Притчі Соломона: шість головних принципів фінансового процвітання

Ілон Маск став найбагатшою людиною на планеті, його загальні статки перевищили 185 мільярдів доларів. Це сталося після того, як вартість акцій його автомобільної компанії Tesla в черговий раз зросла під час торгів у четвер. З 2017 року перший рядок у рейтингу найбагатших людей світу займав засновник Amazon Джеф Безос. У чому ж секрет успіху Ілона Маска? Кілька років тому кореспондент ВВС Джастін Роулатт майже годину обговорював це з ним самим. У світлі його останніх успіхів ми вирішили знову звернутися до того інтерв’ю. Ось його принципи успіху в справах. 1. Річ не в грошах Це ключовий пункт в поглядах Маска на ведення бізнесу. Під час інтерв’ю у 2014 році він зізнався ВВС, що не знає розміру своїх статків. “Це ж не мішок з грошима, – говорив він. – Просто у мене є певні частки у Tesla, SpaceX, SolarCity, а ринок оцінює їхню вартість”. Він нічого не має проти прагнення до багатства, якщо воно носить “етичний і пристойний” характер, але стверджує, що ним рухає щось інше. І такий підхід виразно себе виправдовує. Статки Маска, який був прообразом Залізної людини (Тоні Старка) в однойменних фільмах, оцінювалися у 10 млрд доларів, коли ми розмовляли в 2014 році. Зараз вони перевищили 185 млрд. Особливо гарні показники має його компанія-виробник електромобілів Tesla. У 2020 році її акції подорожчали на 700%, а капіталізація перевищила 600 млрд доларів. За ці гроші можна купити такі автомобільні компанії, як Ford, General Motors, BMW, Volkswagen, Fiat Chrysler – і ще залишиться на Ferrari. Але Маск, якому в цьому році виповниться 50 років, не планує помирати багатим. Він говорив, що розраховує витратити більшу частину своїх грошей на створення бази на Марсі, і не здивується, якщо на цей проєкт підуть усі кошти. Насправді цілком можливо, що він, подібно до Білла Гейтса, не захоче, щоб його гроші лежали мертвим вантажем у банку. І захоче використовувати їх для чогось доброго і цікавого. 2. Слідуйте за тим, що вас захоплює Та сама база на Марсі багато в чому пояснює, що саме Маск вважає ключем до успіху. “Хочеться, щоб в майбутньому все було краще, – сказав він кореспонденту ВВС. – Хочеться, щоб з’явилися нові й захопливі речі, завдяки яким наше життя покращиться”. Візьміть, наприклад, SpaceX. Маск розповів нам, що створив цю компанію, оскільки його розчаровувала недостатня масштабність американської космічної програми. “Я продовжував чекати, що ми вирушимо за межі Землі, відправимо людину на Марс, створимо місячну базу. І польоти на орбіту стануть частішими”, – говорив бізнесмен. Цього не сталося, і тоді Маску спала на думку ідея “Місії марсіанського оазису”, завданням якої мала стати відправка на Марс невеликої оранжереї. Він сподівався, що цей проєкт допоможе повернути інтерес до теми космічних досліджень і переконати американський уряд збільшити фінансування НАСА. Поки Маск намагався реалізувати свій задум, він зрозумів, що головна проблема – це “не відсутність бажання, а відсутність способів”. Виявилося, що космічні технології коштують набагато дорожче, ніж могли б. І – вуаля! На світ народився бізнес зі створення найдешевших у світі космічних ракет. І ось що тут найголовніше: в його основі лежав не намір заробити, а бажання відправити людину на Марс. Маск розповів ВВС, що вважає себе скоріше інженером, аніж інвестором. Він зізнається, що його головна мотивація в роботі – пристрасть до вирішення технічних завдань. І саме це, а не кількість доларів у банку, є для нього мірилом успіху. Він знає, що всі перешкоди, які доводиться долати його компаніям, допомагають усім іншим в індустрії вирішувати ті ж проблеми. І це завжди працює. Саме тому незадовго до нашої зустрічі Маск оголосив, що відкриває для загального використання патенти Tesla – таким чином він сподівався прискорити розробку електромобілів по всьому світу. 3. Не бійтеся ставити масштабні завдання Одна з найбільш незвичайних особливостей компаній Маска – це те, наскільки зухвалі завдання вони вирішують. Він хоче зробити революцію в автомобільній індустрії, колонізувати Марс, побудувати супершвидкісні поїзди, які будуть пересуватися по вакуумних тунелях, інтегрувати штучний інтелект з мозком людини і перевернути індустрію сонячної енергії та виробництва батарей. В цьому немає якоїсь однієї загальної лінії. Усі ці проєкти – рівно ті самі футуристичні фантазії, які можна було знайти в дитячих журналах, що видавалися на початку 1980-х років. Досить сказати, що його бізнес із будівництва тунелів називається “The Boring Company” (що можна перекласти як “нудна компанія”, хоча слово “boring” також означає “буріння”). Маск і не приховує, що його багато в чому надихають книги і фільми, якими він захоплювався, коли ріс у ПАР. І це приводить нас до третьої поради Ілона Маска – не стримуйте своїх амбіцій. Він вважає, що нездатність реалізувати масштабні завдання буквально вбудована у більшість наявних нині компаній. Дуже багато бізнесменів вважають за краще рухатися крихітними кроками, каже Маск. “Якщо ви керуєте великою компанією і хочете домогтися незначних змін на краще, а у вас щось не виходить або затягується, ніхто вас не стане звинувачувати”, – сказав Маск. Наприклад, можна сказати – я тут ні до чого, це все постачальники. Але якщо ви ставите дійсно масштабні завдання – і з ними не справляєтеся, вас точно звільнять, запевняє Маск. Саме тому, продовжує він, більшість компаній дуже повільно змінюють на краще свої продукти – і не наважуються думати про щось зовсім нове. Тому він радить зосередити свої зусилля “на чомусь дійсно важливому”. В особистому рейтингу речей, які по-справжньому важливі для Маска, можна виділити дві. По-перше, він хоче прискорити відхід людства від органічного палива. Ось що він говорить з цього приводу: “Ми користуємося запасами газу і нафти, витягуємо все це на світло, хоча воно перебувало під землею з Кембрійського періоду. Якщо якась субстанція не бачила світла з моменту, коли найскладнішим організмом на Землі була губка, то потрібно задатися питанням, наскільки мудро її піднімати зараз”. І по-друге, він має намір забезпечити довгострокове виживання людства за допомогою колонізації Марса і “перетворення людства на мультипланетарний вид”. Як ми вже говорили, потрібно ставити дійсно масштабні завдання. 4. Не бійтеся ризикувати Тут усе очевидно. Щоб досягти успіху, потрібно бути готовим до ризику, але Маска це стосується навіть більшою мірою, ніж більшості його колег. До 2002 року він продав частки у своїх перших двох проєктах – інтернет-путівнику по містах Zip2 і компанії PayPal, що здійснює онлайн-платежі. Тоді йому тільки виповнилося 30 років, а на його рахунках було майже 200 млн доларів. Маск каже, що планував використовувати половину своїх статків для бізнесу, а другу половину – приберегти. Але все вийшло трохи інакше. Коли ми зустрічалися, у Маска якраз закінчився найважчий період його бізнес-життя: його нові компанії переживали безліч складнощів зростання. Перші три запуски SpaceX закінчилися невдачею, а Tesla переслідували різні проблеми при проєктуванні, на виробництві і в стосунках з постачальниками. А потім почалася фінансова криза. У Маска був дуже непростий вибір. “Я міг залишити собі гроші – і тоді мої компанії напевно не вижили б. Або інвестувати те, що у мене було, і тоді міг з’явитися якийсь шанс”, – розповідає він. Маск вирішив розлучитися з грошима. У якийсь момент у нього було настільки багато боргів, що йому довелося позичати гроші у друзів, просто щоб оплачувати свої особисті повсякденні витрати, зізнався він ВВС. Але чи лякала його перспектива стати банкрутом? Він стверджує, що не лякала: “Можливо, моїм дітям довелося б піти в державну школу. Теж мені, велика справа! Я сам ходив у державну школу”. 5. Не зважайте на критику Що його дійсно засмучувало – це радість, яку багато експертів і оглядачів відчували після його невдач. “Ліберальна зловтіха була просто вражаюча, – каже Маск. – Дуже багато блогерів постійно вели хроніку смерті “Тесли”. На питання кореспондента ВВС про те, що багато хто бачив у його амбіціях самовпевненість і зарозумілість, бізнесмен відповів так: “Самовпевнено було б обіцяти, що ми це точно зробимо. А ми говорили, що хочемо чогось добитися і докладемо для цього усіх можливих зусиль”. І це – ключ до наступної бізнес-поради Ілона Маска – не слухайте тих, хто вас критикує. Маск зізнався в інтерв’ю ВВС, що на момент створення SpaceX або Tesla він не вірив, що ці компанії коли-небудь почнуть приносити прибуток. І ніхто інший теж у це не вірив. Але Маск не звернув уваги на апокаліптичні прогнози і все одно пішов уперед. Чому він це зробив? Згадаймо, що йдеться про людину, яка судить про успіх не за кількістю зароблених грошей, а за кількістю важливих проблем, які вдалося вирішити в процесі. Подумайте, наскільки це дозволяє розкріпачити розум. Він не турбується, що хтось вважатиме його ідіотом, оскільки його фінансовий розрахунок не виправдався. Для нього по-справжньому цінна тільки реалізація важливих ідей. В результаті приймати рішення стає набагато простіше, тому що можна приділяти увагу тільки тому, що дійсно важливо. І ринок, судячи з усього, приймає його роботу на ура. У жовтні минулого року інвестиційний банк Morgan Stanley оцінив SpaceX у 100 млн доларів. Компанія змінила правила гри на ринку космічних польотів, але Маск найбільше гордий тим, що їй вдалося вдихнути нове життя в американську космічну програму. У 2020 році космічні кораблі Маска Crew Dragon відправили на Міжнародну космічну станцію шість астронавтів. Це були перші подібні запуски, здійснені з американської території, з 2011 року, коли закінчилася програма польоту “шатлів”. 6. Отримуйте задоволення Якщо ви будете дотримуватися цих порад, то за наявності певної удачі теж зможете стати неймовірно знаменитим і багатим. І тоді можна трохи розслабитися. Загальновідомо, що Маск – трудоголік, він хвалиться, що працює 120 годин на тиждень над підтриманням виробництва автомобіля Tesla Model 3. Але після нашої зустрічі у нього, ймовірно, з’явилося більше часу для того, щоб отримувати більше задоволення від життя. Він ставав героєм численних скандалів: на нього подавали до суду за наклеп, він вживав легкі наркотики в прямому ефірі і не раз писав м’яко кажучи неоднозначні пости в соціальних мережах. У 2018 році проти нього ополчився американський фінансовий регулятор, оскільки він заявив у Twitter, що планує вивести Tesla з ринку і зробити її приватною корпорацією. А коли пандемія Covid-19 призвела до закриття заводу Tesla в Сан-Франциско, він став публічно протестувати проти карантинних обмежень. У своєму Twitter він назвав паніку через коронавірус “дурістю”, а рекомендації не залишати свої будинки “примусовим позбавленням волі”, описуючи їх як “фашистські” і такі, що порушують конституційні права. Влітку він оголосив про плани позбутися від усього, що у нього є, оскільки майно його “обтяжує”. А через кілька днів після цього Маск порадував Twitter новиною, що його новонародженого сина зватимуть “X Æ A-12 Маск”. Втім, схоже, що подібна непередбачувана поведінка не заважає бізнесу Ілона Маска, і його амбіції зараз високі, як завжди. У вересні Маск пообіцяв, що протягом трьох років виведе на ринок “чарівну” машину вартістю 25 тис. доларів, а всі нові автомобілі виробництва Tesla будуть їздити на повному автопілоті. А минулий рік закінчився для Маска справжнім яскравим спалахом, коли в грудні SpaceX випробувала свою нову ракету Starship, на якій планують відправляти людей на Марс. Гігантська ракета вибухнула під час посадки після шести хвилин успішного польоту. Ілон Маск назвав ці випробування “приголомшливим” успіхом. Джерело

Чи може чоловік піти з стосунків, якщо любить? Так, і головна причина – одна … У мудреця запитали: «Якщо чоловік любить, він повернеться?» Мудрець відповів: «Якщо чоловік любить, він не піде». Багато хто звик думати, що саме так і відбувається в житті. Любов змушує закрити очі на все. І якщо людина любить, вона ніколи не зрадить і не піде з сім’ї, а якщо все ж пішла, значить, не любила. І можна все пробачити, якщо є це велике і світле почуття. Омар Хайям писав: «Можна спокусити чоловіка, у якого є дружина. Можна спокусити чоловіка, у якого є коханка. Але не можна спокусити чоловіка, у якого є кохана жінка ». Але все не так просто. Напевно ви теж знаєте такі сім’ї, де чоловік – ну просто золото, а дружина з таким жахливим характером … При цьому чоловік любить і терпить все, допомагає дружині, мало не на руках носить, а вона, шкідлива злюка, і слова ласкавого чоловікові зайвий раз не скаже. І знаєте, не кожен мужик так зможе … І можливо, в деяких випадках в тому, що чоловік пішов з сім’ї, винна сама жінка. Будь-якому терпінню рано чи пізно приходить кінець. «Навіть найвірніший і люблячий чоловік втомиться чекати, якщо постійно буде відчувати холод і байдужість в свою адресу». Чоловік теж потребує ласки і турботи, він хоче любові і розуміння, йому теж необхідна підтримка. Він хоче прийти додому після роботи до улюбленої і люблячої дружини, в будинок, де затишно і спокійно, де можна розслабитися і відпочити, а не стати учасником чергової битви. Дуже мудро сказав з цього приводу цар Соломон: «Краще жити в пустинній країні, ніж з дружиною сварливою та сердитою». Мені здається, в цьому і полягає головна причина того, чому чоловіки йдуть від жінок, яких люблять. Можна любити, але мучитися. Не кожен зможе вічно терпіти і жити там, де йому погано. Джерело

На високій горі жив мудрець. Волосся його було білим як сніг, а лице все вкрите зморшками. Багато людей зверталися до нього за порадою і поради його були точні та йшли прямо в серце. Одного разу прийшли до нього 12 братів-знаків зодіаку і попросили поради, кожен у своїй справі. День мудрець мовчав, два дні мовчав мудрець, а брати-зодіаки всі чекали. І лише на 7 день при світлі молодого Місяця розповів їм мудрець ці притчі. І пішли брати з миром і з радістю в серці… Побачити море. Овен В одному бідному селі народився на світ хлопчик. Він проводив свої дні безглуздо, механічно і монотонно, так само як й інші мешканці цього згасаючого села, не маючи уявлення, що робити з власним життям. І в одну прекрасну ніч йому наснилося море. Жоден з мешканців села жодного разу не бачив моря, тому ніхто не зміг підтвердити, що десь у світі існує така безмежна вода. А коли юнак заявив, що збирається відправитися на пошуки моря зі свого сну, всі крутили пальцем біля скроні і називали його диваком. Але він, не дивлячись ні на що, вирушив у дорогу і довго мандрував, поки не опинився на розвилці шляхів. Тут він вибрав той шлях, який вів прямо, і через кілька днів добрався до селища, мешканці якого вели спокійне, забезпечене життя. Коли юнак повідомив їм, що мандрує, мріючи знайти море, вони почали переконувати його, що він даремно витрачає час і краще буде йому залишитися в цьому селі і жити так само щасливо, як і всі. Кілька років він жив у достатку. Але одного разу вночі йому знову наснилося море, і він згадав про свою нездійсненну мрію. Юнак вирішив покинути селище і знову вирушити в дорогу. Попрощавшись з усіма, він повернувся на розвилку і на цей раз пішов в іншому напрямку. Йшов він довго, поки не дійшов до великого міста. Захопився його гомоном і строкатістю, і вирішив залишитися там. Навчався, працював, веселився і з часом зовсім забув про мету своєї подорожі. Однак через кілька років він знову побачив уві сні море і подумав, що, якщо не виконає мрію своєї юності, то даремно розтратить життя. Тому він знову повернувся на розвилку і вибрав третю дорогу, яка привела його до лісу. На невеликій галявині юнак побачив хатинку, а біля неї вже не дуже молоду, але прекрасну жінку, яка розвішувала випрану білизну. Вона запропонувала йому залишитися з нею, так як її чоловік пішов на війну і не повернувся. Юнак погодився. Багато років вони прожили щасливо, виростили дітей, але одного разу нашого героя, який уже постарів, знову відвідав сон про море. І він залишив все, з чим був пов’язаний багато років, повернувся на розвилку і вирушив у дорогу останньою, досі невідомою йому стежкою, дуже крутою і кам’янистою. Його шлях вийшов важким, і він став побоюватися, що незабаром зовсім виб’ється з сил. Опинившись біля підніжжя великої гори, старий вирішив піднятися на неї в надії хоча б здалеку побачити море зі своїх снів. Через кілька годин з останніх сил він дістався до вершини гори. Перед ним розкинулися неозорі простори: старий побачив розвилку доріг і село, в якому жителі вели благополучне життя, і велике місто, і хатинку жінки, з якою провів багато щасливих років. А вдалині, на горизонті побачив блакитне, безкрайнє море. І, перш ніж зупинилося його змучене серце, розчулений старий крізь сльози жалю зауважив ще, що всі дороги, якими він ішов, вели до моря, але тільки жодну з них він не пройшов до кінця. Гордий олень. Лев В одного молодого Оленя були великі та красиві роги, якими він дуже пишався. Ні в кого не було таких розкішних рогів! Біля нього паслися дикі кози, у яких були такі маленькі і криві ріжки, що він сміявся над ними. А, коли йому зустрічалися дикі кабани, у яких взагалі не було рогів, а були тільки криві ікла, він зневажливо пирхав і відвертався від них. Адже йому було чим пишатися! Все в його житті було б чудово, якби не його ноги. Йому здавалося, що вони дуже негарні, тонкі та криві. Він нікому про це не говорив, але дуже страждав і переживав з цього приводу. І ось, одного разу в лісі сталася пожежа. Всі дикі звірі зі страхом кинулися бігти. І в цей момент Олень оцінив всю гідність своїх міцних ніг. Вони несли його швидше вітру. Він обігнав усіх кабанів і антилоп і, неодмінно врятувався б від вогню, якби не його гіллясті, розлогі роги. Вони застрягли в густих заростях. Повз проносилися дикі звірі. Вогонь наближався. І в цей момент Олень вперше усвідомив, які хороші його ноги, і які безглузді його роги, предмет його гордості! Весела мавпа. Стрілець Жила-була Мавпа. Весела така. Кожний ранок Мавпа ходила до Ріки. Річка була спокійною і тихою, і Мавпі дуже подобалося дивитися в неї, немов у дзеркало. Вона корчила різні пики, вигиналася в немислимі пози і радісно кричала. Річка відповідала тихим плескотом і таємною тишею. Так минав час. Щоранку Мавпа втікала до Ріки, вітаючи її радісним криком. Річка переливалася в променях сонця і притягувала красою. Але одного разу Мавпа не прийшла. Не прийшла вона і на другий день, і на третій. Річка чекала. Іноді здавалося, що вона зовсім притихла, прислухаючись до різних звуків, у надії почути знайомі кроки. Але Мавпи не було. І тоді Річка стала сумувати. Все в ній втратило спокій. Вона кидалася в пошуках Мавпи. А в глибині її стали відбуватися різні метаморфози. То вона неспокійно вирувала, влаштовуючи потоп, то набувала нової підводної течієї, яка наповняла її і давала сили. Річка перестала бути тією спокійною рікою, якою була колись. Вона стала шукати Шлях і одного разу навесні, коли дощі переповнили її береги, вона вирушила в дорогу. Річка сподівалася зустріти знову ту Мавпу, яка, як виявилося, так багато для неї означає. І вона шукала. Іноді світло зірок вказувало їй шлях, і вона рухалася вперед, назустріч сонцю. І ось одного разу, пройшовши довгий шлях, Річка побачила безкрає, неосяжне і величне Море. Все це призводило в трепет і заворожувало красою. Річка наповнилася новим, незрозумілим для неї почуттям. Вона кинулася в море і розчинилася в ньому повністю, без залишку. Вона віддалася величезній глибині і силі, ставши єдиним з ним. І зараз, коли хвиля піднімається високо вгору, а сонце хлюпається в найпотаємніших глибинах, Річка згадує її, Мавпу, яка допомогла знайти те, що було їй так необхідно – знайти Себе. А іноді їй, здається, що сама Доля була тією Мавпою, яка вказала шлях до Щастя. Гора і ослик. Телець Йшов маленький Ослик по стежці між гір. Тягнув за собою маленький візок зі всіляким мотлохом. «Кумедний Ослик, – подумала Гора, – навіщо він тягне за собою цей нікому не потрібний мотлох?» І вирішила Гора пожартувати над Осликом. Кинула вона зі своїх висот йому в візок великий сірий камінь. Ослик так само як ішов, так і продовжував йти. «Дивний Ослик», – подумала Гора і кинула в візок ще один великий камінь. Ослик же вперто тягнув за собою свій маленький візок. По дорозі йому зустрічалися люди і сказали йому: «Навіщо ти тягнеш за собою ці непотрібні камені? Чи не краще тобі зупинитися і скинути їх з візка? Йти відразу стане легше». Але Ослик здивовано дивився на людей і, обливаючись потом, вперто йшов вперед, тягнучи за собою візок з камінням. Гора ж все з більшим і більшим азартом забавлялася над Осликом, дивуючись його впертій дурості і, підкидаючи у візок все більше і більше каменів. «Важка ж моя ноша», – подумав Ослик, задихаючись від непосильної праці. І здох. Ідеальний верблюд. Діва Багато років тому четверо вчених подорожували з караваном  пустелею Кавір. Увечері вони всі разом сиділи біля великого багаття і ділилися враженнями. Всі вони захоплювалися верблюдами. Воістину невибагливість верблюдів, витривалість, сила і незбагненне терпіння дивували. «Ми всі володіємо пером, – сказав один з них.  – Давайте напишемо або намалюємо щось в честь верблюда і прославимо його». З цими словами він узяв сувій пергаменту і попрямував до намету, де горіла лампа. Через кілька хвилин він вийшов і показав свій твір друзям. Він намалював верблюда, який встає після відпочинку. Малюнок так добре вдався, що верблюд здавався живим. Другий увійшов до намету і незабаром повернувся з коротким діловим нарисом про ті переваги, які приносять верблюди каравану. Третій написав чарівний вірш. Нарешті, четвертий відправився в намет і попросив його не турбувати. Минуло кілька годин, вогонь в багатті давно погас і друзі вже заснули, а зі слабо освітленого намету все ще доносився скрип пера і монотонний спів. Даремно друзі чекали свого товариша цілих три дні. Намет сховав його так само надійно, як земля, що зімкнулася за Аладдіном. Нарешті, на п’ятий день чоловік вийшов з шатра. Чорні тіні обрамляли його очі, щоки впали, підборіддя обросло щетиною. Втомленою ходою і з кислим виразом обличчя, ніби з’їв зелених лимонів, він підійшов до друзів і з роздратуванням кинув перед ними зв’язку пергаментних сувоїв на килим. На зовнішній стороні першого сувою було написано великими літерами на всю широчінь: «Ідеальний верблюд, або Верблюд, яким йому належить бути…» Сходження. Козеріг Всі говорили йому, що ця вершина небезпечна. Всі говорили йому, що ця гора – найвища в світі. Всі говорили йому, що ніхто ще не був там, нагорі. Але одного ранку він зібрав все необхідне і відправився в дорогу. Підйом був неймовірно складним. Безліч раз балансував він на тонкому лезі між життям і смертю. Тіло немов стало чужим і часом неохоче реагувало на команди мозку. Але він продовжував сходження, зціпивши зуби і, шепочучи нікому не чутні слова. Останні метри здавалися пеклом. І ось уже мозок відмовлявся розуміти, де він знаходиться, і часто малював дивні сюрреалістичні картини. І тоді тіло брало на себе, здавалося, непосильне завдання і продовжувало дертися вгору. Досягнувши вершини в цілковитій пітьмі, він заповнив увесь навколишній простір звіриним криком переможця і забувся недовгим неспокійним сном. Однак, світанок подарував йому нові враження: на відстані декількох кілометрів від підкореної вершини починався шлях до гори, яка була в два рази вище підкореної. Вони завжди повинні бути разом. Близнюки Вони оселилися на Землі разом з першими людьми і завжди супроводжували їх і були завжди поруч. Вони могли існувати й окремо. Це було рідкістю, і, рано чи пізно, Вони зустрічалися. Знову зустрічалися. Так уже влаштована людина. Вона була красивою і доброю, Він – колючим і неприємним. Вона було світлою і радісною, Він – темним і сумним. Вона несла людям тепло і надію. Він – холод і заздрість. Вона заповнювала серця і думки, Він спустошував і забирав сили. Вона приходила, щоб допомогти і померти, і воскреснути знову. Він жив постійно, змінюючи свій вигляд і місце проживання. Її всі любили, пестили й плекали, Його ненавиділи і намагалися вигнати. Але люди залежали від них однаково. І так було завжди. Спочатку приходила Вона, за нею невідступно йшов Він. Навіть, якщо Його не помічали, Він все одно був. Він псував людям життя дрібними капостями і великими неприємностями. А найголовніше, Він заважав їй. Він заважав в Її роботі. Іноді, тільки з’явившись, Вона вже зазнавала поразки від Нього. І плани людини залишалися тільки планами. Ах, як багато на Землі було зруйновано Ним, ще не створеного. Тому що, зустрівши Його на самому початку шляху, Їй було вже важко обійти ту перешкоду, яку Він виставив перед людиною. І, тим більше, перемогти. І в самому розпалі Її роботи Він шкодив не менше. Його головним завданням було і є не дати Їй разом з людиною дістатися до мети. І як часто людина не слухала Її і звертала на півдорозі, під Його загрозою. Навіть біля самого фінішу Він міг наздогнати Її і відкинути назад. І людині без Неї залишалося тільки існувати. Адже без Неї жити неможливо. Без Неї життя не мало сенсу, і сенсом заволодівав Він. Він робив звичайний день сірим і неживим, а ніч наповнював безсонням і кошмарами. Людині не під силу впоратися самій з Ним. Лікування у психіатра, прийняття сильних ліків допомагало на час. Вилікувати ж могла лише Вона. Вона приходила і несла в собі світло і майбутнє. Але і з Нею однією було не так просто. Вона повністю заволодівала людиною, і вона йшла за Нею іноді ціною життя. Свого і чужого. Вона тріумфувала перемогу, а людина, відігнавши Його, ставала Її заручником. І йшла, нічого і нікого не помічаючи навколо. І людина приходила до Неї. Далі наставала самотність, Вона тихо танула, а за цим непомітно підкрадався Він. Але, на щастя, поодинці Їх зустріти важко. Так і ходять разом по Землі Він і Вона. Страх і Мрія. І без Страху важко знайти Мрію. Найчастіше […]

На високій горі жив мудрець. Волосся його було білим як сніг, а лице все вкрите зморшками. Багато людей зверталися до нього за порадою і поради його були точні та йшли прямо в серце. Одного разу прийшли до нього 12 братів-знаків зодіаку і попросили поради, кожен у своїй справі. День мудрець мовчав, два дні мовчав мудрець, а брати-зодіаки всі чекали. І лише на 7 день при світлі молодого Місяця розповів їм мудрець ці притчі. І пішли брати з миром і з радістю в серці… Побачити море. Овен В одному бідному селі народився на світ хлопчик. Він проводив свої дні безглуздо, механічно і монотонно, так само як й інші мешканці цього згасаючого села, не маючи уявлення, що робити з власним життям. І в одну прекрасну ніч йому наснилося море. Жоден з мешканців села жодного разу не бачив моря, тому ніхто не зміг підтвердити, що десь у світі існує така безмежна вода. А коли юнак заявив, що збирається відправитися на пошуки моря зі свого сну, всі крутили пальцем біля скроні і називали його диваком. Але він, не дивлячись ні на що, вирушив у дорогу і довго мандрував, поки не опинився на розвилці шляхів. Тут він вибрав той шлях, який вів прямо, і через кілька днів добрався до селища, мешканці якого вели спокійне, забезпечене життя. Коли юнак повідомив їм, що мандрує, мріючи знайти море, вони почали переконувати його, що він даремно витрачає час і краще буде йому залишитися в цьому селі і жити так само щасливо, як і всі. Кілька років він жив у достатку. Але одного разу вночі йому знову наснилося море, і він згадав про свою нездійсненну мрію. Юнак вирішив покинути селище і знову вирушити в дорогу. Попрощавшись з усіма, він повернувся на розвилку і на цей раз пішов в іншому напрямку. Йшов він довго, поки не дійшов до великого міста. Захопився його гомоном і строкатістю, і вирішив залишитися там. Навчався, працював, веселився і з часом зовсім забув про мету своєї подорожі. Однак через кілька років він знову побачив уві сні море і подумав, що, якщо не виконає мрію своєї юності, то даремно розтратить життя. Тому він знову повернувся на розвилку і вибрав третю дорогу, яка привела його до лісу. На невеликій галявині юнак побачив хатинку, а біля неї вже не дуже молоду, але прекрасну жінку, яка розвішувала випрану білизну. Вона запропонувала йому залишитися з нею, так як її чоловік пішов на війну і не повернувся. Юнак погодився. Багато років вони прожили щасливо, виростили дітей, але одного разу нашого героя, який уже постарів, знову відвідав сон про море. І він залишив все, з чим був пов’язаний багато років, повернувся на розвилку і вирушив у дорогу останньою, досі невідомою йому стежкою, дуже крутою і кам’янистою. Його шлях вийшов важким, і він став побоюватися, що незабаром зовсім виб’ється з сил. Опинившись біля підніжжя великої гори, старий вирішив піднятися на неї в надії хоча б здалеку побачити море зі своїх снів. Через кілька годин з останніх сил він дістався до вершини гори. Перед ним розкинулися неозорі простори: старий побачив розвилку доріг і село, в якому жителі вели благополучне життя, і велике місто, і хатинку жінки, з якою провів багато щасливих років. А вдалині, на горизонті побачив блакитне, безкрайнє море. І, перш ніж зупинилося його змучене серце, розчулений старий крізь сльози жалю зауважив ще, що всі дороги, якими він ішов, вели до моря, але тільки жодну з них він не пройшов до кінця. Гордий олень. Лев В одного молодого Оленя були великі та красиві роги, якими він дуже пишався. Ні в кого не було таких розкішних рогів! Біля нього паслися дикі кози, у яких були такі маленькі і криві ріжки, що він сміявся над ними. А, коли йому зустрічалися дикі кабани, у яких взагалі не було рогів, а були тільки криві ікла, він зневажливо пирхав і відвертався від них. Адже йому було чим пишатися! Все в його житті було б чудово, якби не його ноги. Йому здавалося, що вони дуже негарні, тонкі та криві. Він нікому про це не говорив, але дуже страждав і переживав з цього приводу. І ось, одного разу в лісі сталася пожежа. Всі дикі звірі зі страхом кинулися бігти. І в цей момент Олень оцінив всю гідність своїх міцних ніг. Вони несли його швидше вітру. Він обігнав усіх кабанів і антилоп і, неодмінно врятувався б від вогню, якби не його гіллясті, розлогі роги. Вони застрягли в густих заростях. Повз проносилися дикі звірі. Вогонь наближався. І в цей момент Олень вперше усвідомив, які хороші його ноги, і які безглузді його роги, предмет його гордості! Весела мавпа. Стрілець Жила-була Мавпа. Весела така. Кожний ранок Мавпа ходила до Ріки. Річка була спокійною і тихою, і Мавпі дуже подобалося дивитися в неї, немов у дзеркало. Вона корчила різні пики, вигиналася в немислимі пози і радісно кричала. Річка відповідала тихим плескотом і таємною тишею. Так минав час. Щоранку Мавпа втікала до Ріки, вітаючи її радісним криком. Річка переливалася в променях сонця і притягувала красою. Але одного разу Мавпа не прийшла. Не прийшла вона і на другий день, і на третій. Річка чекала. Іноді здавалося, що вона зовсім притихла, прислухаючись до різних звуків, у надії почути знайомі кроки. Але Мавпи не було. І тоді Річка стала сумувати. Все в ній втратило спокій. Вона кидалася в пошуках Мавпи. А в глибині її стали відбуватися різні метаморфози. То вона неспокійно вирувала, влаштовуючи потоп, то набувала нової підводної течієї, яка наповняла її і давала сили. Річка перестала бути тією спокійною рікою, якою була колись. Вона стала шукати Шлях і одного разу навесні, коли дощі переповнили її береги, вона вирушила в дорогу. Річка сподівалася зустріти знову ту Мавпу, яка, як виявилося, так багато для неї означає. І вона шукала. Іноді світло зірок вказувало їй шлях, і вона рухалася вперед, назустріч сонцю. І ось одного разу, пройшовши довгий шлях, Річка побачила безкрає, неосяжне і величне Море. Все це призводило в трепет і заворожувало красою. Річка наповнилася новим, незрозумілим для неї почуттям. Вона кинулася в море і розчинилася в ньому повністю, без залишку. Вона віддалася величезній глибині і силі, ставши єдиним з ним. І зараз, коли хвиля піднімається високо вгору, а сонце хлюпається в найпотаємніших глибинах, Річка згадує її, Мавпу, яка допомогла знайти те, що було їй так необхідно – знайти Себе. А іноді їй, здається, що сама Доля була тією Мавпою, яка вказала шлях до Щастя. Гора і ослик. Телець Йшов маленький Ослик по стежці між гір. Тягнув за собою маленький візок зі всіляким мотлохом. «Кумедний Ослик, – подумала Гора, – навіщо він тягне за собою цей нікому не потрібний мотлох?» І вирішила Гора пожартувати над Осликом. Кинула вона зі своїх висот йому в візок великий сірий камінь. Ослик так само як ішов, так і продовжував йти. «Дивний Ослик», – подумала Гора і кинула в візок ще один великий камінь. Ослик же вперто тягнув за собою свій маленький візок. По дорозі йому зустрічалися люди і сказали йому: «Навіщо ти тягнеш за собою ці непотрібні камені? Чи не краще тобі зупинитися і скинути їх з візка? Йти відразу стане легше». Але Ослик здивовано дивився на людей і, обливаючись потом, вперто йшов вперед, тягнучи за собою візок з камінням. Гора ж все з більшим і більшим азартом забавлялася над Осликом, дивуючись його впертій дурості і, підкидаючи у візок все більше і більше каменів. «Важка ж моя ноша», – подумав Ослик, задихаючись від непосильної праці. І здох. Ідеальний верблюд. Діва Багато років тому четверо вчених подорожували з караваном  пустелею Кавір. Увечері вони всі разом сиділи біля великого багаття і ділилися враженнями. Всі вони захоплювалися верблюдами. Воістину невибагливість верблюдів, витривалість, сила і незбагненне терпіння дивували. «Ми всі володіємо пером, – сказав один з них.  – Давайте напишемо або намалюємо щось в честь верблюда і прославимо його». З цими словами він узяв сувій пергаменту і попрямував до намету, де горіла лампа. Через кілька хвилин він вийшов і показав свій твір друзям. Він намалював верблюда, який встає після відпочинку. Малюнок так добре вдався, що верблюд здавався живим. Другий увійшов до намету і незабаром повернувся з коротким діловим нарисом про ті переваги, які приносять верблюди каравану. Третій написав чарівний вірш. Нарешті, четвертий відправився в намет і попросив його не турбувати. Минуло кілька годин, вогонь в багатті давно погас і друзі вже заснули, а зі слабо освітленого намету все ще доносився скрип пера і монотонний спів. Даремно друзі чекали свого товариша цілих три дні. Намет сховав його так само надійно, як земля, що зімкнулася за Аладдіном. Нарешті, на п’ятий день чоловік вийшов з шатра. Чорні тіні обрамляли його очі, щоки впали, підборіддя обросло щетиною. Втомленою ходою і з кислим виразом обличчя, ніби з’їв зелених лимонів, він підійшов до друзів і з роздратуванням кинув перед ними зв’язку пергаментних сувоїв на килим. На зовнішній стороні першого сувою було написано великими літерами на всю широчінь: «Ідеальний верблюд, або Верблюд, яким йому належить бути…» Сходження. Козеріг Всі говорили йому, що ця вершина небезпечна. Всі говорили йому, що ця гора – найвища в світі. Всі говорили йому, що ніхто ще не був там, нагорі. Але одного ранку він зібрав все необхідне і відправився в дорогу. Підйом був неймовірно складним. Безліч раз балансував він на тонкому лезі між життям і смертю. Тіло немов стало чужим і часом неохоче реагувало на команди мозку. Але він продовжував сходження, зціпивши зуби і, шепочучи нікому не чутні слова. Останні метри здавалися пеклом. І ось уже мозок відмовлявся розуміти, де він знаходиться, і часто малював дивні сюрреалістичні картини. І тоді тіло брало на себе, здавалося, непосильне завдання і продовжувало дертися вгору. Досягнувши вершини в цілковитій пітьмі, він заповнив увесь навколишній простір звіриним криком переможця і забувся недовгим неспокійним сном. Однак, світанок подарував йому нові враження: на відстані декількох кілометрів від підкореної вершини починався шлях до гори, яка була в два рази вище підкореної. Вони завжди повинні бути разом. Близнюки Вони оселилися на Землі разом з першими людьми і завжди супроводжували їх і були завжди поруч. Вони могли існувати й окремо. Це було рідкістю, і, рано чи пізно, Вони зустрічалися. Знову зустрічалися. Так уже влаштована людина. Вона була красивою і доброю, Він – колючим і неприємним. Вона було світлою і радісною, Він – темним і сумним. Вона несла людям тепло і надію. Він – холод і заздрість. Вона заповнювала серця і думки, Він спустошував і забирав сили. Вона приходила, щоб допомогти і померти, і воскреснути знову. Він жив постійно, змінюючи свій вигляд і місце проживання. Її всі любили, пестили й плекали, Його ненавиділи і намагалися вигнати. Але люди залежали від них однаково. І так було завжди. Спочатку приходила Вона, за нею невідступно йшов Він. Навіть, якщо Його не помічали, Він все одно був. Він псував людям життя дрібними капостями і великими неприємностями. А найголовніше, Він заважав їй. Він заважав в Її роботі. Іноді, тільки з’явившись, Вона вже зазнавала поразки від Нього. І плани людини залишалися тільки планами. Ах, як багато на Землі було зруйновано Ним, ще не створеного. Тому що, зустрівши Його на самому початку шляху, Їй було вже важко обійти ту перешкоду, яку Він виставив перед людиною. І, тим більше, перемогти. І в самому розпалі Її роботи Він шкодив не менше. Його головним завданням було і є не дати Їй разом з людиною дістатися до мети. І як часто людина не слухала Її і звертала на півдорозі, під Його загрозою. Навіть біля самого фінішу Він міг наздогнати Її і відкинути назад. І людині без Неї залишалося тільки існувати. Адже без Неї жити неможливо. Без Неї життя не мало сенсу, і сенсом заволодівав Він. Він робив звичайний день сірим і неживим, а ніч наповнював безсонням і кошмарами. Людині не під силу впоратися самій з Ним. Лікування у психіатра, прийняття сильних ліків допомагало на час. Вилікувати ж могла лише Вона. Вона приходила і несла в собі світло і майбутнє. Але і з Нею однією було не так просто. Вона повністю заволодівала людиною, і вона йшла за Нею іноді ціною життя. Свого і чужого. Вона тріумфувала перемогу, а людина, відігнавши Його, ставала Її заручником. І йшла, нічого і нікого не помічаючи навколо. І людина приходила до Неї. Далі наставала самотність, Вона тихо танула, а за цим непомітно підкрадався Він. Але, на щастя, поодинці Їх зустріти важко. Так і ходять разом по Землі Він і Вона. Страх і Мрія. І без Страху важко знайти Мрію. Найчастіше […]

Принцип перший: «Як свої тіла» Перший принцип стосується чоловіків. Слово Боже каже: «Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї… Так повинні чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла: хто любить свою жінку, любить самого себе… Отже, кожен із вас нехай любить свою жінку, як самого себе» (Еф. 5:25,28,33). Коли чоловік приходить із роботи і відпочиває, але при цьому вимагає, щоби дружина, яка теж щойно прийшла з роботи, відразу почала займатися хатніми справами – вкрай неправильний підхід. Виходить, своє втомлене тіло ніжно поклав відпочивати на диван, а втомлену дружину відправив працювати по господарству «в другу зміну». «Любіть, як свої тіла», – підкреслює Біблія. Турбуватися і переживати про дружину потрібно так, як ти турбуєшся про себе самого. Адже вона і є частиною тебе, як сказав Адам: «Ось, це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї» (Бут. 2:23). Тому, як вчить Біблія: «Також і ви, чоловіки, поводьтеся розсудливо з жінками, як немічному сосуду, віддаючи їм честь‚ як співспадкоємницям благодатного життя, щоб не було вам перешкод у молитвах» (1Пет. 3:7). Принцип другий: «Хто в домі господар?» А тепер Біблія звертається до жінок. Жінки, залишайтеся в сім’ї на тому місці, на якому рекомендує Біблія. Що б не стверджувало сучасне суспільство, як би багато не заробляла жінка, головою вдома завжди має бути чоловік. Це чітко підкреслює Писання: «Жінки, коріться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік є голова жінки» (Еф. 5:22,23). Біблія забороняє дружинам намагатися взяти головування над чоловіком. Причому для блага самої жінки. Адже сім’я, в якій зміщено баланс, в якій чоловік поступово відсувається на другий план, у результаті неминуче приходить до краху. Якщо ви не будете з повагою віддавати чоловікові головування в сім’ї, він звикнеться з думкою, що вся відповідальність – на жінці. І просто припинить проявляти ініціативу. Поступово жінка перестане поважати такого чоловіка, а чоловік буде обтяжений життям із жінкою-командиром. Шлюб – чудова річ, не варто його ламати, переставляючи ролі чоловіка і жінки. Принцип третій: «Вгамувати язик» І якщо для чоловіка перша заповідь щасливого шлюбу – турбуватися і брати на себе відповідальність, то для жінки – контролювати власний язик. Впорається жінка з цим завданням – буде їй сімейне щастя. Про те, як небезпечно не контролювати свої слова, Біблія каже: «І язик – вогонь, прикраса неправди; язик поставлений так між нашими членами, що сквернить усе тіло і запалює круг життя, будучи сам запалюваний від геєни… а язика приборкати ніхто з людей не може: це – невтримне зло; він повний отрути смертоносної» (Як. 3:6,8). Зауважте, Слово Боже підкреслює небезпеку, яка виходить від неприборканого язика – «отрута смертельна». Тобто, отрута настільки небезпечна, що запросто може вбити сім’ю. Саме жінкам особливо важко контролювати слова. І саме тому жінкам особливо потрібно намагатися це робити. «Пиляти» чоловіка, ображати його почуття достоїнства, показувати неповагу до чоловіка – це найкоротший шлях до руйнування сім’ї. Біблія підкреслює: «А жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди» (Пр. 19:13); «Краще жити у землі пустельній, ніж з дружиною сварливою і сердитою» (Пр. 21:19). А ось як Слово Боже характеризує хороших жінок: «Вуста свої відкриває з мудрістю, і лагідне наставляння на язиці її» (Пр. 31:26). Чому так багато чоловіків намагаються під будь-яким приводом втекти з дому? У кращому випадку – піти до друзів, у гіршому – до товаришів по чарці чи інших жінок? Тому, що там чоловіки знаходять те, що їм важливе: повагу, слова захоплення, схвалення. Тому перше питання п’яного чоловіка: «Ти мене поважаєш?» І відповідь: «Я тебе поважаю!» І чоловіки задоволені: шановані один одним люди сидять, спілкуються. І не тягне нікого додому. Тому що там – жінка, яка не навчилася вгамовувати свій язик. Кожне слово її – закид, докір, удар по чоловічому відчуттю власної гідності. Про це і попереджує Біблія: «Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками» (Пр. 14:1). Дорогі жінки, проведімо експеримент. Протягом хоча б місяця спробуйте побути жінкою по Біблії: не кажіть чоловікові жодного слова дорікання, але намагайтеся говорити щонайбільше слів підтримки, підбадьорення, поваги, любові. Можливо, спочатку буде важко. Але ви ж мудра жінка, зможете впоратися з труднощами. І подивіться, якими стануть стосунки у вашій сім’ї після того місяця. Без сумніву, до колишніх вам повертатися просто не захочеться. Принцип четвертий: «Ви – окрема держава» «Залишить чоловік батька свого й матір і з’єднається з жінкою своєю, і будуть обоє однією плоттю. Тож вони вже не двоє, але одна плоть. Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає» (Мф. 19:5,6). Не дарма Біблія підкреслює важливість відділення від батьків. Адже найповніше: фінансове, територіальне, емоційне відділення від тата і мами – один із важливих кроків на шляху до щасливої сім’ї. І, як би не хотілося чоловікові чи дружині прийти до своєї мами зі скаргою на «другу половинку», цього робити не потрібно в жодному випадку. Ви – окрема держава. Все, що відбувається у вашій сім’ї, – суверенна справа вас двох. Втручання зовні, а тим більше втручання батьків, не вирішить ваших проблем, а, навпаки, створить нові. Принцип п’ятий: «Не ухиляйтесь» Багато хто заявляє, що християнство вважає секс чимось брудним і недостойним. Так, секс поза шлюбом таким і є. Але інтимні стосунки в шлюбі – це те, на боці чого і християнство стоїть упевнено. Адже сама Біблія вчить цьому. Слово Боже не лише не відгукується з недбалістю про інтимний бік шлюбу, але, навпаки, умовляє подружжя не забувати про цю важливу складову сімейного життя: «Не ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, до часу, щоб перебувати в пості та молитві, і знову будьте разом» (1Кор. 7:5); «Жінка не володіє своїм тілом, а чоловік; також і чоловік не володіє своїм тілом, а жінка» (1Кор. 7:4). Слово Боже підкреслює – інтимна близькість зміцнює сім’ю, є важливою складовою подружнього життя. До того ж є найкращою протиотрутою від будь-якого роду зради. Дружини, пам’ятайте це, і нехай не «болить у вас голова». Ось такі принципи побудови щасливого шлюбу пропонує Біблія. Додайте до цього ще головні принципи християнського ставлення до ближнього: вміння прощати, поблажливість до слабкостей іншого, страх образити – і ви отримаєте ідеальний рецепт по-справжньому щасливої сім’ї. Джерело

Якби хтось придумав шпаргалку-виручалку, яка завжди підкаже, як поводитися в тій чи іншій ситуації, проблем у житті було б набагато менше. Ось кілька секретів, як зберегти стосунки гармонійними, а любов довготривалою. Не можна змусити іншу людину полюбити вас Люди не зобов’язані відповідати взаємністю всім, хто їх любить. Ви теж навряд чи станете любити того, хто вам не до душі, але без тями від вас. Тому потрібно ставитися до почуттів та вибору інших людей з повагою. Можна самовдосконалюватися і стати кращим, ніж раніше. Тоді людина, любові якої ви домагаєтеся — чоловік, жінка, бабуся, дідусь, учитель, — сама вирішить, чи заслуговуєте ви на її почуття. Якщо вас люблять, то це обов’язково відчуєте Кожна людина хоча б приблизно уявляє, як виглядає гарне до неї ставлення. Якщо вас виділяють серед інших, якщо з вами проводять багато часу, відносяться з повагою, піклуються про ваші почуття та намагаються виконати ваші бажання, ви це помітите. І не важливо, в якому вигляді все це буде проявлятися. А от якщо вам здається, що до вас недостатньо тягнуться, якщо ви часто чуєте відмовки від спільних зустрічей, це привід тверезо поглянути на ситуацію і не придумувати виправдання партнеру, страждаючи питанням, чи все у вас нормально. Щоб полюбити іншого, потрібно спочатку полюбити себе Любов до себе – це не егоїзм і не одягання корони на голову. Це повага до своїх бажань та почуттів, турбота про себе. Це означає, що ви ніколи не зрадите себе заради сумнівних задоволень або заради служіння байдужій до вас людині. Любов до себе дозволяє зберегти обличчя і поступати красиво в будь-якій ситуації. Якщо ви знаєте, як любити себе, то і до інших людей ставитеся з любов’ю та повагою. І ніколи не змусите партнера робити заради вас щось проти волі. Якщо вас розлюбили, не потрібно намагатись утримати Ця помилка у відносинах стосується багатьох. Як би жорстко це не звучало, але жодна людина на світі не зобов’язана любити вас вічно, незалежно від того, чи народили ви йому трьох дітей або побудували палац, поклавши біля входу намисто в мільйон карат. І якщо вже так сталося, що почуття пройшли, задумайтеся, що краще — поставити крапку в старій історії і почати нову або утримувати поруч із собою байдужу людину, нав’язуючи їй себе, як мішок із картоплею. Чи влаштує людину, яка любить себе, роль мішка з картоплею? Джерело

Одного дня до премудрого Соломона прийшов знатний городянин і сказав: – Царю, я не знаю, що мені робити. Кожен мій день схожий на іншій, я не відрізняю світанку від заходу. У мене все є, але чому я такий нещасний? Соломон якраз сидів на березі ставка і роздивлявся риб. – А чого ти хочеш? Яка в тебе мрія? – запитав він городянина. – Спочатку я мріяв позбутися рабства, і це сталося. Потім я мріяв, щоб моя торгівля приносила прибуток. Тепер я багатий, мені більше нічого бажати. – Людина, яка не має мрії, подібна рибі в цьому ставку, – сказав Соломон. – Кожен їх день схожий на попередній, вони теж не відрізняють світанку від заходу. Різниця лише в тому, що ти сам замкнув себе в цьому ставку. І якщо в твоєму житті не з’явиться нової мрії, ти так від нудьги тинятимешся по дому, а перед смертю зрозумієш, що жив даремно. – Чи означає це, що всякий раз досягаючи мети, я повинен шукати наступну? А коли виконається одна заповітна мрія, відразу ж думати про іншу? – Так, – сказав Соломон. – Тільки в дорозі людина набуває свого щастя. Джерело

Мудрого царя запитали: чи багато законів потрібно країні для благополуччя і процвітання? – Всього три, – відповів цар. – Перший закон: серпи і плуги повинні виблискувати як дзеркало. -Другий закон: дорога до суду повинна бути покрита зеленою травою. -І третій закон: пороги Божих храмів повинні бути стертими. Тобто: трудитися, не порушувати Законів, молитися! Джерело