Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани.
Образ цей не зблідне,
Хоч минуть жнива.
Це знамено рідне –
Злото й синява.
Прапор наш, як літо,
В сонці майорить.
По долині – жито,
По горі – блакить.
Прапор наш – не битва,
Не рушничний дріб:
По горі – молитва,
По долині – хліб.
Дмитро Павличко
***
Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
О. Олесь
***
Це прапор — вільної країни,
Це прапор — міста і села,
Це стяг моєї Батьківщини,
І в ньому вічності добра.
Він майорить, як синє небо,
Безхмарний — символ добра,
А жовтий — золоті колосся,
Відбиток віри та тепла.
І він, величиться над нами,
Показуючи вірний шлях,
Синім і жовтим кольорами,
На небі й на своїх полях.
***
Золото — в долині,
Угорі — блакить.
Прапор України
Гордо майорить.
Він — звитяг безмежність,
Слави козаків.
Стяг про незалежність
Світу сповістив.
Дорогим віднині
Стало на землі
Золото в долині
На блакитнім тлі.
***
Прапор — це державний символ
Він є в кожної держави;
Це для всіх — ознака сили,
Це для всіх — ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє — небо, жовте — жито;
Прапор цей оберігаєм,
Він — святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже — народом,
Українським, в Україні.
Н. Поклад
