“Запам’ятай три правила”: текст для жінок, який варто повторювати собі як мантру

ДОЗВОЛЬ СОБІ…Помилятися. Змінюватися. Дивуватися новому хоч в 60, хоч в 16. Дозволь собі не відповідати на провокації. Дозволь не виправдовуватися, не доводити, не переконувати. Дозволь собі відпускати. І йти. Від тих, з ким не по дорозі. Від тих, хто не любить і від тих кого не любимо. Дозволь собі бути різною. Не підходити ні під які категорії, рамки, стереотипи, типології та види. Не виправдовувати нічиїх очікувань. Дозволь собі не боятися за дорослу дитину. І за не дуже дорослу теж дозволь собі не боятися. Дозволь собі не думати, що “крім мене нікому нічого в цьому будинку не потрібно”. Дозволь собі не бігти попереду потяга. І позаду теж – не бігти. Просто – не бігти. Можливо навіть почекати потяг, що йде в потрібну сторону. Дозволь собі займатися собою. Хоча б годину в день. Дозволь собі не говорити: ” У мене немає на себе часу”. Він є. Дозволь його взяти собі. Дозволь собі мріяти. Дозволь мріяти про нездійсненне (звідки ти знаєш, що воно нездійсненне?). Дозволь собі бути. Дозволь собі бути гідною будь-яких грошей, будь-якої нагороди, будь-якої слави, великої любові, чудового відпочинку. Просто дозволь. Дозволь собі бути собою.Спочатку просто дозволь. Потім побачиш, що буде… ©Марі Точиліна

В цьому і полягає загадка жінки. Я бачила жінок, які замовкали і щасливо виходили заміж. Я бачила жінок, які спрямовували свою енергію в сім’ю, і їхні чоловіки згортали гори. Я бачила жінок, які самовіддано “запихали” себе в будинок і відрікалися від кар’єри. Я бачила жінок, які жертвували собою в ім’я дітей. Я бачила жінок, які не дозволяли собі злитися. Я бачила жінок, які прокачували в собі смирення і покірність. Я бачила жінок, які ідеалізували своїх батьків. Я бачила жінок, які вважали себе відповідальними за все, що навколо. Я бачила жінок, які задовольнялися малим. Я бачила жінок, які терпіли і сподівалися. Потім я бачила їх знову. Я бачила жінок, які замовкали і щасливо виходили заміж – потім вони відкривали рот і розлучалися; Я бачила жінок, які спрямовували свою енергію в сім’ю, і їхні чоловіки згортали гори – надривалися, щоб відповідати, а розуміючи, що не дотягують, – спивалися; Я бачила жінок, які самовіддано “запихали” себе в будинок і відрікалися від кар’єри – а потім спалювали всіх енергією, яка била через край; Я бачила жінок, які жертвували собою в ім’я дітей – і діти опинялися в полоні неоплатного боргу в своїх матерів; Я бачила жінок, які не дозволяли собі злитися – вони і любити собі не дозволяли, бо немає місця любові там, де немає місця злості; Я бачила жінок, які прокачували в собі смирення і покірність – а потім у них накопичувалося, і вони вибухали, руйнуючи все на своєму шляху, або починали тьмяніти і хворіти; Я бачила жінок, які ідеалізували своїх батьків – вони так і залишилися дітьми, не увійшовши навіть у підлітковий період протесту; Я бачила жінок, які вважали себе відповідальними за все, що навколо – їх тривога і гіперконтроль вбивали будь-яку ініціативу в оточуючих; Я бачила жінок, які задовольнялися малим – вони втратили багато; Я бачила жінок, які терпіли і сподівалися – вони жили в суцільній образі. Я бачила й інших жінок… жінок, котрі: вибирали себе; конфліктували і з’ясовували; були чесними з близькими і з собою; не “строїли” дітей, а раділи з ними; бачили чоловіка, яким він є, а не ідеальну картинку; помилялися, падали, вставали і не вставали; займалися улюбленою справою, стаючи цікавішою собі, чоловікові та дітям; просили про допомогу, здавалися; ненавиділи готувати або обожнювали цю справу; були щасливі. Я бачила всіх цих жінок в собі. В кожній з нас живе багато жінок. Ми можемо комусь з них давати енергію, а когось відпускати з миром. Вибір за нами. Джерело

Не треба радіти тому, що він подзвонив на хвилину аби дізнатися, що ти вільна ввечері. Ваші побачення у ліжку це не кохання. Не вигадуй собі причини через які чоловік може усю ніч бути онлайн і навіть не спитати як у тебе справи. Не думай, що він тебе любить просто соромиться своїх почуттів. Повір, кохання нестримне почуття і приховати його неможливо. Припини вірити у безрезультативні обіцянки.  Досить вже дивитися жіночі тренінги і думати: “Я стану кращою і він мене полюбить”. Ні. Це просто не твоя людина.  Почни вже себе поважати.  Зрозумій нарешті, той, хто хоче, буде поряд. Він відкладе свої справи, якщо не зможе приїхати, то принаймні подзвонить. Всередині у тебе завжди буде відчуття підтримки і спокою.  Немає виправдань для байдужості. Поважай себе. Не дозволяй нікому і ніколи вбивати твою самооцінку. Ти варта кращого. Не треба розмінюватися на бозна-що. Джерело

Коли чоловік любить … Ніколи. Чуєш! Ніколи. Чоловік не зробить тобі боляче, якщо любить. І в якій би важкій ситуації ти не виявилася – він завжди буде готовий допомогти тобі, які б негаразди спіткали тебе – він буде всіляко їх вирішувати. Люблячий тебе чоловік – завжди відповість на твій дзвінок, або, якщо немає можливості відповісти – напише смс – щоб ти не хвилювалася. Чоловік який любить – не дасть привід для ревнощів, він цінує тебе, твої почуття, ваші відносини – і зруйнувати це не дозволить нікому. Для чоловіка який любить – ти завжди будеш на першому місці. Саме до тебе він поспішає вечорами. І вихідні дні він завжди поруч. Чоловікові який любить – дуже важливо, щоб ти посміхалася, саме так він бачить, що ти щаслива з ним. Для люблячого чоловіка немає більшої радості – бачити свою жінку щасливою. Коли чоловік дійсно любить – ти це відчуваєш. У його вчинках, а не в порожніх розмовах. Джерело

Зверни увагу на дуже просту істину – ти НЕ СМАЧНА коли брешеш!ТЕБЕ НЕ ХОЧЕТЬСЯ, коли ти звучиш «з голови»!Ти НІКОМУ НЕ ПОТРІБНА, коли віддаєш себе! Як би ти не намагалася зробити все так як ,, ТРЕБА” – твою жертву ніхто ніколи не оцінить, тому що це просто несмачно !!!Поки ти живеш натужно, як робоча конячка, роблячи себе зручною для всіх навколо – ніхто ніколи не полюбить тебе! Тільки коли ти увійдеш в свою сміливість – звучати собою – тільки тоді у тебе з’явиться СМАК! Тільки тоді чоловік зможе нарешті розсмакувати тебе справжню! Тільки тоді люди навколо ПОБАЧАТЬ тебе. Тільки тоді ти викличеш щирий інтерес, а не БАЖАННЯ ВИКОРИСТОВУВАТИ ТЕБЕ в своїх цілях … Лунай, чарівна! Досить бути прісною і кислою. Досить бути компромісом між радістю і сумом. Досить себе зраджувати заради примарної надії бути «кимось коханою» … Не будеш, рідна! Не будеш, тому що в тебе немає смаку … В тобі немає іскри. Нема життя. ТЕБЕ МОВ НЕМАЄ …Пора додати в своє життя спецій! Але не підкоряючись гламурним рецептам – а слідуючи лише за покликом своєї душі!Не бійся помилитися – бійся стояти на місці! Не бійся втрачати людей – бійся зрадити себе!Додай в себе смак! Не заради когось – тільки заради себе!Тільки входячи в свою цінність ти починаєш бути по справжньому ЦІКАВОЮ! Але тобі це буде вже не важливо … І в цьому головний секрет)Відпусти себе на волю! Дай собі право бути! Приправляй себе тими емоціями які живуть в тобі прямо зараз! Але будь усвідомлена … Не провалюйся в них як в болото. Інакше вони втоплять тебе …Звучати – не значить кричати в істериці … Крик народжується в голові від відчаю і безвиході. Там він і може застрягнути. Істерика фонить брехнею. І викликає тільки агресію у чоловіків. Так само як і логічні висновки і «продумані» слова …Голос, який звучить «З ГОЛОВИ» – НІКОГО НЕ ЦІКАВИТЬ !!! Він мертвий!!!Вчися звучати своєю глибиною рідна … Своєю маткою. Своєю правдою. Своїми кордонами. Своєю цінністю. СВОЄЇ ЛЮБОВ’Ю … Не бійся своєї СИЛИ. Так, вона може бути руйнівна спочатку. Але до тих пір, поки ти боїшся когось втратити – ти щодня втрачаєш себе …Коли ти звучиш своєю правдою – ти не чекаєш, що тебе оцінять!Коли ти звучиш своєю правдою – ти сама даєш собі цінність!Коли ти звучиш своєю правдою – ти змінюєш правила гри!Ти знаходиш свій смак. Свій колір. Своє тіло. Саму себе…Ти стаєш повноцінною. І ось тоді – люди починають тягнутися до тебе … Шукати тебе. Любити тебе. Цінувати тебе. Але ти вже не залежиш від них … ЦЕ І Є СВОБОДА!Просто звучи …. © Регіна Жиляєва Джерело

Усі жінки поділяються на два типи. Перші пливуть за течією і з упокорюванням приймають все те, що їм дає доля. І це не найгірша тактика. Мама моєї знайомої наприкінці 80-х привела додому безпритульного. Зайшла до під’їзду, а там чоловік гріється. На вигляд пристойний. В окулярах та пальто. Запропонувала тарілку борщу, він не відмовлявся. Сказав, що він – інженер, мешкає в сусідньому будинку. Дружина його вигнала, зійшлася з іншим. Всі знайомі покрутили пальцем біля скроні і попросили бездомного інженера вигнати геть. Але вона його залишила і почала жити краще за всіх. І найголовніше – у коханні та захопленні. Інший тип жінок ” роблять себе самі ” і створюють свою долю. Взагалі їм теж доводиться жити з тими, кого Бог пошле, але мають свої переваги: ​​вони менше сумують, легше розлучаються і більше чекають від життя. Їм здається, що все в їхніх руках. Це надихає. Життя жінки ґрунтується на трьох китах – житло, робота та чоловік. Можна змінити порядок. “А як же діти?” – запитаєте ви. Дітей жінка на цьому натюрморті тримає в руках і ставить найвище. Так ось, якщо з житлом та роботою можна натиснути, поміняти, продати, то з чоловіками все дуже складно. Не хочеться витрачати час на нісенітницю, хочеться вийти заміж один раз і назавжди. Як одразу розпізнати чоловіка, який зберігатиме вірність до кінця днів? Тобі його не вистачає, навіть коли він у сусідній кімнаті, його мовчання для тебе так само красномовне, як його слова, він любить твої недоліки не менше, ніж твої достоїнства, засинаючи ввечері, ти боїшся смерті та заспокоюєшся, тільки коли думаєш про його погляд вранці, про тепло його рук… Спуститися з неба на землю змушують жорсткі слова Ремарка: “Життя надто довге для одного кохання”. Виходить, що настане день і людина чудово житиме без тебе. Без тих крил, які ти колись йому дарувала. Без спільного перегляду телевізора. І твої недоліки, які раніше розчулювали, почнуть його дратувати… І ти сама зрозумієш, що краще піти, аніж залишитися. Але є одна категорія чоловіків, яка не піде. Постійність! Ось що треба шукати у чоловікові. Як часто змінюються його смаки? Як часто він змінює роботу? Свій зовнішній вигляд? Як часто зустрічається з друзями, яких знав ще в дитинстві? Чим більше у чоловіка старих уподобань та добрих спогадів – тим краще для вас.

Прекрасний текст, який написав сенегальський актор і філософ Букар Діуф (1966 р.н.): “День лиш настав, а вже шоста вечора. Тиждень щойно почався у понеділок, а вже п’ятниця. … і місяць пройшов …. і рік майже закінчився …. і пройшло 40, 50 або 60 років нашого життя …. і ми усвідомлюємо, що втратили своїх батьків і друзів. І ми розуміємо, що вже пізно повертатися. Так … Давайте спробуємо максимально використати решту часу. Не потрібно соромитися шукати заняття, які нам подобаються. Давайте додамо кольору до нашого сірого. Давайте сміятися тим дрібницям життя, які є бальзамом для наших сердець. І врешті-решт, давайте продовжувати насолоджуватися цим часом, який залишився нам. Давайте спробуємо виключити це вічне «потім» … Я зроблю це пізніше … Я скажу потім … Я подумаю про це пізніше … Ми залишаємо все на потім, як ніби «потім» було наше. Тому, що ми не розуміємо, що: потім – кава холодна … потім – пріоритети змінюються … потім – рік закінчується … потім – здоров’я погіршується … потім – діти дорослішають … потім – батьки старіють … потім – обіцянки забуваються … потім – життя закінчується … І потім часто буває занадто пізно … Не залишайте нічого на потім тому, що, чекаючи «потім», ми можемо втратити кращі моменти, ми можемо втратити друга, ми можемо втратити нашу справжню любов і людини, яку ми любили. І тоді це вже не можна повернути назад, не дивлячись на наш жаль… Кращий досвід. Кращі друзі. Найкраща сім’я. Сьогодні відповідний день… Цей момент «зараз» … Ми вже не в тому віці, коли можемо дозволити собі відкласти те, що потрібно зробити негайно. Тому, давайте подивимося, якщо у вас знайдеться час прочитати це повідомлення, то поділіться ним. Чи, може, ви відкладете його теж на «потім»? І ви вже не поділитеся цим більше ніколи…” Джерело

Повільно вмирає той, хто не подорожує, хто не читає, хто не чує музики, хто не може знайти гармонію в собі. Повільно вмирає той, хто руйнує свою віру в себе, хто не дозволяє собі допомагати. Повільно вмирає той, хто проживає свої дні з постійними скаргами про невдачу або безперервні дощі. Помирає повільно той, хто кидає свої плани, ще навіть не почавши їх. Хто не задає питання про щось невідоме, і хто не відповідає, коли його запитують про те, що він знає. Повільно вмирає той, хто стає рабом звички, виконуючи кожен день один і той самий маршрут, хто не змінює напрямок, хто не ризикує міняти кольори одягу, хто не розмовляє з незнайомими. Повільно вмирає той, хто не відбиває удари долі, хто не дозволяє собі, хоча б раз в житті втекти від розсудливих порад … Постараємося ж уникнути смерті маленькими дозами, пам’ятаючи завжди про те, що бути живим, вимагає не великого зусилля, а простого дії – дихати. І бути присутніми в теперішньому моменті. Живи Сьогодні! Ризикуй Сьогодні! Зроби це Сьогодні! Не смій помирати повільно! НЕ забороняй собі БУТИ ЩАСЛИВИМ! Марта Медейрос Джерело