Одного разу, я запитала дуже успішну жінку, у чому її секрет. Вона посміхнулася і відповіла:

Запитала якось маму за чашкою кави чому вона ніколи не давала мені порад… Мама відповіла одразу: Право давати поради дорослій людині купується за гроші, а ти, з тих пір, як закінчила школу, не взяла у мене жодної гривні… Коротко і ясно вона озвучила просту істину, яку важко спростувати, друзі мої… Тому що це так: МАТЕРІАЛЬНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ – НЕ ЄДИНИЙ, АЛЕ ГОЛОВНИЙ ПОКАЗНИК ТІЄЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВЛАСНЕ ЖИТТЯ, ЯКУ БЕРЕ НА СЕБЕ ДОРОСЛА ЛЮДИНА… У мене стабільно в’януть вуха, коли я чую, і, на жаль, чую часто, нарікання двадцяти…тридцять…сорока…і далі “літніх” дітей, які скаржаться на те, що батьки не допомагають їм купувати квартири і машини, оплачувати путівки на курорти, і відмовляються хронічно постачати грошима… Або, ще частіше, чую, як батьки покірно все це роблять, але – ось, нестерпні! – лізуть при цьому в їхнє життя, дають поради, оцінюють… І немає зрілого роздуму про те, що батьки елементарно КУПИЛИ це право.. Купили за свої жалюгідні пенсії і мізерні накопичення… Зрілий розум відкине подібне… І ось ніяк не бажає дорослішати, знайде тисячу виправдань, і знецінить власне жлобство дитячим же “ну а що???”… На жаль, батьки, часом і самі винні, що виростили дітей, у яких за всяку ціну має бути все, чого не було у них самих… яким беззастережно віддають найкраще… яких не вчать ділитися і віддавати, а тільки брати за замовчуванням… Вони і беруть… Замислювалися ви, друзі мої, чому на Заході діти мільйонерів заробляють зі школи?… Не тому, що батьки жадібні… Тому що розумні… Їм важливо пробудити в майбутніх спадкоємцях психологію досягнення, а не патологію споживання… Працюючи з дітьми та підлітками, я завжди ненав’язливо, але детально цікавлюся, чи відчувають вони себе членами сім’ї, чи більше її прикрасою…Що знають про бюджет…Про потреби батьків, а не тільки про свої…Чи платять їм за оцінки… Відповіді пригнічують… Дорослішання відкладається і відкладається, якщо ефект “батьківської тарілочки супу” вбиває в дітях природну адаптацію до реальності, в якій треба вміти не тільки самостійно влаштуватися на роботу, але і не втекти з неї після перших ж труднощів…Де треба відшукати спільну мову з сотнями різних людей…Де треба самим бути для когось опорою, а не ховатися нескінченно за татову і мамину спину…Де треба вважати нормальним виплачувати батькам персональну пенсію в знак відповідної подяки, а не претендувати на вічну стипендію з їхнього боку… Саме тому, коли молодь задає мені питання про те, як позбутися від батьківського носа у власному житті, я незмінно відповідаю так: НЕ БЕРІТЬ У НИХ ГРОШІ… Можна скільки завгодно доводити свої дорослі права, потрясаючи паспортом, і влаштовуючи гучні скандали, але…проживаючи з батьками на їх території, або претендуючи на їх гроші, потрібно чесно визнати, що дорослішання і вік розминулися… ©Ліля Град

Одного разу я запитала у своєї мудрої бабусі: “Що робити, якщо любиш людину?” … Вона відповіла не роздумуючи: “Залишити її в спокої” … Я відразу задала протилежне питання: “А що робити, якщо не любиш? “… Вона відповіла так само: “Залишити її в спокої!”… Подивившись на мою спантеличену пику, бабуся пояснила: “Так чесніше за все: не можна мучити ні кохану, ні ненависну людину. Якщо ваша любов взаємна – все буде! Якщо ні – не буде нічого. І запам’ятай: навіть в щасливих стосунках потрібно якомога частіше залишати людину в спокої … тим довше вони залишаться щасливими!”… Через багато років, занурившись в море практики, я зрозуміла, що бабусина порада коштувала багатьох томів психології відносин. Вона незмінно працює. Лілія Град Джерело

Одного разу ти не будеш їсти те, що не смачно, навіть якщо це дуже дорого. Впевненою рукою відсунеш бокал улюбленого Prosecco, тому що бокал води з лимоном здаються тобі доречнішими. Одного разу тобі стане байдуже на погляд сторонніх людей, тому що саме сьогодні ти хочеш бути в цій прозорій кофтинці і в давно зношеному шалику. Тепер ти будеш розбиратись в косметиці значно краще багатьох професіоналів і купувати парфуми, які нагадуватимуть саме про тебе. Ти відмовишся від яскравих кольорів для свого манікюру. Краще нюд. Або френч. Ні, краще нюд. Одного разу ти поїдеш в подорож одна. В дуже далеку подорож. І саме там – ти зрозумієш, наскільки сильно любиш це життя, а ще дощ, шторм і обліпиховий чай. Ти побореш свої страхи. Страх втрачати, страх зморшок під очима і нерівномірної засмаги. Ти будеш частіше молитись і більше працювати. А ще – нарешті навчишся медитувати. Медитувати і не зважати на чужі думки. Одного разу ти станеш настільки дорослою, що будеш посміхатися кожному, навіть тому, хто залишив в твоєму житті пригірклі аромати. Одного разу… Автор невідомий

Одного разу я почув дуже мудрі слова: «Твоя важка робота – мрія безробітного. Твоя неслухняна дитина – мрія кожного бездітного. Твій маленький будинок – мрія кожного безхатченка. Твій невеличкий капітал – мрія кожного боржника. Твоє слабке здоров’я – мрія кожного хворого на невиліковну хворобу. Те, що Всевишній приховує твої гріхи від людських очей – мрія засоромленого своїми гріхами. Твій спокій у серці, твій спокійний сон, доступна їжа – мрія кожного, в чиєму краї йде війна. Потрібно цінувати все, що в тебе є, адже ніхто не знає, що станеться з тобою завтра». © Джекі Чан Джерело

Одного дня, після 20 років спільного життя, моя жінка захотіла, щоб я запросив іншу жінку в кіно і на вечерю. Вона мені сказала: “Я люблю тебе, але я знаю, що інша жінка тебе також любить і вона би дуже була щаслива провести цей час з тобою.” Інша жінка, котрій моя дружина просила приділити увагу, була моя мати. Вона була вдовою вже 19 років.З моєю роботою і трьома дітьми, котрі займали весь час в моєму житті, я дуже рідко бачив мою маму.В цей вечір я зателефонував їй, щоб запросити її в кіно і на вечерю. -Що сталося? Як ти себе почуваєш? – Це перше, про що вона мене запитала. Моя мама є з такого типу жінок, котрі в першу чергу думають про погану новину, якщо хтось телефонує дуже пізно. “Я подумав, що було би добре, якби ми разом провели час”- відповів я. Вона подумала секунду і відповіла мені – “Я також дуже цього хочу “. В п’ятницю після роботи, я їхав за своєю мамою і відчував якесь переживання. Моя машина зменшила швидкість біля маминої хати і я побачив свою маму, вона стояла біля дверей і чекала на мене, було таке враження, що вона також чомусь переживає. Мама стояла в дверях нашої хати і мала дуже гарний вигляд, її хвилясте волосся було гарно зібране і вона була вбрана в сукню, котру вона купила на останню річницю їхнього з татом весілля. “Я сказала своїм подружкам, що мій син проведе зі мною весь цей вечір в ресторані і вони були дуже вражені” – сказала вона, сідаючи в мою машину. Ми ввійшли в ресторан, він був не розкішним, але був дуже гарний і романтичний. Мама взяла мене під руку і в мене було таке відчуття, що вона йде зі мною так гордо, немов вона є перша леді. Сівши за стіл, я почав вголос читати меню, бо мамині очі могли бачити лише великі букви. Дійшовши до середини, я підняв очі і побачив, як моя мама сидить і дивиться на мене, а ностальгічна посмішка виграє на її устах. “Колись, коли ти ще був маленький, я тобі так читала ціле меню” – сказала вона. “Отже прийшла моя пора, коли я маю заплатити за цей сервіс”- жартуючи відповів я. Ми мали дуже гарну розмову під час вечері, виглядало так, ніби нічого важливого, але нам було дуже приємно ділитися останніми подіями нашого життя, ми настільки були захоплені цією розмовою, що нам вже не вистачало часу для кіно. Коли я привіз маму до дому, то вона сказала – “Я би хотіла ще раз піти з тобою в той ресторан. Лише за однієї умови, що цього разу я тебе запрошу.” Я погодився. – Як пройшов ваш вечір? – запитала мене моя дружина, коли я повернувся додому. – Дуже добре. Набагато краще навіть від того, як я собі його уявляв – відповів я. Через декілька днів, моя мама померла від інфаркту серця….. Це сталося так раптово, що в мене не було навіть жодного шансу їй чимось допомогти. Після похоронної церемонії я отримав конверт, в котрому була оплата за ресторан, де ми з мамою мали останню нашу вечерю. До оплати була прикріплена записка, в котрій говорилося; “Я заплатила за твою другу вечерю заздалегідь, бо я не впевнена, чи я ще колись зможу мати вечерю з тобою. Але все ж таки я заплатила за двох. Для тебе і для твоєї дружини. Я не думаю, що я коли-небудь зможу пояснити тобі, яке значення для мене мала ця вечеря, на котру ти мене запросив. Сину мій, я тебе дуже люблю!” Джерело

Одного разу жінка середніх років запитала Всесвіт, чи не проти, якщо вона змінить роботу. – Міняй на здоров’я, – відповів Всесвіт. – А нічого, якщо я там буду трохи більше заробляти? – Та заради бога, можна й не трохи. – Не образишся? – Чого б це? Жінка забарилася. – А лабрадора можна завести? -. Давай! І кота заодно. Жінка зніяковіла ще більше. Здається, розмова йшла не так, як вона очікувала. – А якщо я зовсім перестану працювати за наймом і почну на себе? – Вперед. Он твоя сусідка давно вже на себе працює. – А якщо дачу побудую? – Будуй. – З великою ділянкою? Щоб сад був яблуневий і ожина? – Чого ж ні. Ще вишню можна виростити для компанії. Жінка трохи зблідла. – Що, якщо я бігати почну? – Починай. – А на йогу? – Іди. – А я ще малювати хотіла навчитися … – Вчися. – А співати? – Співай. Жінка зробила крок назад, судорожно зітхнула і з відчаєм у голосі майже крикнула: – Ну а якщо я взагалі звідси виїхати надумаю, що тоді? – Тоді, напевно, поїдеш, – сказав Всесвіт. Жінка виглядала оглушеною. Вона безцільно дивилася по сторонах і намотувала на палець пасмо волосся. – Скажи мені, – вимовила вона після паузи. – Але чому ти раніше мені нічого не дозволяла? Тепер здивовано виглядав Всесвіт. – Я? Прекрасно, дорога. Ти сама собі півжиття нічого не дозволяла, а тепер звинувачуєш мене. О. Фадєєва Ілюстрація: Lisa Aisato Джерело

Одного разу жінці поставили запитання: «Ваш чоловік робить вас щасливою?» У цей момент чоловік випростався, проявивши повну впевненість. Він знав, що його дружина скаже «так», тому що вона ніколи не скаржилася ні на що під час шлюбу. Однак його дружина відповіла на питання гучним «Ні». «Ні, мій чоловік не робить мене щасливою». Чоловік був збитий з пантелику, але його дружина продовжувала: «Мій чоловік ніколи не робив і не робить мене щасливою. Я щаслива”. «Щаслива я чи ні, не залежить від нього; я єдина людина, від якої залежить моє щастя ». Я вирішила бути щасливою в кожній ситуації і в кожен момент свого життя, тому що, якби моє щастя залежало від іншої людини, речей або обставин на Землі, у мене були б серйозні проблеми. Все в цьому житті постійно змінюється: людина, багатство, моє тіло, клімат, радості, друзі, моє фізичне і психічне здоров’я. Я могла б привести нескінченний список. Я повинна бути щасливою незалежно від того що відбувається. У мене є багато або мало, я щаслива! Я виходжу на люди або залишаюся вдома одна? Я щаслива! Я багата або бідна, я щаслива! Я заміжня, але я вже була щасливою навіть коли була одна. Я щаслива для себе. Є люди, які кажуть: «Сьогодні я не можу бути щасливий, тому що я хворий, тому що у мене немає грошей, тому що дуже жарко, тому що дуже холодно, тому що хтось образив мене, тому що хтось перестав любити мене, тому що я не знаю, як любити себе, тому що мої діти не радують мене, бо мої друзі не радують мене, бо моя робота посередня і так далі ». Я люблю своє життя не тому, що моє життя простіше інших, а тому, що я вирішила бути щасливою як людина. Я несу відповідальність за своє щастя. Коли я відбираю це зобов’язання від свого чоловіка або когось іще, я звільняю їх від тягаря носіння мене на плечах. Це робить життя кожного набагато легше. Ніколи не робіть когось іншого відповідальним за ваше щастя. Будьте щасливі, навіть якщо жарко, навіть якщо ви хворі, навіть якщо у вас немає грошей, навіть якщо хтось заподіяв вам біль, навіть якщо хтось вас не любить і в житті не дуже пощастило … Це стосується жінок і чоловіків різного віку. Джерело

Одного разу хтось прийме тебе і все, що з тобою пов’язано, погане і хороше, всі твої успіхи і невдачі… Одного разу хтось почне цінувати тебе. Він побачить те, як красиво ти смієшся, плачеш і посміхаєшся. Він оцінить те, як ти співаєш, танцюєш і всі ті речі, які ти просто робиш, щоб його день став яскравішим. Одного разу хтось буде плекати все, що з тобою пов’язано. Йому буде подобатися те, як ти вимовляєш його ім’я, коли хочеш поділитися з ним цікавою новиною. Він буде приділяти час на те, щоб послухати твою історію, якою б довгою вона не була, тому що знає, як багато це для тебе значить. Одного разу хтось виявиться досить терплячим, щоб зрозуміти тебе. Він витратить стільки часу, скільки буде потрібно, щоб пізнати тебе, і дочекається, коли ти відкриєш для нього своє серце. Він зрозуміє, як нелегко тобі бути вразливою і впустити іншу людину в своє життя. Одного разу хтось буде захоплюватися твоєю добротою, терпінням, працьовитістю і всіма хорошими і прекрасними речами, які ти робиш. Він буде підтримувати тебе в реалізації твоєї мрії. А ще він завжди буде поруч у важку хвилину. Одного разу хтось прийме тебе і все, що з тобою пов’язано, погане і хороше, всі твої успіхи і невдачі. Він буде цінувати все, що ти робиш, і все, що інші люди раніше приймали як належне. Одного разу хтось буде дорожити тобою. Він візьме тебе за руку і ніколи не відпустить. Він буде обіймати тебе дуже міцно, і ти повіриш, що все буде добре, навіть якщо весь світ зараз розпадається на частини. Одного разу хтось буде робити все, щоб захистити твоє серце. Він не дозволить тобі знову пройти через всю ту біль, яка одного разу тебе вже надломила. Він буде піклуватися про твоє серце, немов це найцінніша річ у всьому світі, тому що для нього воно так і буде. Одного разу хтось полюбить тебе настільки сильно, що його любов покаже тобі, як це любити і бути коханою по-справжньому. Він буде вибирати тебе знову і знову. А ще він покаже тобі, що любов це його вибір залишитися, що б не сталося у тебе в житті. Одного разу тобі більше не потрібно буде так старанно старатися. Не потрібно буде більше боротися за своє місце. Не потрібно буде сумніватися в своїй цінності і задаватися питанням, Чому ти недостатньо хороша для нього. Тому що одного разу за переглядом улюбленого фільму і шматочком улюбленої піци ти обернешся назад і посміхнешся людині, що сидить поруч, розуміючи, що твоє очікування, нарешті, закінчилося. І воно того варте.