“Більше любові, менше гніву”: поради афонських старців про те, як чинити з кривдниками

“Більше любові, менше гніву”: поради афонських старців про те, як чинити з кривдниками

Мудрість №1: Гнів може бути силою, що створює.

Преподобний Паїсій Святогорець, наприклад, говорив, що найчастіше люди використовують гнів як руйнівну силу. Під його впливом ми часто говоримо образливі слова та чинимо необдумані дії. Але гнів може бути і силою, що створює. Наприклад, людині лагідній і слабкій гнів допомагає стати сильнішою, мужнішою. Все залежить від вас, як ви використовуєте свої емоції.

Мудрість №1: Не давай гніву укоренитися

Також Паїсій Святогорець говорив, що треба бути пильним і тримати емоції під контролем: відчув, що закипаєш, як молоко, припини злитися якнайшвидше. Стій на варті свого спокою як воїн, не даючи гніву пройти усередину.

«Слідкуй за собою і стримуй свій гнів, щоб пристрасть не пустила в тобі коріння. А інакше, навіть якщо ти потім захочеш вирубати її сокирою, вона постійно даватиме нові пагони», — казав Паїсій.

Афонські старці радили любити своїх ворогів та кривдників. Адже це не так складно подивитися на недоброзичливця зі співчуттям: адже він чинить погано не від хорошого життя, а, може, зовсім не хоче зробити нікому зла, просто не знає, як можна інакше…

Мудрість №3: Більше любові, менше гніву

Преподобний Паїсій Величковський казав, що роздратуватися на кривдника простіше простого. Набагато важче натомість зробити йому якийсь подарунок і щиро побажати йому щастя.

Замість скарг, почніть говорити оточуючим хороше про цю людину, а коли з’явиться можливість, чесно та відкрито поговоріть з нею. Тоді конфлікт зійде нанівець, а в світі з’явиться більше любові, а не гніву.

Мудрість №4: Направте агресію на свій гнів

Архімандрит Софроній вчив: замість того, щоб спрямовувати гнів і агресію на іншу людину, подумайте про ту негативну силу, яка всередині вас викликала цей гнів і спрямуйте свою агресію на неї. Побачте, що вона швидко зникне.

Мудрість №5: Від гніву найбільше страждаєте ви самі

Старець Арсеній запевняв, що людина рідко бажає заподіяти іншому зло навмисне. Найчастіше вона або захищається, або стає “сліпим знаряддям духу злості”, тому ставитися до чужих негативних вчинків потрібно поблажливо і з жалем.

Людина часто не знає, що творить. Усвідомлення цього факту — один із найпростіших способів упоратися з власним роздратуванням та агресією.

А якщо ви дозволили гніву та злості опанувати вами, то від їхньої руйнівної дії насамперед постраждаєте саме ви. Ось чому Старець Арсеній називав злість добровільним покаранням себе через необдумані вчинки інших людей.