“Все начебто добре, але ніщо не радує”? Cкористайся принципом Матвія

“Все начебто добре, але ніщо не радує”? Cкористайся принципом Матвія

Проста закономірність, про яку ми часто забуваємо, допоможе по-новому поглянути на своє життя. Приймайте чудеса, наслідуючи цей принцип.

“Все начебто добре, але ніщо не радує”? Знайома історія? А що коли скористатися принципом Матвія. Ви ж пам’ятаєте цю фразу: “хто має, тому дано буде і примножиться, а хто не має, у того відніметься і те, що має”. Все просто.

Треба усього лише зрозуміти, як він працює. Ви, напевно, щодня з цим стикаєтеся. Просто забули, коли можна примножити те, що дано, і радіти цьому, отримуючи ще більше хорошого.

Але найголовніше – принцип працює! І чудеса трапляються. А приклади з життя тисяч людей тому яскраве підтвердження. Спробуйте. Це легко.

Майя згадала анекдот, який днями розповіла подруга. Прийшов чоловік в магазин, щоб здати новорічну гірлянду.

– Не працює? – запитує його продавець.

– Чому? Дуже навіть працює, – відповідає той.

– А в чому тоді справа?

Покупець зітхнув і відповів:

– Не радує.

Ось так було і у Майї: все начебто добре, але ніщо не радувало. І дивна справа, але з кожним місяцем проблеми тільки накопичувалися.

Спочатку прорвало трубу у ванні, і Майя затопила сусідів знизу. Потім подряпали крило її джипа. Потім цуценя подруги, поки вони пили чай на кухні, зіпсувало її нові італійські туфлі. Ну а коли серед ночі раптом впала картина і трохи її не прибила, то Майя зрозуміла, що десь явно накосячила.

Коли вона уранці розповідала про це колегам, маркетолог Таня тільки знизала плечима:

-Принцип Матвія, дорога.

– В сенсі? – не зрозуміла Майя.

– У Біблії написано: “хто має, тому дано буде і примножиться, а хто не має, у того відніметься і те, що має”.

– Хто відніматиме?

– Ну, кто-кто? – як маленькою, відповіла Таня і підняла очі до неба.

– І що робити?

Таня зітхнула:

– Плюсувати.

– Що? – не зрозуміла Майя.

– Все! – відповіла та. – І хороше, і погане.

Майя забула б про цей дивний принцип, але через пару хвилин охоронець сказав, що подряпали друге крило. І тоді вона вирішила, що варто спробувати цей принцип.

Тому коли в обід директор розкритикував її новий проект, вона спокійно відповіла:

– Це на щастя, – і вийшла з кабінету.

Приплюсувала.

Потім вирішила зробити собі приємне – зайшла в улюблене кафе. Через десять хвилин подзвонила секретар: “Давай назад. Шеф вирішив, що хтось з конкурентів зацікавився твоїм проектом, тому він терміново поставив його в розробку”.

І що дивно, але якимсь незрозумілим чином принцип Матвія працював. Тому що десь віднімалося, але при цьому відкривалися якісь нові можливості. Причому там, де Майя абсолютно не чекала.

І коли від неї раптом вирішив піти Міша, вона навіть не здивувалася.

– Тобі взагалі наплювати, що я зараз збираю речі? – обурено запитав він.

Не наплювати, – відповіла жінка. – Але ти за цивільний шлюб, не готовий до дітей і навіть не хочеш знайомити мене з друзями. У мене тоді питання до себе самій: “А навіщо ти мені такий потрібний, якщо я за стосунки, хочу дітей і зазвичай душа компанії”?

Тому твій відхід, Міша, на щастя. Тот здивувався такій відповіді і навіть перестав збирати речі, але Майя вже стала йому допомагати, витягнувши другу валізу.

Навпаки, там, де було мало, якимсь чином приплюсовувалося. Якщо ж з’являлися проблеми, то як урок або нагадування: не роби іншим погано – обов’язково повернеться.

Але все-таки було більше хорошого. У рази більше. Просто хто помічає, що вже має, тому дано буде і примножиться.

Джерело