Ніколи не судіть інших людей. І ось чому…
“Тебе візьмуть тільки підлогу мити в туалеті!” – Сміялася вчителька над дівчинкою. Але через рік їй стало зовсім не до сміху. З першого до четвертого класу Таня навчалася дуже добре. У щоденнику дівчинка мала одні хороші оцінки. Таня ходила до школи як на свято – завжди гарно та охайно одягнена, з білими бантиками у волоссі. В середніх класах Таня все частіше почала отримувати погані оцінки, та й до школи вона почала спізнюватися. А ось в старших класах Таня зовсім перестала вчитися та прогулювала школу. Дівчинка виглядала дуже погано, іноді могла прийти до школи в одязі, одягненому навиворіт, у порваних колготках. Через це Таня стала об’єктом загальних глузувань своїх однокласників, та й всієї школи. З Танею ніхто не спілкувався, вчителі постійно лаяли, а класний керівник Наталія Петрівна, давно обіцяла залишити дівчинку на другий рік. -Ти подивися на себе! – кричала вчителька. – Ти дочекаєшся! Ти митимеш підлогу! Більше тобі в цьому житті нічого не світить! А мити її будеш в туалетах, бо до кабінету начальства не дотягнеш, навіть туди не візьмуть! Не вийде з тебе хороша людина Тетяно, – підсумувала Наталя Петрівна. Таня мовчки вислуховувала цю тираду, стояла і дивилася у вікно. Однокласники намагалися і близько не наближатися до Тані, боком обходили, за одну парту з нею ніхто не сідав. Дівчинка мовчала, сама нізким не спілкувалася, зі школи йшла сама перша, а приходила завжди із запізненням. Староста класу Микита вирішив дізнатися чому Таня так поводиться, чому з відмінниці перетворилася на двієчницю, куди весь час тікає зі школи. Хлопець пам’ятав, що з першого по четвертий клас дівчинка навчалася найкраще в класі, а зараз ледве дотягує до трійки. Виявилося, Тетяни будинок – це двоповерховий дім, дуже старий і похмурий. Дівчинка жила з матір’ю та молодшим братиком. Причаївшись за будинком, Микита вирішив поспостерігати за Танею. Щойно дівчинка повернулася зі школи, вона відразу ж почала носити воду до будинку. Таня ледве тягла важкі цебра. Минула ще година, Микита все стояв біля будинку. Цього разу дівчинка вибігла з цілим відром брудної води, вилила її і знову бігла додому. За кілька хвилин Таня вийшла з дому з сумкою в руках і кудись поспішила. Микита вирушив за нею. Виявилося, що Таня поспішала забрати молодшого брата і забігти в магазин за хлібом. Микита ледве встигав за Танею. Хлопець вирішив, що наступного разу він обов’язково простежить за дівчинкою краще, а поки попитає хлопців у дворі про Таню та її родину. Микита дізнався, що мама у Тані дуже хвора, сидить вдома і не працює, а про неї та брата дбає Таня, та ще й працювати встигає. Підробляла Таня двірником, вранці мела територію біля будинку. Микиті сказали, що дівчинка всіх цурається і завжди відмовляється від будь-якої допомоги. Дізнавшись про такі подробиці життя Тані, хлопець вирішив захищати дівчину в школі від кривдників. Після чергового скандалу, який влаштувала вчителька Тані, Микита не витримав і заступився. – Наталю Петрівно, ви б хоч раз поцікавилися чому Тетяна вчасно до школи не приходить, – сказав хлопець вчительці. – Ви постійно її сварите, а не знаєте, як їй доводиться жити. Наталя Петрівна після таких слів перед всім класом навіть розгубилася і не знайшла, що відповісти, а Микита поспішив наздогнати Таню. Дівчинка стояла на ґанку школи і гірко плакала, але коли Микита підійшов, вона вдала, що все гаразд. – Не засмучуйся, – сказав Микита. – Не потрібна мені твоя жалість, – різко відповіла Таня і втекла. Ввечері, коли Таня прийшла до пункту прийому склотари, щоб підробити, вона зустріла там Микиту. Хлопець працював замість неї. – Це моя робота, – сказала Таня. – Мені вона потрібніша, ніж тобі. -Та я просто тобі хотів допомогти, попрацювати за тебе, – пояснив хлопець. – Я й сама могла б, – відповіла дівчинка. – А вже все готове, тож давай додому і готуй уроки, зараз це важливіше, – сказав Микита із серйозним виглядом. – Гроші за мою роботу забирай та йди додому. Не відмовляйся від допомоги, я дійсно щиро хочу тобі допомогти, можемо навіть разом позайматися. У Тані в очах з’явилися сльози. – З чого б це ти мені допомагаєш? – недовірливо запитала Таня. – Давно ти мені подобаєшся, – зважився зізнатися Микита. Таня несміливо посміхнулася Микиті та від допомоги не відмовилася. З того часу Микита став допомагати Тані у всіх її турботах і справах. Крім того, хлопець вирішив серйозно зайнятися навчанням Тані, адже іспити були не за горами. Після закінчення школи батьки обіцяли Микиті подарунок, який він сам обере. Микита вирішив попросити у батьків путівку до оздоровчого санаторію для мами Тані, але батькам не сказав для кого потрібна ця путівка. Батько, звичайно, зрозумів, що просить це не для себе, але вирішив не відмовляти, вирішив, що для сина це дуже важливо, і він хоче комусь допомогти. Після перебування у хорошому санаторії, мамі Тані стало значно краще, вона повернулася сповнена сил. Таня вирішила, що неодмінно заробить мамі ще одну поїздку. Дівчина захотіла стати кухарем-кондитером, і вже за кілька місяців робила такі смачні тістечка та кекси, від яких всі були просто в захваті. Микиті Таня на іменини подарувала шикарний торт, запрошені на день народження не втомлювалися хвалити кулінарний талант дівчини. Після цього дня народження на Таню з усіх боків посипалися замовлення на всілякі смаколики до свят. Дівчина почала пристойно заробляти. Гроші Таня витрачала на лікування мами, яке помітно їй допомогло. Жінка після кожної поїздки до санаторію почувала себе все краще та краще. Таня була дуже рада за маму, тепер вона могла подумати про себе. Вона відвідала перукарню, магазин і манікюрний салон і вийшло справжнє перетворення. За кілька років Таня з Микитою пішли на зустріч однокласників, де дівчина справила справжній фурор. – Тетяно, не чекала тебе тут побачити, – сказала Наталя Петрівна, – та ще й у такому шикарному вигляді. Все-таки заслуги школи в наявності! – Тим, ким стала Таня, це лише її заслуга, – відповів Микита вчительці. – Моя майбутня дружина всього досягла сама, своєю працею і добрим серцем. А ви про неї завжди судили тільки по зовнішньому вигляду, а не за її здібностями. Автор невідомий Джерело
