Історія про те, як важливо дарувати тепло один одному. Прочитайте, будь ласка!

Історія про те, як важливо дарувати тепло один одному. Прочитайте, будь ласка!

Випадково побачив цю картину, і… вона справила на мене таке глибоке враження, якого вже дуже давно ніщо не справляло. Таку… САМОТНІСТЬ я собі навіть уявити не міг! Пронизлива самотність і при цьому… яка фантастична любов! І як погано залишитися ось так, зовсім одному.

Всі, хто знав твій голос, твої звички, твої жарти. Всі, хто знав чому ти радий, а що тебе засмучує. Всі вже пішли. І тепер ти один. І що залишається, окрім як в найсвітліше свято прийти туди, де улюблені тобою? На самоті прикрашати маленьку ялинку, на самоті запалити свічки і бути там, з коханою людиною, або хоча б з пам’яттю про неї. І ці маленькі вогники від свічок куди сильніше зігрівають, ніж вогні великого і далекого міста. Ми всі стали самотніми, борючись за статус, за блага, ми втрачаємо тих, з ким могли б розділити радість, а потім нічого не залишається… Лише тільки ти один і навколо тебе самотній світ. Чи варто воно того? А може на цій картині мати прийшла на могилу до свого єдиного сина? Заради нього жила, а тепер… тепер залишається жити просто день за днем, сенсу більше немає. Самотня людина, в самотньому місті, серед самотніх людей. І лише одна віддушина – могила того, хто був для тебе дорогий.

Як часто ми біжимо по життю, забуваючи про тих, кого любимо по-справжньому, про тих, хто любить нас. А потім … пізно потім. Залишиться лише згадувати ті моменти, коли міг сказати «люблю тебе», але не сказав. А чому не сказав? А не було приводу, посоромився, забув…

Ми часто забуваємо своїх старих, ну куди з ними святкувати? А потім наші діти забудуть про нас. Ця картина справила величезне враження на мене. Я не засмучений, я вдячний! Мені нагадали про тих, кого я по-справжньому люблю, про тих, хто мені важливіший за все на світі. Я ж теж часто забуваю сказати «Люблю…».

Попереду новорічні свята. Озирніться Ви побачите безліч самотніх людей. Станьте для них тими, хто їх бачить і чує, хто готовий поділитися настроєм і святковим столом. Це ваші сусіди, батьки, діти, просто люди. Покажіть їм, що є ще живі, які можуть бути разом з ними.

Поширте, будь ласка, цю історію, давайте дарувати тепло один одному!

Творіть добро!

© Лебедєв Сергій

Джерело