Йшов хлопчик по лісовій дорозі. Світило сонце, пташки щебетали і повітря було наповнене чарівним ароматом лісових трав. Сосни йшли високо в небо, виливаючи свій чарівний, терпкий запах хвої. Серце хлопчика було наповнене радістю, радістю Життя! І раптом він спіткнувся за корч і впав. Радість покинула його, коліно розбите до крові і ниючий біль затьмарили фарби літа. — О, Боже! — вигукнув хлопчик, — ну чому ти підсунув на дорозі мені цей корінь? Який же ти охоронець, якщо дозволив мені так боляче вдаритися? — з образою промовив хлопчик. Підвівся і, злегка накульгуючи, звернув на іншу стежку. Біль поступово вщух. Хлопчик був дуже добрий, щоб пам’ятати образи, і він знову весело закрокував по новому обраному шляху. Неабияк стомившись, він спустився до струмочка, вгамувати спрагу і відновити втрачені сили. Напився. Але коли дерся по схилу, що веде від струмка, знову посковзнувся і вдарився до каменю, що лежав неподалік. — О, Боже, ну чому мені так не щастить! Знову ти забув мене і не допомагаєш мені йти по моєму шляху! Поки він вставав і роздивлявся свої садна і порізи, недалеко від нього впало від старості велике дерево, ледь не зачепивши його. Від струмочка стежка перейшла в широку дорогу і хлопчик знову весело попрямував за нею. І не знав хлопчик про те, що неподалік корча, де він спіткнувся перший раз, проповзала отруйна змія. І якщо б він не впав, то обов’язково б став на неї і розпрощався б зі своїм життям. А вдруге, коли він вдарився до каменю, піднімаючись по схилу, його чекала неминуча смерть, під заваленим могутнім деревом. Дорога вивела його на велику галявину. Але раптом, налетіли хмари, подув сильний вітер і почалася гроза. Спочатку дрібні краплі дощу змінилися на більші, потім ще більші і дощ переріс у зливу. Хлопчик побіг в надії сховатися під кроною великого дерева, яке виднілося на узліссі і знову впав, і зламав руку. І зненавидів він свого Бога. — Не вірю я більше в те, що ти є, — у відчаї кричав хлопчик.— Не піду я по тих дорогах, які ти вказуєш, — продовжував кричати хлопчик, корчачись від болю. І не знав той хлопчик, що в те велике дерево вдарила блискавка, і його падіння дивом врятувало йому життя. Запам’ятайте: не все, що здається на перший погляд невдачею, нею є. Можливо ваше падіння, ваша біда є Великим благом для вас! Не поспішайте ремствувати на Бога і на Долю, можливо, Доля до вас дуже прихильна. Джерело