Єврейська мама написала своєму синові, який тільки-но одружився, листа із секретом подружнього щастя:
Синочку мій золотий, ти тепер чоловік! Але не забувай — для мами ти завжди будеш той самий пупсик у повзунках. І тому лови кілька порад — ну, так… між нами, «по секрету».
- Я тебе люблю. Просто знай це. А всі мої «ой, послухай мене» — то не ниття, а форма ніжності.
- Якщо щось трапиться — не до гугла, а до мами. Завжди.
- Після 22:00 не дзвони. Хіба що тебе викрали інопланетяни. Тепер у тебе є дружина — і це її зміна.
- Але до 22:00 можеш дзвонити хоч щопівгодини. Просто побалакати, сказати, що все добре, або що хочеш супчику.
- Кричати можна лише в одному випадку — коли когось рятуєш. І крапка.
- Не чекай, що твоя жінка буде з тобою носитися, як я. Вона тебе не носила 9 місяців і не вставала до тебе вночі по 13 разів.
- Якщо скажеш: «А мама робила по-іншому», — я не знаю, хто з вас двох постраждає, але хтось точно.
- Фразу «У мами смачніше» закопай глибоко. І не рий.
- Не скигли мені, що вона не така. Ти ж її сам вибрав, я що — винна?
- Про колишніх — мовчок. Кажеш: «Були? Не було. Я тебе чекав все життя». І дивишся щиро!
- В телефоні — нічого зайвого. Думай, як шпигун: усе важливе — в голові. Пам’ять тренуй.
- Що б вона не приготувала — хвали. Навіть якщо воно хрумтить, а мало би бути рідким.
- Її зачіска — завжди чарівна. Навіть якщо це експеримент на тему «ой, переборщила з чубчиком».
- Не згадуй наші сімейні «вистави» з татом. Те — вже архів.
- Якщо спитає: «Ця сукня мене повнить?» — ти: «Що ти! Ще стрункіша, ніж вчора!» І не кліпай!
- Якщо приревнувала до подруги — скажи: «Та дивився й дивувався, як вона розповніла…» І потім проси, що хочеш.
- Вона щось просить? Погоджуйся на третій раз. Перший — то просто думка, другий — сумнів. А от третій — вже бажання. Не переплутай!
- Якщо я щось прошу — роби. Я перед тим це вже обдумала 333 рази.
- Про її батьків — тільки добре. Бо без них не було б твоєї зіроньки.
- Шість вечорів — родині, один — друзям. Баланс, синку, баланс.
- Не злись, що я балую онуків. Я бабуся. Це моя місія — ти ж мене знаєш.
- Пам’ятай про свята, дні народження, річниці й день, коли ви вперше поцілувались. Бо для неї це святе.
- І головне: перш ніж зайдеш у дім — усміхнись. Ти — її спокій. Її тил. Її світ.
Люблю тебе. Але тепер ще й твою дружину. Тож будь розумником, і щастя у вас буде — як вареник у сметані: гаряче, ніжно й ситно.
