Еріх Марія Ремарк: «Найбільша ненависть виникає до тих, хто зумів доторкнутися до серця, а потім плюнув у душу»

«Люди створені для того, щоб їх любили. Речі створені для того, щоб ними користувалися. Причина, через яку світ перебуває у стані хаосу, полягає в тому, що люблять речі, а користуються людьми». У сучасному світі людям хочеться досягати своїх цілей якнайшвидше. Тому ми просто використовуємо всі свої навички, робимо певні речі, і… у нас все виходить. Іноді хочеться, щоб із стосунками було так само — ми купуємо подарунки, посміхаємося, обмінюємося приємними словами, цілуємось і вважаємо, що вже перебуваємо у стосунках. Проте з людьми дещо складніше, бо люди — це не об’єкти. Тут працює інша логіка. У відносинах важливо не квапити події, а бути помірними та послідовними. Справжні стосунки вимагають витрат часу та зусиль. І щоб усе вийшло, слід віддавати їм усе, що маємо, а не періодично чимось жертвувати. Завоювати чиюсь довіру означає навчитися протистояти спокусам та аналізувати свою поведінку у скрутні часи. І, що ще важливіше, зрозуміти, наскільки хорошими друзями ми є, коли близькі нам люди стикаються з труднощами. На жаль, швидкість та кількість стали нашими найбільшими проблемами. Ми схильні оточувати себе максимально великою кількістю людей (називайте їх друзями чи як завгодно) на випадок, якщо хтось із них зникне. А зникати «друзі» будуть завжди, тому що ви не зможете приділити кожній людині всю свою увагу і досягти успіху відразу у всіх сферах життя. Не можна одночасно бути найкращим експертом у всіх галузях науки, мистецтва, спорту, у вихованні дітей тощо. Ваш час – це ваше життя, і вони обмежені. Тому не варто впускати в своє життя надто багато людей тільки для того, щоб використовувати їх як подушку безпеки у важку хвилину. Якщо ваші стосунки мають поверхневий характер, то люди, які, очевидно, стали частиною вашого життя лише тому, що ви могли їм щось запропонувати, зникнуть, коли вам знадобиться допомога. Зближуйтесь лише з тими людьми, які мають «душу». З добрими людьми, з якими приємно бути поруч, навіть у тиші. Якщо людина хоче вас зрозуміти, вона зробить це без будь-яких прохань щось пояснити. Якщо людина хоче вас прийняти, вона зробить це без жодних умов. Але це буде той тип відносин, над якими треба постійно працювати. Спочатку необхідно відкрити свою душу перед іншими людьми, щоб вони могли відповісти взаємністю. Тут нема коротких шляхів. Залишайтеся вірними собі і не вдайте того, ким ви не є. Зрештою, лише такі стосунки здатні пережити будь-які негаразди. Джерело

Цю історію розповів психоаналітик. До нього, одного разу прийшла дуже красива пані зі стильною стрижкою; у неї було чорне волосся і голубі очі. Ідеальна фігура, доглянуте обличчя, манікюр. Вона виглядала чудово! І одягнена була чудово, модно. Психоаналітик думав, що пані років сорок-сорок п’ять. Але Елен сказала, що їй шістдесят два. Успішна і красива жінка в перлах. Вона була піаністкою. І добре заробляла. Елен прийшла порадитися. Вона зустріла чоловіка молодшого за себе на п’ятнадцять років. Він теж музикант; але не такий відомий і багатий. І ось поміж них виникли почуття. Кохання. Їх багато об’єднувало; душевна спорідненість і магнетизм… Але Елен хвилював її вік. Вона турбувалася і переймалася через різницю у віці і взагалі через те, що їй стільки років уже… Чи можна кохати і на щось сподіватися? Вони довго розмовляли… Психоаналітик відчув, що Елен не розкрилася повністю. Він призначив нову зустріч, але вона не прийшла. Оплатила пропущений візит і попросила вибачити. А він навіть засмутився, до того йому сподобалася ця красива і розумна жінка. Ну ось, через півроку Елен все ж прийшла. Психоаналітик побачив біля дверей кабінету жінку в вицвілому костюмчику і в бабусиних черевичках. Волосся старенької було сивим, очі побляклими, а обличчя покривали зморшки. І сиділа вона, згорбившись, опустивши голову… У кабінеті Елен заговорила тихим голосом, старечим. Так, це була Елен! Доктор був вражений! Він подумав, що кохання виявилося нещасним. Музикант розбив серце красивої жінки, покинув її, розтоптав її почуття; напевно, так. Тому Елен втратила молодість, як у страшній казці?.. Ні. Елен сама відмовилася від кохання. Вона поступила нерозумно, незважаючи на всю свою освіченість. Незважаючи на свій розум. Вона почала радитися стосовно свого роману з друзями і родиною. Ну, і вони швиденько їй все роз’яснили. Що музикант – мисливець за спадком. Що в 62 роки треба про душу подумати, а не про романи. Що Елен вже бабуся давно. Невже глузд втратила? Подивися на цифри в паспорті і на своє відображення, ти ж літня жінка! Ну хто тебе покохає, сама подумай! Це він прикидається. Побачив твої перли, твою машину і неналежний поважному віку вид, – і хоче жити за твій рахунок. Ти ж старенька, одумайся! Їй так говорили абсолютно всі. Щодня. Вона давно вже не радилася, давно порвала всі стосунки зі своїм музикантом, а вони всі дзвонили і писали, приходили в гості або запрошували до себе. І ось все це говорили і говорили… І Елен дійсно стала бабусею. І розтоптала своє кохання, сама розбила своє серце… Психоаналітик сумно хитав головою, поки слухав тиху розповідь літньої пані. І перли її поблякли; засохли. Вірніше, були знищені добрими порадами добрих людей. Не треба слухати тих, хто під виглядом правди говорить вам смертельні речі і отруює вам душу. Елен змогла повернутися до себе. І повернути свою любов. І перли її ожили. Але так не завжди буває, ось що я вам скажу. Не завжди. Воскресити неможливо. А вбити – дуже легко… Автор: Анна Кір’янова

Знайдіть того, хто буде вчитися мудрості у вас, а ви – у нього. Хто почує, навіть коли ви будете говорити пошепки. Хто зможе читати між рядків, відчувати вас на відстані… Відносини по-справжньому розквітають, коли присутні справжня дружба й емоційна близькість. Тому вибирайте того, хто є в першу чергу другом, і тільки в другу – коханцем. В основі будь-яких відносин лежить дружба. В першу чергу, ви повинні бути справжніми друзями, тоді й любов буде міцною і здоровою. Коли ви починаєте зустрічатися з кимось, то спочатку стаєте кращими друзями. Це тепер для вас людина №1, якій ви найбільше довіряєте. Людина, з якою ви проводите найбільше часу. Ніхто не сперечається, фізична привабливість і бажання близькості – дуже важливі, але цього для відносин – занадто мало. Ви вибираєте когось не тому, що він гарний і прекрасний коханець, а тому що він – це він. Ви залишаєтеся з ним, тому що доповнюєте один одного. Ви залишаєтеся разом, тому що удвох вам краще, ніж поодинці. Знайдіть того, хто зробить вас краще. І я зовсім не кажу, що щасливішим. Ні, мова зовсім не про це. Мова про людину, яка буде так впливати на вас, щоб ви хотіли стати кращою версією себе. Це повинен бути той, хто буде підтримувати завжди і в усьому, всі ваші ідеї і найсміливіші мрії. Який буде поруч, навіть якщо весь світ відвернеться від вас. Той, хто буде вірити в вас навіть більше, ніж в самого себе. Знайдіть того, поруч з яким ви станете однією командою, одним цілим. Ваш найкращий вболівальник. Людина, разом з якою ви зможете гори перевернути. Знайдіть того, хто буде вчитися мудрості у вас, а ви – у нього. Хто буде цінувати вашу думку. Той, хто почує вас, навіть коли будете говорити пошепки. Знайдіть того, хто буде розуміти вас навіть без слів. Хто зможе читати між рядків, відчувати вас на відстані. Знайдіть людину, яка буде настільки близько, що не упустить жодної дрібниці. Навіть якщо це буде смс-ка або просто нервова звичка. Знайдіть того, від якого ви ніколи не будете втомлюватися. Того, з ким ви будете проводити дні безперервно, але все одно цього буде мало. Знайдіть того, хто буде настільки вашим, що ви поступово станете схожі один на одного. Ви почнете помічати, що однаково посміхаєтеся, наспівуєте одні й ті ж пісні, вимовляєте одні й ті ж фрази. Знайдіть людину, яка буде прощати ваші помилки. І не буде ніколи докоряти за них. Людину, яка ніколи не кине. І навіть якщо вам здасться, що він збирається піти, і, можливо, для цього існують підстави, ця людина раптом посміхнеться і скаже, що все в порядку. Тому що він любить вас більше всього на світі. І для нього немає нікого дорожче. Знайдіть того, хто ніколи не розчарується в вас. Навіть якщо ви не є найкращою версією себе, все одно знайдіть того, хто буде вами пишатися. Людину, яка залишиться з вами, що б ви не говорили і як би не надходили. Знайдіть того, хто поверне вам віру в людей. Який навчить знову вірити й любити. Знайдіть таку людину, яка розтопить ваше серце, і вже ніколи не відпустить. Людину, яка буде розуміти, як страшно бути уразливим, але все ж переконає, що йому можна довіряти. Знайдіть того, хто буде завжди, й про все говорить правдиво і відкрито. Той, хто не побоїться відкрити перед вами свої серце і душу. Розповісти про почуття, страхи і сумніви. Того, хто буде повторювати, як сильно він вас любить, як довго шукав, як щасливий сьогодні, тому що ви – найкраще, що сталося в його житті. Того, хто буде розповідати про себе і питати про вас. Йому буде цікаво все – аж до найдрібніших деталей. Знайдіть того, хто буде вас мотивувати і надихати. Хвалити і підтримувати. Того, хто працює над собою. Того, кого ви підтримаєте в цьому. Того, кого ви також будете мотивувати і надихати. Хвалити і підтримувати. Разом – ви зможете досягти будь-якої мети. Втілити будь-яку мрію. Разом ви зможете стати кращими версіями себе! Знайдіть того, хто захоче побудувати з вами все нове. Нову любов. Нове життя. Для кого вони будуть важливі ваші цілі і ваше майбутнє. Хто буде працювати над цим разом з вами і переживати навіть більше, ніж за себе. Успіх приходить, коли в тебе вірить ще хтось. Коли в тебе вірять, коли підбадьорюють, коли люблять – виростають крила за спиною. Ви відчуваєте, що можете підкорити будь-яку вершину! Знайдіть таку людину. Людину, яка готова кинути вам виклик. На рівні емоцій. Подумки. Фізично. Емоційно: вона допоможе вам пізнати себе таким, яким ви навіть не уявляли себе ніколи. Подумки: вона змусить вас подивитися на багато речей зовсім по-іншому. Вона буде надихати вас читати те, що ви ніколи не читали, дивитися те, що ніколи раніше не бачили. Фізично: вона буде буквально «виштовхувати» із зони комфорту, і у вас не залишиться іншого вибору, окрім як зробити це. Знайдіть того, хто захоче з вами залишитися. Людину, яка буде дивитися на вас в найважчі часи, коли ви будете вболівати або страждати від депресії, і все одно буде любити вас. Того, хто не покине в момент розгубленості й паніки. Того, хто допоможе вам повірити, що він вас ніколи не покине. Хто дбатиме про ваше щастя, і зробить все, щоб на вашому обличчі сяяла усмішка. Знайдіть того, хто буде вчитися разом з вами. Методом проб і помилок, незалежно від того, скільки разів ви зазнаєте невдачі. Ви будете разом пізнавати себе і цей світ. Вчитися жити й вчитися любити. І найголовніше – вчитися бути щасливими. Знайдіть того, хто буде любити вас беззастережно. Тому що в наш час сталість і відданість – рідкість. Ми отримуємо щось або когось, але продовжуємо шукати ще й ще когось кращого. І завжди всім незадоволені. Дочекайтеся ту людину, яка зрозуміє, що ви – унікальні, а ваша зустріч – найкраще, що траплялося в її житті. Джерело

Ще давнім ченцям приписують такий вислів: «Якщо хочеш позбутися смутку, не прив’язуйся серцем ні до кого і ні до чого». Якщо все це — мудрість людей, накопичена роками, то в цьому світі дуже важко жити. Невже треба вічно вдавати, що ти не особливо любиш людину, щоб вона не посміла від тебе піти? Для ченців, що живуть на самоті, це природно, але щодо простих людей, то ми просто не можемо не любити, не прив’язуватися, не чекати тепла і добра у відповідь. Чому так відбувається? Чому людина, яка отримує любов, ніжність, турботу мріє вирватися з-під цього купола? Той, хто любить не тільки хоче віддавати, він ще й хоче брати — черпати любов у відповідь повними ложками. А життя влаштоване по-іншому. Випадок із життя Дочка безмірно любила свою матір, готова була заради неї багато на що. Але мати з кожним роком хотіла отримувати дедалі більше любові. Спочатку вона просила відвідувати її якнайчастіше, потім — супроводжувати в поїздках на море, потім почала просити збільшити матеріальну допомогу, оскільки пенсії ні на що не вистачало. Ні в чому жінка не знала відмови. Нарешті, вона зовсім наважилася і почала просити покинути чоловіка, щоб дочка могла жити разом із нею у квартирі. Нашіптувала про нього всякі гидоти. Дочка відмовила. І моментально стала ворогом номер один. Мати подумки перекреслила все те добре, що було для неї зроблено і почала ходити по сусідах, розповідати про те, яка норовлива і невдячна в неї дочка: проміняла рідну матір на якогось пройдисвіта. Вона хотіла «володіти» своєю дочкою безмежно, не поділяти її увагу ні з ким. Цей випадок – яскрава ілюстрація теми самотності. Здорові, збалансовані стосунки самотністю ніколи не закінчуються. Закінчуються ті, де є явний крен, де хтось посилено тягне ковдру на себе, намагається нав’язати свої правила. Від такої людини тільки й хочеться, що втекти та триматися на відстані. Ще один варіант розвитку подій Нещодавно я прочитала в інтернеті про те, як складалися стосунки з батьками у Елвіса Преслі та Квентіна Тарантіно. Мати Елвіса вірила, що її син виросте і стане зіркою. Син виріс і готовий був витрачати всі свої гонорари на жінку, від якої отримував схвалення та підтримку. Мати Тарантіно не заохочувала захоплення сина, який рано почав писати сценарії. Вона називала його безглуздим паперопсувачем і просила взятися за навчання. Квентін затаїв злість. У дорослому віці він віддав перевагу відмовитися від близького спілкування з матір’ю. Адже вона не хотіла нічого поганого, її так само, як і інших матерів, турбувала доля сина. Чому так сталося? Виконувати свій батьківський обов’язок, годувати, напувати, одягати — мало. Дитину потрібно щиро любити, тоді вона любитиме у відповідь. Хороша дружина, від якої пішов чоловік Є в мене кілька подруг, які своїх чоловіків обожнювали, під ноги їм килимові доріжки стелили, щоб тим комфортніше жилося, і поплатилися за свою душевну щедрість. Але не тому, що чоловік не оцінив старання та зусилля і пішов шукати когось краще. А тому, що стосунки в сімейному союзі, як і в парі дитина-батьки, вимагають здорового балансу. Далеко на всіх добрих дружин кидають і зраджують. Навпаки, їх цінують і тримаються за стосунки. Але все ж таки, є жінки, від яких йдуть. Скільки разів твердили світові, що чоловікові не потрібно стільки вкладених сил і турботи. Терор любов’ю втомлює. Це і не любов зовсім, а маніпуляція, бажання продемонструвати, наскільки вона, ця жінка, краща за інших. Спроба врятувати корабель, що тоне. Але він все одно тоне… Зверніть увагу, що скарга про самотність завжди починається так: «Я їй/йому стільки віддала… присвятила… пожертвувала… а він!». По-перше, стільки віддавати і присвячувати і не треба було, не потрібно. По-друге, роби добро і кидай його у воду. Не чекай нічого у відповідь. А по-третє, ніщо на цьому світі не буває вічним. Під своїм крилом силоміць не втримаєш, до ноги не прив’яжеш. На місце тих людей, що віддалилися, обов’язково мають прийти інші. А якщо їх немає… то це вже інше питання. Є люди, яких не лише діти не відвідують, вони й друзів не мають. І справа тут не в вдячних дітях, а в самій людині. Автор: Мадам Хельга Джерело

На вулиці молода жінка перечипилася і впала. Ніхто не помітив, як вона впала, а впала вона дуже боляче, як у дитинстві, стрімголов, колінами та руками. Каблук зачепився за щось. Навіть дивитись боляче. Я спробувала вилізти з машини, ми на світлофорі стояли. Але до жінки вже підбіг її юнак. Він просто трохи пішов уперед, потім озирнувся і кинувся до неї. Став піднімати – вона така повна, важка, він досить тендітний, в окулярах. Такий типовий відмінник-«ботанік» на вигляд. Інші люди йшли повз – ну, це нормально. Чого дивитися? Тим паче вже піднімають, усе гаразд. Усі мають свої справи. Усі поспішають на роботу чи ще кудись. Ось він її підняв насилу, став дивитись на коліна, присів, щось говорить тихенько, співчуває – як мама з трирічною дитиною. Хоча жінка за нього набагато більша. І так вона почала на нього кричати! Тож махати руками! Обличчя її спотворилося від гніву – весь біль і образу вона на нього вилила. А він нічого. Він тільки її оглядав, щось утішне говорив. А вона кричала і сварилася дуже просто. Тому що їй було боляче. Прикро. Я розумію. Так люди влаштовані – кричать і зляться на того, хто піднімає. На близького, який кинувся, підбіг, простягнув руку, оглянув ударені місця, пошкодував, ліки приніс до лікарні, якщо треба, зателефонував і запитав, як почуваєшся, постарався допомогти… На близьких і виливають біль, і зривають серце. А не на тих, хто йде собі повз, у своїх справах. Яким до нас немає справи – ну, це ж сторонні люди, перехожі. А на свого можна і закричати, і руками замахати, бо він поруч, отже, він і винен у наших бідах! Але потім вони разом пішли. Ця повна молода жінка кульгала і спиралася на свого чоловіка в окулярах. А він її вів і обіймав. І щось втішне говорив на вухо. Він вибачив. Навіть не пробачив, зрозумів. Може, й не помітив. Він про неї більше турбувався. І обіймав її, як повну заплакану дитину. Це теж – про близьких. І про кохання. © Анна Кир’янова Джерело

Твоє щастя залежить лише від тебе, поза жодними сумнівами! Прочитай вдумливо ці рекомендації: вони допоможуть змінити ставлення до багатьох важливих речей … 1. Про відповідальність Ніколи не перекладай на чужі плечі відповідальність за те, що відбувається у твоєму житті. Розумію, що спокуса велика, але пожалій сам себе. Тільки в той момент, коли ти внутрішньо приймеш це рішення: «Я автор своїх невдач і творець своїх успіхів» – ти знайдеш силу. 2. Про ілюзії Позбудься ілюзії, що ти можеш змінити інших людей. Підсвідомо всі ми страждаємо через цю наївну помилку, а в результаті страждаємо в прямому сенсі цього слова. Людей змінюють тільки обставини, все інше – лише обман сприйняття. Дозволь людям бути іншими, і в якийсь момент ти навіть почнеш отримувати від цього задоволення. 3. Про любов Людям зараз здається, що вони можуть до безмежності вибирати свого супутника життя, ідеального і неповторного. Ілюзія безмежності вибору – жахлива омана. Якщо не в кожній, то в кожній другій людині можна знайти «того, хто потрібен». Наївно чекати «щасливої зустрічі» до настання повної самотності. 4. Про слабкість Це сумна новина, але із цим нічого не поробиш: ми потрібні іншим сильними. Слабкими, втомленими, такими, що страждають, нещасними – ми нікому не потрібні. Якщо люди роблять вдають, що думають якось інакше, то просто вводять тебе в оману. Не піддавайся! Погодься з абсолютністю цього правила, видихни, і ти зрозумієш, що турбуватися нема через що. 5. Про працю Кожній нормальній людині хочеться отримати щедру пенсію, причому чим раніше, тим краще, а бажано – прямо зараз, відразу. Це химера. І не тому, що щедрої пенсії не може бути, а тому, що людині потрібно працювати. Усвідом це, і тоді твій щоденний труд почне приносити радість. 6. Про дітей Ми народжуємо дітей, щоб зрозуміти, що таке справжня любов, щоб пережити справжню любов, щоб стати справжньою любов’ю. 7. Про проблеми Вчися применшувати, а не перебільшувати свої проблеми. Для нашої психіки, яка сама в цій справі нічого не розуміє, краще чути, що проблема дріб’язкова, ніж гігантська. І замість того, щоб думати: «Моє життя не має сенсу» – думай, що його позбавляють сенсу твої проблеми. Якщо ми з такою легкістю можемо знецінити власне життя, то чому б нам не перенаправити свою енергію і не знецінити проблеми, що знецінюють саме життя? 8. Про доброту Ніколи не витрачай свій час і сили на тих, кому ти байдужий, або навіть гірше за те – на тих, хто тебе не любить. У цьому світі безліч людей, з якими проживати життя – в радість. Просто не треба бути закритим і підозрілим. Повір, будучи відкритим і добрим, ти нічого не втрачаєш. Насправді людей роблять нещасними не самі речі та обставини, а уявлення про них, і кожен має право змінити це в будь-який момент, повір! Розкажи друзям про цю статтю, побажай їм добра і щастя від щирого серця! Джерело

Ще Бернард Шоу сказав: «Якщо ви починаєте з самопожертви заради тих, кого любите, то закінчите ненавистю до тих, кому принесли себе в жертву». Загалом, так воно і є.Якщо людина постійно не думає про себе, а думає тільки про інших, то можуть бути два сценарії наслідків. В одному варіанті він врешті-решт захворіє, бо з’ясується, що це єдиний спосіб отримати турботу. Що він все життя займався обслуговуванням потреб близьких і тільки серйозна хвороба дозволяє йому, нарешті, зітхнути, отримати від близьких турботу, переконатися, що він теж для них означає щось, крім як в ролі безкоштовної прислуги. В іншому випадку це закінчиться образою на всіх. Людина, як і раніше буде все робити-робити-робити, все думати і думати про інших, але кожен раз буде ображатися, що їй недостатньо вдячні, що її недостатньо цінують, не розуміють її величезну жертву заради них. Природно, всіх інших це буде дуже дратувати. Людина буде чути від близьких: «Ми тебе не просили», «А навіщо це потрібно було робити». Вона буде ображатися ще більше і так по колу. До конфлікту, до сварки, іноді до важких руйнівних відносин. © Людмила Петрановська Джерело

“Минулому минуле. Ви повинні навчитися жити сьогоднішнім днем. Відпускати те, що закінчилося. Відпускати те, що так і не здійснилося”. Пауло Коельо Справа в тому, що не обов’язково йти, щоб не бути поруч. Коли йде хтось – це помічають всі навколо. А якщо хтось «не з вами» – це особиста незагоєна рана, яка є часом непомітною для оточуючих. Варто відпустити тих, хто і так не був з нами Існує дуже багато способів «бути відсутнім в чиємусь житті». Хтось роками обманює себе, хтось – страждає мовчки. Хоча в глибині душі розуміє, що вихід з цієї ситуації тільки один: перестати придумувати собі відмовки, чому ми все це терпимо, і просто відпустити людину зі свого життя. Але ж справжнє «прощай» – це вже назавжди. Воно закриває всі двері на мільйон замків. Воно закриває найменшу можливість для цієї людини – повернутися. У вас більше не буде ключів, у неї – можливості навіть постукати. Іншими словами, наука відпускати – дуже непроста. Адже нам доведеться не тільки викреслити когось зі свого життя, але і відпустити всі свої надії та сподівання. Таємні мрії, що «ось він все зрозуміє, повернеться і заживемо». Тобто перестати обманювати себе. Що дуже складно, враховуючи багаторічні «тренування». І лише коли вдасться, нарешті, позбутися від того, що стало для вас в’язницею, з якої ні втекти, ні сховатися, – все зміниться. Ваш розум ніби очиститься, всі пазли зійдуться в одну картинку. Ви несподівано зрозумієте, що нічого і не було, що ваше життя висіло на ниточці – абсолютно даремно. Ростемо і вчимося говорити: «Прощай» Вміння правильно і вчасно попрощатися з тими, хто і так не був у нашому житті по-справжньому – дуже цінне. Це означає – вже ніколи не повертатися в минуле, відрізняти те, що наповнює наше життя радістю і щастям, від того, що руйнує і повільно вбиває. А головне – нарешті почати думати про себе і свої почуття, а не принижуватися, вимолюючи жалюгідні крихти любові у тих, чия «любов» живе тільки в наших головах. Коли один з партнерів любить іншого в рази більше або взагалі відсутня взаємність – стосунки втрачають всякий сенс. За великим рахунком їх і немає зовсім. Хіба, що в ваших мріях і фантазіях. Єдине, що отримуєте в таких відносинах – це страждання, вічний біль і підсвідоме очікування, коли ж це нарешті закінчиться. І тільки коли ми нарешті зважимося і відпустимо «того, якого й не було», то зрозуміємо, що означає відпускати: в першу чергу – рости, любити і поважати себе, здобути свободу і будувати абсолютно нове і щасливе життя. Це неймовірне відчуття! У вас ніби виростають крила за спиною. Нове життя буде надихати, наповнювати емоціями, про які ви раніше навіть не могли мріяти. Справа в тому, що дуже важливо вчасно розпізнати цей момент – коли певна сторінка вашого життя вже закінчилася. Усвідомити, що вже нічого не повернути і не змінити. Не варто продовжувати обманювати себе і сподіватися на те, що ніколи не здійсниться. Ви просто крадете у себе щастя і позбавляєте найменшої можливості пізнати його в майбутньому – з тим, хто буде гідний вашої любові. Це можна називати по-різному: поставити нарешті крапку, закрити на замок і викинути ключі, дописати розділ… Суть одна: ви повинні відпустити ті моменти свого минулого, які давно закінчилися. А деякі, до речі, так і не починалися… Не можна жити минулим. Це протиприродно. Адже його більше немає і ніколи не буде, як би ви не намагалися увійти в цю річку знову. І не питайте, чому. Що сталося – те сталося, і ваше завдання сьогодні – викинути це з власного життя. Забути, стерти з пам’яті назавжди. Навіщо обманювати себе? Хіба від цього стає хоч трошки легше? Якщо ви думаєте, що все можна повернути – глибоко помиляєтеся Нерідко люди зникають з нашого життя на якийсь час, вважаючи, що завжди можуть повернутися як ні в чому не бувало. Можливо, вони і до цього робили подібне не раз, а можливо – просто впевнені, що ми нікуди не дінемося. Будемо чекати їх все життя. Ми їх любимо, чи не так? Не дозволяйте нікому і ніколи так чинити з вами. Не дозволяйте принижувати і нівелювати вашу цінність. Ми всі заслуговуємо на повагу, а коли її немає – платимо найвищу ціну. Сліпа любов ще не «реанімувала» ні одні стосунки. А ось сліз і болю принесла дуже багато. Ось чому так важливо навчитися чітко визначати той момент, коли пора ставити крапку. Вірніше, ця точка вже давно існує, але ви не хотіли помічати і визнавати очевидне. Від того як ви зрозумієте, що пора перевертати минулу сторінку свого життя, залежить ваше щастя та емоційне благополуччя. Сказати «Прощай» буває непросто. Боляче, страшно, прикро. Може навіть знизитися самооцінка, пропасти впевненість. Відповідь одна: боляче, але треба. Це як гнійник на тілі: вам рано чи пізно доведеться його розкрити і очистити рану. Рости – непросто. Але рости – набагато простіше, ніж терпіти принизливу любов з «відсутністю присутності» вашого партнера. Навіть – коли ви начебто «поруч». Ви повинні нарешті вирости з цих руйнуючих стосунків. Знайти внутрішню свободу і своє справжнє «Я». Це вже навіть не питання гармонії зі світом і собою, а питання виживання. Природно, що подібні речі не відбуваються за день або два, але, коли все буде позаду – ви зітхнете з полегшенням. Життя наповниться нарешті довгоочікуваною радістю і щастям. Адже ви завжди хотіли цього, чи не так ?! Життя не закінчується в той день, коли ви попрощаєтеся з тим, кому не потрібні були зовсім. Навпаки, саме тоді воно і почнинається. Це новий етап, новий ступінь росту і саморозвитку. А любов у вашій долі ще обов’язково з’явиться. Але – справжня. Не та, яку доводиться вимолювати і випрошувати. Тому що це – не любов була зовсім. Так – тінь. Навіть не запалилася, перш ніж згаснути. Всьому свій час. І для справжньої любові – також. Не поспішайте, не метушіться, не тримайтеся за погані стосунки, відпускайте своє минуле! Все буде. Потрібно тільки навчитися чекати… Джерело