Ситий голодного не розуміє, здоровий хворого ніколи не зрозуміє…

Ситий голодного не розуміє, здоровий хворого ніколи не зрозуміє…

Ситий голодного не розуміє, здоровий хворого ніколи не зрозуміє. Людина, яка не перейшла через біди і спокуси, не зрозуміє скорботного. Щасливий батько не зрозуміє того, що усиротів, втратив своє дитя. Наречений не зрозуміє розведеного. Людина, в якої живі батьки, не зрозуміє того, хто щойно поховав матір.

Не розуміємо і…осуджуємо.

Часто осуджуємо ближніх, не маючи життєвого досвіду..

Ми не розуміли, що відчувала ця людина. Прагнули напучувати її, а їй було не до зауважень. У неї від горя опустилися руки, у неї тужила душа, їй не потрібні були моралі і високопарні слова. Все, що їй потрібно було в той момент – співчуття, підтримка і розрада, але ми цього не розуміли.

І лише коли Господь нас проводить через ТЕ Ж САМЕ, ми починаємо відчувати те, що відчувала ЦЯ людина.

Зі сторінки о.Романа Грицишин