Справжня любов – це не слова… Це вчинки!

Справжня любов – це не слова… Це вчинки!

“Є єврейська казка про любов і щуку. Щука вірила в любов. Вона була дуже романтична. І ось одного разу її спіймав рибалка, така біда з нею трапилася. Але у щуки була надія: рибалка бурмотів, що зараз віднесе щуку пану і той купить рибу за хороші гроші! Пан любить щуку! І ось щуку, що задихалась принесли до пана. Той дуже зрадів. Підтвердив, що щука йому подобається. Він любить щуку!

Щука думала, що вона врятована. Адже її люблять! Вголос говорять про це! Але пан її наказав засмажити. Він дуже любив щуку. Але зовсім не так, як вона сподівалася …

Так і з людьми. Слова про любов однакові, але для одного вони означають вірність, відданість, довіру і підтримку. А для іншого – можливість поласувати. Наїстися. Наситити себе. А потім можна нову щуку зловити або купити, це неважко.

На світі багато рибок, які вірять в любов і в слова про кохання. Будують повітряні замки, сподіваються і чекають. Чекають ось цих слів. А потім розуміють, що в слова кожен вкладає свій зміст. Любов пана до щуки – це не любов. Це хороший апетит, не більше. І одних слів мало; головне – вчинки все ж. Бо любов,як і віра “без діл,-мертва” …

Анна Кір’янова