Доброго дня! Я відношусь до тих неймовірних жінок, які не виносять мозок і не пиляють свого коханого.
Я взагалі не розумію, навіщо когось пиляти.
Що за примітивні методи?
Невже складно замість агресії включити чарівність та жіночу мудрість?
– Що коханий? Треба до мами їхати? Не можеш чисту футболку знайти? Так он їх у шафі скільки. Що брудні?! А я думала, ти брудні, як і я, в кошик кладеш… Ну, що поробиш, їдь у брудній.
– І шкарпеток немає? Я їх взагалі не бачила, може, ти купити забув? Під кріслом? Бліін, і як вони туди залізли? Ну, кинь у кошик. У чому їхати? Мої бери, вони мені великі. Ну так, рожеві… зате чистенькі.
– Уявляєш, сьогодні Олексія зустріла, так, колишнього. Він тааак змінився, у спортзал ходить. Завтра вдень обіцяв заскочити, повісити полицю — ну, пам’ятаєш, я купила, а ти втомлюєшся, тобі ніколи. Куди побіг? За інструментами?
– Коханий, як шкода, що ти був стомлений і не зміг мене зустріти! Я така марнотратна… Ось сама себе лаю! Уявляєш, побачила сумку за 15 тисяч і купила… Так, чергову. Був би ти поруч – ти б мене відмовив. Ні, не можна повернути на розпродажі.
– Зайчику, почисти мені часник, будь ласка! Через п’ять хвилин? Добре. Ось готово. Що? Де часник? Хіба ти його туди не кинув? Ну, їж тепер так.
Дівчата, будьте мудрими! Вони ж так радіють, коли у них така добра, спокійна дівчинка. Дурненька, правда, й сама нічого не може. Зате не кричить, завжди весела та красива.
Автор невідомий
