“Змія і світлячок”: мудра притча про те, чому щасливим потрібно бути тихо

Ішов якось по запиленій дорозі старий і навчений життям чоловік. Він не поспішав: то зупиниться, щоб помилуватися птахами в небі, то подивиться на польові квіти, що ростуть біля дороги. Тут він побачив чоловіка, який йшов йому назустріч і ніс на плечах важку ношу. Одного погляду на цю людину було достатньо, щоб зрозуміти, наскільки їй важко. – Чому ти вибрав собі шлях тяжкої праці і нескінченних стpaждань? – запитав зустрічного старий. – Я стpaждаю не просто так! Я терплю випробування для того, щоб моїм дітям і онукам довелося жити в благополуччі і щасті, – відповів нещасний. – Всі мої предки робили це: прадід прирікав себе на непосильну працю заради діда, дід гарував заради батька, батько тягнув лямку заради мене, а я буду терпіти страждання заради благополуччя моїх дітей. – Скажи, а хтось із членів вашої родини взагалі був колись щасливим? – запитав мудрий мандрівник. – Поки що ні, але мої діти і внуки вже точно стануть щасливими! – захоплено промовив бідний чоловік. – Знаєш, є така мудрість: неграмотний нікого не може навчити читати, а заєць ніколи не виховає сокола, – промовив мудрець. – Спочатку потрібно спробувати самому бути щасливим, і тільки потім ти сам зможеш навчити своїх дітей мистецтву щастя.Це і буде найцінніше, що ти можеш їм залишити після себе! Запам’ятайте цю мудрість! Поділіться цією мудрою притчею зі своїми друзями, можливо комусь із них вона допоможе змінити життя! Джерело

“Жив один чоловік і жив він не дуже добре – плутано. Але одного дня він вирішив взятися за розум, робити добрі справи і спасати душу. Робив їх, робив, а особливої зміни в собі на краще не помічав. Якось він йшов по вулиці, бачить – у однієї бабусі гудзик з пальто обірвався і впав на землю. Побачив і думає: “Та чого там! Гудзиків у неї ще вистачить. Не піднімати ж! Нісенітниця якась!” Але все-таки, нарікаючи, підняв ґудзик, наздогнав стареньку, віддав їй гудзик і забув про це. Потім він помер, і бачить: ваги – зліва його зло лежить, тягне вниз, а праворуч нічого немає, порожньо! І зло перетягує. – “Ех, – каже собі чоловік, – і тут не пощастило!” Дивиться, Ангели гудзик кладуть … І чаша з добрими справами переважила. – “Невже один цей гудзик всі мої злі справи переважив?” Здивувався чоловік. – Скільки добрих справ я зробив, а їх і не видно! “І почув, як Ангел говорить йому: “Через те, що ти пишався своїми добрими справами, вони і пропали! А ось саме цього гудзика, про якого ти забув, вистачило, щоб ти від загибелі врятувався!”. Джерело

Якось змія погналася за метеликом і переслідувала його день і ніч. Страх надавав метелику сил, він бив крилами і летів все далі і далі. А змія не втомлювалася повзти по п’ятах. На третій день знесилений метелик відчув, що не може більше летіти, він присів на квітку і запитав свою переслідувачку: — До того, як ти мене вб’єш, можна поставити тобі три запитання? — Не в моїх звичках надавати такі можливості жертвам, але гаразд, будемо вважати це твоїми передсмертними бажаннями. Можеш запитувати. — Ти харчуєшся метеликами? — Ні… — Я зробив тобі щось погане? — Ні. — Тоді чому ти хочеш мене вбити? — Ненавиджу дивитися, як ти пурхаєш! Дуже часто ми ображаємося, ненавидимо один одного, бажаємо ближньому зла і навіть не замислюємося про це. Адже причина найчастіше в нас самих, тільки треба глибше зазирнути у своє серце, і тоді ми зможемо розглянути цього змія – «змія заздрощів», який є однією з головних причин людської ненависті. Автор невідомий

Мандрівниця і художниця Світлана Казіна переїхала жити в Гірський Алтай близько 20 років тому у будиночок без водопостачання, теплого туалету, а часто і без електрики. Вона любить життя, живе із задоволенням. За допомогою своєї фотокамери щодня пізнає світ і дивується його різноманітності. “У природі є все для того, щоб ми були щасливими”, – переконана Світлана. Обов’язково прочитайте її пост про те, чому спосіб життя має бути не здоровим, а щасливим. Тому… Хвороби приходять не від того, що погана екологія, брудна вода, пластикова їжа та ми мало рухаємось. Хвороби приходять не від того, що Ви живете у місті або в селі. Повірте, людський організм – ідеальна машина із адаптації до будь-яких умов та їжі. Ось ми, селяни, не можемо їсти вашу міську порошкову їжу, пити вашу воду та дихати вашим повітрям. Але не тому, що все це брудне. А тому що інше. Незвичне для нашого організму. А Ви у нас в горах, пардон, страждаєте на діарею від нашої джерельної і річкової води, від коров’ячого молока, баранини та іншого, а також від нашої висоти і тиску ваші голови тріщать як кавуни. Але ні там ні там – не погано! Просто у нас різне місце існування. Ви – адаптувались тут, а ми – там. У горах так само хворіють, як і в місті, заспокойтеся. А в містах так само є довгожителі. Якщо людина живе у гармонії з природою, молиться, медитує, їсть пророщені зерна пшениці, носить зачіску як у Ісуса або у богині Калі і робить пожертви дитячим будинкам, це не означає, що вона житиме 100 років і помре здоровою! З чого Ви взяли, якщо жити на березі моря в позі лотоса, то не будеш хворіти? Якби Ви тільки знали, скільки я поховала друзів, які вели лише здоровий спосіб життя! Серед них спортсмени, лікарі, цілителі і люди, які цілодобово працювали над своїм духовним зростанням. Некурящі, непитущі, не говорячи нецензурних слів, вони помирали від раку. Вам ніколи не зрозуміти, чому приходить хвороба. Припиніть морочитись поняттями не “можна”, “дієта” та “гріх”. Це не продовжить вашого життя. Тому що хвороба не в тілі, хвороба – в голові! Тому просто живіть в своє задоволення! Все робіть в задоволення. — Навчіться уже, нарешті, їсти те, що вам подобається, а не те, що є корисним. Просто їжте це, а не об’їдайтеся. — Не можете кинути палити? Не кидайте! Але куріть не з розкаянням совісті, а із задоволенням. Кидати палити взагалі не потрібно. Потрібно захотіти не курити. А заборона – завжди працює навпаки. — Кидайте роботу, яка Вам ненависна або ж вчіться отримувати від неї задоволення, якою б вона не була. — Не піддавайтеся на заклики моди, часу, інтернету і так далі. Не приміряйте на себе сторонні і неправдиві образи високодуховної особи. Ваші сторінки в соціальних сторінках – це лише смуток і сум. Що не Марічка, то – “Заклик Всесвіту” або Веселка, що “Летить!» Що не Павлик, то “Святогор разючий” або “Око справедливості”. Що не стіна, то черга картинок з третім оком, інь-янами і мандалами. Що не акаунт, то перелік афоризмів лам, віщунів, старців, акторів, що несподівано порозумнішали та ніколи не існуючих мудреців. Дивишся на це і думаєш: як я взагалі сюди потрапила, до таких високодуховних осіб? Чесне слово, кожен раз тягне блювати від таких “високодуховних” акаунтів, за якими насправді сидять звичайні люди, як усі, із прищами, карієсом, печією, сусідами, родичами, нещасною любов’ю і так далі. Будьте такими, якими Ви є! Будьте самі собою! — Займіться тим, чим хотіли і мріяли займатися з дитинства. Опануйте гітару, піаніно, вокал, гірські лижі, акварель, мозаїку, глину і так далі. Немає людей, які не мають творчих задатків, це я Вам кажу як художник. Не мрійте про мотоцикл, а купіть його! Не колекціонуйте мрії, вони гаснуть і гниють в закутках мозку! Завжди мріяли в гори, а маринуєтеся в офісі? Ідіть в гори! Живете а горах, а хочеться маринуватись в офісі? Йдіть в місто! ) Все у ваших руках! — Подобається самотність? Усамітнюйтесь в своє задоволення. Боїтесь самотності? Йдіть до людей. — Знаходьте радість і задоволення в усьому. Навіть у тому, де здається цього і бути не може. — І головне: спосіб життя має бути не здоровим, а ЩАСЛИВИМ! І взагалі, зараз я відкрию Вам найважливішу таємницю життя і самого сенсу життя: сенсу життя немає! Є просто Життя. Ранок, день, вечір, ніч і знову ранок. Є планета, люди, рослинний і тваринний світ. Будні і свята. Щастя і біда. І є Смерть. І вона приходить у будь-який час, у будь-якому віці. То чи є у Вас час на те, щоб жити чужими мріями, нав’язаними ідеями та суспільними нормами? Живіть в своє задоволення і не шукайте причин захворювань і смертей серед родичів і артистів. Цього нам зрозуміти не дано. Але нам дане Життя. І його потрібно прожити з Радістю. Не заважаючи радіти іншим. І навіть допомагаючи. Ну, якщо Вам дуже подобається шукати сенс життя, то вважайте, що в цьому він і є – жити в радість. Усе це зовсім не означає, що знаходитися в пошуку і бути тим, хто шукає – погано. Ні. Якщо це вам в радість, то на здоров’я. Але мої друзі, родичі та чужі люди, помираючи, зізнавались мені: “Я усе своє життя щось шукав, щось робив, кудись бігав, а найголовніше було під носом. Кохані люди. І все, що я хотів зробити разом з ними, я вже не зроблю ніколи”. Благаю, не забувайте: щастя не в селі або місті, не в горах або на рівнині, воно в голові! Живіть, як хочеться, і не порівнюйте своє щастя з іншим. Все одно ваше щастя ніхто не зрозуміє. Якби не було оцінювання і порівняння щастя, релігій і цінностей, не було б і війн. Джерело

Ішов якось по запиленій дорозі старий і навчений життям чоловік. Він не поспішав: то зупиниться, щоб помилуватися птахами в небі, то подивиться на польові квіти, що ростуть біля дороги. Тут він побачив чоловіка, який йшов йому назустріч і ніс на плечах важку ношу. Одного погляду на цю людину було достатньо, щоб зрозуміти, наскільки їй важко. – Чому ти вибрав собі шлях тяжкої праці і нескінченних стpaждань? – запитав зустрічного старий. – Я стpaждаю не просто так! Я терплю випробування для того, щоб моїм дітям і онукам довелося жити в благополуччі і щасті, – відповів нещасний. – Всі мої предки робили це: прадід прирікав себе на непосильну працю заради діда, дід гарував заради батька, батько тягнув лямку заради мене, а я буду терпіти страждання заради благополуччя моїх дітей. – Скажи, а хтось із членів вашої родини взагалі був колись щасливим? – запитав мудрий мандрівник. – Поки що ні, але мої діти і внуки вже точно стануть щасливими! – захоплено промовив бідний чоловік. – Знаєш, є така мудрість: неграмотний нікого не може навчити читати, а заєць ніколи не виховає сокола, – промовив мудрець. – Спочатку потрібно спробувати самому бути щасливим, і тільки потім ти сам зможеш навчити своїх дітей мистецтву щастя. Це і буде найцінніше, що ти можеш їм залишити після себе! Запам’ятайте цю мудрість! Джерело

Зображення №1 Ви дуже замкнута людина, тому у вас не так багато друзів. Можливо, це обумовлено якоюсь травмою в минулому. Але тепер настав час змінитися і дозволити іншим дізнатися вас такими, яким ви є насправді, – це не так «страшно», як ви думаєте. Важливо пам’ятати, що не всі люди однакові, тому більшість людей можуть бути хорошими і добрими. Відкрийте себе світові. Зображення №2 Ви дуже добра і щира людина, яка робить все можливе, щоб допомогти іншим, і це похвально. Однак, бути занадто добрим з усіма буває не завжди на благо. Приділіть більше уваги оточуючим і присвятіть себе тим, хто робить те ж саме для вас. Багато людей можуть просто використовувати вас для досягнення своїх власних цілей. Намагайтеся бути більш розбірливим в людях, щоб в майбутньому уникнути розчарувань. Зображення №3 Вибір третьої руки вказує на те, що егоїзм в надлишку присутній у вашій особистості. Ви думаєте, що ваші інтереси завжди найважливіші, а ваші погляди на життя найправильніші. Вам не подобається адаптуватися до когось або до якоїсь ситуації, тому що ви очікуєте, що інші зроблять це за вас. Ви настільки зосереджені на своїх цілях, що можете подолати все, що потрібно для їх досягнення. Однак постарайтеся бути більш альтруїстичними, менш егоїстичними і більш розуміючими, інакше ви можете бути обмануті своїм власним его і зазнаєте невдачі. Зображення №4 Вам потрібно виділити час для себе, так як ви навіть не пам’ятаєте, коли в останній раз купили собі подарунок або взяли вихідний, щоб насолодитися всім, що ви завжди любили. Ви настільки стурбовані проблемами сім’ї, друзів, що часто забуваєте подбати про себе, і це може завдати вам величезної психологічної шкоди. Постарайтеся насамперед навчитися любити себе і піклуватися про себе! Зображення №5 Ваша нерішучість заважає вам досягти ваших цілей. Не відкладайте на завтра те, що ви можете зробити сьогодні. Припиніть відкладати роботу, ваші ідеї і проекти, так як це може негативно позначитися на вашій репутації в професійному та особистому житті. Ви не можете досягти своїх цілей, тому що ви завжди відкладаєте все на потім, а це погано. Зображення №6 У минулому ви були вбиті горем, тому ви боїтеся повернути себе до життя. Перестаньте пригнічувати себе зсередини і дозвольте долі зіграти свою роль у вашому житті. Дозвольте собі заново відкрити любов, інакше ви позбавите себе чудових переживань. Любов – це одне з найбільш великих почуттів людства, і життя без неї може привести вас до життя без всього того щастя, яке заплановане для вас. Джерело

Поки змія повзла в свій кут, вона наповзла на пилку, трохи зачепивши її, вона поранилася. Відразу ж змія повернулася і вкусила цю пилку, вона кусала її, і тоді сильно поранила свій рот. Не розуміючи, що з нею відбувається і, думаючи, що ножівка напала на неї, вона вирішила обмотатися навколо ножівки, щоб задушити її, всім своїм тілом, стискаючи її щосили, так, що, на жаль, змія виявилася вбита пилкою. Іноді ми у відповідь реагуємо на гнів або засуджуємо тих, хто зробив нам погано, але ми ранимо найперше себе. В житті, іноді краще ігнорувати деякі ситуації, людей і образи. Тому що наслідки можуть бути незворотніми і катастрофічними. Господь вчив нас прощати. Тому що гнів, це – “хвороба” тіла, яка вбиває Вашу душу. Джерело

Одного разу чоловіки запитали діда, скажи ось ти з дружиною живеш півстоліття і не сваритесь (в селі все про всіх знають). Як це? – Ви знаєте, що молоді вечорами ходять на посиденьки, а потім проводжають хлопці під ручку дівчат, по центральній вулиці гуляють. Один вечір проводив – нічого, два – привід … а три вважай наречений. Ось і я пішов проводжати одну, йду щось кажу, а вона раптом стала витягати потихеньку свою руку з-під моєї. Я не зрозумів, виявляється я йшов прямо в калюжу на дорозі. Вона калюжу оббігла і знову мене під руку. До наступної калюжі я йшов цілеспрямовано. Вона також прибирала руку. На наступний вечір з іншою дівчиною я по колишньому маршруту. Та ж картина, оббігала калюжі. На наступний вечір пішов з третьою. І знову посередині дороги по калюжах. Підходжу – вона за мене міцно тримається, слухає мене і … пішла по калюжі зі мною. Ага – просто не побачила калюжу. Тоді я до наступної – глибше. Дівчина нуль уваги на калюжу. Ось з тих пір і ходимо поряд і не лаємося. Всі чоловіки роти пороззявляли, а які постарше і кажуть, що ти дід раніше не розповів як вибирати дружин. Може і ми були б щасливішими. Джерело