У лісі жило лайно.
Одного разу в цей ліс пішов мудрець. Лайно вискочило з лісу перед мудрецем і прокричало грізним голосом: “Я тебе з’їм”. Мудрець злякався і втік.
Мораль: Лайна боятися – в ліс не ходити.
Потім в ліс пішов другий мудрець. Перед ним вискочило лайно і прокричало: “Я тебе з’їм”. Мудрець не злякався і штовхнув лайно ногою. Лайно завоняло.
Мораль: Ти можеш боротися з лайном, але лайно буде смердіти.
Третій мудрець пішов в ліс. З лісу вискочило лайно, знову прокричало: “Я тебе з’їм”, а мудрець відповів “Я сам тебе з’їм” і з’їв лайно. На смак лайно виявилося лайном.
Мораль: Ти можеш перемогти лайно, але смак перемоги тобі не сподобається.
Тоді четвертий мудрець пішов в ліс. Лайно вискочило з лісу, пригрозило з’їсти мудреця, але мудрець не злякався і пройшов мимо. Лайно покричало, покричало, заплакало, пішло і втопилося. Тому що метою лайна було лякати мудреців.
Мораль: Якщо зустрів лайно, пройди повз.
Андрій Громов
