А діти — це взагалі як?

А діти — це взагалі як?

А діти — це взагалі як?

Одна моя досить доросла подруга, готуючись стати мамою вперше вже в дуже свідомому віці, запитала мене:

– Настя, а діти — це взагалі як?

Я подумала, пом’ялася і вперше у своєму житті сказала те, що я дійсно про це думаю:

– А діти, Іра, це так, як ніби з тебе назавжди серце вийняли й повісили на високе дерево. І ось висить воно там, всім вітрам відкрите. Трохи повіє холодом, стискається воно від страху, прихопить морозом — замерзає від жаху, пригріє сонцем — тане від любові. Нічим воно більше не захищене серце твоє, нічим не укутане…

Анастасія Ніколаєва

Джерело