6 порад мудреців кожному, хто скривджений і не може пробачити

Одна жінка іншу зненавиділа.Від заздрості. Тому що цій пані дали нову посаду – керівником відділом. Її звали Світлана. Вона була самотня, повна, одягалася жахливо, зачіска негарна. І ось – їй дали посаду, а цій Глаші не дали. І Глаша страшно розсердилась, затаїла злість, і ось що зробила: створила фальшиву сторінку в інтернеті від імені чоловіка. Фотографію там розмістила чужу. І стала Світлані писати. Різні приємні слова і натяки. Вона хотіла, щоб некрасива самотня Світлана закохалася в цього вигаданого чоловіка, а потім, як би кинути закохану дівчину і написати багато отруйних і зневажливих слів про зовнішність. Ось таку гидоту ця жінка придумала і стала робити. І дуже успішно – самотня Світлана спочатку на листи недовірливо відповідала, а потім розтеклася, розпливлася, повелася … Здорово вийшло! Закохана в таємничого вдівця з важкою долею, писаного красеня, Світлана сіла на дієту і майже перестала їсти. Стала відвідувати спортзал. Зробила елегантну зачіску. Прекрасно одяглася – нова зарплата дозволяла. І надзвичайно розцвіла. Стала красунею. Її знову підвищили за відмінні успіхи – вона з величезним запалом працювала! І додали зарплату, звичайно. А потім в неї закохався начальник – ще більший, вони на нараді познайомилися. І заздрісниця отримала лист: “Дорогий Дмитре! Я повинна тобі зізнатися – я люблю іншого. І виходжу заміж. Спасибі тобі за те, що ти був моєю віддушиною в найважчі часи. Завдяки твоїй любові я змінилася на краще, стала більше себе любити і поважати . Я ніколи тебе не забуду, любий друже! Прощай навіки. Я тебе блокую, щоб не рвати тобі душу. І прошу вибачити за все. Твоя колишня, Світлана “. Світлана вийшла заміж , а заздрісник-Лжедмитрій в лікарню поїхала з нервовим зривом. У психіатричну. І всім там Дмитром представлялася. Так що, хто хоче зла невинній людині – може мимоволі її ощасливити. Так теж буває. © Ганна Кірьянова Джерело

Того дня, коли помер мій батько, я купував банани в овочевому магазині. Пам’ятаю, що подумав: «Це ж ненормально! Твій батько щойно помер – якого біса ти купуєш банани?» Але мені потрібні були банани. Завтра вранці я прокинуся, а бананів на сніданок немає. Ось я й пішов за ними. В наступні дні також потрібно було робити багато різного: шукав в навігаторі паркування, чекав у черзі, сидів на лавці в парку – намагаючись проковтнути сльози, намагаючись триматися прямо. Насправді я був на межі таких ридань, від яких навколишні розбіглися б з переляку. Ніхто й не здогадувався, що відбувається у мене всередині, не заглянувши в мої почервонілі очі, не чуючи, як тремтить мій голос. Ніхто й гадки не мав про біль у моїй душі. У такий момент мені б не завадила табличка з написом «МЕНІ ЗАРАЗ ДУЖЕ ВАЖКО. БУДЬ-ЛАСКА, БУДЬТЕ ДБАЙЛИВІШИМИ» Вона підказала би людям навколо мене дотримуватися дистанції або говорити м’якше або рухатися обережніше. І таке делікатне ставлення могло зробити неможливе майже терпимим. Всі, хто нас оточує – люди, з якими ви стоїте в черзі в гастрономі, штовхаєтеся в транспорті, сидите на роботі, перетинаєтеся в соціальних мережах, дивитеся в очі через кухонний стіл – всі вони в певний момент теж відчувають певну втрату. Через когось хвилюються, за кимось сумують, про щось турбуються. Можливо, руйнується їхній шлюб, або вони не можуть вчасно заплатити іпотеку, або чекають на результати аналізів своєї дитини, а може божеволіють у річницю смерті близької людини і намагаються стримати сльози, тому що біль від втрати так само гострий. Майже кожна людина, з якою ви сьогодні зіштовхнетеся, намагається знайти мир у душі, заспокоїтися, побороти тривогу. Намагається прожити цю добу з усіма буденними клопотами, не зламавшись перед прилавком з бананами або в черзі на паркування. Сотні тисяч людей поруч несуть свою важку ношу, хоч ми її не помічаємо. Люди, чиї рідні невиліковно хворі.Пари в процесі розлучення.Жінка, що довідалася про зраду.Мати-одиначка, що сама виховує своїх дітей.Діти, яких принижують однолітки.Сім’ї, які не знають, як звести кінці з кінцями.Батьки, які переживають за своїх підлітків в депресії. Ніхто з них не скаже: «Мені нелегко. Будь ласка, будьте делікатніші, терпиміші, побережіть мене». І поки немає таких розпізнавальних табличок, нам усім варто бути уважнішими до тих, хто поруч: на роботі, на заправці, в черзі за бананами. Хтось із них саме зараз висить на «емоційній волосині». І не дати їй обірватися може проста людська делікатність. Джон Павловіце,з книги “Надія та інші надздібності” Джерело

Спілкування – найпотужніший спосіб енергообміну, підвладний людині. Спілкуючись, ми вчимося, розвиваємося, налагоджуємо зв’язки, заводимо дружбу і знаходимо істину. І здається, для підтримки добропорядних відносин, для того щоб жити в гармонії з собою і оточуючими людьми, потрібно бути гранично відвертим в спілкуванні. Ось тільки життя показує, що це не так. Мудрі люди знають, щоб бути щасливим, деякі речі потрібно тримати в таємниці. І в цьому немає нічого поганого, адже таємниця – це не брехня, а одна з граней культурної поведінки. Для правди ж має бути свій час і місце. Давайте дізнаємося, які речі слід тримати в таємниці і чому? 1. Особисті плани «Хочеш розсмішити Бога – розкажи йому про свої плани!». Це мудре прислів’я якнайкраще розставляє акценти в питанні про те, що не все повинно піддаватися розголосу. Дійсно, якщо ви бажаєте досягти чогось, нікому не кажіть про це, поки не здійсните! Мрійте, плануйте, робіть кроки, спрямовані на досягнення мети, але не вводьте в курс справи оточуючих. Це не тільки зайве, але і дуже небезпечне заняття. Ваші недоброзичливці тільки і чекають моменту, щоб «насолити» вам, а розмови про плани на майбутнє найкраще підходять для того, щоб «ставити палиці в колеса». До того ж у вас обов’язково знайдуться заздрісники, які почнуть сумніватися в ваших силах, вказувати на недоліки і прорахунки, а все для того, щоб ви відмовилися від задуманого! 2. Добрі справи Зробивши якийсь добрий вчинок, нас так і підмиває розповісти про нього оточуючим. Нам хочеться слави, хочеться, щоб навколишні по достоїнству оцінили широту нашої душі і нагородили нас заслуженими оплесками. Ось тільки добросердя – рідкісне явище в нашому світі, а тому зберігати його потрібно в таємниці, оберігаючи від сторонніх очей. Розповідати про те, як здійснюють благодійності, підтримки, допомоги оточуючим або порятунок людини некрасиво і неправильно. Якщо про ваші добрі справи навколишні дізнаються від самої врятованої людини, вони випробують до вас ті ж почуття. Але якщо ви самі будете розповідати про скоєні вчинки, люди вважатимуть це вихвалянням і самозамилуванням. Ставлення до вас оточуючих в цьому випадку лише погіршиться. 3. Ваші обмеження Намагаючись вдосконалюватися і ставати краще, людині нерідко доводиться самостійно обмежувати себе в чому-небудь. Так, наприклад, бажаючи виглядати стрункими і підтягнутими, ми обмежуємо себе в їжі, мріючи мати спортивну фігуру, обмежуємо свій відпочинок і змушуємо себе займатися спортом. А деякі і зовсім обмежують себе в сеkсі, бажаючи досягти духовного очищення. При цьому кожна людина повинна розуміти, що аскетизм, викликаний бажанням стати краще, повинен залишатися в таємниці. Про ці речі не можна розповідати оточуючим. Якщо ви почнете на кожному розі розповідати про те, як стримуєте себе в їжі заради схуднення, обмеження перестане мати сенс. Воно буде виглядати як хвастощі. Більш того, розповідаючи оточуючим про свої обмеження, ви з великою часткою вірогідності не доведете розпочату справу до кінця. Такі вже закони природи. 4. Рецепт сильних ліків Під «сильними ліками», мається на увазі не тільки медикаменти, спрямовані на допомогу стражденним людям, а й будь-які технології, здатні поліпшити життя людства. Наприклад, людина, що вміє лікувати людей руками, звичайно ж, може допомагати їм своїм умінням. Однак розповідати про наявний рецепт або техніку все ж не слід. Справа в тому, що навколо нас чимало нечистих на руку людей, які тільки і чекають можливості заробити на оточуючих. Дізнавшись ваш рецепт, вони стануть підробляти ліки і торгувати ними заради прибутку. Їм буде зовсім неважливо, приносять ліки користь або вийшла підробка є справжньою отрутою. Головне нажива! Тому пам’ятайте, розповівши оточуючим те, що знаєте лише ви одні, є ризик завдати величезної шкоди людям. 5. Свої успіхи Своїми успіхами завжди хочеться поділитися з оточуючими. Якщо вже планами ділитися не радять, то досягненнями, здається, сам Бог велів! Але не тут то було! Розповідати про власні перемоги і удачі потрібно дуже обережно, і лише перевіреним людям, які щиро порадіють вашим успіхам. Навколо нас багато заздрісників, а значить і людей, яких відверто розлютять ваші успіхи тільки тому, що самі вони нічого добитися не в змозі. Навіть посміхаючись вам в обличчя і хвалячи ваші досягнення, в душі вони будуть злитися, і бажати вам зла. Таке негативне ставлення може порушити ваше особисте щастя і злякати удачу, а тому, намагайтеся не поширюватися про свої досягнення всім підряд. 6. Поразки і невдачі Якщо вже ви стримуєте себе від того, щоб розповісти всім про власні перемоги, тим більше не варто поширюватися про свої поразки та невдачі. Справа знову в горезвісних недоброзичливцях, які тільки і чекають, коли ви оступитеся і впадете. Навіть якщо ці люди на словах будуть заспокоювати вас і говорити що висловлюють жаль з приводу ваших невдачах, в душі вони будуть радіти і радіти. Роблячи свої невдачі надбанням громадськості, ви лише притягує до себе неприємності і руйнуєте чакру, відповідальну за захист від негараздів і волю до перемоги. Все це послаблює вашу енергетику і сприяє тому, щоб невдачі у вашому житті з’являлися якнайчастіше. 7. Сімейні конфлікти та особисте життя Сварки і суперечки бувають в кожній родині, від цього ніхто не застрахований. Під час скандалів вивільняється негативна енергія, адже близькі люди виговорюються, позбавляються від негативу. Однак це не означає, що про конфлікт близьких людей потрібно розповідати оточуючим. Коли ви посвячуєте в свої конфлікти оточуючих людей, ви плодите негатив і даєте можливість недоброзичливцям радіти тому, що у вас розлад у стосунках. Тому пам’ятайте, чим менше ви будете розповідати про відносини в своїй сім’ї, і взагалі про своє особисте життя, тим міцніше будуть ваші відносини і щасливіше сімейне життя. 8. Почуте від інших людей Нам довірять багато таємниць і секретів. І практично кожна людина, яка ділиться своїми одкровеннями, сподівається, що розмова залишиться виключно між нами. Це питання особистої довіри, а тому нікому і ніколи не передавайте слова, почуті вами від інших людей. Такими словами можна поранити людину, посварити друзів або залишитися «крайнім». Може виявитися, що почуті вами гидоти і пересуди не мають нічого спільного з дійсністю. В цьому випадку ділячись такою інформацією з оточуючими легко можна уславитися пліткарем, якому більше ніхто не захоче довіряти свої секрети. Зберігайте чужі секрети і навколишні будуть зберігати ваші одкровення! Джерело

Більшість сучасних порад по досягненню щастя не можна назвати новими. Вони прийшли до нас ще з давніх часів. Цікаво, що ми досі маємо в них потребу, оскільки так і не засвоїли все, чому нас намагалися навчити предки. Отже, три секрети щастя древніх мудреців, які важливо практикувати кожен день: 1. Контролюйте тільки те, що можете контролювати. На інше не звертайте уваги Перший серед секретів особливо важливий. Як часто у вас виникає бажання контролювати речі, які непідвладні? Зіткнувшись з руйнівною проблемою або занепокоєнням, які доводять до межі, необхідно запитати себе про те, чи можемо ми взагалі якось вплинути на ситуацію. Стоїки говорили: «Я можу вирішити цю проблему? Якщо так, то необхідно діяти. Якщо ні, то я просто змирюся». Але ми рідко чинимо мудро. Ми знову і знову повторюємо свою помилку, виснажуючи себе, знижуючи самооцінку і позбавляючи себе спокою. Не можна контролювати абсолютно все, тому що деякі речі просто відбуваються. І це нормально. Прийняття цього факту звільнить вас від величезного вантажу. А все тому, що іноді вам хочеться взяти на себе відповідальність за те, на що ви не можете вплинути. Часом до цього призводить страх, невпевненість у собі або другі проблеми, що заважають змиритися з положенням справ. Дозвольте собі, коли необхідно, плисти за течією. Прийшла пора прийняти те, що відбувається, а не намагатися контролювати те, що контролювати не можна. Найкраще в нашому житті трапляється після того, як ми навчимося відпускати. 2. Взяти та припинити заперечувати Прийняття — це одна з найважчих речей у житті, оскільки іноді це означає, що вам потрібно перестати грати роль жертви. Відмова прийняти хворобу, ситуацію або важкий період в житті не призводять ні до чого хорошого. Ця ситуація настільки абсурдна, як і заперечення дощу при вигляді падаючих з неба крапель. Що це вам дає? Ви можете якось змінити ситуацію? Очевидно, що відповідь «ні». Тоді єдиний варіант — прийняти те, що відбувається. Але що змушує вас заперечувати реальність? Виною всьому ваші очікування і поняття удачі. Вони змушують страждати та чинити опір, а це марно. Ви не жертва, а світ зовсім не налаштований проти вас. Речі відбуваються. Змиріться з тим, що ви не можете змінити. За словами стоїків, робити зворотне все одно що витрачати величезну частину своєї енергії даремно. 3. Ви самі несете відповідальність за своє життя А цей секрет відіграє важливу роль в позбавленні від звички звинувачувати оточуючих. Наприклад, деякі схильні звинувачувати батьків за те, якими вони їх виростили. Але дорослі самі керують своїм життям. Сенека сказав: «Батьків не вибирають, але ми можемо вибирати, якими дітьми хочемо бути». Кидаючи погляди в минуле і шкодуючи про те, що трапилося, справі не допоможеш. Це всього лише спосіб знайти виправдання власної пасивності перед обличчям труднощів, які виникли перед вами в дану хвилину. Джерело

ЯКЩО ПОСЛУХАТИ ВЕСЕЛИХ МУДРЕЦІВ… Якщо хтось не терпить твого щастя і успіху – дай йому Боже терпіння. Якщо час і лікує, то робить це без наркозу. Якщо не вдається достукатись до людини, то й не стукай – може, в неї вдома нікого немає. Якщо хочеш зібратися з думками, то їх повинно бути не менше двох. Якщо твій ніс частіше буде в книзі, то рідше буде в чужих справах. Якщо тебе ніхто не любить, полюби себе сам; і Вас із Богом буде вже двоє. Якщо тобі обіцяють гори, – можливо, доведеться розгрібати купи. Якщо болить голова, – значить, вона є. Якщо говорити в очі правду, то краще по телефону. Якщо ти комусь не по зубам, тебе будуть їсти очима і плітками. Якщо тебе цікавить тільки власна особа, скоро зможеш захоплено розповідати тільки про свої хвороби. Якщо тебе жаліють – значить, ти щось робиш не так; якщо тобі заздрять – значить, ти це заслужив. Якщо ти гадаєш, що здорове харчування – це дорого, то підрахуй вартість своїх хвороб. Якщо в тебе немає машини, більше сподівайся на крила; нехай усі їдуть, а ти лети. Якщо займешся Божими справами, Він займеться твоїми. Джерело

Поняття прощення вже тоне в кліше. Я встигла вивчити, напевно, кожну фразу, прислів’я, цитату, думку і загальноприйняту пораду щодо прощення. У мене є навіть блокнот, в який я виписувала вислови самого Будди про прощення. Я знаю вже, здається, все. Але на власній практиці зрозуміла, що між прощенням та відчуттям спокою не завжди можна поставити знак дорівнює. Тим, хто прагне справедливості не завжди потрібне прощення. Адже просто пробачити кривдникові та залишити його без покарання. Це не дасть нам спокою і відчуття задоволення. Потрібне покарання. Чесне. Заслужене. Тим, хто прагне справедливості прощення здається зрадою. Це наче зрада самому собі. Тому що тебе скривдили, а я не захищаю себе, а пробачаю. Але природа гніву балансує між добром і злом. Гнів дає нам зрозуміти, що з нами вчинили негідно. Він додає нам сили, швидкості, впевненості. Він мотивує нас на оборону, але насправді це називається помстою. Бути в гніві – це давати можливість кривднику далі заподіювати собі шкоду й надалі. Адже в гніві ми не живемо на повну, не насолоджуємося життям, не мріємо про щось світле, не розслабляємося. Ми обмежуємо себе. Стискаємо до однієї мети – помсти. Наш кривдник міг давно забути про нас і жити життям, повним радості. В гніві прощення здається неможливим, адже все кипить. І навіть, якщо розум шукає спокою і забуття, серце прагне покарання. Але є одна таємниця, на яку варто звернути увагу. Гнів і помста не приносить відчуття легкості, вони не вгамовують біль. Прощення також не є кінцевою ціллю, але принаймні воно відвертати від нав’язливих умок. В результаті найголовніше – це абсолютна незалежність від ситуації. Така незалежність дається не одним роком. Це довготривалий процес. Прощення дає відчуття того, що історію вже не змінити. Це боляче. Це руйнує ілюзію можливості змінити минуле. Але це неможливо. Те, що сталося, те сталося. Вас вже скривдили. І це не змінити. Прощення – це вектор, це налаштування. Не заради когось, а заради себе. Щоб дати собі відчуття легкості та волі. Прощення не знімає ні з кого провину. Воно не зобов’язує вас спілкуватися і підтримувати теплі стосунки з кривдниками. Вам потрібно пробачити, щоб переступити, щоб залишити все позаду. Прощення – це не тріумф несправедливості, це перемога самоповаги. Поважайте і любіть себе так, щоб не давати поганцям тратити ні хвилини вашого життя на себе. Прощення – це не поразка перед кривдником. Прощення – це перемога над самим собою. Джерело

Прийшов чоловік в храм. І тут до нього один підходить і каже: «Не так руки тримаєш»!Друга підбігає: «Не там стоїш!»Третя бурчить: «Не так одягнений!»Ззаду зупиняють: «Неправильно користуєшся!» …Зрештою підійшла одна жінка і каже йому: «Ви, знаєте, взагалі б, вийшли з храму, купили собі книжку про те, як себе тут вести треба, потім б і заходили!»Вийшов чоловік з храму, сів на лавку і гірко заплaкав.Чує голос з неба:– Що не пускають тебе?Підняв чоловік заплакане обличчя і каже:– Не пускають! – Не плaч, вони і Мене туди не пускають … Автор невідомий

Люди, які слідують індуїзму, надають дуже велике значення духовному розвитку і вирішенню питань, які з давніх-давен займали уми філософів усього світу. Індуїзм, крім іншого, вчить людей тому, як розвивати здібності ділитися з оточуючими своїми почуттями та емоціями – особливо любов’ю. Але водночас філософи індуїзму вважають, що є те, чим не варто відверто ділитися з іншими. Це зовсім не означає, що цих думок вам варто соромитися – просто для всього є свій час і місце, і деякі з цих думок та почуттів стосуються лише вас. Отже, ось ті 7 речей, якими, на думку індуїстів, ми не повинні ділитися: 1. Ми не повинні нав’язувати нікому наші знання, віру і духовний шлях. Життєвий шлях кожної людини неповторний, як унікальний і духовний досвід, який ми отримуємо на цьому шляху. Так, ми цілком можемо обговорити його з людиною, яка не проти про це поговорити, і навіть вступити з нею у дискусію, якщо вона цього хоче, але не намагайтеся безкомпромісно нав’язати ваші переконання, як єдино вірні. Це безглуздо, неввічливо і недостойно шляхетної людини. 2. Не варто поширювати свої ідеї перш, ніж ми почнемо втілювати їх у життя. Люди за своєю природою марнославні. Всі ми любимо ділитися з навколишніми своїми планами та ідеями, прагнучи вразити інших їхньою красою та продуманістю. Але чинячи так, ми неабияк ризикуємо, тому що ніколи не знаємо, хто з тих, хто почує ці слова, сприйме їх, як шанс перешкодити нашому плану в зародку, а то й зовсім привласнити ідею собі. Нехай слова завжди випереджаються справами – це і правильно, і гідно, і послідовно. 3. Ми не повинні ділитися подробицями нашого життя із незнайомцями. У кожного з нас є своя унікальна історія, яка включає всі уроки, які ми засвоїли на життєвому шляху. Але це не та історія, якою варто ділитися з ким завгодно, особливо якщо ми ледве знаємо людину. Якщо ви збираєтеся розповісти її комусь, краще розповісти лише малу її частину, зберігши інше для себе і тих, хто нам дійсно близький. 4. Ми не повинні вислуховувати плітки, ні розпускати їх. Коли ми вислуховуємо плітки інших людей за їх спиною, цим ставимо перепони своєму шляху духовного розвитку. Замість того, щоб стати частиною порочного кола, що розпускає плітки і буквально сочиться негативною енергією, варто сприяти множенню позитиву в цьому світі. 5. Ми не повинні хвалитися своєю добротою та щедрістю. Коли ми надаємо комусь послугу, то не повинні цим хвалитися. Якщо ми починаємо вважати свій добрий вчинок чимось, про що треба розповісти на всю округу, швидше за все, це було не добротою, а замаскованим егоїзмом. 6. Ми не повинні говорити на весь світ про свої проблеми. Ми часто відчуваємо спокусу поділитися своїми проблемами з усіма, хто готовий їх вислухати – сподіваючись, що це допоможе швидше знайти рішення. Однак найкраще, що можна зробити в подібній ситуації, це обмежити коло тих, з ким ми ділимося проблемами, помилками та невдачами. Так ми зможемо уникнути попадання чутливої ​​інформації, що стосується нас, до рук тих, хто може розпорядитися нею не найкращим чином. 7. Ми повинні тримати при собі подробиці інтимного життя. Наше інтимне життя – це те, що варто тримати при собі за будь-яких обставин. Якщо вам хочеться обговорити його з кимось, або, скажімо, якщо потрібно поговорити про якісь проблеми у цій сфері, краще це робити з вашим партнером. Ми повинні цінувати межі особистого простору партнера, так само як і він має цінувати наші, а обговорення інтимного життя зі сторонніми людьми виходить далеко за їхні межі. Джерело