку хтось підсвічував шлях у темряві. Невидимим ліхтариком. Це незрозуміла історія. Особистий факт, який неможливо заперечити, – ось таке сталося з людиною. В непроглядній темряві звідкись узялося світло. Це і є допомога в небезпечний час. Сніг не розтане, не сподівайтеся. Навіть місяць не вийде із хмар. Місяць та хмари – об’єктивні. На них вплинути важко. І мороз не скінчиться. Але може з’явитися неяскраве таке світло, наче промінь ліхтарика, який висвітлить наш шлях. Стане зрозуміло, куди йти і де дорога. А ось йти доведеться самостійно. Допомога згори – це промінь Божественного світла, що освітлює шлях у темряві. Головне, йти і не зневірятися. Тому що таких історій є чимало; нам освітлюють дорогу іноді. Щоб ми повернулися додому. І я думаю, добро і захист завжди проявляються у світлі. Це неяскраве і майже незриме світло походить від добрих людей. Від добрих текстів. Від картини великих гуманних художників. Від Ангелів, яких іноді можна побачити як хмару світла. І світло не розсіює темряву, але показує шлях. Шлях, яким ми повинні повернутися додому. До тепла та світла. © Анна Кір’янова Джерело

Я не опущуся до ненависті, але я й більше не дозволю завдати собі біль

“Я прощаю, але при цьому отримую для себе урок. Я не буду ненавидіти, але я й більше не дозволю завдати собі біль. Я не хочу опинитися дурнем і зробити ту ж помилку” .Тоні Гаскінс (популярний американський проповідник) Це, можливо, одна з найвідоміших цитат Тоні Гаскінса. Чому саме вона? Ці слова мають величезну силу. Давайте розберемося, яку саме. Тоні Гаскінс говорить про життєві уроки. Коли життя підносить нам урок, воно робить це для нашого ж блага, щоб в подальшому ми знали, як нам слід і не слід чинити, і як уникнути подібних помилок. Давайте розглянемо для прикладу зраду: коли людині зраджують, зраджують її довіру, завдають її біль і у неї починається депресія. Однак, вона також щось отримує для себе з подібного досвіду: вона не зробить ту ж помилку і більше не буде довіряти людині, яка зрадила її довіру. Також, дану цитату можна застосувати і до другого шансу. Якщо вам заподіяли біль, дуже важливо вміти пробачити (для вашого ж власного щастя і благополуччя), однак, не забувайте про той біль, який вам заподіяли, щоб не дозволити цій людині вчинити так само знову. Цитата говорить: Я не хочу опинитися дурнем і зробити ту ж помилку. Це правда, адже потрібно бути дурнем, щоб дозволити знову собою скористатися після того, як вас зрадили. Я можу розповісти про свій нещодавній досвід, де я все-таки виявився дурнем. Мені зрадили і це мене розтрощило. Я перестав правильно харчуватися, з’являтися на людях і посміхатися. Я втратив все те щастя, що було в мені. Минуло кілька місяців і я потихеньку почав приходити в себе, тоді моя колишня прийшла до мене з вибаченнями. Я подумав і вирішив пробачити її. Вона просила дати їй другий шанс і всупереч собі я погодився, що і було помилкою. Я виявився дурнем, перший урок мене нічому не навчив. Через кілька місяців вона знову мені зрадила. Щоб отримати для себе урок, мені треба було зробити одну і ту ж помилку двічі. «Не робіть моїх помилок, не будьте дурнями. Прощайте, тому що це звільнить вас від ваших демонів, але не забувайте про зраду заради вашого власного щастя і благополуччя ». Джерело

Щоб бути щасливим, треба бути добрим, і це потребує кропіткої праці…

Моє велике бажання – бути Людиною. Багато зустрічаю осіб, але мало серед них людей у повному значенні того слова. Зустрівшись з такою Людиною, ви відходите від неї кращі. Кожний із нас, окрім основного дару – життя, одержує багато інших дарів: покликання, таланти тощо, одержує щось на дорогу життя. Нам треба усвідомити собі дуже одну велику правду, а саме: ми одержуємо справді дуже багато дарів від Бога, але не лише для нашої вигоди чи користи, а й для добра ближніх. Багато хто думає, що мир – то відсутність війни. Але мир є це дещо більше. Мир – ще й добрі стосунки між людьми, коли ми не брешемо один одному, не шукаємо вигоду, не бажаємо зла. Мир треба нести кожного дня, кожного дня треба налагоджувати контакти між людьми, шукати доброго спілкування. Щоб бути щасливим, треба бути добрим, і це потребує кропіткої праці. Ми щодня мусимо робити вибір. Немає легкого шляху «бути собою». Але «бути собою » – це єдиний гідний шлях. Пам‘ятаймо, що любов – це основа всього на світі! Блаженніший Любомир Гузар

16 речей, про які нам ніколи не розкажуть навіть найближчі люди

Якось до мене на консультацію прийшла виснажена жінка. Вона сіла у крісло й майже одразу розплакалася… «Чому мені ніхто не сказав, що буде так?» – крізь ридання повторювала вона… Наша з нею розмова спонукала мене описати те, про що нам ніколи не скажуть навіть найближчі люди: 1. Вам ніколи не скажуть, що шлюб не рятує ні від проблем, ні від порожнечі, ні від самотності. Інша людина не заповнить та не компенсує ваші недоліки, швидше, навпаки, вона їх посилить, або оголить й лише вам доведеться з цим справлятися. 2. Вам відверто не скажуть, що справедливіше й правильніше залишатися одному (одній), ніж хапатися за єдиний варіант, через страх, що іншого може не випасти. 3. Діти – це не завжди щастя. Це проблеми, недосипання, повна відсутність особистого часу, а іноді й життя. Якщо ви це усвідомлюєте – чудово, але якщо у вас є ілюзії, що з народженням дитини ваше життя запахне трояндами – подумайте добре, чи варто вам взагалі мати дітей. 4. Відносини – це взаємна відповідальність, і якщо кожен відповідатиме за себе, а не партнера, то всім буде краще й комфортніше. 5. У тих сім’ях, які ви вважаєте ідеальними, є свої проблеми й своє темне дно. Ідеальних сімей немає. 6. Майже у всіх сім’ях є зради. Лише вам вирішувати, що з цим робити. 7. Всі «люблю» швидко закінчуються. Якщо ви не навчилися розмовляти, поважати піклуватися один про одного, то вам не варто вступати в стосунки. Ви не доросли до них. 8. Більшість пар обманюють один одного про інтим. Через що, ходять невдоволені й злі. Навчіться говорити чесно про свої інтимні бажання – навчитеся говорити про все. 9. Якщо з самого початку у вас з партнером немає нічого спільного, то навряд чи воно з’явиться. Тому, через певний час, не варто скаржитися, ви добре бачили, кого обираєте. 10. Навчіться визнавати власні помилки. Якщо збагнули, що помилилися з вибором й поруч з вами не ваш чоловік, йдіть одразу. Не пудріть мізки ні собі, ні іншим. 11. Люди не змінюються. З часом вони просто розкриваються й знімають маски. Ви, з вашою любов’ю, нікого ніколи не зміните. Якщо людина вирішить, що ви варті того, щоб заради вас змінити своє життя – це буде лише її вибір. Але якщо ви вирішили взяти на себе функцію Доброго Чарівника – даремно. 12. Жодна духовна практика не врятує від реальних проблем. Те, що ви перестали їх бачити, ще не означає, що вони зникли. Тому проблеми об’єктивного реального світу вирішуйте конкретними діями. 13. Не живіть чужими порадами й не впускайте у свій внутрішній світ непрофесіоналів. 14. З чоловіками просто: їх потрібно підтримувати, вислуховувати, годувати, давати й не відбирати у них їхнє місце в будинку. З жінками просто: їх треба любити, розмовляти з ними та дарувати відчуття захищеності. З усіма просто, якщо бути щирими й не намагатися зламати партнера. 15. До створення сім’ї й народження дітей треба братися тоді, коли знаєте навіщо вони потрібні саме вам. Чужі думки й установки суспільства тут не працюють. 16. Якщо ви помилилися – пробачте себе та йдіть далі. Життя – надто цікаве і прекрасне, щоб власними руками перетворювати його в пекло. Психолог Оксана Ципіна Джерело

Коли моя донечка підросте, я попрошу її про це:

1. Якщо тебе вдарили – негайно збирай речі.  Поводься, наче стався землетрус – хапай документи, дітей, з рештою розберешся пізніше. Не приймай вибачень і покаянь, не вступай в переговори. Будь-яке «прости мене» завтра обов’язково перетвориться в «ти мене довела». У це болото дуже легко впасти і дуже важко вилізти. Навіть не сумнівайся, біжи. 2. Запам’ятай, що будь-яке «ти сама винна» і «ти мене доводиш» – брехня. Насправді це означає: «Я знаю, що можу вдарити тебе, образити, скривдити, і мені за це нічого не буде, тому не бачу сенсу себе контролювати». 3. Ти завжди можеш прийти до мене. Завжди. У будь-якому стані і положенні. В сльозах і босоніж. З відчуттям найбільш моторошного провалу у житті. І я не буду звинувачувати тебе. Навіть якщо мені захочеться сказати: «Я ж попереджала» – я замкнуся у туалеті і скажу ці слова перед дзеркалом, сама собі, пошепки. Тому що вони не втішають, а тільки встромляють голки у відкриту рану. 4. Якщо мене не буде – мало що, батьки смертні – нехай у тебе будуть друзі настільки близькі, щоб у них можна було попросити допомоги. Якщо таких не знайдеться – шукай допомогу, будь-яку, і не соромся її приймати. Скаржся, кричи, розповідай всім, хто готовий слухати. Нехай у тебе будуть свідки, тому що зло діється у мовчанні. 5. Відносини ніколи не починаються з побоїв. Перші ластівки виглядають як «ну ти і дурепа», «якого біса ти втручаєшся», «так що ти розумієш», «я сказав, значить, ти йдеш». Спочатку прохання перетворюється в наказ. Потім дрібні приниження стають нормою. Хамство видається за близькість. Нікому не дозволяй принижувати тебе і спеціально завдавати болю. Ніколи не думай «я розумна, зі мною такого точно не відбудеться». В цю пастку потрапляли жінки і розумніші за нас із тобою. 6. Твій ворог – відчуття «ну начебто здалося». Сьогодні людина поводиться абсолютно адекватно, а завтра на нього щось находить, і він перетворюється в роздратованого садиста. А післязавтра визирає сонечко, і все настільки в порядку, що ти полегшено видихаєш: «Здалося». Якщо таке відбувається часто – насторожуйся. Це відчуття – головний симптом, на який можна опиратися. У відносинах з такою людиною не заходь занадто далеко, не май з ним спільних дітей і сімейного бізнесу. 7. Нехай у тебе завжди будуть власні гроші. Свої джерела заробітку. Якщо ти сидиш з дітьми, нехай у тебе буде свій рахунок, фінансова подушка про всяк випадок. Обговори це з партнером до того, як опинишся в декреті. Це дуже важливо. Коли діти маленькі, ми максимально залежимо від партнера і вразливі, як ніколи. 8. Не дозволяй, щоб відносини стали єдиним, що є важливим у твоєму житті. Це небезпечна конструкція. Друзі, робота, спорт, захоплення – нехай все це обов’язково буде. Заробляй. Вчися. Якщо відносини коли-небудь зруйнуються – а це трапляється частіше, ніж хотілося б – буде боляче. Але краще, коли руйнується одна вежа, аніж весь замок. 9. Стеж за своїм здоров’ям, дбай про себе, щоб вистачало сил жити. 10. Ніколи не потрапляй у пастку «всі так живуть». Це не правда. І я зроблю все, щоб ти бачила сім’ї, в яких немає насильства і хамства, в яких люди розмовляють один з одним шанобливо, навіть коли дуже зляться. І сама постараюся бути для тебе не гіршим прикладом. 11. Ніколи не потрапляй в пастку «таке тільки у мене, яка ж я дурна, як соромно». Це теж неправда. Невелика біда – опинитися в ситуації насильства. Біда – застрягти в ній надовго, на роки. Тобі не потрібна сім’я за всяку ціну. Не потрібна ідеальна сім’я для суперобкладинки. Тобі потрібно місце, де буде добре, де тебе зможуть підтримати і подбати. Воно може виглядати дуже по-різному (це взагалі необов’язково сім’я). 12. Люди можуть змінюватися. Більш того, вони постійно це роблять. Нас змінюють вік і досвід. Те, що в юності здається безневинним дивацтвом, з роками може виявитися психічною хворобою або просто свинством. Іноді люди поводяться дуже негарно, якщо розуміють, що інша людина від них залежить. Якщо з тобою таке відбулося, не лай себе, що «не розгледіла негідника раніше». Є багато речей, які ми не можемо роздивитись, поки вони заховані глибоко під землею. Дій, див. Пункт 1. 13. Експериментуй, пробуй нове. Нові роботи, нові стрижки, нові види спорту. Нові страви, нові правила в сім’ї. Чим більше нового ти можеш впустити у своє життя, тим впевненіше відчуватимеш себе в стосунках. 14. Поділися цими правилами. Перекажи їх подругам. Не залишайся байдужою, якщо когось кривдять і над кимось знущаються на твоїх очах. Пам’ятай, іноді людям неймовірно боляче і соромно просити допомоги. І все-таки вона їм потрібна. Можливо, ти станеш єдиною, хто помітить чужий біль, і тоді – Ти не перейдеш повз. Автор – Анастасія Рубцова Джерело

Повчальна притча про великі й малі гріхи. Вдумайтесь в ці слова!

Дві жінки прийшли до старця за повчанням. Одна вважала себе великою грішницею. Вона в молодості зрадила чоловікові і, не перестаючи, мучилася. Інша ж, проживши все життя за законом, ні в якому особливому гріху не картала себе і була задоволена собою. Старець розпитав обох жінок про їх життя. Одна зі сльозами зізналася йому в своєму великому гріху. Вона вважала свій гріх настільки великим, що не очікувала за нього вибачення. Інша ж сказала, що не знає за собою ніяких особливих гріхів. Старець сказав першій жінці: – Піди за огорожу, знайди там великий камінь, найбільший з усіх, що ти зможеш підняти, і принеси сюди. А ти, – сказав він тій, яка не знала за собою великих гріхів, – принеси мені дрібних каменів, але стільки, скільки зможеш подужати. Жінки пішли і виконали наказ старця. Одна принесла великий камінь, інша повний мішок дрібних каменів. Старець оглянув камені й сказав: – Тепер знесіть всі ці камені й покладіть на ті самі місця, де ви їх взяли. А потім приходьте до мене. Жінки пішли виконувати наказ старця. Перша легко знайшла те місце, з якого взяла камінь, й поклала його точнісінько так само, як він і лежав. Друга ж ніяк не могла згадати, з якого місця брала який камінь, і, не виконавши наказу, з тим же мішком каміння повернулася до старця. – Те ж буває і з гріхами, – сказав старець. – Ти легко поклала великий і важкий камінь на колишнє місце, тому що пам’ятала, звідки взяла його. Ти пам’ятала свій гріх, несла за нього докори людей і своєї совісті і тому звільнилася від наслідків гріха.Ти ж, – звернувся старець до жінки, яка принесла назад дрібне каміння, – коли грішила дрібними гріхами, не пам’ятала їх, не каялася в них й звикла до життя в гріхах і, засуджуючи гріхи інших, все глибше і глибше занурювалася в свої. Гріхи – як камені. Їх легко підібрати, але тяжко знайти місце, звідки вони були взяті. Покаяння допомогає нам покласти ці “камені” на місце. Джерело

Текст, який варто прочитати кожній людині, поки не стало надто пізно

Через 100 років, наприклад у 2122 році ми всі будемо під землею зі своїми родичами та друзями. Чужі люди будуть жити в наших домівках. Нашою власністю будуть володіти чужинці. Вони навіть не згадають нас. Чи багато з нас думають про батька свого діда? Ми станемо частинкою історії в пам’яті наших поколінь, поки люди не забудуть наші імена та форми. В той час ми усвідомимо, наскільки невихованою та помилковою була мрія отримати все. Ми б попросили ще одне життя, щоб витратити просто на добрі справи, але буде занадто пізно. Сьогодні ми маємо можливість робити добро для себе та інших, єдине, що залишиться назавжди, це наші добрі справи в цьому житті та життя поза межами. У нас ще є час робити добрі справи, поки не пізно. Джерело

Повчальна історія про правильний вибір. Прочитайте і задумайтесь!

Один успішний бізнесмен, мільйонер, власник величезного магазину іграшок вирішив привітати сиріт з Різдвяними святами. Дітей звезли з усіх дитбудинків міста. Коли мільйонер став їх вітати, то дітвора навіть не слухала поздоровлень і побажань свого благодійника. Вони зрозуміли одне: зараз перед ними відкриються двері, і кожен може піти звідси з будь-якою іграшкою. Це може бути лялька або блискучий велосипед … – Діти, тільки пам’ятайте, ви можете взяти щось одне! – хвилювалися вихователі, які знають вдачу своїх підопічних. Нарешті двері відчинилися, потік натхненної дітвори хлинув всередину і розділився між полицями з жаданими скарбами. І тут виявилося, що зробити собі подарунок, навіть при такому багатстві вибору, не так-то просто. Достаток і доступність, обмежені строгим лімітом в один подарунок, багатьох дітей поставили в глухий кут. Вони в розгубленості бігали по магазину, то мнучи в руках величезного ведмедя, то задивляючись на залізницю… А один малюк, худенький хлопчик років шести, так і залишився стояти на порозі магазину, поруч з власником і групою персоналу. – Ну, малюк! Що ж ти стоїш! Біжи, вибери собі подарунок мрії! – схилився бізнесмен до хлопця. – Але я вже вибрав! – несміливо ледь чутно пробурмотів малюк. А потім, зібравшись силами, немов сам дивуючись своїй зухвалості, схопився за простягнуту руку і випалив: – Я вибираю тебе! Розчулений благодійник немов очікував таких слів. Він підняв малюка на руки і притиснув до себе. – Ти зробив правильний вибір! Друзі! Світ, в якому ми постійно метушимося, намагаючись урвати собі якийсь шматок, – той самий магазин іграшок. А Бог – Творець і Власник всього сущого – спостерігає за нашими потугами влаштувати своє життя: купити краще житло … машину … вивчити дітей … смачно поїсти … назбирати грошей .… Звичайно, що це все нам потрібне, бо для того й живемо, але… Мудрий той, хто, залишивши всю цю суєту, підійде до Бога і скаже: «Я вибираю Тебе!». І зовсім не тому, що після цього стаємо спадкоємцями усіх Його благ, а щоб задовольнити потребу в Божій любові, без якої ми, як ті сироти,.. розгублені і безпорадні в цьому жорстокому й несправедливому світі. Джерело

Повчальна притча про страх. Прочитайте, у цих словах стільки мудрості!

В одній притчі розповідається про лева, який відпочивав під деревом. Виходить з лісу олень, а лев його питає: — Ти хто такий? — Я олень. — Записуємо — олень. Завтра прийдеш сюди і я тебе з’їм. Питання є?Олень перелякався і пішов засмучений. Виходить з лісу вовк. Лев питає: — Ти хто такий? — Я вовк. — Записуємо – вовк. Прийдеш післязавтра і я тебе з’їм. Питання є? — Нема, – трясучись від страху відповів вовк і також пішов засмучений. Вибігає заєць. — Ти хто такий? — питає лев. — Я заєць. — Записуємо, — заєць. – Через два дні прийдеш і я тебе з’їм. Питання є? — Є! А можна не приходити? — Можна. Викреслюю – відповів лев. Звичайний людський страх подібний до цього лева, який нас паралізує і ми так само, як перші два звірі ніби попадаємо в ступор і не бачимо виходу. Саме тому Бог постійно й закликає відвернутися від наших страхів, та прийняти Його обітниці, в яких отримуємо безпеку і захист. Джерело

Різдво – особливий день. І подарунки теж особливі …

Жахливу помилку зробила одна жінка під Різдво. Спочатку вона все робила правильно, так вона думала. Одягла чоботи, схожі на солдатські. Шубу і шапку. Сіла за кермо свого джипа і поїхала до однієї дурепи. Корисливої гадини. Розбиратися. Жінку звали Тамара Леонардівна. У неї був єдиний син, вона його пізно народила, для себе. І так удвох із сином прожила тридцять років. Сина вона шалено любила. Заради нього і жила, і з усіх сил працювала. І розбагатіла заради нього. А син познайомився з дівчиною Оленою з гуртожитку. Та ще й з дитиною! Тамара Леонардівна знала людей. Вона знала, що ця дівка, як вона Олену називала, хоче відібрати у неї сина і поживитися майном. Ось і поїхала вона розбиратися з дівкою, дізналася, де та живе. І вирішила цю Олену залякати або підкупити; як вже вийде. Але мусила відірвати змію від свого сина, який перестав слухати маму і тлумачив про одруження. Тамара Леонардівна була схожа на бульдога. Важке обличчя зі складками на щоках. А очі в неї горіли від злості як у собаки Баскервілів. Вона була велика жінка, як пам’ятник Батьківщині… По дорозі Тамара Леонардівна купила кілька яблук і груш. І брязкальце для дитини. Свято все-таки. Треба ж якось почати розмову, вірно? Ми ж не звірі люті, не ягуари! Так що все правильно вона робила. Подзвонила у двері, увійшла, як циклоп, зняла чоботи і шубу. Привітала з прийдешніми святами цю дівку, тільки хотіла почати спіч, і тут побачила в манежі дитину. Біленький такий хлопчик. Петрик його звати, як боязко сказала Олена. Вона стояла і тремтіла від страху. Тому що, повірте, Тамара Леонардівна могла налякати будь-кого! Тамара Леонардівна підійшла до манежу і простягнула малюкові брязкальце. На! І тут малюк раптом залився таким радісним сміхом, що Тамара навіть здригнулася. Малюк схопив ручкою брязкальце і став так кумедно переступати ніжками в шкарпетках, тримаючись однією рукою за борт манежу, – на кшталт якогось танцю. При цьому він махав брязкальцем і не зводив синіх очей з Тамари. І ще радісно верещав, від захвату. Чомусь Тамара Леонардівна вселила малюкові надзвичайний захват! Він став з вереском і реготом тягнути до жінки ручки. Очі стали як щілинки, а рот з двома зубами розтягнувся до вушок … Ось тут Тамара помилку й зробила! Взяла малюка на руки; інстинктивно. А Петрик її міцно-міцно, щосили обійняв. А потім став рукою торкатися обличчя, брязкальцем злегка постукувати по їй лобі і воркувати … Ну, і вона стала воркувати. Стала солодким голоском говорити всякі дурні і безглузді слова: «Хто це такий малесенький? Хто цей маленький? Хто у нас такий солоденький?», – як дура стала. І серце її так солодко-солодко стислося, так гаряче стало в грудях … А Петрик не зводив з неї закоханих очей і щосили прямо чіплявся! Ні за що не хотів до мами. І пахло від Петрика щастям. Любов’ю. Ангелами, – якщо вони пахнуть, то саме так як маленькі дітки … Тай Тамара Леонардівна і сама не хотіла малюка віддавати. Вона б зараз все на світі віддала б за Петрика. До неї прийшла любов. Бах! – і все. І по складкам обличчя текли теплі сльози … Ну, далі і так все зрозуміло. Тамара Леонардівна наказала синові одружуватися! Хоча він наказів не слухав. Але одружився; він же любив Олену і Петрика. Шантажем і обіцянками Тамара Леонардівна заманила молодих жити у свій величезний будинок. Але вона до них не особливо лізла, так що вони добре живуть, мирно. Вся увага Тамари поглинена Петриком. Вони просто не можуть один без одного; у них любов. Вони дуже-дуже люблять один одного. Так одна жінка зробила жахливу помилку. Або мало не зробила? Як знати? І знайшла свій різдвяний подарунок несподівано. Різдво – особливий день. І подарунки теж особливі … © Анна Кир’янова

Я знаю, як рухатися далі, коли нема сил та наснаги. Потрібно тільки…

Всі ми здатні втомлюватися. Іноді здається, що зовсім нема енергії та сили рухатися далі. Та і мова йде не тільки про фізичний стан, але й душевний. Здається, що найкращий вихід – стояти на місці, не звертати увагу на ці негаразди. Хочеться замкнутися у кімнаті або заховатися так, що жодна людина вас не знайде. Ми хочемо побути на самоті. Однак, це не виправить ситуацію. Ця стаття допоможе вам поглянути на таку проблему з іншої сторони. Глибоко вдихніть та видихніть. Прочитайте ці слова.  Часто світ буває несправедливим до нас. Здається, що він навмисне витягує з нас внутрішню силу та енергію. А в обмін нічого не віддає. У серці поступово збільшується тривожне відчуття та втома. Ми не хочемо та не можемо далі продовжувати любити, піклуватися, мріяти. Навіщо? Одного дня в голові промайнула думка – нудна сіра рутина та невизначеність починають керувати життям.  Але декілька днів тому в нас жевріла така шалена енергетика! Ми залюбки ділилися нею з нашими друзями, рідними, колегами по роботі. Сподівалися у відповідь на такий вчинок отримати щасливу посмішку та теплі слова. Однак, поступово та сила кудись зникала. Друг не допоміг у скрутній хвилині, на роботі почалися негаразди, а кохана людина розбила вам серце на тисячі маленьких уламків. І ось ви самі. Не відчуваєте тих емоцій, як колись. Здається, що ви немов той сірник – спершу палали диким вогнем й дарували усім тепло. Але швидко потухли.  Настає дике відчуття самотності та розчарування. Картаєте себе, ненавидите оточення та і світ також. Адже як вони могли так вчинити? Чому в житті настала така сіра смуга? Поступово зникає інтерес до чогось нового та невідомого, а звичні речі вже не приносять вам задоволення. Здається, що улюблене хобі вже не таке цікаве, квіти на підвіконні дратують. Та і на роботу не хочеться ходити. Нема сил та мотивації. Я вас чудово розумію.  Підійдіть до дзеркала. Вдихніть повітря на повні груди. Помалу видихніть назад. Ми не роботи та не машини. Ми живі істоти, які здатні до втоми. Світ – це не ляльковий будинок, не потрібно дивитися на нього крізь рожеві окуляри. Кожен з нас пережив болючу розлуку з коханою людиною, посварився з найкращим другом чи просто зрозумів, що обрав не ту мрію життя. Здається, що ми не люди, а просто оболонка з розбитим серцем всередині. Таких, як ми, сотні. А може й тисячі. Шукаємо затишне та далеке місце, щоб сховатися від всіх проблем та негараздів, хочемо визнати цю поразку. Хочемо ризикнути, але боїмося знову обпектися. На власних очах бачили, як руйнується наш ідеальний світ. Так, ми програли. Але це не означає, що настав кінець.  Звісно, що втома – це нормальний стан. Нам набридає щодня одягати маску та удавати, що все добре. Гляньте, яке у мене щасливе життя. Бувають люди, які хочуть нами маніпулювати чи змусити гратися за їх брудними правилами. Потім ви не впізнаєте себе у дзеркалі. Хто це?  Я знаю, як це – рухатися далі, коли нема сил та наснаги. Здається, що нема далі сенсу робити щось. Навіщо? Хіба від цього мені стане добре? Розумієте, що це була найбільша помилка – дивитися на світ наївним поглядом малої дитини та сподіватися, що він прийме тебе з теплими обіймами. Але спробуйте дати собі другий шанс. Знайдіть у собі маленький вогник духу та поступово створіть з нього велике багаття. Повірте, ви могутня людина, яка здатна поставити цей світ на коліна! Поступово набирайте обертів, загартовуйте дух та рухайтеся далі. Ніхто ніколи не зможе забрати у вас віру в краще. Плекайте її, не бійтеся трудностей – вони тільки загартовують. Але потрібно розуміти, що такі зміни у житті не відбудуться в момент. День за днем йдіть власною дорогою. Гніть свою лінію.  Коли ви втомилися, не потрібно опускати руки. Відпочиньте, знайдіть нове хобі. Можливо, що зміна домашньої обстановки та поїздка на море чи в гори буде саме тим енерджайзером для вашої душі? Буває, що кращі речі чекають нас поза зоною комфорту. Можливо, варто спробувати щось екстремальне?  Головне – рухатися далі. Не поспішайте, адже можна спіткнутися та боляче впасти. Ми ростемо як ззовні, так і в середині. Щодня змінюємо себе та здатні змінити й цей світ.  Не забувайте про відпочинок. Дайте відпочити своїй душі від метушні та негараздів.  Джерело

Прикинься дурнем і не сперечайся з дурнями: поради Омара Хайяма

Напевно, ви чули фразу: «Яка розкіш — бути собою», тобто робити те, що тобі хочеться, не робити те, до чого не лежить душа, спілкуватися саме з тими людьми, з ким немає конфліктів та морального дискомфорту, говорити те, що думаєш, мати власну думку. Якщо ти все це можеш собі дозволити, значить, ти цілісна особистість з багатим внутрішнім світом, позбавлена забобонів і на тебе не тисне громадська думка. Не треба нікому підтакувати і прикидатися тим, ким ти не є. Ось тільки східна філософія вчить іншого. Китайці кажуть: «Не кажи, якщо це не змінить тишу на краще». Або ось що говорив Брюс Лі: «Будь водою Друг Мій. Спустоши свій розум. Стань аморфною, безформною як вода. Коли воду наливають у чашку, вона стає чашкою. Серед моїх знайомих є ті, хто вважає, що «не варто прогинатися під мінливий світ, якось він прогнеться під нас». Але, аналізуючи вчинки людей та наслідки, я дійшла висновку, що гнути свою лінію не вигідно. У 90% випадків ця лінія ламається, кришиться, а людина залишається ні з чим. Одна моя знайома заявила, вийшовши заміж, що вона тепер господиня будинку і батьки нареченого приходитиму тільки тоді, коли вона дозволить. Сучасні психологи так і радять: не ховайте голову в пісок, потім буде пізно. Домовляйтесь про все на березі. Відразу заявляйте про свої інтереси. Ну і що? Розлучилася за рік. Інша дівчина активно кивала головою на співбесіді, коли їй говорили, що на цій позиції буде багато переробок, що потрібно постійно бути на зв’язку, викликати в офіс можуть будь-якої миті. Вона вдала, що на все згодна. А потім почала працювати на своїх умовах. Ішла о 6-й вечора додому і у вихідні вимикала телефон. Компанія розлучилася з нею за два місяці. Дивлюся на спосіб життя, на поведінку тих, хто живе добре, має повагу інших та затребуваний. І що бачу? Людина ніколи не висловлюється різко, не дає жодних оцінок, не випинає власну думку, дозволяючи близьким жити так, як вони вважають за потрібне. Мудра людина чудово розуміє, що похвала відкриває будь-які двері, а критика та гнів закривають їх на десять замків. Вона розуміє, що може бути не права, хоч і переконана у своїй правоті, розуміє, що інші можуть щось знати краще, ніж вона. Вона не носить за пазухою поради на всі випадки життя, а знизує плечима і каже: «Якби знати, як жити…» Вона інтуїтивно відчуває, що життя занадто мінливе і непередбачуване, і на своїй категоричності далеко не поїдеш. Мудрий чоловік не гне під себе оточуючих, не намагається їх переробити, відкрити їм очі на правду, він шукає однодумців, своє довкілля. Ось вам ще один приклад. Дві жінки ходили в магазин біля будинку, за касою – скривджена життям жінка. Постійно хамить. Перша пані подумала-подумала, і стала ходити в інший магазин, а друга ходить туди ж, але незмінно скандалить: «Нехай багато нервів моїх піде, але я навчу цих людей працювати!» – каже вона. Є одна жартівлива фраза: “Миші кололися, плакали, але продовжували гризти кактус”. Так і люди часом гризуть те, що їм зовсім не до зубів. Пробивають головою цегляну стіну, не помічаючи двері поряд. Про дипломатичність, яку багато хто вважає за лицемірство, і пише Омар Хайям: О мудрець, якщо той чи цей дурень Називає світанком північний морок. Прикинься дурнем і не сперечайся з дурнями. Кожен, хто не дурень, є вільнодумцем і ворогом. *** У цьому світі дурнів, негідників, торгашів Вуха, мудрий, заткни, рот надійно заший, Повіки щільно замруж — хоч трохи подумай Про збереження очей, язика та вух! *** У цьому світі на кожному кроці пастка, Я з власної волі не прожив і дня. Без мене в небесах приймають рішення А потім бунтарем називають мене! *** Хоч і не нове, я нагадаю знову: Перед обличчям і друга та ворога, Ти – пан невимовного слова, А сказаного слова – ти слуга. Джерело

“Чай не п’ю і вам не раджу”. 12 правил здоров’я від доктора Неумивакіна

У 2018 році від нас пішов легендарний радянський лікар Іван Павлович Неумивакін, який був автором відомої методики оздоровлення космонавтів. В останні роки чоловік багато працював над унікальним «рецептом» очищення організму від забруднень навколишнього середовища і від неправильного харчування. Загалом, Іван Неумивакін підкреслив, що є багато способів привести своє здоров’я в порядок без шкідливих ліків. 1. Менше їжте. Потроху зменшуйте свої порції, панове – це перший і найголовніший крок до оздоровлення. Таким чином ви також позбавитеся від зашлакованості і поліпшите травлення. Переїдати – дуже шкідливо. 2. Потрібно пережовувати їжу. Не їжте в гніві, в поспіху і під час перегляду телевізора. Виділіть прийому їжі достатньо часу, ретельно пережовуючи кожен шматочок. Також він не рекомендував змішувати вуглеводи з білками, а розділяти їх на два прийоми їжі. 3. Відпочивайте. Відпочиньте хоча б двадцять хвилин після їжі. Не поспішайте працювати, або бігти по справах – дайте шлунку виконати першу і найважчу роботу. 4. Вечеряйте не пізніше 19.00. Якщо ви не будете хапатися за двері холодильника після 19.00 – зникнуть не тільки проблеми зі здоров’ям, але і з зайвою вагою. 5. Пийте воду за 10-15 хвилин до прийому їжі. Однак не можна пити 2 години вже після їжі – це стосується не тільки води, але і різних напоїв. Чоловік вважав, що це допоможе налагодити травні процеси. «Чай не п’ю, і вам раджу» – говорив професор Неумивакін. В день потрібно випивати близько 2 літрів води. Почніть з малого, поступово збільшуючи кількість, якщо ви не звикли. 6. Не їжте їжу з пилу-жару. Зачекайте, коли трохи охолоне. Це шкідливо. Також це відноситься і до гарячих напоїв. Теплий – ось кращий варіант. 7. Раз на тиждень потрібно робити розвантажувальний день. Тут ви можете вибирати самі, або поекспериментувати. Найкращі: фруктовий, соковий день, кефірний або овочевий. Розвантажувальні дні оновлюють захисні сили організму. 8. Присідайте і займайтеся спортом. Доктор Неумивакфн радить присідати – причому всім, кому не протипоказана така вправа. Якщо ви ще й будете багато ходити (ніяких ліфтів), ваша фізична форма прийде в норму. 9. Якщо не хочете – не їжте. Якщо ви не зголодніли, не варто в себе нічого «пхати». Організм не помийна яма – у всьому потрібна міра. 10. Не робіть іншим людям того, чого не побажали б собі. Можливо, прямого відношення до здоров’я це не має, проте врахуйте, що, якщо людина слабка і немічна духовно, її фізичний стан також починає страждати. 11. Якщо у вас висока температура під час хвороби, потрібно багато пити. Якщо у вас немає такого бажання, можете навіть відмовитися від їжі (на час). Тоді одужання настане дуже швидко. 12. Пийте натщесерце воду з дрібкою солі. Це позбавить вас від застою в жовчному міхурі і допоможе організму весь день активно працювати. Самодисципліна – це те, що допоможе вам слідувати всім цим правилам, вважав Іван Павлович. Вони прості і зрозумілі. Джерело

По- справжньому любить тебе той, хто молиться за тебе Богу і я не знаю іншої, більш чистішої любові…

Я зрозуміла, що найсильніші слова любові це слова сказані тихенько від душі: «Я буду тебе берегти, як Божий дар. Берегти, як скарб.» Саме вони і виткані з любові, у яких і є весь сенс життя. По- справжньому любить тебе той, хто молиться за тебе Богу і я не знаю іншої, більш чистішої любові. Так. Саме так. «Я буду тебе берегти.» Напевно, я хотіла б почути саме цю фразу. Не «я люблю тебе», не «ти мені потрібна» та інше, а саме те, що мене будуть берегти. Не топтатися на моїх почуттях, не заганяти мене в безвихідь проблем, не відвертатися, коли мені необхідна підтримка, коли мене потрібно обійняти і сказати, що все буде добре. Я потребую відчувати себе в безпеці. Щоб у мене була стіна, через яку до мене не зміг би підібратися непотрібний набрід. Бережуть найдорожче. І я хочу бути саме тим найдорожчим. А ще я зрозуміла, що є люди, у яких стільки закладено любові Богом, що ніщо не здатне її знищити. Ані біль від втрат, ані зради близьких, не можуть змусити їхні серця зачерствіти. І справжня сила людини зовсім не в стійкості перед невзгодами, зовсім не в прагненні досягнути своєї мети або здатності постояти за себе. Справжня сила в умінні прощати, берегти й залишати своє серце люблячим. Наша справжня сила тільки в ній, у любові. І все. Аліна Єрмолаєва, «Відвоюй мене в Небес…» Переклад: Чаювання поза часом Джерело