Ось, що означає вчасно винести сміття… Красива історія, яка відкриє вам секрет сімейної злагоди!

Ось, що означає вчасно винести сміття… Красива історія, яка відкриє вам секрет сімейної злагоди!

Жила звичайнісінька сім’я. Чоловік Василь, дружина Марія. Все у них було як у всіх – робота, будинок. День у день приходив Василь в свій дім після роботи, лягав на диван з газетою в руках, а дружина вечерю готувала. Приготує і бурчить, накриваючи на стіл. Мовляв, і по дому Василь нічого не робить і зарплату маленьку отримує.

Не подобалося чоловікові це бурчання, але він, мовчки, терпів. Хоча так і хотілося сказати у відповідь, щоб на себе подивилася. Адже коли зустрічалися тільки, зовсім інша була – добра, лагідна, доглядала за собою. Ніколи її Василь розпатланою не бачив. А зараз…

Одного разу дружина розійшлася як ніколи:

– Хоч сміття винеси! А то толку від тебе…

Василь взяв відро і, вийшовши на вулицю, почав благати:

– Господи, ну що ж за життя у мене?! Невже так і доживати свій вік з такою буркотливою і непривабливою жінкою?

І раптом почув Василь голос:

– Я можу допомогти твоїй біді. Тільки якщо я відразу перетворю твою жінку в прекрасну Богиню, у сусідів з’являться питання. А це нам ні до чого. Давай я поступово буду покращувати зовнішність і характер твоєї дружини. Але і ти повинен будеш постаратися. Адже для того, щоб жити з Богинею і самому потрібно відповідати.

Василь на все згоден заради життя з Богинею. Каже тільки:

– Скажи, а коли ти міняти її почнеш?

– Так прямо зараз і почну, – відповідає Бог. – Тільки злегка, як і домовлялися.

Повернувся в квартиру Василь, сів у крісло, газету взяв, та тільки не може на читанні зосередитися. Телевізор включив, але й кіно не може дивитися. Так і хочеться подивитися, чи змінилася Марія.

Пішов він на кухню, сперся об одвірок і став її розглядати. Марія, відчувши його погляд, мимоволі поправила волосся рукою і запитала:

– Що ти так на мене дивишся?

Василь не знав що відповісти і зніяковівши вимовив:

– Ось думаю, може допомогти тобі посуд помити?

– Мені? Посуд?… – стала тихо перепитувати дружина, знімаючи брудний фартух. – Так я його вимила вже.

Василь зауважив, як рум’янець з’явився на обличчі дружини, і почав витирати посуд, подумавши: «Уже змінюється його дружина».

Тепер Василь з роботи бігом повертався додому. Йому дуже хотілося побачити, як його дружина за день змінилася.

Але раптом одного разу він подумав, а що якщо вона вже в Богиню перетворилася, а я ніяк не відповідаю. Про всяк випадок, Василь вирішив прикупити квіточок, що б в бруд обличчям не вдарити.

Увійшовши до будинку, Василь мало не зомлів. Перед ним, у вихідному платті, стояла Марія, на голові акуратна зачіска і сама ніби помолодшала.

Василь ніяково простягнув дружині квіти. Дружина охнула і, опустивши вії, прийняла букет.

Які гарні у Богинь вії, промайнуло в голові Василя. І тут він помітив сервірований стіл, запалені свічки та два келихи наповнені пурпуровим вином. У квартирі стояв аромат святкової вечері.

Подружжя сіли за стіл і тут Марія схопилася, зі словами:

– Пробач, я забула включити тобі телевізор. І ось я купила свіжі газети для тебе.

– Не потрібно телевізор, – зупинив її Василь, – і газети мені зараз не хочеться читати, там пишуть одне і теж. Я хотів тебе запитати. Завтра субота, які в тебе плани?

– А у тебе? – тихо промовила Марія.

– Нам тут на роботі давали квитки в театр, я взяв для нас, може, сходимо ввечері. Але перед тим, може по магазинах пройдемося, купимо тобі сукню, – мало не проговорився Василь, «плаття гідне Богині», але прикусив язика і тільки промовив, – плаття для походу в театр.

Василь говорив це і не міг відірвати очей від дружини. Вона ставала все прекраснішою і прекраснішою. Обличчя сяяло щастям, а очі блищали.

– О Боже, які все-таки Богині прекрасні! – промайнуло в голові Василя. І раптом він злякався. – Що якщо вона і далі буде так ставати кращою!? Чи зможу я відповідати? – І тут він подумав про дитину.

– Як було б добре, якби моя дитина народилася від Богині. Запинаючись і червоніючи, він повторив ці слова вголос.

Сльоза скотилася по щоці Марії…

– Ах, яка ніч! Який ранок! Цей день! Господи, як прекрасне життя з богинею! – думав Василь, одягаючи на прогулянку другого внука!

Джерело