Чому професор Сідні Енгельберг один із найкращих у світі?

Один німецький професор права завалив весь курс на письмовому іспиті таким завданням: Вирішити халепу двох сусідів: гілки яблунь в саду одного нависали над клумбами з тюльпанами іншого, і яблука, падаючи, ламали тендітні квіткові стебла.Одна частина студентів встала на сторону любителя тюльпанів, інша захищала садівника. Всі разом блиснули глибокими знаннями тонкощів головоломного німецького законодавства. А в результаті з’ясувалося: яблука падають восени, а тюльпани цвітуть навесні. Виходить, ситуація, сконструйована гадом-професором, в житті ні за що не трапиться. На всі протести професор реагував холодно: здоровий глузд треба включати, перш ніж згадувати статті і параграфи. (c) Джерело

Народився Рєпін у Харківській губернії і прожив на українських землях 20 років. Саме тут спочатку опанував акварель, а потім долучився до місцевої іконописної школи. Талант був очевидний, тож сім’я вирішує відправити сина до легендарної Академії мистецтв у Петербурзі. Так юнак з провінції стає її кращим випускником. Після мандрів старою Європою, його тягне у рідне містечко Чугуїв. Тут пише портрети селян і ескізи для майбутніх робіт. Протягом усього життя Рєпін постійно повертатиметься до українських мотивів. Це й вечорниці, українські жінки і козаки. Останні прославлять художника особливо, а саме робота “Запорожці пишуть лист турецькому султану”. Задум з’явився у 34 роки, а реалізувати вдалось тільки у 47. Художник ретельно підійшов до справи – вивчав козацьку зброю і одяг, постійно радився з українським істориком Яворницьким і ще довше шукав моделей. Вони тут непрості. Картину придбав імператор Олександр III за 35 тисяч рублів – просто гігантську суму. Українські сліди бачимо й в іншій культовій роботі “Не чекали”. Якщо придивитися до картин на стіні, то помітимо портрет Шевченка. Рєпін любив вірші українського кобзаря. Коли вперше з’явилася ідея поставити йому в Києві пам’ятник, Рєпін запропонував одразу 4 проекти, плюс намалював його портрет. Образ самого художника доповнювали його численні дивацтва. На вході до його дому висіла табличка “Прислуги немає. Знімайте пальта і калоші самі.” Посеред їдальні стояв круглий стіл з рухомою серцевиною, так щоб гості самостійно брали собі добавку, а не просили їм щось подати. А ще, будь-якої пори року художник спав при відчинених вікнах. У період лютих морозів прокидався з інеєм на ковдрі, але спокійно струшував його і бадьоро брався до роботи. Не менше дивувала людей і скромність художника. Попри всі схвальні відгуки й величезні гонорари, сам Рєпін називав себе працелюбною посередністю. В останні роки життя, коли художник вже жив у Фінляндії, він знову звернувся до теми України та запорозьких козаків. Джерело

У одній ситуації люди діють по-різному. Особливо це стосується складнощів як на роботі, так і в особистих стосунках. Є думка, що людям із різними поглядами на життя та різною поведінкою разом легше впоратися з труднощами та залишитися парою, ніж людям схожим. Є думка, що найщасливіша пара – це логік плюс емоціонал. Звичайно, у такій справі свідомо правильних чи неправильних варіантів немає, і кожен сам вирішує, кого любити. Два логіки чи два емоціонали можуть щасливо прожити все життя. Але логіку легше ужитися і зберегти стосунки з емоціоналом саме тому, що вони різні, у них два різні підходи до однієї й тієї ж проблеми. Наприклад: 1. Логік враховує факти. Емоціонал враховує почуття На початку стосунків логік враховує реальні факти: соціальний статус, фінансові можливості, свій вільний час і чи потребує він зараз відносин. Емоціонал враховує почуття. Навіть якщо всі об’єктивні факти проти стосунків, емоціонал, якщо вже закохався, заради майбутнього щастя піде на все. 2. Логік помічає зовнішні ознаки розладу. Емоціонал просто бачить, що розлад настав Логік розуміє, що стосунки розладналися, коли бачить конкретні докази на кшталт флірту партнера з іншим або повідомлення від сторонньої людини «Цілую, зайчик». Емоціонал помічає зміни у міміці та тоні голосу. Він просто відчуває, що все погано, без жодних доказів. Саме емоціонал зазвичай першим вказує на те, що у стосунках пішла тріщина. 3. Логік насамперед зауважує погане. Емоціонал помічає гарне У всіх пар бувають важкі часи. Але якщо обидва партнери бачать лише погане, дуже важко. Коли логік здався і бачить одні недоліки, емоціонал починає шукати хороше — ті самі причини, через які вони повинні залишитися разом. Шанси зберегти стосунки у пари «логік-емоціонал» набагато вищі. Коли справа ще не дійшла до відвертого конфлікту, емоціонал тримається за них усіма силами. 4. Для логіка конфлікт – природна частина стосунків. Для емоціонала – катастрофа Логік визнає, що конфлікт це проблема, яку треба вирішити.А для емоціонала конфлікт – це катастрофа; він страждатиме і боятиметься, поки знову не встановиться гармонія. Причому задля досягнення гармонії всі засоби хороші. Логік вирішує конфлікти, емоційний бік від них. Тому за жорстких розбіжностей логік здатний зробити для збереження стосунків більше. 5. Логік вирішує проблеми. Емоціонал чекає, доки логік їх вирішить Якщо логік усвідомив проблему, він діє — дарує квіти, пече смачну піцу та робить компліменти. Емоціонал навіть не намагається щось виправити, поки неприємне почуття страху та образи саме не пройде. Тому одна людина завжди дарує подарунки, а інша приймає. 6. Логік хоче відповідати. Емоціонал просто хоче бути коханим Логік згоден відповідати — йому комфортно, коли контроль у його руках. Він відчуває себе хранителем стосунків. Емоціонал чудово приймає турботу. Він втрачається, якщо не отримує уваги і любові, яких потребує. 7. Логік хоче зрозуміти чому це відбувається. Емоціонал хоче зрозуміти, чому це відбувається з ним За конфлікту логік хоче точно знати, що сталося. Йому потрібна вичерпна відповідь на питання, чому стосунки не складаються. У партнера є інший? Чи секс не дуже добрий? Емоціонал без кінця думатиме, що не так з ним. Він хоче знати, що він зробив, що партнер від нього відвернувся. Йому важливіше визначити, яка його вина. Логік під загрозою розриву намагатиметься налагодити діалог і, швидше за все, налагодить, а емоціонал віддасть перевагу копирсатися в собі. 8. Логік шукає правди. Емоціонал згоден заплющувати очі, якщо потрібно Логік чесний не лише з іншими, а й із собою. Якщо він розуміє, що винен, то визнає помилку. Емоціонал не завжди хоче знати правду. Для нього іноді краще солодка брехня. Заради відносин він здатний збрехати і сам. Так, люди різні, і рецепт щастя не існує. Але, можливо, у ситуації, коли два логіки вирішать, що разом їм робити нічого, а два емоціонали вщент посваряться, логік і емоціонал зуміють зібрати уламки і склеїти розбиту вазу. Іноді важкі часи просто треба пережити, і парі з різними поглядами на речі та різною поведінкою зробити це буває легше. А як Ви вважаєте? Чи правильне це твердження? Джерело

Ілон Маск став найбагатшою людиною на планеті, його загальні статки перевищили 185 мільярдів доларів. Це сталося після того, як вартість акцій його автомобільної компанії Tesla в черговий раз зросла під час торгів у четвер. З 2017 року перший рядок у рейтингу найбагатших людей світу займав засновник Amazon Джеф Безос. У чому ж секрет успіху Ілона Маска? Кілька років тому кореспондент ВВС Джастін Роулатт майже годину обговорював це з ним самим. У світлі його останніх успіхів ми вирішили знову звернутися до того інтерв’ю. Ось його принципи успіху в справах. 1. Річ не в грошах Це ключовий пункт в поглядах Маска на ведення бізнесу. Під час інтерв’ю у 2014 році він зізнався ВВС, що не знає розміру своїх статків. “Це ж не мішок з грошима, – говорив він. – Просто у мене є певні частки у Tesla, SpaceX, SolarCity, а ринок оцінює їхню вартість”. Він нічого не має проти прагнення до багатства, якщо воно носить “етичний і пристойний” характер, але стверджує, що ним рухає щось інше. І такий підхід виразно себе виправдовує. Статки Маска, який був прообразом Залізної людини (Тоні Старка) в однойменних фільмах, оцінювалися у 10 млрд доларів, коли ми розмовляли в 2014 році. Зараз вони перевищили 185 млрд. Особливо гарні показники має його компанія-виробник електромобілів Tesla. У 2020 році її акції подорожчали на 700%, а капіталізація перевищила 600 млрд доларів. За ці гроші можна купити такі автомобільні компанії, як Ford, General Motors, BMW, Volkswagen, Fiat Chrysler – і ще залишиться на Ferrari. Але Маск, якому в цьому році виповниться 50 років, не планує помирати багатим. Він говорив, що розраховує витратити більшу частину своїх грошей на створення бази на Марсі, і не здивується, якщо на цей проєкт підуть усі кошти. Насправді цілком можливо, що він, подібно до Білла Гейтса, не захоче, щоб його гроші лежали мертвим вантажем у банку. І захоче використовувати їх для чогось доброго і цікавого. 2. Слідуйте за тим, що вас захоплює Та сама база на Марсі багато в чому пояснює, що саме Маск вважає ключем до успіху. “Хочеться, щоб в майбутньому все було краще, – сказав він кореспонденту ВВС. – Хочеться, щоб з’явилися нові й захопливі речі, завдяки яким наше життя покращиться”. Візьміть, наприклад, SpaceX. Маск розповів нам, що створив цю компанію, оскільки його розчаровувала недостатня масштабність американської космічної програми. “Я продовжував чекати, що ми вирушимо за межі Землі, відправимо людину на Марс, створимо місячну базу. І польоти на орбіту стануть частішими”, – говорив бізнесмен. Цього не сталося, і тоді Маску спала на думку ідея “Місії марсіанського оазису”, завданням якої мала стати відправка на Марс невеликої оранжереї. Він сподівався, що цей проєкт допоможе повернути інтерес до теми космічних досліджень і переконати американський уряд збільшити фінансування НАСА. Поки Маск намагався реалізувати свій задум, він зрозумів, що головна проблема – це “не відсутність бажання, а відсутність способів”. Виявилося, що космічні технології коштують набагато дорожче, ніж могли б. І – вуаля! На світ народився бізнес зі створення найдешевших у світі космічних ракет. І ось що тут найголовніше: в його основі лежав не намір заробити, а бажання відправити людину на Марс. Маск розповів ВВС, що вважає себе скоріше інженером, аніж інвестором. Він зізнається, що його головна мотивація в роботі – пристрасть до вирішення технічних завдань. І саме це, а не кількість доларів у банку, є для нього мірилом успіху. Він знає, що всі перешкоди, які доводиться долати його компаніям, допомагають усім іншим в індустрії вирішувати ті ж проблеми. І це завжди працює. Саме тому незадовго до нашої зустрічі Маск оголосив, що відкриває для загального використання патенти Tesla – таким чином він сподівався прискорити розробку електромобілів по всьому світу. 3. Не бійтеся ставити масштабні завдання Одна з найбільш незвичайних особливостей компаній Маска – це те, наскільки зухвалі завдання вони вирішують. Він хоче зробити революцію в автомобільній індустрії, колонізувати Марс, побудувати супершвидкісні поїзди, які будуть пересуватися по вакуумних тунелях, інтегрувати штучний інтелект з мозком людини і перевернути індустрію сонячної енергії та виробництва батарей. В цьому немає якоїсь однієї загальної лінії. Усі ці проєкти – рівно ті самі футуристичні фантазії, які можна було знайти в дитячих журналах, що видавалися на початку 1980-х років. Досить сказати, що його бізнес із будівництва тунелів називається “The Boring Company” (що можна перекласти як “нудна компанія”, хоча слово “boring” також означає “буріння”). Маск і не приховує, що його багато в чому надихають книги і фільми, якими він захоплювався, коли ріс у ПАР. І це приводить нас до третьої поради Ілона Маска – не стримуйте своїх амбіцій. Він вважає, що нездатність реалізувати масштабні завдання буквально вбудована у більшість наявних нині компаній. Дуже багато бізнесменів вважають за краще рухатися крихітними кроками, каже Маск. “Якщо ви керуєте великою компанією і хочете домогтися незначних змін на краще, а у вас щось не виходить або затягується, ніхто вас не стане звинувачувати”, – сказав Маск. Наприклад, можна сказати – я тут ні до чого, це все постачальники. Але якщо ви ставите дійсно масштабні завдання – і з ними не справляєтеся, вас точно звільнять, запевняє Маск. Саме тому, продовжує він, більшість компаній дуже повільно змінюють на краще свої продукти – і не наважуються думати про щось зовсім нове. Тому він радить зосередити свої зусилля “на чомусь дійсно важливому”. В особистому рейтингу речей, які по-справжньому важливі для Маска, можна виділити дві. По-перше, він хоче прискорити відхід людства від органічного палива. Ось що він говорить з цього приводу: “Ми користуємося запасами газу і нафти, витягуємо все це на світло, хоча воно перебувало під землею з Кембрійського періоду. Якщо якась субстанція не бачила світла з моменту, коли найскладнішим організмом на Землі була губка, то потрібно задатися питанням, наскільки мудро її піднімати зараз”. І по-друге, він має намір забезпечити довгострокове виживання людства за допомогою колонізації Марса і “перетворення людства на мультипланетарний вид”. Як ми вже говорили, потрібно ставити дійсно масштабні завдання. 4. Не бійтеся ризикувати Тут усе очевидно. Щоб досягти успіху, потрібно бути готовим до ризику, але Маска це стосується навіть більшою мірою, ніж більшості його колег. До 2002 року він продав частки у своїх перших двох проєктах – інтернет-путівнику по містах Zip2 і компанії PayPal, що здійснює онлайн-платежі. Тоді йому тільки виповнилося 30 років, а на його рахунках було майже 200 млн доларів. Маск каже, що планував використовувати половину своїх статків для бізнесу, а другу половину – приберегти. Але все вийшло трохи інакше. Коли ми зустрічалися, у Маска якраз закінчився найважчий період його бізнес-життя: його нові компанії переживали безліч складнощів зростання. Перші три запуски SpaceX закінчилися невдачею, а Tesla переслідували різні проблеми при проєктуванні, на виробництві і в стосунках з постачальниками. А потім почалася фінансова криза. У Маска був дуже непростий вибір. “Я міг залишити собі гроші – і тоді мої компанії напевно не вижили б. Або інвестувати те, що у мене було, і тоді міг з’явитися якийсь шанс”, – розповідає він. Маск вирішив розлучитися з грошима. У якийсь момент у нього було настільки багато боргів, що йому довелося позичати гроші у друзів, просто щоб оплачувати свої особисті повсякденні витрати, зізнався він ВВС. Але чи лякала його перспектива стати банкрутом? Він стверджує, що не лякала: “Можливо, моїм дітям довелося б піти в державну школу. Теж мені, велика справа! Я сам ходив у державну школу”. 5. Не зважайте на критику Що його дійсно засмучувало – це радість, яку багато експертів і оглядачів відчували після його невдач. “Ліберальна зловтіха була просто вражаюча, – каже Маск. – Дуже багато блогерів постійно вели хроніку смерті “Тесли”. На питання кореспондента ВВС про те, що багато хто бачив у його амбіціях самовпевненість і зарозумілість, бізнесмен відповів так: “Самовпевнено було б обіцяти, що ми це точно зробимо. А ми говорили, що хочемо чогось добитися і докладемо для цього усіх можливих зусиль”. І це – ключ до наступної бізнес-поради Ілона Маска – не слухайте тих, хто вас критикує. Маск зізнався в інтерв’ю ВВС, що на момент створення SpaceX або Tesla він не вірив, що ці компанії коли-небудь почнуть приносити прибуток. І ніхто інший теж у це не вірив. Але Маск не звернув уваги на апокаліптичні прогнози і все одно пішов уперед. Чому він це зробив? Згадаймо, що йдеться про людину, яка судить про успіх не за кількістю зароблених грошей, а за кількістю важливих проблем, які вдалося вирішити в процесі. Подумайте, наскільки це дозволяє розкріпачити розум. Він не турбується, що хтось вважатиме його ідіотом, оскільки його фінансовий розрахунок не виправдався. Для нього по-справжньому цінна тільки реалізація важливих ідей. В результаті приймати рішення стає набагато простіше, тому що можна приділяти увагу тільки тому, що дійсно важливо. І ринок, судячи з усього, приймає його роботу на ура. У жовтні минулого року інвестиційний банк Morgan Stanley оцінив SpaceX у 100 млн доларів. Компанія змінила правила гри на ринку космічних польотів, але Маск найбільше гордий тим, що їй вдалося вдихнути нове життя в американську космічну програму. У 2020 році космічні кораблі Маска Crew Dragon відправили на Міжнародну космічну станцію шість астронавтів. Це були перші подібні запуски, здійснені з американської території, з 2011 року, коли закінчилася програма польоту “шатлів”. 6. Отримуйте задоволення Якщо ви будете дотримуватися цих порад, то за наявності певної удачі теж зможете стати неймовірно знаменитим і багатим. І тоді можна трохи розслабитися. Загальновідомо, що Маск – трудоголік, він хвалиться, що працює 120 годин на тиждень над підтриманням виробництва автомобіля Tesla Model 3. Але після нашої зустрічі у нього, ймовірно, з’явилося більше часу для того, щоб отримувати більше задоволення від життя. Він ставав героєм численних скандалів: на нього подавали до суду за наклеп, він вживав легкі наркотики в прямому ефірі і не раз писав м’яко кажучи неоднозначні пости в соціальних мережах. У 2018 році проти нього ополчився американський фінансовий регулятор, оскільки він заявив у Twitter, що планує вивести Tesla з ринку і зробити її приватною корпорацією. А коли пандемія Covid-19 призвела до закриття заводу Tesla в Сан-Франциско, він став публічно протестувати проти карантинних обмежень. У своєму Twitter він назвав паніку через коронавірус “дурістю”, а рекомендації не залишати свої будинки “примусовим позбавленням волі”, описуючи їх як “фашистські” і такі, що порушують конституційні права. Влітку він оголосив про плани позбутися від усього, що у нього є, оскільки майно його “обтяжує”. А через кілька днів після цього Маск порадував Twitter новиною, що його новонародженого сина зватимуть “X Æ A-12 Маск”. Втім, схоже, що подібна непередбачувана поведінка не заважає бізнесу Ілона Маска, і його амбіції зараз високі, як завжди. У вересні Маск пообіцяв, що протягом трьох років виведе на ринок “чарівну” машину вартістю 25 тис. доларів, а всі нові автомобілі виробництва Tesla будуть їздити на повному автопілоті. А минулий рік закінчився для Маска справжнім яскравим спалахом, коли в грудні SpaceX випробувала свою нову ракету Starship, на якій планують відправляти людей на Марс. Гігантська ракета вибухнула під час посадки після шести хвилин успішного польоту. Ілон Маск назвав ці випробування “приголомшливим” успіхом. Джерело

В чому різниця між справжньою леді та звичайною жінкою або між істинним джентльменом і просто чоловіком? Виявляється, вся відмінність в маленькій монеті, за якою криється глибокий сенс, вважає психолог Ганна Кір’янова. Нас в Тутка вразив цей текст, оскільки він дає просту і зрозумілу відповідь на питання, чому краще заплатити за себе, ніж прагнути отримати щось безкоштовно. Є жінки і чоловіки. А є леді та джентльмени. Спочатку так аристократів називали, у Вікторіанську епоху. А потім так стали називати вихованих, освічених людей, які мають почуття власної гідності та визнають його в інших. Поважають себе і поважають інших. А різниця між чоловіком і джентльменом та між леді й жінкою – всього один пенс. Дрібна монета. Хоча не в монеті справа, звичайно. Одна письменниця дуже давно приїхала в Лондон. І побачила, вибачте, громадський туалет – будівля, що стоїть окремо з двома входами. Над кожними дверима був напис: «Вхід для жінок безкоштовний. Для леді – один пенс», «Вхід для чоловіків безкоштовний. Для джентльменів – один пенс». Доки здивована письменниця роздумувала про відмінність леді від жінок, до неї підійшов поліцейський і делікатно запитав, чи не дати їй пенс. Може, у неї проблема з дрібними, тоді він готовий зробити послугу леді, як істинний джентльмен. Ось вже дійсно, дивні вони, ці манірні англійці. Але в цій історії є глибокий сенс: леді та джентльмени завжди платять за себе. Не біжать, штовхаючи інших ліктями, щоб схопити щось задарма, навіть якщо можна це зробити. Не користуються безкоштовним, якщо в змозі заплатити. І завжди дякують за послугу, нехай навіть ніхто не вимагає вдячності. Вони не звикли користуватися “халявою”, істинні леді та джентльмени. Не тому, що їх змушують платити. А тому, що плата за послугу або за річ дозволяє зберегти почуття власної гідності. Самоповага. Іноді всього лише пенс треба віддати. Але одні не платять навіть дрібну монетку. А інші вважають своїм обов’язком заплатити за себе. Віддячити, розрахуватися, дотриматися негласних правил, навіть якщо це ніхто не побачить і не оцінить. Та ще делікатно допоможуть тому, хто опинився в скрутному становищі. Бути чоловіком або жінкою можуть всі. Ніяких зусиль зазвичай докладати не потрібно. А ось бути леді або джентльменом не всі можуть. Хоча різниця іноді в дрібній монеті, яку можна віддати. А можна зберегти чи просто забути заплатити. Але з цієї копійки розпочинається наша самооцінка. Самоповага і повага до інших людей… Є один простий спосіб підняти самооцінку – заплатити, якщо можеш заплатити. Віддячити, якщо можеш віддячити. Навіть якщо плати і вдячності не вимагають і не чекають. Леді та джентльмени завжди платять за себе. Джерело

Один директор школи відправляв цей лист кожному вчителю, якого брав на роботу… “Шановний учителю! Я пережив концтабір, мої очі бачили те, що не повинна бачити жодна людина: Як вчені інженери будують газові камери; Як кваліфіковані лікарі отруюють дітей; як навчені медсестри вбиють немовлят; як випускники вищих навчальних закладів розстрілюють і спалюють дітей і жінок; Тому я не довіряю освіті. Я прошу вас: допомагайте учням ставати людьми. Ваші зусилля ніколи не повинні привести до появи вчених чудовиськ, тренованих психоватів, освічених Ейхманів. Читання, письмо, математися важливі лише тоді, коли допомагають нашим дітям стати більш ЛЮДЯНИМИ”. Джерело

Один старець розповів: чому вхід до раю безкоштовний, а до пекла платний. Цю історію було почуто в одного старого чоловіка. Один чоловік почув, що говорять, що до раю потрапляють безкоштовно, а до пекла треба заплатити й іноді ціна є дуже високою. Чоловік був у нерозумінні, як це можливо. Тоді старець розказав чоловікові, що жар дуже дорого коштує. Ті, хто полюбляє грати в азартні ігри, вживає алкоголь, наркотики – платять дорого. А щоб потрапити до раю – треба молитися й це нічого не коштує, дотримуватися посту теж безоплатно, тримаєш віру у Господа – безкоштовно. Можна відмовитись від різноманітних спокус та гріхів, полюбити Господа – коштує безкоштовно. Тому, нащо давати плату за пекло? До раю потрапити можна безкоштовно. Джерело

— Мамо, ну, будь ласка, розкажи мою найулюбленішу казку. — Артуре, тобі вже виповнилося 14 і ти став вищий за мене зростом. Ну навіщо тобі потрібна казка? — Ну розкажи. Я хочу її запам’ятати, щоб в майбутньому розповісти своїм дітям. — Гаразд, слухай. Десь далеко-далеко, високо-високо на невеликій перині хмари сиділи маленькі дітлахи. Вони були різні і несхожі один на одного. Серед них були блондини і брюнети, хлопчики й дівчатка, азіати і навіть африканці. Кожен день у них були свої улюблені ігри. Вони дивилися мультики, їли найсмачніші небесні солодощі, а також стрибали з однієї хмари на іншу. Іноді в перегляді мультфільмів виникала пауза, де йшла дивовижна реклама ймовірних батьків. На великому екрані демонстрували знімки мам і татів, а також давали коротку інформацію. Наприклад, ось так: «Хочемо познайомити вас з Дженні і Джоном, які проживають в штаті Флорида, США. Дженні виповнилося 26 років і вона отримала ступінь бакалавра з історії. Дівчина дуже розумна і любить готувати, а також захоплюється спортом. Її найулюбленіший фільм — «Жінка кішка», а ще їй подобаються вірші. Джону 26 років і він працює тренером в шкільній команді з футболу. Він дуже добрий чоловік і не любить сидіти на одному місці. Пара разом із часів школи. Вони хочуть хлопчика, але будуть радіти і активній дівчинці. Якщо у вас бевкає серце, то просимо пройти на рожеву хмарку через півгодини. Були немовлята, у яких бевкало серце і вони відразу ж відправлялися на рожеву хмару. Там на них чекав невидимий володар крил. Малюки підписували папір, що самостійно зробили вибір батьків і ніхто з Канцелярії з видачі земних батьків їх не примушував і не впливав на їх рішення. Потім невидимий цілував немовлят і вирушав на Землю до тих людей, яких вибрав… І так кожен день… Часом немовлята досить швидко знаходили собі батьків, але бували й такі, хто досить довгий час очікував на хмарі появи саме своєї сім’ї … Про одного з таких немовлят я і хочу розповісти. На одній з хмар сидів симпатичний, милий шатен з дивовижними зеленими очима. В реєстрації немовлят він був вказаний як Ведмедик… Він хотів з’явитися на світ і з завмиранням серця переглядав кожну рекламу з новими батьками. Він розглянув вже безліч пар, але серце його продовжувало мовчати. Немовлята з’являлися на хмарі і знаходили своїх батьків, а цей так і продовжував сидіти в очікуванні дива … Одного разу невидимий підійшов до Ведмедика і поцікавився: «Ну, ось що тобі не подобається? Такі хороші батьки з’являються останнім часом, а ти все сидиш. Ти дуже милий малюк і будь-яка сім’я буде рада тебе отримати». Але малюк лише сумно сказав: «Вони всі дуже хороші, але ніяк не мої. Серце то мовчить». Невидимий у відповідь погладив малюка по голові і пішов… Ведмедик віддавався мріям про сім’ю, яка буде жити в Італії. Десь на березі моря. У старовинній родині, з красивим замком і старшим братом. Малюк закривав очі і чув голос майбутньої матері, яка буде кликати його: «Карліто, вистачить ховатися, пішли вечеряти». А Ведмедик буде продовжувати свої ігри і ховатися в заростях виноградника. Невідомо, скільки б ще малюк віддавався мріям, але тут знову з’явилася реклама… Малюк глянув на екран і почав прислухатися. Приємний голос озвучував інформацію про нових батьків: «Це Роман і його дружина Ксенія. Чоловікові 26 років, він блондин з нордичним характером. Закінчив юридичний факультет і працювати юристом. Любить екстремальні розваги. Ксенії 24 роки, працює адвокатом. Вельми навіжена натура, абсолютно не любить роботу по дому. Віддається мріям і любить слухати важку рок музику. Вони разом вже 5 років. За цей час встигли завести собаку. Вперше задумалися про дитинку тільки сьогодні. Дівчина хотіла б красивого малюка, а Рома просто хоче дитину. Живуть в невеликій однокімнатній квартирі». На екрані з’явилася повненька жіночка з зеленими очима і блондин з великим носом. Це не те, про що так довго мріяв малюк, але його серце не зупинялося ні на секунду. Малюк зрозумів, що саме їх він так довго чекав. Ведмедик швидко попрямував до рожевої хмари, де його вже чекав невидимий володар крил. «Мої! Вони точно мої! Швидше. Відправ мене до них. Де тут підпис ставити?» – в ажіотажі кричало немовля. Невидимий відповів посмішкою і запитав: «Це не Італія, де вони живуть біля виноградника і у них немає старшого сина. Можливо, варто ще почекати?» «Ні, ні за що! Це мої батьки. Я не в змозі пояснити, які емоції я зараз відчуваю, але вони точно мої Мати і Батько. Вони мене сильно чекають, так що посилай мене скоріше, а то мені здається, що мама не дуже любить очікування. Що ж відбувається зі мною? Я ніколи ще не був таким щасливим». Невидимий уклав малюка в обійми і вимовив: «Це любов. Вона або є або зовсім немає. Її неможливо придбати ні за які замки».. Після цього невидимий поцілував малюка, дав йому необхідні документи на підпис і відправив його на Землю. В цей час на Землі жінка несподівано підійшла до свого чоловіка і сказала: «Рома, здається, я вагітна. Не знаю чому, але я думаю, що у нас буде хлопчик. Ведмедик»… Джерело